Постанова № 61253505, 30.08.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2016 р. № 820/3675/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Цибульник Г.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Соляник І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, третя особа - Державна казначейська служба України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області щодо невиплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги при звільненні;

- зобов'язати ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області виплатити ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі, встановленому ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

В обґрунтування позову позивачем вказано, що в період з 02.04.2007 року по 06.11.2015 року ОСОБА_3 працював в органах та підрозділах Головного управління МВС України в Харківській області. На підставі наказу ГУМВС України в харківській області №5681о/с від 06.11.2015 року позивача згідно Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з 06.11.2015 року у запас Збройних Сил за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів). Проте в супереч нормам діючого законодавства, на момент звільнення та до моменту звернення до суду відповідачем не було виплачено позивачу вихідної грошової допомоги.

Представником ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області проти позову заперечував та зазначив, що оскільки позивач під час перебування в розпорядженні на службу не виходив, поважних причин невиходу на службу не вказав, грошове забезпечення ОСОБА_3 за період перебування в розпорядженні не нараховувалось та не виплачувалось. Таким чином, представник відповідача вказав, що оскільки ОСОБА_3 перебував у розпорядженні ГУ з 05.10.2015 року і по день звільнення 06.11.2015 року, грошового забезпечення не мав, а відтак зробити розрахунок одноразової допомоги при звільненні неможливо, з огляду на що позовні вимоги ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.

Представники позивача та відповідача у судовому засіданні підтримали свої правові позиції в повному обсязі.

Представник Державної казначейської служби України у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 в період з 02.04.2007 року по 06.11.2015 року ОСОБА_3 працював в органах та підрозділах Головного управління МВС України в Харківській області.

На підставі наказу ГУМВС України в харківській області №5681о/с від 06.11.2015 року відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ капітана міліції ОСОБА_3, який перебуває у розпорядженні ГУ, звільнено з 06.11.2015 року у запас Збройних Сил за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів),

Згідно з вказаним наказом ГУМВС України в Харківській області від 06.11.2015 року №681 о/с вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні, для виплати надбавки за вислугу років та для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні складає 10 років 09 місяців 04 дні, у пільговому обчисленні -12 років 11 місяців 19 днів.

Суд зазначає, що Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки визначено Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114.

Розділом VII Положення передбачено звільнення зі служби, зокрема у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за визначених підстав.

Так, відповідно до пункту 64 підпункту "г" вказаного Положення, особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) - через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Матеріалами справи підтверджено, що 08.04.2016 року позивачем направлено заяву до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області та до Державної казначейської служби України з проханнями повідомити з яких підстав не було проведено остаточного розрахунку при звільненні та провести повний розрахунок при звільненні та виплатити у повному обсязі одноразову грошову допомогу, як то передбачено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Листом від 21.04.2016 №11-13/208-7067 Державна казначейська служба України повідомила, що відповідно до Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2012 №1407, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.01.2013 №130/22662, органи Казначейства здійснюють платежі на підставі платіжних доручень за дорученням розпорядника бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів у разі наявності в обліку відповідного бюджетного зобов'язання.

Листом від 25.04.2016 № 9/с-89 Головне управління Національної поліції в Харківській області повідомило, що ОСОБА_3, перебуваючи у розпорядженні ГУ з 05.10.2015 і на день звільнення 06.11.2015 року грошового забезпечення не мав, зробити розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні можливо тільки при наданні до бухгалтерії ХМУ ГУНП в Харківській області документів про облік робочого часу в період знаходження в розпорядженні (робочий час до 15 діб, лікарняні чергова відпустка тощо).

20.05.2016 року позивачем до Головного управління Національної поліції в Харківській області та Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Харківській області подано заяву з проханням надати документи про облік робочого часу в період знаходження в розпорядженні. Також, позивачем у вказаній заяву повідомлено вищезазначених суб`єктів владних повноважень, що з 19.10.2015 по 30.10.2015 ОСОБА_3 перебував на амбулаторному лікуванні, що підтверджується оригіналом довідки про перебування на лікарняному.

01.07.2016 позивачем отримано лист - відповідь від 17.06.2016 №С-121 на заяву від 20.05.2016, в якій зазначено, що на день звільнення ОСОБА_3 не отримував грошове забезпечення, на підставі якого нараховується одноразова грошова допомога при звільненні.

Суд зазначає, що виплата одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби передбачена ч.1 ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Оскільки ОСОБА_3 на момент звільнення зі служби в органах внутрішніх справ на день звільнення в календарному обчисленні, для виплати надбавки за вислугу років та для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні мав вислугу років 10 років 09 місяців 04 дні, то при звільненні мав право на отримання одноразової грошової допомоги в розумінні ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до ст. 116 КЗпП, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного для після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, роботодавець має письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Поряд з цим, суд вважає за потрібне звернути увагу, що у відповідності до п.3.4.3 Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року N 499 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 р. за N 205/14896, особам, які перебувають у розпорядженні і не виходять на службу без поважних причин або стосовно яких до фінансових підрозділів не надано відомості про облік їх робочого часу, грошове забезпечення не виплачується.

Таким чином, з правового аналізу вищезазначених норм права випливає, що законодавцем ставиться у безпосередню залежність факт не виплати службовцю грошового забезпечення від не виходу співробітника на службу без поважних причин.

Матеріалами справи підтверджено та, водночас, не було спростовано представником відповідача в ході судового засідання, що у період з 19.10.2015 року по 30.10.2015 року ОСОБА_3 перебував на амбулаторному лікуванні у Харківській міській лікарні № 3, що підтверджується записами в лікарняному листі № 866773.

Окрім того, суд вважає за потрібне зазначити, що відповідно до довідки № 30/7-2073 від 30.08.2016 року, виданої за підписами членів ліквідаційної комісії УФЗБО ГУНП в Харківській області Ніколенко Л.В. та Конева Н.І., громадянин ОСОБА_3 працював в полку ПС ХМУ ГУМВС України в Харківській області на посаді заступника командира взвода в період серпень - вересень 2015 року.

Таким чином, вказані обставини спростовують твердження представника відповідача про те, що ОСОБА_3 позбавлений права на отримання грошового забезпечення у розумінні вищезазначених норм права.

З врахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що відповідачем не виконано вимог норм діючого законодавства в частині нарахування та виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги при звільненні з ОВС з врахуванням наявної у позивача вислуги років.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням встановлених під час судового розгляду справи обставин суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_3 до ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, третя особа - Державна казначейська служба України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області щодо невиплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги при звільненні.

Зобов'язати ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, 5, код 08592313) виплатити ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі, встановленому ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 05 вересня 2016 року.

Суддя Р.В. Мельников