Вирок № 61245089, 12.09.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/22182/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.09.2016 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Бабенко С.Ш.,

при секретарі Король А.О.,

за участю прокурора Побережного Д.В.,

адвоката Андросюка В.М.,

обвинуваченої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Києва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000001006 від 13.04.2016р. за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Дніпропетровська, громадянки України, одруженої, яка має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючої, з червня 2016р. присвоєно статус безробітної, не судимої, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Наказом заступника Голови Державної служби зайнятості (Центрального апарату) від 17.04.2015 року № 141-к ОСОБА_2 в порядку переведення призначено на посаду ОСОБА_2.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до примітки 1 до ст. 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Одночасно, статтею 3 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що посадові та службові особи органів державної влади є суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення та особами, уповноваженими на виконання функцій держави.

Відповідно до ст. 1 Положення про Державну службу зайнятості України, затвердженої Указом Президента України від 16.01.2013 № 19/213 служба входить до системи центральних органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Відповідно до посадової інструкції, затвердженої Заступником Голови Державної служби зайнятості (Центрального апарату) від 17.04.2015 ОСОБА_2 організовує роботу щодо матеріально-технічного забезпечення державної служби зайнятості, спрямовану на правильне застосування, неухильне додержання та запобігання невиконанню вимог чинного законодавства щодо здійснення закупівель товарів робіт та послуг за державні кошти. Бере участь у формуванні стратегії розвитку, впровадження та апробації нових систем, механізмів матеріально-технічного забезпечення установ державної служби зайнятості, розробці єдиних стандартів. Надає консультації та роз'яснення працівникам державної служби зайнятості з господарських питань, з питань здійснення закупівель за державні кошти, формування матеріальної бази тощо.

Наказом ОСОБА_4 № 113 від 22.05.2015 «Про внесення змін до наказу Державного центру зайнятості» від 24.01.2014 № 24 внесено зміни до складу комітету з конкурсних торгів Державної Служби зайнятості (Центрального апарату). Згідно додатку до Наказу утворено склад постійно діючого Комітету з конкурсних торгів Державної служби зайнятості (Центрального апарату), ОСОБА_2

Отже, ОСОБА_2 є службовою особою органу виконавчої влади, уповноваженою на виконання функцій держави.

Однак, ОСОБА_2 перебуваючи на займаній посаді, протиправно використала своє службове становище з метою одержання неправомірної вигоди, умисно вчинила корисливий корупційний злочин у сфері службової діяльності, за наступних обставин.

У ході досудового розслідування Державною фінансовою інспекцією України на виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 30.10.2015 проведено позапланову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Державної служби зайнятості (далі - ДСЗ), за результатами вказаної ревізії складено акт її проведення №04-23/15 від 02.12.2015.

Відповідно до вказаного акту ревізії встановлено, що згідно до річного плану закупівель ДСЗ протягом 01.01.2015 по 15.09.2015 Комітетом з конкурсних торгів проведено 4 переговорні процедури закупівель вартістю 39 150 000,00 грн, учать у яких приймали: ТОВ «БМС Консалтинг», ТОВ «МККУ Мережі», Україно-Німецьке СП ТОВ «Інфоком».

При цьому, відповідно до службової записки на адресу ОСОБА_4, підписаної начальником Управління інформаційних технологій ДСЗ (без зазначення дати), останній просить надати доручення Комітету з конкурсних торгів організувати процедуру закупівлі телекомунікаційних послуг, відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель», очікуваною вартістю 13 800 000,00 грн згідно технічних вимог.

У подальшому листом ДЗС № ДЦ-05-3758/0/6-15 від 27.05.2015 ТОВ «Інфоком» запропоновано взяти участь у проведенні закупівлі на 2015 рік послуг щодо передавання даних і повідомлень та запрошено до участі у переговорах для обговорення питання узгодження договірної ціни та строків надання послуг що відбудуться 10.06.2015.

