Ухвала суду № 61252207, 13.09.2016, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua УХВАЛА

"13" вересня 2016 р. Справа № 925/79/16

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді – Васяновича А.В.,

секретар судового засідання – Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від стягувача – представник не з’явився,

від боржника – представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Кролікофф”

про розстрочку виконання рішення суду

у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “КреМікс”,

с. Піщане, Кременчуцького району, Полтавської області

до товариства з обмеженою відповідальністю “Кролікофф”, с. Іваньки,

Маньківського району, Черкаської області

про стягнення 135 592 грн. 40 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 16 лютого 2016 року позов задоволено частково, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Кролікофф” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “КреМікс” – 44 252 грн. 78 коп. пені, 7 040 грн. 00 коп. інфляційних втрат, 15 299 грн. 62 коп. 18% річних та 998 грн. 84 коп. витрат на сплату судового збору. В решті вимог в позові відмовлено.

На виконання вищевказаного рішення суду 21 березня 2016 року було видано відповідний наказ.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13 липня 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

До господарського суду Черкаської області від товариства з обмеженою відповідальністю “Кролікофф” надійшла заява в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України про розстрочку виконання рішення суду.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 18 серпня 2016 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Кролікофф” про розстрочку виконання рішення суду призначено в судовому засіданні на 13 вересня 2016 року.

В судове засідання представники сторін не з’явилися, стягувач причини неявки суд не повідомив.

Від боржника надійшла до суду телеграма про розгляд заяви за відсутності його представника.

Стягувач про час та місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується реєстром поштових відправлень господарського суду Черкаської області.

Слід зазначити, що 02 вересня 2016 року від боржника надійшла заява від 26 серпня 2016 року про розстрочку виконання рішення суду, в якій останній просив суд розстрочити виконання рішення суду в період з 13 вересня 2016 року по 21 жовтня 2016 року.

Суд вважає за необхідне прийняти вказану заяву до розгляду та розглядати первісну заяву з урахуванням поданих уточнень викладених у заяві від 26 серпня 2016 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

В обґрунтування поданої заяви боржник зазначав, що в літній період попит на всі види м’ясних виробів знижується на 30-40%, відповідно підприємство-виробник втрачає оборотні кошти і фінансує тільки статті витрат пов’язаних із забезпеченням виробничого процесу. Також боржник вказував, що клієнтами товариства є роздрібні магазини та супермаркети, в яких існує відстрочка платежу до 21 дня з моменту поставки товару. Однак магазини несвоєчасно розраховуються за поставлений товар, збільшуючи цим відстрочку платежу.

Розглянувши матеріали заяви боржника про розстрочку виконання рішення суду, суд прийшов до висновку, що заява задоволенню не підлягає виходячи з наступного:

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження” (ч. 1 ст. 115 ГПК України).

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо) (п. 7.1.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” (далі – постанова)).

В пункті 7 постанови зазначено, що вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Тобто не лише відсутність обігових коштів на банківських рахунках боржника, а і одночасно відсутність майна, на яке можливо було б звернути стягнення та наявність загрози банкрутства може бути підставою для розстрочки або відстрочки виконання судового рішення.

При цьому, в силу статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як вбачається з заяви про розстрочку виконання рішення у даній справі, заявник посилається на зниження попиту на м’ясну продукцію в літній період та несвоєчасну сплату поставленого товару магазинами.

Водночас фінансове становище боржника може бути підтверджене бухгалтерськими документами, зокрема, балансом підприємства, банківськими виписками, висновком аудиторської перевірки тощо.

Проте, відповідних належних доказів, які б свідчили про фінансове становище підприємства, суду надано не було.

Також не було надано суду належних та допустимих доказів того, що виконання даного судового рішення загрожує банкрутством боржнику.

Крім того боржником не надано доказів, що підтверджують відсутність в останнього майна чи відсутність коштів на рахунках, що унеможливлює виконання рішення суду.

Враховуючи викладене, а також ту обставину, що боржник не довів наявності виняткових випадків для розстрочки виконання рішення суду по даній справі, суд не вбачає підстав для задоволення заяви.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст. ст. 86, 121 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Кролікофф” про розстрочку виконання рішення суду залишити без задоволення.

2. Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя А.В.Васянович