У Х В А Л А
31.08.2016 Справа №607/4978/16-к
Провадження № 1-кс/607/2507/16-к
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Грицай К.М., при секретарі судового засідання Григорусь О.М., за участю прокурора Тернопільської місцевої прокуратури Солтис Н.О., захисника ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3 у залі суду у м. Тернополі, розглянувши клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Матвіїв А.Ю., погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Романенко І.Ю. про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою стосовно підозрюваного:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Поляна, Золочівського району, Львівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:
- 21 листопада 2008 року Тернопільським міськрайонним судом за ст. 186 ч.2 КК України до позбавлення волі терміном на 4 роки. На основі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном на 3 роки.
- 23 грудня 2010 року Тернопільським міськрайонним судом за ч.2 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі терміном 5 роки. На основі ст. 71 КК України приєднати 6 міс. до вироку Тернопільського міськрайонного суду від 21 листопада 2008 роки, всього 5 років 6 міс.
- 30 січня 2016 року обвинувальний акт з кримінальним провадженням за ч. 1 ст. 296 КК України направлений в Тернопільський міськрайонний суд,-
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ст. 395 КК України,-
В С Т А Н О В И В :
Слідчий СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Матвіїв А.Ю., за погодженням прокурора Тернопільської місцевої прокуратури Романенко І.Ю. в рамках кримінального провадження № 12016210010001274 від 08 квітня 2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ст. 395 КК України, звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Клопотання мотивоване тим, що підстави для застосування ОСОБА_3 менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, відсутні, оскільки ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ст. 395 КК України, існує ризик, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжувати кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з мотивів, наведених у ньому та просить його задовольнити.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 вказав, що він не вчиняв злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, заперечив щодо застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просить застосувати відносно запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки він не ухиляється від слідства та суду та постійно проживає за місцем реєстрації.
Захисник - адвокат ОСОБА_2 вважає, що у клопотанні і прокурором в судовому засіданні не доведені ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема, щодо ухилення підозрюваного від слідства та суду. Окрім цього вважає, що відомості про попередні судимості підозрюваного не можуть бути доказами його винуватості у вчиненні інших злочинів, невизнання вини підозрюваним не може слугувати підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу. З врахуванням вищенаведеного, та того, що у нього є постійне місце проживання та він працює на будівництві, просить суд відмовити у задоволенні клопотання слідчого та клопоче про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Перевіривши надані матеріали, клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, захисника, підозрюваного, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Тернопільським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016210010001274 від 08 квітня 2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ст. 395 КК України.
27 квітня 2016 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ст. 395 КК України, яке направлено рекомендованим листом за місцем реєстрації підозрюваного.
Згідно повідомлення про підозру, ОСОБА_3 підозрюється у тому, що 25 січня 2016 року Тернопільським міськрайонним судом ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлено адміністративний нагляд строком на 6 (шість) місяців із застосуванням обмежень: заборона виходу з дому (квартири) по місцю проживання (реєстрації) в період з 22.00 год. до 06.00 год. ранку наступного дня; заборона перебувати в місцях підприємств торгівлі і громадського харчування, де продають спиртні напої на розлив; заборону виїжджати за межі м. Тернополя без дозволу органів внутрішніх справ; реєструватися чотири рази в місяць(1-й, 2-й, 3-й, 4-й четвер місяця) з 19:00 год. до 21:00 год. в службовому кабінеті інспектора поліції. На початку березня 2016 року, у ОСОБА_6, який перебував в м. Тернополі, будучи належним чином ознайомленим про встановлення йому адміністративного нагляду по місцю його постійного проживання, за адресою: АДРЕСА_1, а також про настання кримінальної відповідальності в разі його порушення, маючи можливість змінити місце проживання в м. Тернополі, виник злочинний намір, спрямований на умисне порушення правил адміністративного нагляду, а саме: заборону виходу з дому у встановлений час, реєструватися у службовому кабінеті дільничного Інспектора міліції без поважних на те причин та без повідомлення про це правоохоронних органів. Реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на умисне ухилення від адміністративного нагляду, ОСОБА_3 11 березня 2016 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, зібрав свої особисті речі та, з метою ухилення від адміністративного нагляду, самовільно, без поважних на те причин, не повідомивши працівників міліції Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області, та не написавши відповідної заяви на дозвіл про зміну місяця проживання, умисно залишив місце свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1, а в подальшому направився в невідомому напрямку. Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ст. 395 КК України, а саме - самовільне залишення місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.
