Ухвала суду № 61250454, 08.09.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2016 року

справа № 808/1368/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередниченка В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро адміністративну справу за апеляційною скаргою Запорізької митниці ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 року у справі № 808/1368/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон» до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кліон» 26 квітня 2016 року звернулось до суду з позовом до Запорізької митниці ДФС, згідно з яким просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000359/2 від 27.10.2015 року відповідача;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00695 від 27.10.2015 року відповідача.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ним було надано відповідачу достатньо документів для підтвердження митного оформлення товару за основним методом. Вважає, що відповідач не мав законних підстав визначати митну вартість товарів за резервним методом та протиправно оформив картку відмови в митному оформленні товарів і транспортних засобів.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Постанова суду мотивована тим, що встановлені судом обставини справи свідчать про те, що в процесі митного оформлення товару відповідачем було порушено норми митного законодавства.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неправомірно дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, оскільки декларант не подано в повному обсязі документи які підтверджують митну вартість товару.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що згідно з контрактом №230F/2015P, укладеним 14 липня 2015 року між позивачем (покупець) та Пелагос П/Ф (продавцем), ТОВ «Кліон» придбано товар (свіжозаморожену або охолоджену рибу різних видів та морепродуктів), постачання якого здійснювалась у відповідності до Інкотермс 2010. Умови поставки кожної партії товару, найменування, кількість, ціна, строки проведення розрахунків, строки відвантаження чи доставки товару, відправник та інші суттєві умови поставки після узгодження вказуються в інвойсах на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною контракту; інвойси мають містити посилання на номер та дату цього контракту (п.1.2 контракту) (а.с.12-16).

Згідно з контрактом позивачу була поставлена морожена скумбрія, ціла 300-500 гр. в картонних коробках по 2х12,5 кг. вагою 19500 кг за ціною 1,15 доларів США за 1 кг, на загальну суму 22425,00 доларів США.

Для проведення митного оформлення поставленого за вищевказаним контрактом товару ТОВ «Кліон» до відповідача надіслав електронну декларацію по формі МД-2 № 112050000/2015/ (додатковий реєстраційний номер митниці 018711) довідковий №5031 (згідно з графою 7 МД), згідно з якою позивачем було заявлено митну вартість товару за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються у розмірі 516013,06 грн.

До декларації були додані наступні документи: контракт № 230F/2015P від 14.07.2015; інвойс №SDA140478.2 від 09.10.2015; калькуляція постачальника від 09.10.2015; прайс-лист від 07.10.2015; міжнародна товарно-транспортна накладна CMR № 0807371 від 16.10.2015; довідка про транспортні витрати б/н від 06.10.2015; договір міжнародного експедирування № 2015МЭ/1Т від 02.01.2015; договір транспортного обслуговування № 4639 від 20.03.2015; дублікат ветеринарного свідоцтва від 21.10.2015 серії ЄРД-00 № 090971; ветеринарний (санітарний) сертифікат від 16.10.2015 № LT0178380/L2-11080; сертифікат походження № ВС 30748 від 09.10.2015; сертифікат якості № 108-2015 від 09.10.2015; лист постачальника від 28.10.2014 про виробника (а.с. 12-31).

За результатами перевірки документів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості відповідачем були виявлені розбіжності.

Відповідно до ст.53 Митного кодексу України, декларанту було надіслано вимогу надати додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення (а.с.30).

У відповідь на повідомлення митного органу стосовно надання додаткових документів, декларантом були подані: експертний висновок № ОИ-523 від 12.10.2015 Запорізької торгово-промислової палати; декларацію виробника від 09.10.2016; лист постачальника б/н від 26.10.2015 з даними бухгалтерського обліку; експортна декларація від 31.09.2015, лист постачальника від 10.10.2015 про відправника (а.с. 32-35). Також декларантом зазначено, що інші документи протягом строків передбачених частиною 3 статті 53 Митного кодексу України, надаватись не будуть (а.с. 30).

Однак, 27 жовтня 2015 року відповідачем було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000359/2, за яким корегування митної вартості здійснено за резервним методом, згідно з наявної у відповідача інформації щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей з розрахунку 1,41 доларів США за 1 кг товару (МД № 504050000/2015/100681 від 06.02.2015, МД № 125110007/2015/227006 від 09.02.2015, МД № 125110007/2015/227125 від 11.02.2015, МД № 504050002/2015/101056 від 19.02.2015) та складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00695, відповідно до якої у митному оформленні (випуску) товарів відмовлено, у зв’язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товару (а.с.8, 9).

