КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1724/16 Головуючий у 1-й інстанції: Дудін С.О. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.
У Х В А Л А
Іменем України
12 вересня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни, за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни, за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року було зупинено провадження у справі №810/1724/16.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення як таке, що перешкоджає подальшому провадженню по справі та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Колегією суддів встановлено, що 10 лютого 2016 року Конституційним Судом України відкрито провадження за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» положенням ст. 6, ч. 1 ст. 8, ч. 4 ст. 13, ст.ст. 21, 22, ч.ч. 1, 4, 5 ст. 41 Конституції України.
В силу п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Згідно ч. 2 ст. 61 Закону України «Про Конституційний Суд України» Конституційний Суд України може визнати неконституційним правовий акт повністю або в окремій його частині.
В силу вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Частиною 3 ст. 61 Закону України «Про Конституційний Суд України» передбачено, що у разі якщо в процесі розгляду справи за конституційним поданням чи конституційним зверненням виявлено невідповідність Конституції України інших правових актів (їх окремих положень), крім тих, щодо яких відкрито провадження у справі, і які впливають на прийняття рішення чи дачу висновку у справі, Конституційний Суд України визнає такі правові акти (їх окремі положення) неконституційними.
Відповідно до ст. 69 вказаного Закону рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 70 Закону України «Про Конституційний Суд України» у разі необхідності Конституційний Суд України може визначити у своєму рішенні, висновку порядок і строки їх виконання, а також покласти на відповідні державні органи обов'язки щодо забезпечення виконання рішення, додержання висновку. Конституційний Суд України має право зажадати від органів, зазначених у цій статті, письмового підтвердження виконання рішення, додержання висновку Конституційного Суду України.
Частиною 6 п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2000 року у справі №1-31/2000 (про порядок виконання рішень Конституційного Суду України) передбачено, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, у випадку визнання неконституційними норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» такі втрачають чинність з дня ухвалення відповідного рішення. Проте, Конституційний Суд України вправі визначити у своєму рішенні, порядок і строки його виконання, а також покласти на відповідні державні органи обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Разом з тим, визнання неконституційними норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо відповідності їх Конституції України може призвести до порушення його логічної структури, зумовити появу прогалин у ньому. У зв'язку із цим, може виникнути необхідність вжиття додаткових заходів щодо забезпечення виконання прийнятого рішення.
Отже, за результатами розгляду подання щодо конституційності положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правове регулювання суспільних відносин, пов'язаних із предметом даного спору, в залежності від рішення Конституційного Суду України може змінитися. Вказане підтверджує висновок про істотність результатів розгляду судом конституційної юрисдикції подання Верховного Суду України для прийняття законного та обґрунтованого рішення у даній адміністративній справі.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що невизначеність у питанні про те, чи відповідають положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Конституції України, зокрема, щодо конституційності наділення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб функцією нагляду за банками, та необхідність забезпечення конституційних прав і свобод сторін у справі унеможливлює розгляд даної адміністративної справи до вирішення справи, яка перебуває на розгляді Конституційного Суду України, що є підставою для зупинення провадження в адміністративній справі відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України.
За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність зупинення провадження у справі до розгляду Конституційним судом України подання Верховного суду України щодо відповідності (конституційності) положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" положенням статті 6, частини 1 статті 8, частини 4 статті 13, статей 21,22, частин 1, 4, 5 статті 41 Конституції України та вирішення питання про відкриття провадження Конституційним судом України.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 160, 195, 199, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
суддя В.В.Файдюк
суддя Є.В.Чаку
Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.
Судді: Файдюк В.В.
Чаку Є.В.
Судове рішення № 61250547, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 12.09.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 810/1724/16. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: