Ухвала суду № 61252387, 08.09.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

провадження №22-ц/796/9647/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Смирнова Є.П.

справа №754/17236/15-ц Доповідач: Поліщук Н.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:

Головуючого-судді Поліщук Н.В.

Суддів Головачова Я.В., Болотова Є.В.

за участю секретаря Горбачової І.В.

заявника ОСОБА_2

представника заявника ОСОБА_3

представників

заінтересованих осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києва справу за апеляційною скаргою Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), поданою представником за довіреністю ОСОБА_4, на рішення Деснянського районного суду м.Києва від 31 березня 2016 року у справі за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи - Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м.Києві державної адміністрації, Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, яку в подальшому доповнив в частині її обґрунтування, про встановлення факту безпосередньої участі ОСОБА_2 в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження, а саме в с.Варивочі Поліського району Київської області та в с.Угли Наровлянського району Гомельської області в період з 22 червня 1986 року по 24 червня 1986 року.

Встановлення зазначеного факту мотивує необхідністю отримання посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

Заяву обґрунтовує тим, що в період з 13 листопада 1978 року по 13 червня 1989 року працював в Ансамблі пісні і танцю Прикарпатського військового округу; в період з 21 по 25 червня 1986 року у складі Ансамблю перебував у відрядженні в районі ліквідації аварії, виконуючи культурно-художню та іншу роботу; виступи проводились, зокрема, в с.Варивочі та в с.Угли, які знаходились в межах зони відчуження.

В жовтні 2014 року звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м.Києві державної адміністрації із заявою про видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, проте в цьому відмовили, оскільки надані документи не відповідають вимогам постанови Кабінету Міністрів України №51 від 20 січня 1997 року, а зазначені у довідці Львівського територіального архівного відділу галузевого державного архіву МО України №179-2/1506 від 18 листопада 2014 року населені пункти не відносяться до зони відчуження.

Рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 31 березня 2016 року позовні вимоги задоволено, встановлено факт, що в період з 21 червня 1986 року по 25 червня 1986 року ОСОБА_2 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження в с.Варивочі Поліського району Київської області та в с.Угли Наровлянського району Гомельської області, виконуючи у складі Ансамблю пісні і танцю Прикарпатського військового округу роботу по культурно-художньому обслуговуванню особового складу.

Не погодившись з ухваленим рішенням Департаментом соціальної політики виконавчого органу КМР (КМДА) подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні заяви.

Апеляційну скаргу обґрунтовує порушенням норм матеріального та процесуального права, вказуючи на те, що судом надана неналежна оцінка наявним у справі доказам.

В судовому засіданні представники заінтересованих осіб доводи апеляційної скарги підтримали, просили скаргу задовольнити.

Заявник та його представник проти задоволення апеляційної скарги заперечували, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з»явились в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення скасуванню із закриттям провадження у справі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 234 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

За правилами ст.256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих немайнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

З матеріалів справи убачається, що підставою звернення ОСОБА_2 до суду із цією заявою є відмова Комісії для розгляду питань, пов»язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у наданні ОСОБА_2 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з підстав невідповідності наданих документів вимогам постанови Кабінету Міністрів України №51 від 20 січня 1997 року «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також з підстав, що перелік населених пунктів, у яких проводились виступи, не відносяться до зони відчуження.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.15 зазначеного Закону підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями, а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення - органами місцевого самоврядування.

Відповідно до п.10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №51 від 20 січня 1997 року, видача посвідчень, в залежності від потерпілого, провадиться: Мінпраці; Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.

Посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів:

а) посвідчення про відрядження в зону відчуження;

б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження;

в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

Відповідно до п.12 цього Порядку спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінпраці, до складу якої, крім спеціалістів зазначеного Міністерства, включаються спеціалісти МОЗ, МНС, Мінюсту, Міноборони, Держкомгідромету та Київської обладміністрації за поданням Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Рішення зазначених комісій є підставою для видачі посвідчення відповідної категорії.

Тобто, у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і затвердженою на підставі цього Закону постанови Кабінету Міністрів України №51 від 20 січня 1997 року «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що питання визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, вирішуються уповноваженими на це суб»єктами виконавчої влади на підставі відповідних документів, а спірні питання розв»язуються відповідними комісіями.

Відповідно до ст.ст. 234,256 ЦПК України, а також згідно із роз»ясненнями, викладеними в п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 (з відповідними змінами) «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто, від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Із вказаних вище нормативних актів убачається, що підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС можуть бути тільки відповідні документи, а не рішення суду про встановлення того чи іншого факту.

Відтак, факт участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, встановлений судом, не породжує юридичних наслідків, оскільки рішення суду про встановлення такого факту не може бути підставою згідно із законом для визначення належності до осіб, потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Будь-яке порушене право підлягає захисту у порядку, встановленому для цього.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, вирішуються відповідними комісіями. Рішення таких комісії, як суб»єкту владних повноважень, є актом публічного права та можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Таким чином, справи про встановлення фактів участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки законом визначено інший порядок їх встановлення.

Як роз»яснив Пленум Верховного Суду України у Постанові №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у прийнятті заяви, а коли справу вже порушено - закриває провадження в ній.

Відповідно до ч.1 ст.310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.

Отже, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі з підстав, визначених п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Зазначене не перешкоджає зверненню позивача щодо оскарження відповідного рішення суб»єкту владних повноважень в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 205, 218, 303, 304, 307, 310, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), подану представником за довіреністю ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м.Києва від 31 березня 2016 року скасувати, провадження у справі за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи - Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м.Києві державної адміністрації, Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про встановлення факту, що має юридичне значення - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий-суддя Н.В. Поліщук

Судді Я.В. Головачов

Є.В. Болотов