ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
"31" серпня 2016 р. справа № 804/13127/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Дурасової Ю.В.,
при секретарі судового засідання Сколишеві О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольська будівельна компанія «Бест»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2016 року у справі №804/13127/15
за позовом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольська будівельна компанія «Бест»
про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и в:
У серпні 2015 року Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольська будівельна компанія «Бест» (далі - відповідач), в якому, просила стягнути з відповідача кошти у сумі 94075,03грн. на реєстраційний рахунок обласного бюджету №31412535700001, ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, код банку - 805012, код платежу - 21080500 "Інші надходження"( а.с.4-10).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав вимог Держфінінспекції про усунення порушень, виявлених за наслідками ревізії фінансово - господарської діяльності за період з 01.01.2010 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт ревізії №04-21-2 від 31.12.2014 року. За результатами проведено ревізії було встановлено ряд порушень допущених відповідачем, які завдали матеріальної шкоди місцевому бюджету на загальну суму - 94075,03 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено ( а.с.93-100)
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку, зазначаючи, що оскаржувана постанова є безпідставною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, вказує на те, що при визначені розміру збитків позивачем проігноровані норми чинного цивільного та господарського законодавства України щодо поняття збитків (шкоди) та відповідальності за завдання шкоди (збитків), а також не було враховано, що Положення про Державну фінансову інспекцію України, затверджене Указом Президента України від 23.04.2011 року №499/2011, саме по собі не містить Методики визначення розміру таких збитків, в той час як на час складання контролюючим органом акту ревізії від 30.01.2014 року №04-21-01, в якому позивачем здійснено розрахунок начебто завданих підконтрольній установі КЗ «СОФІЇВСЬКА ЦРЛ» збитків в сумі 94 075,03 грн., затвердженої Кабінетом Міністрів України методики визначення їх розміру - не існувало.
Представник позивача - Максимюк М.Ю.у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив суд рішення суду першої інстанції залишити без змін, з огляду на те, що вважає його законним та обґрунтованим.
У судовому засіданні представник відповідача - Комлик О.М. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
У судовому засіданні заслухавши доводи сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, постанова суду підлягає скасуванню, провадження в адміністративній справі - закриттю, з наступних підстав.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Комунального закладу «Софіївська центральна районна лікарня» ДОР» за період з 01.01.2010 по 31.12.2013 та завершений звітний місяць 2014 року, за результатами якої складений акт ревізії від 26.02.2014 № 04-21-2 (а.с. 16-21).
Згідно вищезазначеного акту позивачем було проведено ревізію видатків на капітальне будівництво, реконструкцію та ремонт вибірковим способом за період з 01.01.2010 року по 31.12.2013 року. В ході ревізії були встановлено наступне.
30.11.2010 року лікарнею укладено договір за 17/259 з ТОВ "Нікопольська будівельна компанія "Бест", м. Нікополь, про закупівлю робіт за державні кошти на суму - 899962,00грн. (в тому числі і ПДВ - 149933,20грн.) на проведення реконструкції дитячого відділення ІІ черги на 20 ліжок. За умовами укладеного договору термін виконання робіт становив грудень 2010 року, а в частині виконання зобов'язань сторонами - до повного їх виконання.
На виконання умов укладеного договору для проведення реконструкції дитячого відділення лікарні в.о. голови Софіївської районної державної адміністрації 04.10.2010 року затвердив кошторис на 2010 рік за рахунок надходжень та видатків зі спеціального фонду бюджету за КЕКВ 2143 "Реконструкція інших об'єктів" в сумі - 845000,00грн. Згодом асигнування на ремонт були збільшені на підставі відповідних рішень сесії районної ради за довідками про зміни річного розпису бюджету на 2010 рік на загальну суму 904505,52грн.
Для здійснення авторського нагляду за об'єктом реконструкції лікарнею було укладено договір з ПП "АРХ-ЮН" від 24.12.2010 року за №40/282 на суму - 1044,00грн. В ході перевірки інспекцією було встановлено, що цей договір не було зареєстровано в Управлінні державного казначейства, роботи за ним не проводились, розрахунки не здійснювались. Відповідні висновки відображені в акті ревізії.
Також на проведення технічного нагляду 23.12.2011 року лікарнею було укладено договір за №347 з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 на суму - 3494,00грн. 26.12.2011 року сторонами складено та підписано акт здачі-приймання виконаних робіт по проведенню технічного нагляду за будівельними роботами по реконструкції дитячого відділення - друга черга за №347. Оплата робіт ОСОБА_3 у розмірі - 3494,00грн. була проведена у повному обсязі за платіжним дорученням від 26.06.2012 року №2.
