Постанова № 61249900, 26.08.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 серпня 2016 рокум. Ужгород№ 807/810/16

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.

при секретарі Меренич І.А.,

за участю сторін:

позивача: ОСОБА_1 ,

відповідача: Виноградівська районна державна адміністрація - представник ОСОБА_3, ( довір. а.с. 189) ,

третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виноградівської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

23 червня 2016 року, позивач - ОСОБА_1 - голова координаційної ради Виноградівського районного громадського формування "Апологет" з охорони громадського порядку і державного кордону, звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області (далі - відповідач), якою просив суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Виноградівської райдержадміністрації, яка полягала у ненаданні відповіді на запит від 14.12.2015 року, запит від 28.03.2016 року, запит від 12.05.2016 року, не наданні відповіді на заяви від 08.09.2015 року,19.02.2016 року, 25.03.2016 року та 04.04.2016 року, ненаданні відповіді на клопотання від 02.11.2015 року, не наданні обґрунтованої відповіді на заяву від 19.02.2016 року; 2) зобов'язати відповідача, Виноградівську райдержадміністрацію, невідкладно надати, належну обґрунтовану відповідь на запит від 14.12.2015 року, надати відповідь та копії документів на запит від 28.03.2016 року, надати повну відповідь на запит від 12.05.2016 року відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", та надати відповідь на заяву від 08.09.2015 року, на заяву від 19.02.2016 року, на заяву від 25.03.2016 року та заяву від 04.04.2016 року, подані заяви розглянуті в моїй присутності надати відповідь на клопотання від 02.11.2015 року, та обґрунтовану відповідь на заяву від 19.02.2016 року.

26 серпня 2016 року, за Ухвалою суду адміністративний позов ОСОБА_1 до Виноградівської районної державної адміністрації, третя особа ОСОБА_4, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - в частині позовних вимог про визнання бездіяльності Виноградівської РДА яка полягала у ненаданні відповіді на заяву від 08 вересня 2015 року та зобов'язати відповідача надати відповідь на заяву від 08 вересня 2015 року - залишено без розгляду.

Відповідач адміністративний позов не визнав та 22 липня 2016 року подав письмові заперечення на адміністративний позов, ( а.с. 93).

23 серпня 2016 року судом за клопотанням третьої особи залучено ОСОБА_4, як третю особу без самостійних вимог на стороні позивача. В судовому засіданні ОСОБА_4 адміністративний позов підтримав та просив задоволити такий, як повністю обґрунтований.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

За приписами частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Частиною третьою статті 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Визначення поняття "публічна інформація" наведено у статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації". Так, відповідно до частини першої цієї статті публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Отже, визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків. Щодо несуб'єктів владних повноважень, то вони можуть бути тільки розпорядниками такої інформації.

14 грудня 2015 року за інформаційним запитом № 305 ( а.с. 42) заявник просить надати інформацію про кількість, законність створення та реєстрації громадських формувань з ОГП і ДК на території Виноградівського району, громадську діяльність яких координує Виноградівська РДА та з метою взаємодії з ними надати контактну інформацію щодо керівників громадських формувань з ОГП і ДК;

-надати інформацію про особу у Виноградівській РДА, яка відповідає згідно функціональних обов'язків з питань взаємодії та координації діяльності громадських формувань з ОГП і ДК на території Виноградівського району, для більш ефективної взаємодії в частині координації діяльності. Просить заявник надати інформацію в п'ятиденний термін згідно чинного законодавства за адресою проживання заявника та електронною адресою.

У зв'язку із великим обсягом запитуваної інформації та потреби пошуку відповідної інформації строк розгляду інформаційного запиту Виноградівською РДА продовжено до 11 січня 2016 року. Про прийняте рішення Виноградівська РДА повідомила позивача листом за №Щ-26/03.1-16/703 від 17.12.2015 року, а також повідомила, що відповідь на інформаційний запит буде надано до 11 січня 2016 року.

Представник відповідача в судовому засіданні стверджував, що у зв'язку із несвоєчасністю надання відповідей на лист від 21.12.2015 року органами місцевого самоврядування, а не з вини відповідача, відповідь на інформаційний запит від 14.12.2015 року була надана 14.01.2016 року, а не 11 січня 2016 року.

