Ухвала суду № 61247181, 13.09.2016, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 13.09.2016

Справа № 320/1371/13-к

Провадження 1-кп-320-210-16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2016 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі колегії:

головуючого - судді Ніколової І.С.,

суддів - Бахаєва І.М., Пономаренко Л.Є.,

при секретарі - Колесніковій Л.В.,

за участю:

прокурора - Маслобоєва О.О.,

захисників - адвокатів Сивової Я.В., Гречко О.В.,

обвинувачених - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

провівши в приміщенні суду в м. Мелітополі судове засідання у кримінальному провадженні № 12012080100000006 відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.306, ч. 2,3 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Мелітопольського міськрайонного суду знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12012080100000006 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.2 ст.306, ч. 2,3 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 307 КК України.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26.10.2012 року до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Під час судового розгляду строк тримання під вартою неодноразово продовжувався і на даний час ОСОБА_4 знаходиться під вартою в Запорізькому СІЗО, строк тримання під вартою ОСОБА_4 згідно ухвали Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 25.07.2016 року спливає 23.09.2016 року.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці посилаючись на те, що існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; перешкоджати кримінальному провадженню; вчинити інше кримінальне правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Вказуючи на те, що судове провадження не було завершене до спливу строку дії запобіжного заходу, а жоден із більш м'яких запобіжних не забезпечить виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків, та не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 331 ч.3 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат Сивова Я.В. заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, зазначила, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Обвинувачений ОСОБА_4, обвинувачена ОСОБА_3 та захисник обвинуваченої ОСОБА_3 адвокат Гречко О.В підтримали думку захисника Сивової Я.В.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Виходячи з вимог п.1 ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, висновків, викладених в рішенні Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 р., справа «Харченко проти України», суд кожні два місяці переглядає питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою відповідно до вимог частини 3 статті 331 КПК України 2012 року, якою передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Крім того, в рішенні «Харченко проти України» Європейський Суд з прав людини зазначає, що продовження строку тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає над принципом свободи особистості.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обрана обвинуваченому ОСОБА_4 з урахуванням тяжкості інкримінованих йому злочинів, що є злочином середньої тяжкості, тяжким та особливо тяжкими злочинами та даних про його особу, а саме, що він раніше судимий, скоїв злочин перебуваючи на іспитовому строку, розлучений, не має міцних соціальних зв'язків за місцем проживання.

Даних про наявність підстав для зміни обвинуваченим запобіжного заходу на менш суворий, ніж тримання під вартою, судом при розгляді питання не встановлено.

Так, суд у відповідність до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, характер та обставини вчинення ймовірного злочину, так як вони сформульовані в обвинувальному акті, наявність суспільного інтересу в забезпеченні об'єктивності судового розгляду, і приходить до висновку про наявність підстав вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, у тому числі і на території, яка не контролюється органами державної влади України; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення (продовжити злочинну діяльність). Відтак, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого його в подальшому належить утримувати під вартою.

За таких обставин суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим, заперечення захисника обвинуваченого безпідставними, оскільки прокурором було доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та продовжує обвинуваченому ОСОБА_4 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.177,178, 182, 183, 202, 331, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Термін запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, продовжити на 2 місяці, але не більше 60 днів, тобто до 12.11.2016 року включно, на умовах, визначених в ухвалі Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області № 320/1371/13-к від 02 лютого 2016 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_4, захиснику обвинуваченого ОСОБА_4, прокурору та начальнику слідчого ізолятора, де утримується обвинувачений.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Ніколова І.С.

Судді: Бахаєв І.М.

Пономаренко Л.Є.