Постанова № 61246010, 15.08.2016, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/11171/16-а

Провадження № 2-а/234/231/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2016 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі

головуючого судді Карпенко О.М.

при секретарі Аксеніної В.М.

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Максюти М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Краматорську про визнання дій і рішення неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

19.07.2016 року ОСОБА_1 звернувся в Краматорський міський суд з адміністративним позовом до відповідача Управління Пенсійного Фонду України в м. Краматорську про визнання дій і рішення неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Із позову вбачається, що позивач у квітні 2008 році набув право на пенсію за вислугою років на підставі ч. 1 ст.50-1 ЗУ «Про прокуратуру» в редакції, що діяла на той час, в розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати.

23.06.2016 позивач звернувся до УПФУ в м. Краматорську з заявою про перерахунок пенсії, надавши довідку прокуратури Донецької області №18-57-152 від 17.06.2016 про розмір фактичної заробітної плати.

Проте, рішенням заступника начальника УПФУ в м. Краматорську від 06.07.2016 №45 (отримав 12.07.2016) в перерахунку пенсії з більшого заробітку відмовлено. Відмову УПФУ в м. Краматорську мотивовано тим, що відповідно до п. 2 ст.86 ЗУ «Про прокуратуру» пенсія за вислугу років прокурорам призначається в розмірі 60% від суми місячної заробітної плати, з якої сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне, соціальне страхування, до 01.01.2011 страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до п.20. ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру» умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України на підставі відповідного нормативно-правового акту. Разом з тим, відповідного нормативно - правового акту Кабінетом Міністрів України не прийнято.

Вважає, що рішення відповідача про відмову у перерахунку мені пенсії грубо порушує його конституційне право на пенсійне забезпечення, передбачене ст. 46 Конституції України.

На підставі викладеного, позивач просить суд визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську щодо відмови у перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Донецької області №18-57-152 від 17.06.2016 року неправомірними, скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську про відмову в перерахунку пенсії з більшого заробітку №45 від 06.07.2016 року, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську здійснити позивачу перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Донецької області №18-57-152 від 17.06.2016 року про розмір фактичної заробітної плати відповідно до ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розрахунку 90 відсотків від їхньої заробітної плати починаючи з 01.07.2016 року без обмежень граничного розміру пенсії.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача УПФУ в м. Краматорську в судовому засіданні позов не визнала, надала суду письмові заперечення проти позову та просила у задоволенні позову відмовити з огляду на наступні обставини:

ОСОБА_1 з 04.04.2008 призначено пенсію за вислугу років відповідно до норм Закону України "Про прокуратуру" в управлінні Пенсійного фонду України у Совєтському районі м. Макіївки.

01.08.2012 ОСОБА_1 звернувся за перерахунком пенсії, надавши нову довідку про підвищення заробітної плати з 01.07.2012. Позивачу було здійснено перерахунок пенсії з урахуванням змін, які відбулися у законодавстві, а саме: внесення змін Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. № 3668-VI яким було внесено зміни у ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру", згідно з якою пенсії призначаються та виплачуються в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Розмір пенсії з 01.07.2012 склав 7717,66 грн. З перерахунком пенсії у розмірі 80 відсотків від суми місячної заробітної плати позивач погодився та не оскаржив його а ні в судовому порядку, а ні у порядку підлегливості до органу вищого рівня.

На теперішній час Закон України «Про прокуратуру» № 1789 від 05.11.1991 втратив чинність, крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів. Частина третя, четверта, шоста та одинадцята статті 50-1 Закону України № 1789 «Про прокуратуру» стосується лише розміру виплат, які включаються для обчислення пенсії перед зверненням за пенсією, коригуванням цих виплат, стажу, який зараховується для вислуги років та призначення пенсії у разі звільнення з роботи в порядку дисциплінарного стягнення, а тому не зрозуміло вимоги позивача стосовно перерахунку пенсії на підставі недіючої статті.

З 17.10.2014 ОСОБА_1 знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області.

23.06.2016 позивач звернувся до управління за перерахунком пенсії по заробітної платі, надавши довідку №18-57/152 від 17.06.2016 про підвищення заробітної плати з 01.12.2015.

Відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII з 01.06.2015 скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України "Про прокуратуру", "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", "Податкового та Митного кодексів України", "Положення про помічника-консультанта народного депутата України".

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 виключено п.4 Постанови №865 від 31.05.2000 року про порядок перерахунку в разі підвищення заробітної плати.

Законом України „Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014 зі змінами, які внесені Законом України №1355-VIII від 12.05.2016, визначено лише норми призначення пенсій, а умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.

На даний час відсутні постанови Кабінету Міністрів України, які визначають порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

Зміни, які було внесено Законом України №1355-VIII від 12.05.2016 не було визнано неконституційними, у зв'язку з цим, у управління відсутні законні підстави для перерахунку пенсії.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати неправомірними дії управління щодо відмови у перерахунку пенсії, посилаючись на те, що управління порушує його права, гарантовані Конституцією. Свою заяву обґрунтовує низкою рішень щодо недопущення звуження змісту або обсягу існуючих прав і свобод.

Однак, рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 року № 20/2011 визначено, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень (абзац сьомий підпункту 2.1 пункту 2 Рішення). При цьому Конституційним Судом України взято до уваги статтю 22 Загальної декларації прав людини, за якою розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 21.10.2004 року (абзац шостий підпункту 2.1 пункту 2 Рішення).

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, бюджет Пенсійного фонду України затверджує Уряд України. Таким чином, Верховна Рада України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує таку політику.

Отже, одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Управлінню не зрозуміло вимоги позивача стосовно розрахунку пенсії, виходячи з розрахунку 90 відсотків від суми місячної заробітної плати а також вимоги стосовно виплати пенсії без обмеження граничного розміру пенсії.