Відповідач у своїх запереченнях та поясненнях в суді посилався на лист Виноградівського районного управління юстиції від 17.12.2015 року № 5/01-12 , який додано позивачем до адміністративного позову, а саме абз. 2 даного листа, згідно якого Виноградівським районним управлінням юстиції не ведеться облік громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону. Відповідно до статті 6 Закону «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» органом реєстрації формувань є сільські, селищні, міські ради.»

Із аналізу норм Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону», в редакції статті 6 цього Закону, яка діяла на момент подачі інформаційного запиту, судом встановлено, що для реєстрації громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону його засновники подають до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті ради за місцем його діяльності рішення про його створення, підтримане відповідним органом внутрішніх справ чи підрозділом Державної прикордонної служби України, узгоджене з цими органами положення (статут), інформацію про склад керівного органу, а також список членів формування.

За приписами статті 6 цього Закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), також передбачалося, що у разі якщо діяльність зазначеного громадського формування поширюється на територію двох і більше адміністративно-територіальних одиниць, необхідні документи подаються для реєстрації до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті ради, на території якої буде знаходитися керівний орган такого формування. Реєстраційний збір зазначеними формуваннями не сплачується.

Реєстраційні документи, зазначені у частині першій цієї статті, розглядаються відповідним виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті ради у місячний термін з дня їх надходження. У разі потреби орган, який здійснює реєстрацію, проводить перевірку відомостей, зазначених у поданих йому документах. Рішення про реєстрацію або відмову в ній повідомляється засновникові письмово у 10-денний термін з дня прийняття відповідного рішення.

Тобто, тільки з 01 січня 2016 року, у зв'язку із внесеними змінами до даної норми, передбачено, що громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону набуває статусу юридичної особи з дати його державної реєстрації в порядку визначеному Законом України «Про держану реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань».

Тому, не знайшли свого підтвердження доводи адміністративного позову щодо неповноти відповіді на запит про кількість законність утворення та реєстрацію громадських формувань з ОГП і ДК на території Виноградівського району. В своїй відповіді Виноградівська РДА вказала, що на території Виноградівського району згідно з рішенням виконавчих комітетів сільських селищних та міської ради зареєстровані і діють 17 громадських формувань тоді, як Виноградівське відділення поліції та Виноградівське РУЮ надало інформацію, про те, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстровано тільки 2 громадські формування з охорони громадського порядку у Виноградівському районі.

З аналізу відповіді від 14 січня 2016 року № 03-20/11 о ( а.с.44) та діючих на час виникнення норм права, суд приходить до висновку, що така інформація є публічною, відповідач є володільцем такої інформації та надав запитувану інформацію про громадські формування в тому обсязі, якою володів, що підтверджено матеріалами справи щодо громадських формувань, однак із порушенням встановленого законом строку.

Крім того, із аналізу наданої відповідачем відповіді в іншій частині запиту, суд приходить до висновку що відповідач надаючи відповідь ухилився від дачі повної інформації, повідомивши, що координацію діяльності та взаємодію з громадськими формуваннями з ОГП і ДК здійснюють працівники юридичного відділу апарату районної державної адміністрації. Така відповідь на переконання суду є поверхневою, та не дає чіткої відповіді на запитувану інформацію або ж не вказує на розпорядника такої інформації.

Отже, всупереч встановлених законом строків Виноградівська РДА надала відповідь тільки 14.01.2016 року, що свідчить про те, що запитувана інформація була надана із порушенням встановлених строків. Разом із цим порушенням Виноградівська РДА надала неповну інформацію на інформаційний запит в частині ненадання інформації про особу у Виноградівській РДА, яка відповідає згідно функціональних обов'язків з питань взаємодії та координації діяльності громадських формувань з ОГП і ДК на території Виноградівського району.

Таким чином, є протиправною бездіяльність Виноградівської райдержадміністрації, яка полягала у ненаданні відповіді у встановлений законом строк інформаційного запиту та неповноти запитуваної інформації на запит від 14.12.2015 року та належним способом захисту в даному випадку, буде зобов'язання відповідача повторно розглянути інформаційний запит від 14.12.2015 року в тій частині інформаційного запиту, розгляд якої судом визнано неповним із вищезазначених підстав.

28 березня 2016 року позивач звернувся із інформаційним запитом до Виноградівської РДА щодо надання запитуваної інформації з питань , які вказані в тексті поданого запиту, а саме:

-надати копію документів про утворення, про засновників Виноградівської райдержадміністрації, про наявність самого факту створення юридичної особи та інших передбаченого законом установчих документів (копію протоколу загальних зборів ,копію статуту, копію положення, копію рішення компетентного органу - постанови про її утворення, внесення у ЕДР відомості про неї (тобто про Виноградівську РДА);

- надати копію документів про утворення, про засновників сільських, селищних та міської ради, про наявність самого факту створення юридичної особи та інших передбаченого законом установчих документів (копію протоколу загальних зборів, копію статуту, копію положення; копію рішення компетентного органу - постанови про її утворення, внесення у ЕДР відомостей про неї .

Відповідач отримав інформаційний запит 31 березня 2016 року, ( а.с.50)

За результатами розгляду такого запиту, відповідач 04 квітня 2016 року (№Щ-14/03116/377) повідомляє, що Виноградівська РДА утворена на базі виконавчого комітету Виноградівської районної ради у відповідності та порядку встановленому Указом Президента України № 79/99 від 27.01.1999 року Фактом створення районної державної адміністрації є її реєстрація як юридичної особи. Дані про реєстрацію юридичної особи можна знайти в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, (а.с. 57). Представник відповідача в судовому засіданні ствердив, що відповідь надавалася простою кореспонденцію, однак докази відсутні, а також відповідь була вручена члену Виноградівського РГФ «Апологет» з ОГП і ДК ОСОБА_4.

Позивач доводив під час розгляду справи в суді, що відповідачем надано відповідь з порушенням строку встановленого Законом та неуповноваженій особі.

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив, що дійсно отримав відповідь відповідача від 04 квітня 2016 року, однак із порушенням строку.

На перевірку повноважень ОСОБА_4, судом встановлено, що згідно наявного Розпорядження № 03 від 21 січня 2016 року Головою Виногрдівського РГФ «Апологет» ОСОБА_1 зобов'язано члена громадського формування ОСОБА_4 подавати та отримувати звернення та інформаційні запити та відповіді на них, які підготовлене головою КР Виногрдівського РГФ «Апологет» з ОГП і ДК до органів місцевої виконавчої влади та до органів місцевого самоврядування, ( а.с.87)

Отже, ОСОБА_4 був уповноваженою особою на отримання відповіді за інформаційний запитом від відповідача. Однак, дана відповідь на переконання суду надана з порушенням закону, оскільки вручена 21 квітня 2016 року, після нагадувань та скарги заявника, є неповною та не містить відповідь на запитання що ставляться до відповідача в інформаційному запиті.

21 квітня 2016 року на звернення ОСОБА_1 від 28 березня 2016 року відповідач повідомляє, що райдержадміністрацією надано повну та вичерпну відповідь на інформаційний запит листом від 04.04.2016 року № щ-14/03.1-16/337, про що повідомлено запитувача. Однак, належних доказів на підтвердження такого факту суду не надано.

Виходячи із вищенаведеного дії Виноградівської РДА свідчать про порушення відповідачем ч.1 ст.20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» відповідно до якої розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. Крім того, відповідь на запит, містить відомості стосовно тільки Виноградівської РДА (а.с.57) та не дає відповіді на всі питання по запитуваній інформації, що містяться у пункті першому та другому інформаційного запиту.

Стаття 5 Закону «Про доступ до публічної інформації», передбачає доступ до публічної інформації, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

За приписами статті 22 частини другої Закону «Про доступ до публічної формації», відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації. Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

За статтею 19 Закону, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Отже, разом із встановлення судом порушенням строків розгляду запиту визначених статтею 20 Закону «Про доступ до публічної інформації», таку відповідь суд розцінює як неправомірну, виходячи із приписів частини другої статті 22 Закону.

Така бездіяльність позивача є протиправною, що зобов'язує в даному випадку суд відновити порушене право позивача та зобов'язати відповідача, Виноградівську райдержадміністрацію повторно розглянути інформаційні запит від 28.03.2016 року.

02 листопада 2015 року позивач звернувся до Виноградівської РДА з клопотання про заохочення окремих членів РГФ «Апологет» з ОГП і ДК з нагоди відзначення чергової річниці Дня міліції України. Подане клопотання було зареєстровано уповноваженим працівником Виноградівської РДА за №2544/03-20 02.11.2015 року про що є відмітка про отримання.

