Ухвала суду № 61250628, 08.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3567/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кушнова А.О. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

08 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Карпушової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.02.2016 у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Агрокомбінат» до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій незаконними та неправомірними,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій по вимогах відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за квітень 2015 року у сумі 37362,37 грн, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій - незаконними та неправомірними.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25.02.2016 вищевказаний позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ "Агрокомбінат "Калита" (ідентифікаційний код 00857290, місцезнаходження 07420, Київська область, Броварський район, селище міського типу Калита, вулиця Червоноармійська, будинок 14) зареєстровано в якості юридичної особи 06.04.2000, а 03.09.2004 внесено запис 13321200000000031 про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 30.03.2015 (т.1, а.с.38).

Як платник страхових внесків відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області за № 1006040245, що підтверджується повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску від 10.08.2011 (т.1, а.с.148).

Відповідно до довідки про набуття (підтвердження) статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку № 2250/10/15-01/245 від 28.02.2014 ПАТ "Агрокомбінат "Калита" взятий на облік в органах державної податкової служби платником фіксованого сільськогосподарського податку на підставі поданої податкової декларації та додатків до неї (т.1, а.с.92).

Згідно Інформаційного листа Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (щодо віднесення платника єдиного податку IV групи) № 4858/10/15-02/503 від 26.03.2015 відповідно до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) та на підставі поданої податкової декларації за 2015 рік, відомостей про наявність земельних ділянок, розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2014 рік ПАТ "Агрокомбінат "Калита" перебуває на обліку в органах державної фіскальної служби платником єдиного податку четвертої групи з 01.01.2015 (т.1, а.с.93).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області на адресу позивача із супровідним листом № 3911/02 від 23.04.2015 направлено:

- розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з квітня 2015 року, що сформований Управлінням Пенсійного фонду України у м. Броварах та Броварському районі Київської області, яким визначено розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі - 36041,98 грн. (т.1, а.с.10);

- розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з березня 2015 року, що сформований УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя, яким визначено місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 208,52 грн. (т.1, а.с. 11);

- розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на 2015 рік, що сформований Управлінням Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області, яким визначено місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 557,84 грн. (т.2, а.с.207);

- розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на 2015 рік, що сформований Управлінням Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області, яким визначено місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 554,03 грн. (т.2, а.с.208).

Вказані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з квітня 2015 року, з березня 2015 року та на 2015 рік отримані позивачем 28.04.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т.1, а.с.102).

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення"№1 788-XII, Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003, витрати на виплату та доставку пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону №1058-IV, покриваються підприємствами та організаціями.

Процедура відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначена в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663.

Згідно пунктів 6.4, 6.7, зазначеної Інструкції № 21-1 підприємства та організації зобов'язані щомісячно до 25-го числа здійснювати покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах.

В той же час суд зазначає, що відповідно до пункту першого статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР (в редакції, чинній на момент формування та направлення на адресу позивача розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій) (далі - Закон №400/97-ВР), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону №400/97-ВР передбачено, що для платників збору, визначених пунктом першим та пунктом другим статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

01.01.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів щодо податкової реформи" № 71-VІІ від 28.12.2014, яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме, з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок.

Зазначеним Законом сільськогосподарські товаровиробники віднесені до четвертої групи суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (єдиний податок).

Цим же Законом № 71-VІІ внесено зміни до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", однак ці зміни не торкнулись абзацу 4 п. 1 ст. 2 Закону, яким, зокрема, передбачалось, що платники фіксованого сільськогосподарського податку не сплачують фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Оскільки Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачав для платників єдиного податку 4 групи виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, Управлінням Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області, Управлінням Пенсійного фонду у Ленінському районі м. Запоріжжя, Управлінням Пенсійного фонду у Козелецькому районі Чернігівської області на підставі Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за 64/8663, сформовані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з квітня 2015 року, з березня 2015 року та на 2015 рік відповідно на загальну суму 37 362,37 грн, які були направлені позивачу.

Тобто, судом першої інстанції вірно зазначено про наявність в даному випадку колізії норм права.

Згідно підпункту 4.1.4 пункту 4.1 ст.4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" зазначив, що навіть якщо припустити, що тлумачення цих норм національними органами влади було правильним, загальний стан національного законодавства, яке існувало на той час з питання, що розглядається у цій справі, не є задовільним. Суд зазначив, що явна суперечливість один одному відповідних правових актів призвела до того, що національні органи на свій власний розсуд застосували протилежні підходи щодо співвідношення цих правових актів. Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого важливого фінансового питання, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в даному випадку має місце позбавлення позивача юридичних переваг, які йому були надані Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" в попередній редакції, отже застосування у даній справі принципу верховенства права забезпечить належний захист прав, свобод та очікуваних інтересів товариства.

Така позиція суду першої інстанції ґрунтується також на тому, що законодавець в подальшому виправив зазначену законодавчу неузгодженість.

Так, відповідно до Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" щодо уточнення об'єкта оподаткування для платників, що обрали спрощену систему оподаткування" № 802- VIII від 12.11.2015 абзац четвертий пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" викладено в новій редакції, зокрема, зазначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно п.2 Прикінцевих положень цього Закону сума заборгованості фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що утворилася в період з 1 січня 2015 року до дня набрання чинності цим Законом у платників єдиного податку четвертої групи, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, підлягає списанню у порядку, визначеному управлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Вищевказаний закон опубліковано в газеті Голос України № 226 від 01.12.2015 та набрав чинності 01.01.2016.

Таким чином, враховуючи неузгодженість національного законодавства щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, платниками єдиного податку 4 групи, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що дії відповідача щодо формування та направлення на адресу позивача розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з квітня 2015 року та направлення на адресу позивача розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з березня 2015 року та на 2015 рік, що надійшли з інших Управлінь Пенсійного фонду України є протиправними.

Відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області щодо формування та направлення на адресу ПАТ "Агрокомбінат Калита" розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з квітня 2015 року, яким визначено розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі - 36 041,98 грн; визнання протиправним дій Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області щодо направлення на адресу ПАТ "Агрокомбінат Калита" розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з березня 2015 року, що сформований УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя, яким визначено місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 208,52 грн.; визнання протиправним дій Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області щодо направлення на адресу ПАТ "Агрокомбінат Калита" розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на 2015 рік, що сформований Управлінням Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області, яким визначено місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 557,84 грн; визнання протиправним дій Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області щодо направлення на адресу ПАТ "Агрокомбінат Калита" розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на 2015 рік, що сформований Управлінням Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області, яким визначено місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 554,03 грн.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.02.2016 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

О.В. Карпушова

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Карпушова О.В.