Відповідно до ст. 50-1 Закон України "Про прокуратуру" № 1789 від 05.11.1991 (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії) зазначено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Стаж ОСОБА_1 на прокурорських посадах складає 12 років, а тому управлінню не зрозуміло вимоги стосовно виплати пенсії виходячи з розрахунку 90 відсотків суми місячної заробітної плати, до цього ж, ОСОБА_1 взагалі не отримував пенсію у розмірі 90 відсотків місячної заробітної плати.

Посилання позивача на Закон України № 3668 від 08.07.2011 "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", як підставу для виплати пенсії без обмеження є помилковими, оскільки позивач цитує лише частину статті, та не звертає увагу на саму статтю, вириваючи з контексту окремі речення, що приводить до змінення змісту статті.

Пункт 2 розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положень " Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" зазначає також, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Отже, цим законом також встановлюються обмеження щодо виплати пенсії.

А тому, управління вважає вимогу щодо виплати пенсії без обмеження граничного розміру пенсії безпідставною, та такою що не містить законих підстав.

На підставі вищевикладеного, управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську вважає, що не порушило прав позивача, діяло в межах повноважень та й у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вислухавши думку сторін, проаналізувавши матеріали справи, заперечення представника відповідача, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права і свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

З наданих сторонами письмових доказів слідує наступне:

З довідки від 26.11.2014 р. № 142611168, виданої УПтСЗН Краматорської міської ради, вбачається, що ОСОБА_1, який постійно проживав у АДРЕСА_2, перемістився з тимчасово окупованої території (району проведення АТО) в АДРЕСА_1 (а.с. 10).

23.04.2008 року Пенсійним фондом України ОСОБА_1 видане пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с. 7).

Наказом в.о. прокурора Донецької області від 30.03.2015 року. № 423-к ОСОБА_1 був звільнений з прокуратури за ст. 38 КЗпП України (а.с. 13).

З довідки № 18-57-152 від 17.06.2016 року, виданої прокуратурою Донецької області слідує, що сума фактичної заробітної плати з 01.12.2015 року для перерахування пенсії за посадою начальника відділу складає 17710,51 грн. (а.с. 12).

З розпорядження №732 від 17.10.2014 року вбачається, що стаж позивача на посаді прокурора (слідчого) становить 12 років.

Рішенням № 45 від 06.07.2016 року УПФУ в м. Краматорську відмовлено позивачу в перерахунку пенсії згідно довідки № 18-57-152 від 17.06.2016 року, у зв'язку з тим, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р. № 213 у разі неприйняття до 1 червня 2015р. закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі і спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, якими пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру», раніше призначені пенсії не перераховуються (а.с. 8-9).

Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів визначено ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу), прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 90 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-УІ від 08.07.2011 року, який набирав чинності з 01.10.2011 року, внесено зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», зокрема, розмір пенсії за вислугу років прокурорів і слідчих прокуратури зменшено до 80% місячної (чинної) заробітної плати.

Згідно з положеннями вищевказаної статті у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. Пенсія призначається в розмірі 80 % суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Разом з тим, підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулюються частинами 13, 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» змін не зазнали (змінилася лише нумерація частин цієї статті).

Відповідно до ч. 13 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що при перерахунку пенсії позивачу має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на час призначення пенсії, а внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є ч. 13, ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», які змін у зв'язку із прийняттям Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» не зазнали.

Крім того, статтею 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із зазначеного у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України у справах № 21-445а13, № 21-420а13, № 21-348а13.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що відповідач мав здійснити перерахунок пенсії позивачу у розмірі 84% від суми заробітної плати, визначеної у довідці прокуратури Донецької області № 18-57-152 від 17.06.2016 року відповідно до статті 50- 1 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1789- XII «Про прокуратуру).

Враховуючи викладене, з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову частково, в частині вимог щодо зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Донецької області №18-57-152 від 17.06.2016 року про розмір фактичної заробітної плати відповідно до ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розрахунку 90 відсотків від їхньої заробітної плати починаючи з 01.07.2016 року без обмежень граничного розміру пенсії, оскільки як вбачається з пенсійної справи позивача стаж роботи на посадах прокурора (слідчого) становить 12 років, оскільки прокурорам і слідчим зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років пенсія призначається із розрахунку 80 відсотків від їхньої заробітної плати та за кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, тобто в позивача є право на перерахунок пенсії із розрахунку 84 відсотка від його заробітної плати починаючи з 01.07.2016 року.

Таким чином, позовні вимоги про зобов'язання Управління здійснити перерахунок пенсії, виходячи з 90% від суми щомісячної заробітної плати є безпідставними та такими, що не підлягають задоволеню, а підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії, виходячи з 84% від суми щомісячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Донецької області № 18-57-152 від 17.06.2016 року без обмежень граничного розміру пенсії.

Керуючись Законом України «Про прокуратуру», Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», статтями 10-11, 71, 86, 160-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Краматорську про визнання дій і рішення неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську щодо відмови у перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Донецької області №18-57-152 від 17.06.2016 року.

Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську про відмову в перерахунку пенсії з більшого заробітку №45 від 06.07.2016 року ОСОБА_1.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.07.2016 року відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції яка діяла на момент призначення пенсії) на підставі довідки Прокуратури Донецької області № 18-57-152 від 17.06.2016 року, виходячи з розрахунку 84% від суми місячної заробітної плати, починаючи з 01.07.2016 року без обмежень граничного розміру пенсії.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Краматорський міський суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя: О.М. Карпенко

Постанова ухвалена в нарадчій кімнаті та надрукована в єдиному екземплярі.

Суддя: О.М. Карпенко