Ухвала суду № 61249990, 29.08.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про залишення позовної заяви без розгляду

29 серпня 2016 рокум. Ужгород№ 807/886/16

Закарпатський окружний адміністративний суд в особі:

головуючого - судді Скраль Т.В.

при секретарі судового засіданні - Стенавська А.М.,

за участю сторін:

позивача: ОСОБА_2,

відповідача: Рахівська РДА - представник в судове засідання не з'явився,

третя особа: Закарпатська обласна державна адміністрація - представник ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді адміністративну справу справ за позовом за позовом ОСОБА_2 до Рахівської районної державної адміністрації, третя особа - Закарпатська обласна державна адміністрація про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Рахівської районної державної адміністрації (далі - відповідач, Рахівська РДА), третя особа - Закарпатська обласна державна адміністрація (далі - Закарпатська ОДА), в якій просив:

1. Визнати бездіяльність Рахівської РДА у 2014 - 2015 роках щодо участі позивача у спільному відпочинку і вихованні його синів та забезпеченні їхньої диспансеризації і щеплення - незаконною.

2. Зобов'язати Рахівську РДА встановити графік побачень та спільного відпочинку ОСОБА_2 з його синами ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в с.Косівська Поляна, Києві та Відні.

3. Зобов'язати Рахівську РДА встановити графік щодо участі ОСОБА_2 у забезпеченні диспансеризації і щеплення в дитячих поліклініках м. Києва та Відня його синів ОСОБА_5 та ОСОБА_2.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви, зокрема, шляхом надання доказів в обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду щодо оскарження бездіяльності Рахівської РДА що мала місце в 2014-2015 роках.

Так, на виконання ухвали суду від 12.07.2016 року, позивачем 18.07.2016 року було подано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. В такому зазначив, що бездіяльність Рахівської РДА характеризується не тільки відсутністю засідань комісії з питань захисту прав дитини в 2014-2015 роках, але і ігноруванням у Висновку Рахівської РДА №03-18/438 від 04.07.2016 року конституційних прав батька щодо участі у вихованні його синів, шляхом спільного святкування різдвяних та великодніх свят, їхнього спільного відпочинку та забезпечення батьком диспансеризації і щеплення дітей.

21 липня 2016 року ухвалами суду відкрито провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Рахівської районної державної адміністрації, третя особа - Закарпатська обласна державна адміністрація про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії, закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 11 серпня 2016 року.

За результатами вищевказаного судового засідання, судом було винесено ухвалу від 11.08.2016 року про витребування доказів, а саме: зобов'язано Рахівську РДА надіслати на адресу суду прийняті за результатами розгляду звернень рішення (висновки) у період з 2013 року по 2016 рік, що стосувалися участі позивача ОСОБА_2 у спільному вихованні, відпочинку, диспансеризації і щеплення малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Так, на виконання вищезазначеної ухвали, 26.08.2016 року до суду надійшли витребовувані документи.

В судовому засіданні позивач підтримав подану позовну заяву із врахуванням уточнення позовних вимог від 18 липня 2016 року, а саме, просив: 1. Визнати бездіяльність Рахівської РДА у 2014 - 2016 роках щодо участі позивача у спільному відпочинку і вихованні його синів та забезпеченні їхньої диспансеризації і щеплення - незаконною. 2. Зобов'язати Рахівську РДА встановити графік побачень та спільного відпочинку ОСОБА_2 з його синами ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в с.Косівська Поляна, Києві та Відні. 3. Зобов'язати Рахівську РДА встановити графік щодо участі ОСОБА_2 у забезпеченні диспансеризації і щеплення в дитячих поліклініках м. Києва та Відня його синів ОСОБА_5 та ОСОБА_2.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, однак 26.08.2016 року до суду надійшла заява від такого про розгляд справи без участі представника Рахівської РДА. В заяві також зазначено, що позовні вимоги не підтримують.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у письмових запереченнях. Зазначив, що позивач помилково залучив Закарпатську обласну державну адміністрацію як третю сторону, оскільки така не є вищестоячим органом по відношенню до Рахівської РДА як органу опіки та піклування.

Дослідивши матеріали адміністративного позову суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до ч.1, 2 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, правовий припис «в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом» означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.

Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.

Як вбачається з матеріалів справи бездіяльність Рахівської РДА мала місце в 2014 - 2015 роках, оскільки позивачем було подано заяви, нерозгляд яких мав місце у вересні 2013 року ( 20 вересня 2013 року та 27 вересня 2013 року).

Встановлено також, що позивач звертався до Рахівського районного суду Закарпатської області з цивільним позовом про залишення дітей проживати з батьком, однак ухвалою Рахівського районного суду від 18.09.2014 року позовну заяву залишено без розгляду за заявою позивача. Також, в матеріалах справи міститься позовна заява з відміткою Рахівського районного суду Закарпатської області про одержання 11.04.2016 року за цивільним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6, третя особа - орган опіки і піклування Рахівської районної державної адміністрації про надання дозволу на виїзд дітей за кордон без згоди матері до досягнення дітьми повноліття.

Враховуючи вищенаведене, позивач мав можливість своєчасно, в межах шестимісячного строку, звернутись до суду з позовом за захистом своїх прав, свобод та інтересів, проте не скористався наданим йому правом.

Водночас, у випадку встановлення судом обґрунтованості причин пропуску особою, яка подала позов, строку звернення до суду, останній може визнати ці причини поважними.

Разом з тим поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Крім того, судом зважається на те, що позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовом, однак не надано доказів, які б підтверджували поважність пропущення такого строку та судом в ході розгляду справи не встановлено таких обставин.

В силу ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до п.9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Згідно вхідного штампу Закарпатського окружного адміністративного суду даний адміністративний позов поданий 11 липня 2016 року.

Стаття 162 КАС України визначає повноваження суду при вирішенні справи, де за частиною третьою даної норми встановлено, що якщо в ході судового розгляду справи суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.

Виходячи із предмету спору та підстав з якими позивач пов'язує подання цього адміністративного позову, суд приходить до висновку, що Позивачем безпідставно порушено шестимісячний термін для звернення до суду та позов поданий після закінчення законодавчо встановлених строків, судом не встановлено поважності причин пропуску строків, що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст. 99, 100, 107, 155, 165 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Рахівської районної державної адміністрації, третя особа - Закарпатська обласна державна адміністрація про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з ч.3 ст. 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 12.09.2016 року

СуддяТ.В. Скраль