Постанова № 61252297, 29.08.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2016 р. Справа№ 925/1913/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зубець Л.П.

Алданової С.О.

при секретарі Єременко К.Л.

за участю представників

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Комунального підприємства "Служба утримання будинку

"Митниця" Черкаської міської ради

на рішення Господарського суду Черкаської області

від 28.01.2016 р.

по справі №925/1913/15 (суддя - Дорошенко М.В.)

за позовом Приватного підприємства "Кит-3"

до Комунального підприємства "Служба утримання

будинку "Митниця" Черкаської міської ради

про стягнення 51 930,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "КИТ-3" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Комунального підприємства "Служба утримання будинків "Митниця" Черкаської міської ради про стягнення 51930 грн. 82 коп. заборгованості за договором на виконання робіт по поточному ремонту від 21.02.2014 №65/2, в тому числі 39634 грн. 80 коп. основного боргу, 1000 грн. 10 коп. 3% річних та 11295 грн. 92 коп. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про невиконання відповідачем грошових зобов'язань за укладеним між сторонами договором на виконання робіт по поточному ремонту від 21.02.2014 №65/2 щодо оплати виконаних позивачем підрядних робіт з поточного ремонту покрівлі, в тому числі над балконами і лоджіями, житлового будинку № 55 по вул. Гагаріна.

В процесі розгляду справи відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення 39634 грн. 80 коп. основного боргу і заперечив проти решти позовних вимог у зв'язку з неправильністю нарахування стягуваних сум 3% річних і інфляційних нарахувань. Крім того, відповідач у відзиві на позов заявив клопотання про розстрочку виконання рішення господарського суду щодо сплати основного боргу за таким графіком: до 30.03.2016 у сумі 19817 грн. 40 коп. і до 30.04.2016 у сумі 19817 грн. 40 коп.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.01.2016р. у справі № 925/1913/15 позов задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства "Служба утримання будинків "Митниця" Черкаської міської на користь Приватного підприємства "КИТ-3" 39 634 грн. 80 коп. боргу, 11 295 грн. 92 коп. інфляційних втрат, 1 000 грн. 10 коп. 3% річних та 1218 грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Комунальне підприємство "Служба утримання будинків "Митниця" Черкаської міської ради звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення частково і прийняти нове рішення, яким затвердити порядок сплати заборгованості: квітень 2016р. - 17 310,27 грн., травень 2016р. - 17 310,27 грн., червень 2016р. - 17 310,27 грн.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 12.02.2016 р. апеляційну скаргу Комунального підприємства "Служба утримання будинків "Митниця" Черкаської міської ради у справі № 925/1913/15 було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Шевченко Е.О., судді: Мартюк А.І., Коршун Н.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2016 у справі № 925/1913/15 у складі колегії суддів: головуючий суддя Шевченко Е.О., судді: Мартюк А.І., Коршун Н.М. апеляційну скаргу прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 28.03.2016 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2016 у справі № 925/1913/15 розгляд справи призначено на 19.04.2016 р., оскільки 28.03.2016р. судове засідання не відбулося, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Шевченка Е.О. у відпустці.

В судовому засіданні 19.04.2016р. оголошено перерву до 12.05.2016р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2016 р. по справі № 925/1913/15 було призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи у зв'язку із звільненням у відставку головуючого судді (судді-доповідача) Шевченка Е.О.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.05.2016 р. для розгляду справи № 925/1913/15 було сформовано склад колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді Корсакова Г.В., Хрипун О.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2016 у справі № 925/1913/15 у складі колегії суддів: головуючий суддя Станік С.Р., судді Корсакова Г.В., Хрипун О.О. прийнято апеляційну скаргу до провадження колегії суддів у названому складі та розгляд справи призначено на 15.06.2016 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі № 925/1913/15 відкладено розгляд справи на 05.07.2016р.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2016 р. по справі № 925/1913/15 було призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи у зв'язку з перебування головуючого судді (судді-доповідача) Станіка С.Р. на лікарняному.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 05.07.2016 р. для розгляду справи № 925/1913/15 було сформовано склад колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді Пономаренко Е.Ю., Дідиченко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2016 у справі № 925/1913/15 у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді Пономаренко Е.Ю., Дідиченко М.А. прийнято апеляційну скаргу до провадження колегії суддів у названому складі та розгляд справи призначено на 29.08.2016 р.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 р. по справі № 925/1913/15 було призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи у зв'язку з перебування суддів Дідиченко М.А. та Пономаренка Є.Ю., які не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 29.08.2016 р. для розгляду справи № 925/1913/15 було сформовано склад колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді Алданова С.О., Зубець Л.П.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 у справі № 925/1913/15 у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді Алданова С.О., Зубець Л.П. прийнято апеляційну скаргу до провадження колегії суддів.