Роз’яснено, що для забезпечення можливості митного оформлення товарів необхідно подати нову митну декларацію заповнену відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Мінфіна України від 30 травня 2012 року №651, враховуючи рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 27 жовтня 2015 року №112050000/2015/000359/2, скоригувати митну вартість відповідно до рішення про коригування митної вартості від 27 жовтня 2015 року №112050000/2015/000359/2 перераховану за офіційним курсом НБУ на день оформлення митної декларації та подати, нову митну декларацію в строки встановлені ст. 263 МК України.

27 жовтня 2015 року позивач здійснив митне оформлення товару за митною декларацією №112050000/2014/018199 шляхом сплати суми податку на додану вартість та ввізного мита, розрахованих виходячи із митної вартості, що визначена рішенням про коригування митної вартості №112050000/2015/000359/2 від 27.10.2015 року.

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача та картки відмови є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов повністю, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач приймаючи спірне рішення та картку відмови діяв не на підставі, та не у межах повноважень та у спосіб, що передбачені митним законодавством України.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст. 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 55 Митного кодексу України надано право митному органу коригувати митну вартість товарів.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до приписів статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч.2 ст. 58 МК України.

Відмовляючи в митному оформленні товару за основним методом, митний орган послався на виявлення розбіжностей, а саме:

1) відповідно до умов пункту 5.1 контракту від 14.07.2015 № 230F/2015P вартість товару включає в себе вартість упаковки, маркування, доставку відповідно до умов Інкотермс, оформлення товаросупровідних документів, податки та збори в країні продавця. Надана до митного оформлення калькуляція від 09.10.2015 містить витрати, що не зазначені у відповідному пункті контракту (заморожування, маржа компанії), а контракт, в свою чергу, містить витрати, що не зазначені в калькуляції (оформлення товаросупровідних документів, податки та збори в країні продавця);

2) згідно з загальноприйнятою світовою практикою прейскурант (прайс-лист), який наданий до митного оформлення має містити відомості щодо умов продажу товару, зокрема, характер тари та упаковки, відомості про країну виробництва/походження, виробника товару. Наданий до митного оформлення прайс-лист від 07.10.2015 не містить інформації про виробника товару, відомості про країну виробництва/походження, відсутня інформація щодо особливостей стану товару (наявність/відсутність харчових домішок та приправ);

3) пункт 1.5 контракту від 14.07.2015 № 230F/2015P «Перелік товаросупровідних документів» - передбачає надання декларації виробника та експортної декларації, але до митного оформлення зазначені документи надані не були, що може свідчити про неналежне виконання продавцем умов контракту;

4) в інвойсі № SDA140478.2 від 09.10.2015 відправником зазначено Pelagos Р/F, Bakkavegur 62, FO-530 Fuglafjordur, Faroe Islands, натомість згідно даних, зазначених в CMR від 16.10.2015 № 0807371 відправником визначено іншу особу, а саме: зазначено UAB «GREEN TRANSPORT», S. Dariaus ir S.Gireno 9-1, Klaipeda, Lithuania (а.с. 30), а також на ненадання необхідних для підтвердження митної вартості документів.

Однак, відповідно до вищенаведених приписів Митного кодексу України позивачем 27 жовтня 2016 року надано відповідачу додаткові документи та відомості, які пояснюють виявлені відповідачем розбіжності та підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: експертний висновок № ОИ-523 від 12.10.2015 Запорізької торгово-промислової палати; декларацію виробника від 09.10.2016; лист постачальника б/н від 26.10.2015 з даними бухгалтерського обліку; експортна декларація від 31.09.2015, лист постачальника від 10.10.2015 про відправника (а.с. 32-35).

При цьому, судом першої інстанції надано вірну оцінку безпідставності доводів відповідача щодо недостатності додаткових документів та їх неприйнятності.

Відповідачем не було зазначено які ж відомості, що впливають на числові значення складових митної вартості товарів при цьому залишилися неповними чи недостовірними.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції для визначення митної вартості товару відповідачем була використана наявна в органі доходів і зборів інформація щодо раніше визначених митних вартостей за основним та другорядними методами, зокрема відомості вантажних митних декларацій №504050000/2015/100681 від 06.02.2015, №125110007/2015/227006 від 09.02.2015, № 25110007/2015/227125 від 11.02.2015, № 504050002/2015/101056 від 19.02.2015 року (з розрахунку 1,41 доларів США за 1 кг товару) (а.с. 8 зворот).

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов’язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що в рішенні Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 27.10.2015 №112050000/2015/000359/2 не зазначено яка саме докладна інформація про товар була використана в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості таких товарів, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що подані позивачем до митного оформлення документи повністю відповідали вимогам ч.2 ст.58 Митного кодексу України і не створювали підстав для виникнення у митниці обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісно і достовірно та/або відсутності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні.

У відповідності з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим відповідачем вказаного обов’язку не виконав.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги, висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС - залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 року у справі № 808/1368/16 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 09 вересня 2016 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко