Постанова № 61252524, 13.09.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2016 р. Справа № 805/2616/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Кірієнко В.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом в розмірі 17510грн., -

В С Т А Н О В И В:

Добропільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області звернулась до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом в розмірі 17510грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач на момент звернення до суду, має податковий борг в розмірі 17510грн., а саме, заборгованість зі штрафних санкцій у сумі 17000грн. виникла за податковим повідомленням-рішенням від 14.04.2016року за №0000221400, заборгованість з адміністративного штрафу та інших санкцій в розмірі 510грн. виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 14.04.2016року за №0000231400.

Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що в матеріалах справи маються рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення та телефонограма від 05.09.2016року.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.

П.п. 20.1.34 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Згідно до п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючи органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Органом стягнення, у відповідності до приписів п.п. 14.1.137. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, є державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, позивач - є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження надані йому Податковим кодексом України.

ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, 85000, АДРЕСА_1) зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця, що не є спірним в даній справі.

Як вбачається з матеріалів справи за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 обліковується податковий борг в розмірі 17510грн.

Заборгованість з штрафних санкцій за порушення норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в частині реалізації алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензії у сумі 17000грн. виникла за податковим повідомленням-рішенням від 14.04.2016року за №0000221400, яке було винесено за висновками акту перевірки від 30.03.2016року за №86/14/НОМЕР_1.

Заборгованість з адміністративного штрафу та інших санкцій в розмірі 510грн. виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 14.04.2016року за №0000231400, яке було винесено за висновками акту перевірки від 30.03.2016року за №86/14/НОМЕР_1.

Зазначені рішення суб'єкту владних повноважень були направлені відповідачу поштою, та отримані ним 19.04.2016року (арк.с.10).

В матеріалах справи містить довідка податкового органу від 05.09.2016року про те, що станом на 05.09.2016року на адресу позивача не надходили заяви про оскарження відповідачем податкового повідомлення-рішення від 14.04.2016року за №0000221400 та податкового повідомлення-рішення від 14.04.2016року за №0000231400 (арк.с.23).

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 16.1.4. п.16.1. ст.16 Податкового кодексу України, - платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем самостійно не були вжиті заходи з погашення податкового боргу.

На адресу боржника надіслано податкову вимогу за № 553-17 від 06.05.2016 року, яка була направлена підприємцю засобами поштового зв'язку та отримана ним 10.05.2016року (арк.с.25).

Строки добровільної сплати узгоджених податкових зобов'язань сплинули, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкових зобов'язань, не призвели до їх погашення.

Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Доказів сплати заборгованості відповідачем до суду не надано.

Станом на момент звернення до суду з позовом та розгляду справи судом податкове зобов'язання не сплачене відповідачем, а отже, є податковим боргом.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 цього Кодексу).

На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність податкової заборгованості у відповідача та вжиття заходів її стягнення. З боку відповідача вказані докази не спростовані.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів статті 94 КАС України судові витрати не підлягають стягненню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 17, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом в розмірі 17510грн. - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, 85000, АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України податковий борг по сплаті адміністративних штрафів та інших санкцій в сумі 17510 (сімнадцять тисяч п'ятсот десять) грн. на р/р № 31112106700035, банк ГУ ДКС України у Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 37755456, за кодом бюджетної класифікації 21081103, д/б м. Добропілля.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кірієнко В.О.