Представники сторін у судове засідання не з'явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

21 лютого 2014 року Комунальне підприємство "Служба утримання будинків "Митниця" Черкаської міської ради (далі -замовник) та Приватне підприємство "КИТ-3" (далі - підрядник) уклали договір № 65/2 на виконання робіт по поточному ремонту.

Згідно з п. 1.1 договору №65/2 замовник передає, а підрядник приймає на себе організацію і виконання робіт по поточному ремонту покрівлі, в тому числі над балконами і лоджіями, житлового будинку №55 по вул. Гагаріна, який перебуває на обслуговуванні замовника.

Відповідно до п. 2.1 договору №65/2 загальна вартість договору визначається за актами приймання - передачі виконаних робіт форми № КБ-2 та довідками форми № КБ-3.

У п. 3.1 договору №65/2 сторони передбачили, що розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі актів - приймання-передачі виконаних робіт форми № КБ-2 та довідок форми № КБ-3

Згідно з п. 3.2 договору №65/2 розрахунки за виконані роботи замовник проводить після підписання акту приймання - передачі виконаних робіт на умовах відстрочки платежу на 60 календарних днів.

Відповідно до п. 5.1 договору №65/2 передача і приймання робіт після закінчення їх виконання здійснюється у відповідності до чинного законодавства України і оформляється актом приймання виконаних робіт.

Згідно з п. 10.1 договору №65/2 останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2015, але у будь-якому разі до повного виконання ними своїх зобов'язань за договором.

На виконання договору №65/2 позивач виконав і передав відповідачу, а останній прийняв роботи з поточного ремонту покрівлі, в тому числі над балконами і лоджіями, житлового будинку №55 по вул. Гагаріна у м. Черкаси на загальну суму 39 634 грн. 80 коп., про що сторонами 28 листопада 2014 року були підписані довідка форми КБ-3 та акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за договором №65/2 не виконав, вартість виконаних позивачем підрядних робіт у сумі 39 634 грн. 80 коп. не оплатив.

За прострочення оплати виконаних підрядних робіт позивач нарахував відповідачу до сплати:

11 292грн. 92 коп. інфляційних нарахувань від суми боргу 39 634 грн. 80коп. за період прострочення з 29.01.2015 по 01.12.2015;

1 000 грн. 10 коп. три проценти річних від суми боргу 39 634 грн. 80 коп. за 307 днів прострочення з 29.01.2015 по 01.12.2015;

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачає право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 року інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов"язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, оскільки відповідач не виконав належним чином свої грошові зобов'язання за договором №65/2 щодо оплати 39 634 грн. 80коп. боргу за виконані позивачем підрядні роботи і тим самим порушивши права позивача на своєчасне одержання цієї сум коштів, тому позивачем правомірно нараховано суми інфляційних нарахувань та 3%, на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Щодо клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду колегія суддів зазначає, що дане клопотання задоволенню не підлягає як необґрунтоване, оскільки відповідачем в апеляційній скарзі не зазначено конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Черкаської області від 28.01.2016р. у справі № 925/1913/15 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Служба утримання будинків "Митниця" Черкаської міської ради залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 28.01.2016р. у справі № 925/1913/15 - без змін.

2. Матеріали справи № 925/1913/15 повернути до Господарського суду Черкаської області.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Л.П. Зубець

С.О. Алданова