Ухвала суду № 61251929, 12.09.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.09.2016 р. Справа№ 5015/3683/11

За позовом: Прокурора Городоцького району Львівської області в інтересах держави в особі

Позивач: Фонд державного майна України, м. Київ

Відповідач-1: Дочірнє підприємство "Санаторій "Любінь Великий" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", смт. Великий Любінь, Городоцький район, Львівська область

Відповідач-2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Наукові технології здоров'я", м. Київ

Відповідач-3: Товариство з обмеженою відповідальністю "Реабілітаційно-оздоровчий комплекс санаторій "Великий Любінь №1, смт. Великий Любінь, Городоцький район, Львівська область

Відповідач-4: Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", м. Київ

Відповідач-5: Великолюбінська селищна рада Городоцького району, Львівської області, Львівська обл., Городоцький район, смт. Великий Любінь

Відповідач-6: Державна реєстраційна служба України,м. Київ

Відповідач-7: Федерація професійних спілок України, м.Київ

Третя особа - 1 (на стороні Відповідачів), що не заявляє самостійних вимог на предмет спору): Самбірське бюро технічної інвентаризації, м. Самбір, Львівська область

Третя особа - 2 (на стороні Відповідачів), що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство "Городоцьке районне бюро технічної інвентаризації", м. Городок, Львівська область

Третя особа-3 (на стороні Відповідачів -1 та -3), що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Городоцьке районне управління юстиції у Львівській області, Львівська область, м. Городок

про: визнання недійсними і скасування Рішень про оформлення права власності та Свідоцтв про право власності; визнання недійсною реєстрацію права власності; визнання недійсними Договорів купівлі - продажу; а також - визнання за державою Україна права власності та витребування майна.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Сало О.А.

Представники:

Від прокуратури: Леонтьєва Н.Т. - представник за посвідченням №036664 від 11.12.2015р.;

Від позивача : Жуган І.О. - представник за довіреністю від 05.11.2015р.;

Від відповідача 1: не з'явився.

Від відповідача 2: не з'явився.

Від відповідача 3: Рісний М.Б. - представник за довіреністю б/н від 19.06.2014р.;

Від відповідача 4: не з'явився;

Від відповідача 5: не з'явився;

Від відповідача 6: не з'явився.

Від відповідача 7: не з'явився.

Від третьої особи 1: не з'явився.

Від третьої особи 2: не з'явився.

Від третьої особи 3: не з'явився.

Прокурором Городоцького району Львівської області в інтересах держави в особі позивача Фонду державного майна України заявлено позов до Дочірнього підприємства "Санаторій "Любінь Великий" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукові технології здоров'я", Товариства з обмеженою відповідальністю "Реабілітаційно-оздоровчий комплекс санаторій "Великий Любінь №1, Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", Великолюбінської селищної ради Городоцького району, Державної реєстраційної служби України та Федерації професійних спілок України про визнання недійсними і скасування Рішень про оформлення права власності та Свідоцтв про право власності; визнання недійсною реєстрацію права власності; визнання недійсними Договорів купівлі - продажу; а також - визнання за державою Україна права власності та витребування майна.

Ухвалою суду від 17.03.2015р. у справі було призначено судову експертизу та зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

У зв'язку із закінченням повноважень судді Шпакович О.Ф., 29.01.2016р. автоматизованою системою документообігу суду справу №5015/3683/11 передано для розгляду судді Коссаку С.М.

Ухвалою суду від 01.02.2016р. провадження у справі поновлено та справу призначено до розгляду на 22.02.2016р.

Ухвалою суду від 22.02.2016 року відкладено розгляд справи на 09.03.2016 року.

Ухвалою суду від 09.03.2016 року розгляд справи відкладено на 16.03.2016 року.

Ухвалою суду від 16.03.2016 року зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 31.08.2016 року поновлено провадження та призначено розгляд справи на 12.09.2016 року.

В судовому засіданні 12.09.2016 року представники прокуратури та позивача з'явились, надали усні пояснення по суті спору. Представник позивача при цьому зазначив про неможливість оплати експертизи у зв'язку з відсутністю коштів (лист вх. № 34508/16 від 26.08.2016р.).

Представник відповідача-3 в судове засідання з'явився, надав усні пояснення по суті спору, проти повторного призначення експертизи не заперечив.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає експертизу.