Окрім того, ОСОБА_3 підозрюється у тому, що 05 березня 2016 року близько 12 год. 00 хв. у ОСОБА_3, який разом із ОСОБА_7, перебували в під'їзді по прос. Злуки, 5, в м. Тернополі, винник спільний злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб. Реалізуючи спільний злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, 05 березня 2016 року близько 12 год. 00 хв. ОСОБА_3 разом із ОСОБА_7, перебуваючи в під'їзді по прос. Злуки, 5, в м. Тернополі, підійшли до ОСОБА_8, після чого ОСОБА_3 наніс один удар ногою в ліву половину поперекової ділянки ОСОБА_8, внаслідок чого спричинив синець на лівій половині поперекової ділянки, від якого вона впала на бетонну поверхню, ОСОБА_9 приєднався до дій ОСОБА_3, наніс один удар ногою в ліве стегно ОСОБА_8, чим спричинив синець на лівому стегні. Після цього ОСОБА_7 правою рукою закрив рот ОСОБА_8, а лівою рукою притиснув останню за шию до підлоги. В цей час ОСОБА_3 двома руками стиснув праву руку ОСОБА_8, внаслідок чого спричинив садно на правій кисті, два синці на правому передпліччі, та відкрито викрав з четвертого пальця правої руки ОСОБА_8 золоту каблучку, пробою 583, вагою 2,55 гр., вартістю 1535 грн. 30 коп. Після цього ОСОБА_3 разом із ОСОБА_7, продовжуючи спільні злочинні дії, відкрито викрали із кишень куртки ОСОБА_8 гроші в сумі 3000 грн. ОСОБА_8 викраденим майном ОСОБА_3 разом із ОСОБА_7 з місця вчинення злочину втекли, чим спричинили ОСОБА_8 матеральну шкоду на загальну суму 4535 грн. 30 коп. Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України, а саме - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Постановою слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Матвіїв А.Ю. від 27 квітня 2016 року підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, оголошено в розшук.
11 травня 2016 року досудове слідство у кримінальному провадженні відновлено.
11 травня 2016 року слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Грицай К.М. винесено ухвалу про дозвіл на затримання ОСОБА_3 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України 11 травня 2016 року досудове розслідування за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ст.. 395 КК України - зупинено.
30 серпня 2016 року о 08 год. 35 хв. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в поряду, передбаченому ст. 208 КПК України.
30 серпня 2016 року слідчий СВ ТВП ГУ НП в Тернопільській області Матвіїв А.Ю. винесено постанову про відновлення досудового розслідування.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно ст.178 КПК України обставиною, яка враховується при обранні запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, які зобов'язаний слідчий суддя оцінити при постановленні ухвали є тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання щодо вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, слідчий суддя керується рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, згідно п. 175 якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення.
На думку слідчого судді, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ст. 395 КК України, що підтверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 14 березня 2016 року; висновком судово-медичної експертизи № 399 від 14.03.2016 року; протоколом пред'явлення особи для впізнання від 12.04.2016 року; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.04.2016 року; довідкою з ломбарду; копією журналу відміток піднаглядних; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 20.04.2016 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 20.04.2016 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 20.04.2016 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 20.04.2016 року.
Враховуючи характер кримінальних правопорушень, в силу ст. 12 КК України є тяжким злочином, покарання, що загрожує особі у випадку визнання підозрюваного винним у кримінальних правопорушеннях, у яких він підозрюється, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, а також те, що ОСОБА_3, раніше будучи неодноразово судимим, на шлях виправлення не став, а знову вчинив злочини, переховувався від органів досудового розслідування, у зв'язку з чим оголошувався в розшук, слідчий суддя вважає, що наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, зазначені слідчим у клопотанні, передбачені ст. 177 КПК України, що ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжувати кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
При вирішенні питання про застосування запобіжно заходу щодо підозрюваного ОСОБА_3, слідчий суддя також враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: особу ОСОБА_3, його вік, міцність його соціальних зв'язків - неодружений, не працює, проживає за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, тяжкість кримінальних правопорушень, у яких він підозрюється, покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винним.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. А тому слідчий суддя зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст. 183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також обставини вчиненого кримінального правопорушення, характер його вчинення, санкцію статті, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_3 іншого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою не зможе попередити ризики, які передбачені ст. 177 КПК України та описані вище.
Беручи до уваги усе вищевикладене, клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Матвіїв А.Ю., погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Романенко І.Ю. слід задовольнити, відмовивши у задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_2 про застосування запобіжно заходу у вигляді домашнього арешту.
Крім того, згідно ч. 3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу ОСОБА_3, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ст.395 КК України, їх тяжкість, його вік, сімейний та майновий стан підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави в розмірі, визначеному законом у даному випадку та який достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.182,183,184,193,194,196 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Матвіїв А.Ю., погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Романенко І.Ю. про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з моменту затримання, а саме з 08 год. 35 хв. 30 серпня 2016 року.
Датою закінчення дії ухвали вважати 08 год. 35 хв. 29 жовтня 2016 року.
Визначити ОСОБА_3 розмір застави в розмірі 20 мінімальних заробітних плат, а саме в сумі 29000 (двадцять дев'ять тисяч) гривень для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області р/р 37319038003454, МФО 820172, код одержувача 26198838, Банк Одержувача: Державна казначейська служба України).
У випадку внесення застави покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки: не відлучатися із м. Тернополя, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; з'являтися за першою вимогою до слідчого прокурора чи суду залежно від стадії кримінального провадження, утримуватися від спілкування з потерпілою ОСОБА_8 та свідками ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти), інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_3, що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_2 про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_3 негайно після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Тернопільської області протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя Тернопільського
міськрайонного суду Тернопільської області /підпис/ К.М. Грицай
Копія вірна з оригіналом:
Слідчий суддя Тернопільського
міськрайонного суду Тернопільської області К.М. Грицай
Судове рішення № 61249161, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області було прийнято 31.08.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 607/4978/16-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: