Постанова № 61253704, 06.09.2016, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2016 року м. Чернігів Справа № 750/6402/16-а

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Лобана Д.В.,

за участі секретаря Новик Н.С.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Назаренко М.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання бездіяльності Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (далі - відповідач) щодо поновлення виконавчого провадження № 33994911 незаконною та такою, що перешкоджає виконанню рішення Київського апеляційного адміністративного суду України про стягнення штрафу з боргу боржника та про зобов'язання Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області негайно поновити виконавче провадження № 33994911.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області перебуває виконавче провадження № 33994911, в якому прийняті такі документи: постанова про відкриття виконавчого провадження від 23.08.2012, постанова про скасування процесуального документу від 30.10.2013, винесена на підставі постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.09.2012 по справі № 2а/2570/2729/2012, залишеної в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013, якою скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 23.08.2012. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 20.10.2015 по справі № 2-а/750/726/15 скасовано постанову державного виконавця від 30.10.2013 по ВП № 33994911 про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу та у відкритті виконавчого провадження від 30.10.2013 з примусового виконання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду по справі № 2а/2570/3363/2011. Позивачем 09.03.2016 до відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області було подано заяву про відкриття нового виконавчого провадження на виконання рішення суду по справі № 2а/2570/3363/2011, яке набрало законної сили. 13.05.2016 позивачем подано ще одну заяву з вимогою про відкриття виконавчого провадження на підставі ухвали Київського апеляційного адміністративного суду по справі № 2а/2570/3363/2011, належним чином завірена копію якої додавалася до вказаної заяви. На заяви позивача відповідачем, на його думку, не вичинено буд-яких дій. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.06.2016 по справі № 2а/2570/2729/2012 скасовано постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.09.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013, якими було скасовано постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП № 33994911 від 23.08.2012, таким чином позивач вважає, що постанова про скасування процесуального документу від 30.10.2013 є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню. На підставі рішення ВАС України позивачем 23.06.2016 до відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області було подано заяву про поновлення провадження у зв'язку з незаконним скасуванням постанови про відкриття виконавчого провадження № 33994911. У своїй відповіді відповідач зазначив, що станом на 05.07.2016 рішення по справі № 2а/2570/2729/2012 законної сили не набрало, а тому у нього немає підстав для винесення постанов про поновлення виконавчого провадження ВП № 33994911. Позивач вважає бездіяльність відповідача незаконною та такою, що порушує його законні права та інтереси.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та надав заперечення, в яких зазначив, що рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 20.10.2015 по справі № 2-а/750/726/15 вже скасовано постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 33994911 від 30.10.2013, в зв'язку з чим 04.08.2016 було винесено постанову про скасування процесуального документу. Також зазначає, що вимоги позивача про скасування постанови про скасування процесуального документу та поновлення провадження виконати неможливо, оскільки, по-перше, технічно в ЄДРВП не передбачено такої дії як скасування постанови про скасування процесуального документу, по-друге, постанова про поновлення виконавчого провадження виноситься лише в разі, якщо таке провадження було зупинено. Враховуючи викладене, державним виконавцем було вжито всіх заходів щодо виконання рішень судів у спосіб та в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", а отже, відповідач вважає позовні вимоги позивач необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області перебував виконавчий лист № 2а/2570/3363/2011, виданий 17.05.2012 Київським апеляційним адміністративним судом про накладення на начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції штрафу в розмірі десяти мінімальних заробітних плат за неподання звіту про виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду по справі № 2а/2670/3363/2011.

Державним виконавцем у встановлений строк 23.08.2012 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

30.10.2013 вказану постанову було скасовано на підставі постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.09.2012 № 2а/2570/2729/2012 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду № 2а/2570/2729/2012 від 17.10.2013.

На підставі вказаних рішень судів 30.10.2013 державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі п.6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 46), вказану постанову та виконавчий лист по справі № 2а/2570/3363/2011 направлено позивачу листом від 30.10.2013 за вих. № 02.01-25/368-1 (а.с. 48).

Позивачем 09.03.2016 до відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області було подано заяву про відкриття нового виконавчого провадження на виконання рішення суду по справі № 2а/2570/3363/2011, яке набрало законної сили (а.с. 3).

13.05.2016 позивачем до відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області подано ще одну заяву з вимогою про відкриття виконавчого провадження на підставі ухвали Київського апеляційного адміністративного суду по справі № 2а/2570/3363/2011 по справі № 2а/2570/3363/2011, належним чином завірена копію якої додавалася до вказаної заяви (а.с. 4).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.06.2016 по справі № 2а/2570/2729/2012 скасовано постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.09.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013, якими було скасовано постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП № 33994911 від 23.08.2012.

На підставі рішення ВАС України позивачем 23.06.2016 до відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області було подано заяву про поновлення виконавчого провадження у зв'язку з незаконним скасуванням постанови про відкриття виконавчого провадження № 33994911.

У відповіді від 05.07.2016 вих. № 02.1-25/33994311/1 відповідач повідомив позивача про те, що станом на 05.07.2016 рішення по справі № 2а/2570/2729/2012 законної сили не набрало, а тому у нього немає підстав для винесення постанови про поновлення виконавчого провадження ВП № 33994911 (а.с. 44).