Подане клопотання не було розглянуто в установлений законом термін і не надано письмову відповідь згідно встановлених термінів законодавством про звернення громадян. Як стверджує позивач, тільки після неодноразових усних звернень до Виноградівської РДА заява була розглянуто по суті тільки частково 15 грудня 2015 року, а саме було здійснено процедуру нагородження (про що підтверджується випискою із офіційного веб-сайту від 16.12.2015 року, яка є в додатку до позовної заяви) та підтверджується копією розпорядження № 387 від 14.12.2015 року ( а.с.41), але відповіді на подане клопотання до сьогоднішнього дня не надано, таким чином грубо порушені вимоги законодавства про звернення громадян.

Як стверджує відповідач, що заявник про необхідність надання відомостей про результати розгляду клопотання письмово не зазначив та питання необхідності надання письмової відповіді за результатами розгляду заяви надається тільки у письмовій формі рішення про відмову в задоволенні вимог, що визначено частиною 4 статті 15 цього Закону. Однак, таке клопотання задоволено частково, 12.11.2015 року заступником, керівника апарату Виноградівської районної державної адміністрації-начальником відділу організаційної роботи апарату РДА ОСОБА_7 здійснено телефонний дзвінок позивачу. В ході телефонної розмови останній повідомив позивача, що дане клопотання розглянуто головою РДА, клопотання задоволено частково, а саме вирішено нагородити грамотою районної державної адміністрації ОСОБА_8 - ветерана міліції, члена громадського формування «Апологет» з охорони громадського порядку і державного кордону та ОСОБА_1 - ветерана міліції, голову координаційної ради Виноградівського районного громадського формування «Апологет» з охорони громадського порядку.

Згідно ч. 2 статті 3 Закону України «Про звернення громадян», заява (клопотання) звернення громадян із проханням про сприяння в реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

За приписами частини першої статті 15 Закону «Про звернення громадян», органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Отже, виходячи із встановлених судом обставин та аналізу правових норм що регулюють дані спірні відносини, суд приходить до висновку, що відповідач діяв не повній мірі до вимог чинного законодавства, та розглянув заявлене клопотання від 02 листопада 2015 року із порушенням встановленого законом терміну.

Щодо розгляду заяви відповідача від 19.02.2016 року.

19 лютого 2016 року позивач звернувся із письмовою заявою до голови Виноградівської РДА п.Русанюк М.М. щодо спростування публікації, яка була викладена на сайті Виноградівської РДА та яка мала недостовірну інформацію щодо діяльності Виноградівського РГФ «Апологет» з ОГП і ДК, (а.с.47). Як стверджує позивача, на час подачі позову така публікація не була спростована та така носить недостовірний характер

Таким чином, подана заява не була розглянута по суті і носила сугубо формальну відписку.

Як слідує із звернення 16 лютого 2016 року на сайті Виноградівської РДА була викладена публікація (автор Виноградівська РДА) під заголовком «Проблему будівництва сміттєпереробного заводу обговорено на нараді» в якій зазначено про те, що розгляд питання будівництва сміттєпереробного заводу було ініційовано головою та членами Громадського формування «Апологет» з ОГП і ДК, яке начебто було піднято на особистому прийомі в першого заступника голови закарпатської ОДА п. Дуран І.П., одна такі відомості є недостовірними.

17 березня 2016 року, відповідач на такий запит щодо наведення недостовірних фактів щодо діяльності громадського формування «Апологет» в одній із публікацій на офіційному сайті Виноградівськї РДА, інформують, що наведені в публікації факти не є недостовірними або такими, що можуть дискредитувати діяльність громадського формування. Питання будівництва сміттєпереробного заводу випливало із питання, розгляд якого ініціювали члени громадського формування з охорони громадського порядку та державного кордону «Апологет».

В судовому засіданні позивач, стверджував відповідач порушив вимоги статті 19 Закону «Про звернення громадян», відповідь хоч і надано своєчасно за таким зверненням, однак не розглянуто всебічно та об'єктивно.

В даному випадку виходячи із того, в якому порядку подав позивач даний адміністративний позов, та змісту відомостей які містяться у зверненні до відповідача 19.02.2016 року, суд приходять до висновку, що в цій частині позов не підлягає до задоволення, оскільки позивачем обрано невірний спосіб захисту. В даному випадку мова йде про захист особистого немайнового права, відповідно до статті 275 ЦК України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб встановлений главою 3 Цивільного кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що спричинило порушення. До таких спеціальних способів захисту відноситься, наприклад, спростування недостовірної інформації та\або право на відповідь (ст.. 277 ЦК), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (статті 278 ЦК України). У разі поширення недостовірно інформації, що порушує особисті немайнові права юридичної особи, позов вправі пред'явити орган цієї юридичної особи. Оскільки характер спірних правовідносин є цивільно-правовим (незалежно від суб'єктного складу), то всі справи зазначеної категорії підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, за винятком справ про захист ділової репутації між юридичними особами та іншими суб'єктами підприємницької діяльності у сфері господарювання та іншої підприємницької діяльності, що розглядаються в порядку господарського судочинства.

Слід зазначити, що не дивлячись, що стороною в спорі виступає суб'єкт владних повноважень, суд приходить до переконання, що спір в цій частині адміністративного позову не має публічно-правового характеру, та посилання позивача на порушення відповідачем Закону «Про звернення громадян» є помилковим, тому в задоволенні цієї вимоги слід відмовити, оскільки обраний спосіб захисту позивачем не відновлює порушеного права позивача та не належним способом захисту..

Щодо запиту від 12 травня 2015 року, судом встановлено наступне.

За даним інформаційним запитом, заявник просить в порядку ст.. 5,14,19 та статті 20 Закону «Про доступ до публічної інформації» надати інформацію із вказівкою вхідного номера та дату реєстрації поданої заяви № 81 від 25 березня 2016 року Виноградівського РГФ «Апологет» з ОГП і ДК з питань встановлення поліцією зловмисників які в ніч з 12 на 13 березня 2016 року в с. В. Копаня споганили пам'ятний банер з фотографіями Героїв Небесної Сотні; вказати вихідний реєстраційний номер та дату відповіді на подану інформацію; надати інформацію яким чином була направлена письмова відповідь ( поштою, в електронному вигляді чи нарочно), підтвердження цьому.

Як встановлено судом, цьому інформаційному запиту передувала заява позивача від 25.03.2016 року, яку позивач подав до Виноградівської РДА щодо встановлення поліцією зловмисників, які в ніч з 12 на 13 березня 2016 року в с. В. Копаня споганили пам'ятний банер з фотографіями Героїв Небесної сотні та вчинили інші хуліганські вчинки, просить заслухати звіт начальника Виноградівського відділення поліції і подану заяву розглянути в присутності заявника.

Як слідує із матеріалів справи, (а.с.62) 18 травня 2016 року, Виноградівська РДА на інформаційний запит від 12 травня 2016 року направило копію відповіді на заяву № 81 від 25 березня 2016 року, яку було надіслано поштою.

Як ствердив позивач в судовому засіданні, що про розгляд його заяви від 25 березня 2016 року вони дізналися 18 травня 2016 року.

Однак в даному випадку, суд вважає, що така інформація не є публічною в розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків.

Тому, у задоволенні позову в цій частині слід відмовити, у зв'язку із відсутністю у діях відповідача порушення права заявника на одержання публічної інформації. В даному запитуваний запит про надання публічної інформації є фактично зверненням (заявою, клопотанням) про надання інформації згідно із Законом України "Про звернення громадян", а не за порядком, що визначений Законом «Про доступ до публічної інформації».

Щодо розгляду заяви позивача від 25 березня 2016 року, на яку Виноградівська РДА фактично надала відповідь при наданні відповіді за інформаційним запитом від 12.05.2016 року за номером №Щ-32/03.1-16/498.

Як вже зазначалося судом, 25 березня 2016 року , позивач подав письмову заяву до Виноградівської РДА щодо встановлення поліцією зловмисників, які в ніч 12 на 13 березня 2016 року в с. В.Копаня споганили памятний банер з фотографіями Героїв Небесної сотні та вчинили інші хуліганські вчинки, заслухати звіт начальника Виноградівського відділення поліції і подану заяву розглянути за присутності позивача.

За приписами статті 18 Закону «Про звернення громадян», визначено права громадянина при розгляді заяви чи скарги. Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:

особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги.

Всупереч ст.18 Закону України «Про звернення громадян» Виноградівська РДА розгляд поданої заяви здійснила без присутності заявника і не надала відповідь в установленому законом порядку та порушила терміни розгляду поданої заяви.

Відповідь на подану заяву Виноградівська РДА надала тільки 18.05.2016 року за №Щ-32/03.1-16/498 на підставі інформаційного запиту від 12.05.2016 року.

Таким чином, в черговий раз, судом підтверджено, що Виноградівська РДА порушила законодавство про звернення громадян, а тому позов в цій частині є обґрунтованим та підлягає до задоволення, а бездіяльність Виноградівської райдержадміністрації, яка полягала у ненаданні відповіді у встановлений законом строк та не розгляду заяви від 25.03.2016 року є протиправною. При цьому, відповідь від 25 квітня 2016 року, щодо заслуховування звіту начальника Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції ГУ Національної поліції у Закарпатській області у 4-му кварталі 2016 року, ( а.с.109) не є належним розглядом заяви та належною реакцією суб'єкта владних повноважень в даному випадку, а не органу місцевого самоврядування, як про це зазначає відповідач із посиланням на статтю 43 ч. 36 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» - на повідомлені заявником факти у поданій заяві від 25 березня 2016 року та з порушенням прав заявника гарантованих статтею 18 Закону «Про звернення громадян».

Щодо заяви позивача від 04 квітня 2016 року судом встановлено наступне.

4 квітня 2016 року позивач подав письмову заяву до Виноградівської РДА щодо вжиття невідкладних дієвих заходів щодо забезпечення належної організації роботи Виноградівського відділення поліції та Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури в частині протидії злочинності на території Виноградівського району.

В заяві заявник просив розгляд поданої заяви здійснити в його присутності.

Розгляд поданої заяви всупереч ст.18 Закону України «Про звернення громадян» здійснювався без присутності позивача і відповідь була надана із порушенням терміну розгляду заяв, який передбачений ст.20 Закону України «Про звернення громадян», а саме відповідь надана 06.05.2016 року листом за №03-09/1305 від 06.05.2016 року (копія поданої заяви та відповіді додається), ( а.с.58).

Слід зазначити, що відповідач визнав порушення строків розгляду такого запиту, однак зауважує, що листом від 06 травня 2016 року відповідачем надано вичерпну відповідь щодо предмету звернення, ( а.с.59).

На перевірку таких доводів, судом встановлено, що стаття 1 Закону України «Про звернення громадян», визначає поняття звернення громадян.

Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Стаття 3 цього Закону, визначає, що заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

За вимогами статті 20 Закону «Про звернення громадян», звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Відповідач у своїх запереченнях вказує, що вичерпний перелік прав членів громадських формувань з ОГП і ДК визначений статтю 10 Закону «Про участь громадян в охороні громадського порядку», де даною статтею громадські формування о ОГП і ДК не наділені повноваженнями ініціювання вирішення питання про відповідність чи не відповідність займаним посадам керівників правоохоронних органів. Однак, суд не може погодитися із такими доводами відповідача через призму статтей 1 та 3 цього Закону, яка дає право позивачу вказувати на недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та відповідно до їх функціональних обов'язків.

Отже в цій частині позовних вимог позов є підставним та підлягає до задоволення.

Принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України що є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури.

Згідно ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені судом фактичні обставини справи та докази, представлені сторонами на підтвердження обставин, якими вони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, положення нормативно - правових актів, суд приходить до висновку, що у даному випадку відповідач діяв без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та не у спосіб що визначений законом.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення адміністративного позову.

Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 87, 94 160, 163, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов ОСОБА_1 до Виноградівської районної державної адміністрації, третя особа ОСОБА_4 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Виноградівської райдержадміністрації, яка полягала у ненаданні відповіді у встановлений законом строк та неповноти запитуваної інформації:

на запит від 14.12.2015 року та запит від 28.03.2016 року;

ненаданні відповіді на заяви від 25.03.2016 року та 04.04.2016 року;

ненаданні відповіді на клопотання від 02.11.2015 року.

3. Зобов'язати відповідача, Виноградівську райдержадміністрацію повторно розглянути інформаційні запити від 14.12.2015 року та від 28.03.2016 року;

заяви від 25.03.2016 року та заяву від 04.04.2016 року;

клопотання від 02.11.2015 року.

4. В решті інших позовних вимог адміністративного позову - відмовити.

Присудити з відповідача Виноградівської районної державної адміністрації (код 22105981, вул. Миру № 5, м. Виноградів, Закарпатської області, п.і. 90300) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь позивача ОСОБА_1 (мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1. Закарпатської області) витрати зі сплати судового збору в розмірі 782, 72 (сімсот вісімдесят дві гривні, 72 коп.) грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 09 вересня 2016 року.

СуддяТ.В. Скраль