Відповідно до протоколу засідання Комітету з конкурсних торгів від 24.06.2015 прийнято рішення визнати переможцем переговорної процедури закупівлі телекомунікаційних послуг через відомчі мережі передавання даних та обміну голосовим трафіком СП ТОВ «Інфоком», та за результатами процедури закупівлі ДЗС укладено договір від 06.08.2015 № 4966/77/08 по наданню зазначених послуг на суму 13 720 038, 00 грн.

У невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у ОСОБА_2, після призначення її Головою комітету з конкурсних торгів ДСЗ, виник умисел на одержання неправомірної вигоди для себе з використанням службового становища від представників підприємств, які мають прийняти участь у конкурсних торгах із закупівлі товарів, робіт і послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за сприяння перемозі вказаних суб'єктів господарювання під час процедур закупівлі.

У червні 2015 року, реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2, перебуваючи у приміщенні Державної служби зайнятості за адресою вул. Еспланадна, 8/10 у м. Києві, домовилась про одержання від учасника процедури закупівлі за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття СП ТОВ «Інфоком» неправомірної вигоди через ОСОБА_5 на підставі результатів проведення конкурсних торгів із закупівлі товарів, робіт і послуг.

В подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на одержання неправомірної вигоди з використанням свого службового становища, ОСОБА_2, сприяла перемозі зазначеного суб'єкта господарювання під час процедури закупівлі послуг за державні кошти для досягнення наслідку щодо перемоги СП ТОВ «Інфоком» у конкурсних торгах та подальшого укладення цим підприємством вищевказаного договору із ДСЗ.

Так, діючи цілеспрямовано відповідно до визначеної мети щодо одержання неправомірної вигоди для себе, ОСОБА_2 19.06.2015 головуючи на засіданнях комітету з конкурсних торгів ДСЗ з питань затвердження обґрунтування застосування переговорних процедур та вибору процедури закупівлі, надала абсолютну перевагу СП ТОВ «Інфоком», що засвідчується її підписами у вказаних протоколах, а також підписами в інформації про результати застосування переговорної процедури закупівлі та обґрунтуванні застосування переговорної процедури закупівлі.

Продовжуючи свої злочинні дії, направленні на одержання неправомірної вигоди для себе з використанням службового становища, ОСОБА_2 24.06.2015, головуючи на засіданні комітету з конкурсних торгів ДСЗ з питання визначення переможця переговорної процедури закупівлі телекомунікаційних послуг, ініціювала вирішення питання про визнання переможцем СП ТОВ «Інфоком», що підтверджується підписаним нею протоколом вказаного засідання, а також інформацією та звітом про результати проведення переговорної процедури закупівлі.

Згідно попередньо досягнутої домовленості між представниками ТОВ «Інфоком» та ОСОБА_4, про що ОСОБА_2 не була обізнана, представники вказаного товариства - переможця у вересні 2015 року повинні були передати через ОСОБА_5 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 316200,00 грн від ТОВ «Інфоком» для ОСОБА_4, що відповідало процентному відношенню від загальної суми договору.

В свою чергу, ОСОБА_5, діючи з метою викриття ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинних дій, на виконання вказівки ОСОБА_4, близько 12.00 год 10.09.2015 року знаходячись на Софіївській площі у м. Києві згідно попередньої домовленості одержав від представника ТОВ «Інфоком» грошові кошти в сумі 316200,00 грн для послідуючої передачі ОСОБА_4, з яких він мав передати ОСОБА_2 3200,00 грн. в якості винагороди, про що тоді ж отримав відповідну вказівку ОСОБА_4

Того ж дня, тобто 10.09.2015 приблизно о 16.30 год у приміщенні Державної служби зайнятості за адресою вул. Еспланадна, 8/10 у м. Києві, ОСОБА_5 згідно попередньої домовленості, під час зустрічі із ОСОБА_2, передав останній в якості неправомірної вигоди грошові кошти в сумі 3 200,00 грн, які одержав від представників ТОВ «Інфоком».

Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразилися у одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням службового становища, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 368 КК України.