Судом встановлено, що 30.08.2016 відділ примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області звернувся до Чернігівської філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» з листом за вих. № 02.01-25/368/1, в якому повідомляє, що у виконавчому провадженні ВП № 33994911 рішеннями судів скасовано постанову про скасування процесуального документу, а саме постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, що підтверджує той факт, що постанова про відкриття виконавчого провадження є чинна, проте Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області не може скасувати постанову про скасування процесуального документу у єдиному Державному реєстрі виконавчих проваджень та просить роз'яснити порядок проведення реєстраційних дій необхідних для скасування постанови про скасування процесуального документу (а.с. 47).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку передбачені Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV зі змінами і доповненнями (далі - Закон № 606).

Так, відповідно до частини першої статті 1 Закону № 606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтею 11 Закону № 606 державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону № 606: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках (частина 1 статті 19 Закону № 606-XIV ).

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

У свою чергу у відповідності до ч. 1 ст. 26 Закону № 606 державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Згідно з частиною 2 статті 26 Закону № 606 про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом.

Відповідно до ч. 4 цієї ж статті постанова державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження може бути оскаржена заявником у десятиденний строк з дня її надходження у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду. Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Як вбачається з матеріалів справи, постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 30.10.2013 ВП № 33994911 скасовано рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 20.10.2015 по справі № 2-а/750/726/15, в зв'язку з чим 04.08.2016 було винесено постанову про скасування процесуального документу.

До того ж, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.06.2016 по справі № 2а/2570/2729/2012 скасовано постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.09.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013, якими було скасовано постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП № 33994911 від 23.08.2012.

Зазначене підтверджує той факт, що постанова про відкриття виконавчого провадження є чинна, а існування у Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень постанови про скасування процесуального документу від 30.10.2013 по виконавчому провадженню № 33994911, якою скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження, є протиправним.

Відповідно до Закону № 606 з метою створення системи обліку виконавчих проваджень, підвищення рівня примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), контролю за дотриманням державними виконавцями вимог чинного законодавства при здійсненні виконавчих дій Наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 № 43/5 затверджено Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень від 21.05.2003 № 388/7709 (далі - Положення № 388).

Згідно вказаного Положення № 388 єдиний державний реєстр виконавчих проваджень (надалі - Єдиний реєстр) - це комп'ютерна база даних, яка створена за допомогою автоматизованої системи і відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення та надання відомостей про виконавчі дії. Адміністратором Єдиного реєстру є державне підприємство "Національні інформаційні системи", яке має прямий доступ до комп'ютерної бази даних і відповідає за її створення, впровадження, матеріально-технічне та технологічне забезпечення, збереження і захист даних, що містяться в Єдиному реєстрі.

Реєстраторами Єдиного реєстру є: відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, структурні підрозділи головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, районних, міських (міст обласного значення), районних у містах, міжрайонних та міськрайонних управлінь юстиції з питань державної виконавчої служби (далі - органи ДВС), які здійснюють його ведення.

У відповідності до п 3 Положення № 388 до Єдиного реєстру обов'язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій. Унесення відомостей до Єдиного реєстру здійснюється державним виконавцем або уповноваженою посадовою особою органу ДВС. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Єдиного реєстру одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія.

Згідно з п. 7 Положення № 388 посадові особи органу ДВС несуть відповідальність за повноту та вірогідність інформації, яка вноситься до Єдиного реєстру.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що на відділ примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області покладено обов'язок щодо проведення реєстраційні дії в єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень, а отже, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 11 КАС України, бездіяльність відповідача щодо проведення реєстраційних дій в єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень по скасуванню постанови про скасування процесуального документу від 30.10.2013 по виконавчому провадженню № 33994911 є протиправною.

В іншій частині позовних вимог слід відмовити, оскільки, постанова про поновлення виконавчого провадження виноситься лише в разі, якщо таке провадження було зупинено у відповідності до ст. 39 Закону № 606, а в інших випадках винесення такої постанови не передбачено Законом № 606.

Згідно з частинами першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії є в частині обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області щодо проведення реєстраційних дій в єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень по скасуванню постанови про скасування процесуального документу від 30.10.2013 по виконавчому провадженню № 33994911 протиправною.

Зобов'язати Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області провести реєстраційні дії в єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень по скасуванню постанови про скасування процесуального документу від 30.10.2013 по виконавчому провадженню № 33994911.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Зобов'язати Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області подати звіт про виконання судового рішення у місячний строк з моменту набрання ним законної сили.

Відповідно до статей 186, 254 КАС України апеляційна скарга подається через Чернігівський окружний адміністративний суд, а її копія надсилається апелянтом до суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або її подано з пропуском строку, у поновленні якого було відмовлено, а у разі вчасного подання апеляційної скарги, з набранням законної сили рішенням апеляційної інстанції, якщо оскаржувану постанову не скасовано.

Суддя Д.В. Лобан