Відповідно до ч.2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Заслухавши пояснення представників присутніх в судовому засіданні, обговоривши орієнтовний перелік питань, які належить поставити на розгляд експерту, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи суд вирішив призначити повторно у справі судову експертизу. Присутні представники сторін не заперечили проти призначення судової експертизи. Як слідує з листа Львівського науково - дослідного інституту судових експертиз від 15.07.16 року вх. № 1184 оплата виставленого рахунку за проведення експертизи позивачем не проведена.

Слід зазначити, що Ухвалою господарського суду Львівської області від 17.03.2015 року у справі №5015/3683/11 (суддя Шпакович О.Ф.) було призначено судову будівельно - технічну експертизу.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22 червня 2015 року зазначена ухвала залишена без змін. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив таке.

"Оскільки у матеріалах справи документи (у тому числі - первинні) стосовно проектування, будівництва та введення в експлуатацію спірних об'єктів (що знаходяться у селищі Великий Любінь, вул. Львівська, 16, 16 "б", 16 "г") - відсутні, а в документах стосовно обліку об'єктів відповідачем-1, у бухгалтерській звітності (балансі підприємства), зазначено, що частина будівель (споруд) забудована після 1960 року, - необхідним є встановлення часу будівництва усіх об'єктів, враховуючи, що підставою позову є факт їх передання (Міністерством охорони здоров'я УРСР) у відання Українській республіканській раді профспілок згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР №606 від 23.04.1960.

За твердженням відповідача-3, спірні корпуси №№2, 4 збудовані у ХІХ столітті, а за даними бухгалтерського обліку відповідача-1 корпуси №№2, 4 введено в експлуатацію у 1939 та 1975 роках (відповідно).

Отже, встановлення (у ході судової експертизи) часу будівництва спірних об'єктів є необхідним для правильного вирішення спору по суті.

Слід зазначити, що прокуратурою і позивачем не виконано вимог п.3 ч.2 ст.54 ГПК України щодо визначення ціни позову та не надано доказів дійсної вартості спірних об'єктів, суд першої інстанції визнав за необхідне проведення експертизи стосовно встановлення вартості будівель (споруд), виходячи з якої визначатиметься ціна позову та розмір судових витрат у справі.

Факт невиконання позивачем вимог ст.ст.54, 55 ГПК України (щодо визначення ціни позову), неможливість оплатити позивачем вартість судової експертизи, зумовив покладення на Прокуратуру Городоцького району Львівської області обов'язку з оплати вартості судової експертизи стосовно встановлення вартості спірних об'єктів.

Оскільки отримання судом висновків судового експерта з питань, визначених ухвалою від 24.11.2014, є необхідним для встановлення важливих обставин спору (які неможливо встановити на підставі наявних, у матеріалах справи, документів), - тому, згідно з нормою ст. 41 ГПК України, наявні підстави для призначення проведення судової будівельно-технічної експертизи спірних об'єктів нерухомості, яку було визначено ухвалою суду від 24.11.2014.

Дослідивши матеріали справи суд зазначає також таке.

Згідно з постановою пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (абзац 1 п.2.2.1), судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру; при цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - пункт 1 статті 83 ГПК); на виняток з цього правила лише у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею (частина третя статті 55 ГПК); з цією метою суд вправі витребувати додаткові документи і матеріали як в учасників даного судового процесу, так і в інших підприємств та організацій (стаття 38, пункт 4 статті 65 ГПК), а в разі необхідності призначити відповідну судову експертизу (проведення експертної оцінки майна), у випадку ж відмови позивача від здійснення оплати такої експертизи - залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Пунктом 2.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" - одним з реквізитів позовної заяви є ціна позову, яку зазначає позивач і з якої обчислюється судовий збір; якщо позивачем зазначено в заяві ціну позову, але в ній не наведено обґрунтованого розрахунку такої ціни, або його не додано до позовної заяви, або позивачем не зазначена вартість спірного майна та/або не подано доказів в обґрунтування цієї вартості, то позовна заява підлягає поверненню на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК; у разі коли визначена (встановлена) позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, господарський суд з урахуванням припису абзацу першого частини другої статті 6 Закону і частин першої - четвертої статті 49 ГПК попередньо визначає розмір судового збору, виходячи з ціни позову, вказаної позивачем, а за результатами вирішення спору або достягує недоплачену суму судового збору з належної сторони, або повертає суму переплати цього збору; остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, й суми судового збору здійснюється господарським судом на підставі поданих учасниками судового процесу доказів, а за їх недостатності для цього - шляхом призначення відповідної судової експертизи (експертної оцінки майна).

Відповідно до частини другої статті 41 ГПК учасники судового процесу вправі пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені експертом. Ці питання можуть бути запропоновані у позовній заяві, у відзиві або в окремому письмовому клопотанні сторони; проте остаточне коло питань судовому експерту визначається господарським судом.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" встановлено, що відповідно до статті 1 Закону судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду; водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань; судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування; якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи; так само не може вважатися актом судової експертизи висновок спеціаліста, наданий заявникові (юридичній чи фізичній особі) на підставі його заяви, - навіть якщо відповідний документ має назву "висновок судового експерта" або подібну до неї, оскільки особа набуває прав та несе обов'язки судового експерта тільки після одержання нею ухвали про призначення експертизи.

Заслухавши пояснення представників присутніх в судовому засіданні, обговорили орієнтовний перелік питань, які належить поставити на розгляд експерту, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи суд, враховуючи відсутність заперечень сторін, вирішив призначити у справі судову експертизу, оплату якої покласти на прокуратуру та позивача у справі.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами ст.ст. 41, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Призначити у справі судову експертизу, проведення якої доручити експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (79019, м. Львів, вул. Липинського, 54).

2. На вирішення експерту поставити наступні питання:

1) Чи можливо встановити конкретний час будівництва об'єктів нерухомості (будівель і споруд):

- спального корпусу №2 загальною площею 708,3м2;

- спального корпусу №4 загальною площею 874,0м2;

- спального корпусу №6;

- спального корпусу №3;

- котельні площею 352,0м2 (№ 10);

- водонапірної башти (№ 15);

- водогрязелікарні (№ 14);

- пральні площею 204,м2 (№ 8);

- адмінкорпусу площею 253,0м2 (№12);

- бібліотеки та ЛФК площею 466,4м2 (№11);

- очисних споруд площею 84,4м2 (№ 7);

- овочесховища площею 644,2м2 (№ 9);

- клубу-їдальні (№ 13);

- лікувально-діагностичного корпусу №1, -

що знаходяться у смт. Великий Любінь (Городоцького району, Львівської області), вулиця Львівська, 16, 16 "б", 16 "г"?

Якщо можливо - судовому експерту встановити час будівництва кожного об'єкту!

У випадку неможливості - судовому експерту встановити, чи об'єкти зведені (збудовані) до квітня місяця 1960 року (до 23.04.1960), чи після квітня місяця 1960 року (після 23.04.1960)?

2) Яка ринкова вартість об'єктів нерухомого майна:

-спального корпусу №2 загальною площею 708,3м2;

-спального корпусу №4 загальною площею 874,0м2;

-спального корпусу №6;

-спального корпусу №3;

-котельні площею 352,0м2 (№ 10);

- водонапірної башти (№ 15);

- водогрязелікарні (№ 14);

- пральні площею 204,м2 (№ 8);

- адмінкорпусу площею 253,0м2 (№12);

- бібліотеки та ЛФК площею 466,4м2 (№11);

- очисних споруд площею 84,4м2 (№ 7);

- овочесховища площею 644,2м2 (№ 9);

- клубу-їдальні (№ 13);

- лікувально-діагностичного корпусу №1.

3. Обов'язок оплати проведеної експертизи покласти на місцеву Городоцьку місцеву прокуратуру Львівської області та позивача.

4. Висновок судового експерта по результатам дослідження та матеріали справи № 5015/3683/11 надіслати господарському суду Львівської області та копії надіслати сторонам у справі.

5. Судовому експерту, у випадку встановлення (при проведенні експертизи) обставин, що мають значення для справи, з приводу яких судом питання не постановлено, - викласти у висновку свої міркування і щодо цих обставин.

6. Попередити судового експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову від дачі висновку і виконання покладених на нього обов'язків.

7. Матеріали справи направити у Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз, а копії ухвали - сторонам.

8. На час проведення судової експертизи провадження у справі №5015/3683/11 зупинити.

9. Про поновлення провадження у справі сторони будуть повідомлені ухвалою суду.

Суддя Коссак С.М.