05.05.2016 року між прокурором другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України Фомченковим В.М., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та обвинуваченою ОСОБА_2, її захисником Андросюком В.М., в порядку передбаченому ст.ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачена ОСОБА_2, її захисник Андросюк В.М. дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 1 ст. 368 КК України, обвинувачена ОСОБА_2 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_2 має понести за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 368 КК України у виді штрафу у розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 25500,00 грн, з позбавленням права обіймати керівні посади в органах державної влади чи місцевого самоврядування на строк два роки.

Вислухавши думку прокурора, який просить суд затвердити угоду про визнання винуватості, перевіривши зміст угоди про визнання винуватості, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що укладення угоди є добровільним та повністю відповідає вимогам ст.ст. 469, 470, 472 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні з'ясовано у обвинуваченої, що вона цілком розуміє, що має право на судовий розгляд, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою, а також вид покарання, яке буде застосовано до неї у разі затвердження угоди судом. Крім цього, судом з'ясовано, що угода укладена добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу, погроз, умови угоди не суперечать КПК України та закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, відсутні обставини, які вказують на неможливість виконання обвинуваченою взятих на себе за угодою зобов'язань.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 368 КК України відноситься до кримінальних правопорушень середньої тяжкості, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, існують достатні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченої у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, яка в судовому засіданні визнала свою вину повністю, підтвердила обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, та яка за місцем проходження служби характеризується позитивно, на момент розгляду справи в суді їй присвоєний статус безробітної та вона отримує допомогу по безробіттю у середньомісячному розмірі 6000,00 грн, раніше до кримінальної відповідальності не притягалася, відсутність обставин, які обтяжують покарання, обставини, які пом'якшують покарання, якими суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, суд дійшов висновку про відповідність покарання, передбаченого угодою, у виді штрафу у розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 25500,00 грн, та позбавленню права обіймати керівні посади в органах державної влади чи місцевого самоврядування на строк два роки, покаранню встановленому санкцією ч. 1 ст. 368 КК України, та загальним засадам призначення покарання, передбаченим кримінальним законодавством.

Таким чином, суд приходить до висновку, що укладена 05.05.2016р. угода про визнання винуватості між прокурором відділу Генеральної прокуратури України Фомченковим В.М. та обвинуваченою ОСОБА_2, її захисником Андросюком В.М., відповідає вимогам КПК України та підлягає затвердженню.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Дані про речові докази у кримінальному провадженні в обвинувальному акті, угоді про визнання винуватості, які надійшли до суду, та в судовому засіданні прокурором не представлені.

Застосований ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.09.2015р. запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 627270,00 грн до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Процесуальні витрати за залучення експертів Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз під час досудового розслідування у кримінальному провадженні на проведення судово-технічної експертизи від 01.10.2015р. № 348/1 у розмірі 2455,36 грн та судово-технічної експертизи від 30.10.2015р. № 382/1 у розмірі 2685,55 грн, які документально підтверджуються, та підлягають стягненню з обвинуваченої відповідно до вимог ст. 124 КПК України в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 314, 368, 370, 371, 374, 468, 469, 472-476 КПК України, суд

З А С У Д И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 05.05.2016 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000001006 від 13.04.2016р., за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, укладену між прокурором другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України Фомченковим В.М. та обвинуваченою ОСОБА_2, її захисником Андросюком В.М.

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами згідно угоди про визнання винуватості від 05.05.2016р. покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України у виді штрафу у розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 25500,00 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн, з позбавленням права обіймати керівні посади в органах державної влади чи місцевого самоврядування на строк 2 (два) роки.

Застосований відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Після набрання вироком законної сили заставу, внесену на розрахунковий рахунок Печерського районного суду м.Києва (р/р 373110 010 028 07, МФО 820019; ЄДРПОУ банку: 38004897;Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві) в розмірі 627270,00 (шістсот двадцять сім тисяч двісті сімдесят) грн, повернути заставодавцю ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер картки платника податків НОМЕР_1) .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта, на проведення судово-технічних експертиз від 01.10.2015р. № 348/1 та від 30.10.2015р. № 382/1 у сумі 5140,91 грн.

Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Головуючий С.Ш.Бабенко