ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"09" вересня 2016 р.Справа № 924/635/16
Господарський суд Хмельницької області у складі:
суддя Димбовський В.В., розглянувши матеріали справи
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький
до Комунального підприємства "Хмельницькбудзамовник", м. Хмельницький
про стягнення заборгованості по оплаті поставленого товару в розмірі 88330,93 грн., 6255,41 грн. - 3% річних, 76618,15 грн. - інфляції
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю від 21.07.2016р.
від відповідача: ОСОБА_3 - за довіреністю від 20.07.2016р. (в судовому засіданні 06.09.2016р.)
У судовому засіданні, відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення (вступна та резолютивна частини) проголошено 09.09.2016р., оскільки у судовому засіданні оголошувалась перерва.
Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті поставленого товару в розмірі 88330,93 грн., 6255,41 грн. - 3% річних, 76618,15 грн. - інфляції.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобовязань з оплати за поставлений товар за період з 31.01.2014р. по 03.04.2014р. на загальну суму 88330,93 грн. Нарахування індексу інфляції та трьох відсотків річних заявлено з посиланням на ст. 625 ЦК України.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі обґрунтовуючи доводами та доказами долученими до матеріалів справи.
Присутній у судовому засіданні 06.09.2016р. представник відповідача звернувся з клопотанням про оголошення перерви у зв`язку із необхідністю ознайомлення з матеріалами справи та підготовки письмового відзиву на позов.
Однак, в судове засідання 09.09.2016р. представник відповідача не з`явився, письмового відзиву на позов не подав.
Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. А тому враховуючи, те що представник відповідача був присутній в судовому засіданні 06.09.2016р., про що відображено в протоколі судового засідання, він вважається належно повідомлений про час, дату та місце судового засідання.
За таких обставин, суд, в порядку ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:
31.01.2014р. та 03.04.2014р. фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 поставлено, а комунальним підприємством "Хмельницькбудзамовник" отримано товар (будівельні матеріали) на загальну суму 88330,93 грн., що підтверджується видатковими накладними: №2 від 31.01.2014р. на суму 456,40 грн., №4 від 31.01.2014р. на суму 22214,91 грн., №5 від 31.01.2014р. на суму 1310,10 грн., №6 від 31.01.2014р. на суму 3783,48 грн., №8 від 31.01.2014р. на суму 23727,93 грн., №9 від 31.01.2014р. на суму 4614,50 грн., №10 від 31.01.2014р. на суму 5040,80 грн., №11 від 31.01.2014р. на суму 5511,00 грн., №12 від 773,28 грн.,№13 від 31.01.2014р. на суму 2489,54 грн., №17 від 31.01.2014р. на суму 18408,99 грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості за отриманий товар, 04.11.2015р. позивачем вручено КП "Хмельницькбудзамовник" лист-звернення про погашення 88330,93 грн. боргу у десятиденний термін, що підтверджується відтиском печатки боржника з вх. №60 від 04.11.2015р. на листі №11 від 04.11.2015р. Вказаний лист - звернення залишено відповідачем без належного реагування.
Враховуючи неналежне виконання КП "Хмельницькбудзамовник" своїх зобовязань зі сплати заборгованості за поставлений товар, позивачем нараховано на підставі ст. 625 ЦК України 6255,41 грн. - 3% річних, 76618,15 грн. - інфляційних нарахувань з урахуванням кожної накладної.
Дослідивши надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.
У відповідності до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст. ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
З огляду на викладені норми закону, з матеріалів справи вбачається, що сторони досягли згоди щодо здійснення купівлі-продажу товару.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 і комунальним підприємством "Хмельницькбудзамовник" виникли зобов'язання на підставі договору, укладеного у спрощений спосіб, який за своєю правовою природою являється договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Наявні в матеріалах справи документи свідчать, що позивач поставив відповідачу товар 31.01.2014р. та 03.04.2014р. на загальну суму 88330,93 грн., що підтверджується належним чином засвідченими копіями видаткових накладних.
В свою чергу, відповідач товар прийняв, однак не оплатив його вартість.
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем заборгованості за отриманий товар, вимога про стягнення з комунального підприємства "Хмельницькбудзамовник" 88330,93 грн. є правомірною та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Позивач на підставі ст. 625 ЦК України заявив про стягнення з відповідача 6255,41 грн. - 3% річних з урахуванням кожної накладної, 76618,15 грн. - інфляційних нарахувань з січня 2014р. по червень 2016р.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При перерахунку заявлених до стягнення трьох відсотків річних судом встановлено, що останні обраховані позивачем правомірно в межах максимально можливого розміру за заявлений період, а тому вимога про їх стягнення підлягає задоволенню в повному обсязі.
З метою однакового і правильного розгляду господарськими судами справ зі спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань Пленум Вищого господарського суду України надав відповідні роз'яснення у постанові №14 від 17.12.2013 р.
Зокрема у п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань роз'яснено, що індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Крім того, в п. 3.2 вищевказаної постанови зазначено, що у застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.
Згідно листа Верховного Суду України „Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ від 03.04.1997 №62-97р., відповідно до якого індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.
Провівши перерахунок заявлених до стягнення інфляційних нарахувань судом встановлено, що останні обраховані позивачем поза межами максимально можливого розміру з невірно визначеним періодом по видатковій накладній №17 від 03.04.2014р., а тому вимога про їх стягнення підлягає задоволенню частково. У стягненні 329,89 грн. інфляційних нарахувань належить відмовити.
Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 88330,93 грн., 6255,41 грн. - 3% річних, 76618,15 грн. - інфляції підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ст. 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 1, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 82, 83, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-
В И Р І Ш И В:
Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький до Комунального підприємства "Хмельницькбудзамовник", м. Хмельницький про стягнення заборгованості по оплаті поставленого товару в розмірі 88330,93 грн., 6255,41 грн. - 3% річних, 76618,15 грн. - інфляції задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "Хмельницькбудзамовник" (м. Хмельницький, вул. Галана, буд. 6-А, код 03085929) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Хмельницький, вул. Ставкова, буд. 38, ідент номер НОМЕР_1) 88330,93 грн. (вісімдесят вісім тис. триста тридцять грн. 93 коп.) боргу, 6255,41 грн. (шість тис. двісті п'ятдесят п'ять грн. 41 коп.) 3% річних, 76288,26 грн. (сімдесят шість тис. двісті вісімдесят вісім грн. 26 коп.) інфляції, 2563,12 грн. (дві тис. п'ятсот шістдесят три грн. 12 коп.) судового збору.
Видати наказ.
У стягненні 329,89 грн. інфляційних нарахувань відмовити.
Повне рішення складено 13.09.2016р.
Суддя В.В. Димбовський
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу (м. Хмельницький, вул. Галана, 6-а).
Судове рішення № 61252085, Господарський суд Хмельницької області було прийнято 09.09.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 924/635/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: