Ухвала суду № 61251177, 07.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" вересня 2016 р. м. Київ К/800/12117/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Маслія В. І., Сороки М. О.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Миколаївській області Мельник Ірини Леонардівни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Державної екологічної інспекції у Миколаївській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року,

у с т а н о в и л а :

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Миколаївській області Мельник Ірини Леонардівни, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 7 від 29 липня 2015 року.

В мотивування позовних вимог зазначає, що за результатами проведення планової перевірки дотримання Управлінням житлово-комунального господарства Первомайської міської ради Миколаївської області вимог природоохоронного законодавства з питань додержання режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду посадовими особами Державної екологічної інспекції у Миколаївській області сформовано акт та припис № 57/07 від 04 липня 2014 року.

Під час проведення позапланової перевірки виконання вимог вищевказаного припису відповідачем встановлено його невиконання в частині пунктів 2, 3 та 5, що є, на думку суб'єкта владних повноважень, порушенням статті 12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", у зв'язку з чим складено протокол, та як наслідок прийнято постанову № 7 від 29 липня 2015 року про накладення адміністративного стягнення.

Позивач вказує, що сформований контролюючим органом припис адресовано їй як виконуючому обов'язків начальника Управління житлово-комунального господарства Первомайської міської ради Миколаївської області, яка виконувала ці обов'язки до перевірки, а відтак не була відповідальна за невиконання пунктів 2, 3, 5 припису № 57/07 від 04 липня 2014 року.

У зв'язку з цим, ОСОБА_1 звернулась до суду з вимогою про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 7 від 29 липня 2015 року.

Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 грудня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 грудня 2015 року скасовано та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Державної екологічної інспекції у Миколаївської області № 7 від 29 липня 2015 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255,00 грн. за порушення статті 188-5 КпАП України.

Стягнуто з Державної екологічної інспекції у Миколаївській області на користь позивача понесені нею судові витрати (судовий збір) в сумі 535,92 гривень.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Позивач у запереченнях зазначає на необґрунтованість касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а судове рішення апеляційної інстанції без змін.

Касаційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що починаючи з 30 червня 2015 року ОСОБА_1 обіймає посаду начальника Управління житлово-комунального господарства Первомайської міської ради Миколаївської області у відповідності до розпорядження міського голови № 238-рк.

У період з 27 червня 2014 року по 02 липня 2014 року посадовими особами Державної екологічної інспекції у Миколаївській області проведено планову перевірку дотримання Управлінням житлово-комунального господарства Первомайської міської ради Миколаївської області вимог природоохоронного законодавства з питань додержання режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а саме Комсомольського Парку, який є об'єктом природно-заповідного фонду - парком-пам'яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення, за результатами проведення якої виявлено недоліки та сформовано припис № 57/07 від 04 липня 2014 року.

В ході проведення у період з 22 липня 2015 року по 24 липня 2015 року позапланової перевірки контролюючим органом встановлено невиконання вимог пунктів 2, 3 та 5 вищевказаного припису, в яких відображено наступні порушення:

- на території об'єкту природно-заповідного фонду не встановлено межові інформаційні знаки та інформаційний щит;

- проект утримання і реконструкції парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва не розроблений;

- Державний акт на право користування земельною ділянкою парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Комсомольський Парк відсутній.

22 липня 2015 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Миколаївській області Мельник Іриною Леонардівною складено протокол про адміністративне правопорушення № 000704, за результатами розгляду якого відповідачем прийнято постанову № 7 від 29 липня 2015 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, яка передбачена статтею 188-5 КУпАП, у зв'язку з порушенням останньою вимог статті 12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 гривень.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції прийшов до висновку про правомірність застосованого до позивача адміністративного стягнення у зв'язку з підтвердженням факту невиконання позивачем у строк до 04 вересня 2014 року пунктів 2, 3 та 5 припису № 57/07 від 04 липня 2014 року.

Одеський апеляційний адміністративний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог виходив з того, що оскільки оскаржуваний припис було отримано ОСОБА_1, яка у період з 05 червня 2014 року по 30 червня 2015 року виконувала обов'язки начальника Управління житлово-комунального господарства Первомайської міської ради Миколаївської області та як така, що виконувала ці обов'язки до перевірки, проведеної у період з 22 липня 2015 року по 24 липня 2015 року, а відтак не була відповідальна за невиконання пунктів 2, 3 та 5 припису. Разом з цим, відсутність фінансування Управління житлово-комунального господарства Первомайської міської ради Миколаївської області, зокрема у 2014 році є обґрунтованою причиною невиконання вимог припису у строк до 04 вересня 2014 року.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в цілому погоджується із висновками суду першої інстанції, а рішення суду апеляційної інстанції вважає помилковим, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 16 Конституції України встановлено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженої Указом Президента України № 454/2011 від 13 квітня 2011 року, (далі - Положення) передбачено, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України.

Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

В силу пункту 7 Положення, Держекоінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції (Азовська, Азово-Чорноморська, Північно-Західного регіону Чорного моря).

Компетенція центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів врегульовано у статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", до якої належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема про природно-заповідний фонд.

За змістом статті 12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

У разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання.

Притягнення до відповідальності за невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків передбачено у статті 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та тягне за собою накладення штрафу на громадян від дев'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 обіймає посаду начальника Управління житлово-комунального господарства Первомайської міської ради Миколаївської області у відповідності до розпорядження міського голови № 238-рк від 30 червня 2015 року.

Однак, на період проведення планової перевірки, а саме з 05 червня 2014 року виконувала обов'язки начальника Управління, що підтверджується розпорядженням міського голови № 233-рк від 04 червня 2014 року.

Припис № 57/07 від 04 липня 2014 року, складений державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Миколаївській області Мельник І. Л. адресований виконувачу обов'язків начальника Управління, яка, в свою чергу, поставила підпис, а отже повідомлена, що у разі його невиконання винні посадові особи будуть притягнуті до відповідальності.

Згідно з розпорядженнями № 223-рк від 04 червня 2014 року, № 296-рк від 01 серпня 2014 року, № 322-рк від 14 серпня 2014 року, № 350-рк від 08 вересня 2014 року, № 238-рк від 30 червня 2015 року, на позивача покладено обов'язки начальника Управління.

Вищенаведене свідчить, що майже протягом року ОСОБА_1 обіймала посаду виконуючого обов'язки, що обумовило набуття нею правового статусу посадової особи місцевого самоврядування та наділення її відповідними посадовими повноваженнями щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.

Так, за результатами позапланової перевірки виконання припису № 57/07 від 04 липня 2014 року, проведеної у період з 22 липня 2015 року по 24 липня 2015 року, складено акт, яким підтверджено невиконання пунктів 2, 3 та 5 попередньо складеного припису.

Окрім цього, колегія суддів Вищого адміністративного суду України зауважує, що рішеннями Первомайської міської ради Миколаївської області від 29 січня 2014 року, від 16 січня 2015 року, від 17 липня 2015 року та додатків щодо розподілу видатків бюджету, які містяться в матеріалах справи підтверджується виділення коштів Управлінню ЖКГ Первомайської міської ради протягом 2014-2015 років на різне цільове призначення, що спростовує доводи позивача про відсутність фінансування.

Враховуючи, що в матеріалах справи містяться всі необхідні докази стосовно невиконання позивачем пунктів 2, 3 та 5 припису № 57/07 від 04 липня 2014 року, який, в свою чергу, адресований та підписаний ОСОБА_1, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку про правомірність постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Отже, враховуючи вищенаведені обставини, суд першої інстанції цілком правомірно відмовив у задоволенні позову.

Одеський апеляційний адміністративний суд, неправильно застосувавши норми матеріального права, помилково скасував рішення суду першої інстанції.

Статтею 226 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

З огляду на викладене, постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року підлягає скасуванню, а постанова Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 грудня 2015 року - залишенню в силі.

Керуючись статтями 222, 223, 226, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Миколаївській області задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року - скасувати.

Постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 грудня 2015 року - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді В. І. Маслій

М. О. Сорока