Окрім того, 29.12.2010 року підписано акт здачі-приймання виконаних робіт по проведенню реконструкції дитячого відділення на суму - 899962,00грн. з підписами представника ПП "АРХ-ЮН" та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
В ході ревізії було встановлено, що в грудні видатки не здійснювались. А станом на 01.01.2011 року за розрахунками з ТОВ "Нікопольська будівельна компанія "Бест" за лікарнею рахувалась кредиторська заборгованість на суму - 899962,00грн. У період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року лікарнею до ТОВ "Нікопольська будівельна компанія "Бест" було перераховано коштів на суму - 864686,00грн., а саме: за платіжними дорученнями від 16.09.2011 року №1 - 202026,00грн., від 11.10.2011 року №1 - 349523,14грн., від 170825,29грн., від 28.12.2011 №4 - 19686,00грн.
Отже, станом на 01.01.2012 року по розрахункам з ТОВ "Нікопольська будівельна компанія "Бест" кредиторська заборгованість склала - 35276,00грн. - за актом виконаних робіт та відповідно до меморіального ордеру віднесена до КЕКВ 2110 "Придбання обладнання і предметів довгострокового користування".
Крім того, додатковою угодою від 23.12.2011 року №2 до договору від 30.11.2010 року №17/259 про закупівлю за державні кошти суму договору було змінено на 864686,00грн. Суму договору було зменшено на 35276,00грн. на підставі рішення комітету з конкурсних торгів лікарні від 06.12.2011 року №8, у зв'язку із тим, що до будівельно-монтажних робіт технічне обладнання не відноситься. Тому, лікарнею було укладено окремий договір від 26.12.2011 року №348 на постачання технічного обладнання на суму 35276,00грн.
Як вбачається зі змісту затвердженого кошторису на 2012 рік по КЕКВ 150101 "Капітальні вкладення", а саме: надходження по коду 602400 "Кошти, що передаються із загального фонду бюджету до бюджету розвитку (спеціального фонду)" в сумі - 38770,00грн., в тому числі видатки за КЕКВ 2110 "Придбання обладнання і предметів довгострокового користування" в сумі - 35276,00грн., за КЕКВ 2143 "Реконструкція інших об'єктів" в сумі 3494,00грн.
Сума коштів у розмірі 3494,00грн. за період з 01.01.2012 року по 31.08.2012 року була перерахована лікарнею до ТОВ "Нікопольська будівельна компанія "Бест" платіжним дорученням від 26.06.2012 року №2 за КЕКВ 2143 "Реконструкція інших об'єктів".
Станом на 01.08.2012 року по розрахункам з ТОВ "Нікопольська будівельна компанія "Бест" за лікарнею рахується кредиторська заборгованість за КЕКВ 2110 "Придбання обладнання і предметів довгострокового користування" в сумі 35276,00грн.
Таким чином, позивачем в ході ревізії встановлено, що на порушення п.3.3.10 Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1.-1-2000, затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 року №174, внаслідок включення закладом в акт приймання-виконання робіт, які фактично не були виконані, зайво сплачені підрядній організації кошти в сумі - 21148,80грн. (в тому числі ПДВ - 3524,80грн.). Крім того, вартість виконаних робіт в акті виконаних робіт завищена на суму витрат на технічний нагляд (розділ V), що склало 15354,00грн. (в тому числі ПДВ - 2559,00грн.), у зв'язку із тим, що технічний нагляд проводився фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, з яким проведено розрахунки.
Крім того в ході ревізії, Держфінінспекція дійшла висновку, що ціни, зазначені у відомостях ресурсів на деякі матеріали не відповідають цінам Мінрегіонбуду на загальну суму - 57572,23грн., що є порушенням п.3.1.10.8, п.3.3.9, п.3.3.10 Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 року №174.
Отже, для більш точної визначеності вартості виконаних робіт з капітальних та поточних ремонтів позивачем проведено ревізію та здійснено вихід за місцем реєстрації ТОВ "Нікопольська будівельна компанія "Бест", однак товариство було відсутнє за своєю адресою. Внаслідок допущених порушень місцевому бюджету завдано шкоди на загальну суму - 57572,23грн.
Враховуючи вищезазначене, позивачем був зроблений висновок про порушення відповідачем п.1.2 Порядку складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 05.01.2011 року за №2 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) та ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-ХІV, за звітом про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду в ході проведених робіт було завищено касові та фактичні видатки за 2010 рік по КЕКВ 2131 "Капітальний ремонт житлового фонду" за розділом "Видатки та капітальне будівництво, реконструкція та ремонт" на загальну суму - 94075,03 грн.
07.03.2014 листом № 04-04-05-15/2420 з метою усунення виявлених під час ревізії порушень позивачем направлено вимогу про усунення порушень, в якій від КЗ «Софіївська районна лікарня» ДОР» вимагалось вжити заходів щодо повного усунення виявлених порушень, а саме стягнути з з ТОВ «Нікопольська будівельна компанія «Бест» зайво сплачені парком кошти в сумі 94075,03 грн. у порядку, встановленому законодавством; повернути кошти загального фонду шляхом перерахування їх зі спеціального фонду в сумі 6787,52 грн.; вжити заходи щодо посилення внутрішнього фінансового контролю за витрачанням бюджетних коштів на благоустрій, ремонтні роботи; провести збори трудового колективу з метою упередження порушень; визначити відповідальних по всіх напрямках використання бюджетних коштів, в т.ч. необхідності внести зміни до посадових інструкцій окремих працівників КЗ «Софіївська центральна районна лікарня» ДОР та його структурних підрозділів; видати наказ по КЗ «Софіївська центральна районна лікарня» щодо притягнення відповідальних осіб, винних у встановлених ревізією порушеннях, до дисциплінарної або матеріальної відповідальності. У зв'язку з чим надано строк для вжиття заходів та виконання цих обов'язкових вимог з наданням підтверджуючих документів до 30 квітня 2014 року та в подальшому до 10 числа кожного місяця до повного відшкодування порушень.
У зв'язку з невиконанням вимог Держфінінспекції позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з даним позовом в інтересах держави.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України №2939-ХІІ від 26.01.1993 «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю є Державна фінансова інспекція України (п.1 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №310 від 06.08.2014).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.93 № 2939-XII державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
Інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті (ст.4 Закону №2939-ХІІ).
Відповідно до ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право, зокрема,: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства (п.7 ст.10 Закону); звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (п.10 ст.10 Закону).
Також підпунктом 5 пункту 4 наведеного Положення про Державну фінансову інспекцію України №310 визначено, що Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Відповідно до пункту 6 Положення №310 Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.
За правилами п.45 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550 (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин), у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи контролюючого органу, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому.
Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування (п.46 Порядку № 550).
Відповідно до п.50 Порядку № 550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.
З аналізу наведених норм в їх сукупності вбачається, що орган державного фінансового контролю наділений повноваженнями здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
Одночасно законодавець надав право Держфінінспекції звернення до суду в інтересах держави у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Відповідно до п. 7 вищевказаного Порядку, Держфінінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, об'єднані в районах та містах територіальні органи, головних інспекторів у районах та містах. Положенням передбачене право вимагати від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства , однак не шляхом вимагання стягнути кошти, своїми вимогами органи ДФІ можуть вказувати на порушення та вимагати у подальшому їх уникати.
Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно ч. 2 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Позовні вимоги про відшкодування шкоди, завданих збитків, можуть бути розглянуті у межах адміністративної юрисдикції якщо такі збитки завдані неправомірними діями або рішенням суб'єкта владних повноважень.
У даному спорі суми, які позивач вважає збитками для Державного бюджету України, не є шкодою, заподіяною у межах публічно - правових відносин.
У даному випадку відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікопольська будівельна компанія «Бест» є учасником правовідносин з Комунальним закладом «Софіївська центральна районна лікарня» ДОР», які ґрунтуються на умовах господарського договору.
Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав і охоронюваних законом інтересів; державних органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України.
Як вбачається з матеріалів справи позивач ДФІ в Дніпропетровській області звернувся до суду з вимогою про стягнення на користь бюджету з відповідача суми 94075,03 грн. у відшкодування шкоди, заподіяної в процесі здійснення відповідачем господарської діяльності, а саме надання послуг Комунальному закладу «Софіївська центральна районна лікарня» ДОР», на підставі господарського договору.
Таким чином, колегія суддів вважає, що даний спір за своїм характером не є адміністративним, а справа підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.
Також колегія суддів зазначає, що відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що «фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії», що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)».
Таким чином, зважуючи на тлумачення ЄСПЛ поняття "судом, встановленим законом", суд апеляційної інстанції з метою дотримання юрисдикції, визначеної чинним законодавством України, виходячи з характеру спірних правовідносин, які підлягають врегулюванню в рамках господарського судочинства, дійшов висновку, що адміністративний суд не може вважатися "судом, встановленим законом" у значенні п.1 ст. 6 Конвенції відносно даного провадження.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження в справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Оскільки суд першої інстанції порушив норми процесуального права, це є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду, з прийняттям нового судового рішення про закриття провадження по справі.
Керуючись ст.198, ст.ст.157, 203, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольська будівельна компанія «Бест» задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року у справі № 804/13127/15 скасувати.
Провадження в адміністративній справі закрити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України упродовж двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: А.О. Коршун
Суддя: Ю.В. Дурасова
Судове рішення № 61250459, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 31.08.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 804/13127/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: