Ухвала суду № 61244872, 05.09.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/42469/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2016 року

Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючого слідчого судді Васильєвої Н.П.,

при секретарі Зерамбі Р.М.,

за участю представників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Печерського районного суду міста Києва клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЙТ ОІЛ» про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЙТ ОІЛ» ОСОБА_1, звернулася до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням та просить скасувати арешт,накладений на грошові кошти, які знаходяться в безготівковому вигляді, на рахунку №2600000119578 (українська гривня, євро, долар США) відкритому у ПАТ «КБ «ГЛОБУС» (МФО 380526), що належить ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ» (код ЄДРПОУ 39436796) згідно ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, Батрин О.В., від 06 липня 2016 року по справі №757/32410/16-к, зобов'язавши ПАТ «КБ «ГЛОБУС» (МФО 380526) зняти арешт та розблокувати вказані рахунки, що належать ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ» (код ЄДРПОУ 39436796).

Представники ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ» посилалися на те, що: 06 липня 2016 року Печерський районний суд м. Києва, слідчий суддя Батрин О.В., розглянувши клопотання слідчого слідчої групи Генеральної прокуратури України Смірнова О.С. про арешт грошових коштів в рамках кримінального провадження №42016000000000317 від 28.01.2016р., винесла ухвалу, якою частково задовольнила клопотання, наклала арешт та заборону відчуження на грошові кошти ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ», що знаходяться на рахунку №2600000119578 (українська гривня, євро, долар США) відкритому у ПАТ «КБ «ГЛОБУС» (МФО 380526) згідно ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, Батрин О.В., від 06 липня 2016 року по справі №757/32410/16-к.

При розгляді даного питання слідчий суддя не викликав у судове засідання представника ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ», як власника майна (грошових коштів на рахунках), у відповідності зі ст. 172 КПК України, чим позбавив заявника гарантованого Конституцією України право на захист та недоторканість майна. Таким чином, суд незаконно виніс ухвалу про арешт майна, обмеживши право власності ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ», чим грубо порушив ст. 9, 16 КПК України. Окрім того вказана ухвала суду від 06.07.2016 року є вже не першими, 27 квітня 2016 року в рамках цього ж кримінального провадження № 42016000000000317 від 28.01.2016р, згідно клопотань за погодженням того самого прокурора першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України Марущака А. на тих самих підставах звернення слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г.О. була винесена ухвала про накладання арешту на рахунки ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ», яка була скасована ухвалою Печерського районного суду міста Києва.

У відповідності ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до норм діючого КПК України, а саме ст. 170, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Заявник зазначає, що жодного представника ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ», як власника грошових коштів, наявних на рахунках у банківській установі, не було визнано підозрюваним чи обвинуваченим, підприємство не має будь-якого процесуального статусу у вищенаведеному кримінальному провадженні №42016000000000317 від 28.01.2016р., а навіть більше - підприємство не має жодного відношення до перелічених в ухвалах суду товариств та фізичних осіб, не кажучи вже про обставини самого кримінального провадження, відтак застосування арешту до майна даного підприємства, в тому числі до грошових коштів на рахунках, є безпідставним та необґрунтованим. Заявник зазначає, що застосовувати такій захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна до осіб, які не є підозрюваними, обвинуваченими, або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, або обвинуваченого визначена Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в Узагальненні судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 07.02.2014 року. Зокрема, в п. 2 розділу 2.6 вказаного Узагальнення зазначено, що відносно осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст.ст. 276 - 279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна. Крім того, в усіх ухвалах суду зазначено наступне: «Що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з метою привласнення грошових коштів, що виділялися з державного бюджету України на виконання програм реструктуризації вугільної промисловості України на 2015 рік, штучно створювалися умови для перемоги в тендерних процедурах підконтрольним їм корупційним структурам, а саме: ТОВ «Кіровоград-рубіж» (код ЄДР 23689671), ТОВ «Центрекобуд» (код ЄДР 38435959), ТОВ «Львівський будівельний холдинг» (код ЄДР 36416850), ТОВ «Вуглеспецекологія» (код ЄДР 33151514), ТОВ «ЛК-інвест» (код ЄДР 38545424), ТОВ «Шахтопромбуд» (код ЄДР 31975727), ПП «Зовнішторг» (код ЄДР 31773265), ТОВ «КПД Груп» (код ЄДР 35140833), ТОВ «Дівітея» (код ЄДР 37861608), ТОВ «Ресурсінвестгруп» (код ЄДР 38271548) та після проведення відповідних розрахунків керівниками вказаних підприємств отримані грошові перекази знімались готівкою використовуючи підприємства, зокрема ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ».

Для спростування вказаних тверджень Представники зазначили, що ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ» не підконтрольне з жодній із наведених в ухвалі юридичних та фізичних осіб, жодна з цих юридичних та фізичних осіб не пов'язана відносинами контролю із ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ», жодне із зазначених підприємств або фізичних осіб не має часток у власності зазначених в Ухвалі суб'єктів господарювання. Чим саме керувались слідчий та прокурор, зазначаючи, що ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ» непідконтрольне вищевказаним підприємствам не зрозуміло, так як жодних підтверджуючих документів не надано й не може бути надано оскільки їх фактично не існує і де-юре не може існувати.

Також, в Ухвалі вказано, що одним з ланцюгів підприємств, які використовувались для зменшення податкового навантаження та для зняття коштів готівкою були ТОВ «Шахтпромбуд» - ТОВ «ТД «Промбуд» - ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ». Зазначено, що за результатами огляду місця реєстрації ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ», а саме: м. Обухів, вул. Київська, 25 знаходиться промислова зона та приміщень ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ» не виявлено, у зв'язку з чим слідчий приходить до висновку, що ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ» є підприємством з ознаками «фіктивності».

Щодо зазначення слідчим, що ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ» має ознаки «фіктивності» слід вказати, що таке твердження є безпідставним й в жодному разі не відповідає дійсності.

Відповідно до ст. 205 Кримінального кодексу України, фіктивне підприємство, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності щодо яких є заборона. При цьому в Ухвалі Суду відсутні обґрунтування та пояснення слідчого, що саме та за якими критеріями стало підставою для таких висновків, які передчасно та безпідставно продублював суд в Ухвалі, а також чим підтверджується те, що ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ» має ознаки «фіктивності».

На противагу вказаному, варто зазначити, що ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ», є юридичною особою, що зареєстрована у відповідності до вимог чинного законодавства України 10.10.2014 року, на підприємстві працює більше 2380 працівників (підтверджується відповідною довідкою), Товариство здійснює господарську діяльність у відповідності до статутних документів з дотриманням норм чинного законодавства України будь-яку іншу діяльність яка заборонена законом ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ» не здійснює, своєчасно та в повному обсязі здійснює сплату всіх передбачених чинним законодавством податків та зборів. Обсяг обов'язкових платежів та зборів, що перераховує ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ», щомісячно на відповідні бюджетні рахунки складають мільйони гривень. Дана інформація підтверджується відповідною довідкою.

ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ» має господарські відносини з сотнями контрагентів.

ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ» є оператором мережі, до якої входить 190 АЗС на всій території України, а сама мережа входить до п'ятірки найбільших операторів роздрібного ринку ПММ України.

Крім того, надано відповідний Витяг з ЄДРПОУ, в якому відсутня будь-яка інформація щодо того, що ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ» не підтверджено місцезнаходження. Заявник зазначає, що за адресою: м. Обухів, вул. Київська, 25 знаходиться великий автозаправочний комплекс, що перебуває у користуванні ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ», та відповідне приміщення з вивіскою про знаходження ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ», тому твердження слідчого, що за вказаною адресою знаходиться промислова зона не відповідає дійсності, та взагалі не відомо та не підтверджено документально, за якою адресою перебував слідчий. Інформація, щодо фіктивності ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ» аж ніяк не може бути у підприємства яке, на думку слідчого, безпідставно підтриману судом, має ознаки «фіктивності», а отже й не може прийматися судом як належний доказ. Крім іншого, варто вказати, що аналізуючи текст Ухвали суду, очевидно що твердження слідчого взагалі відносно причетності ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ» до наведеного кримінального провадження ґрунтуються виключно на його особистих міркуваннях та не підтверджуються в порядку та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України, жодним доказом! Так, на відповідне судове засідання заявником надано копії матеріалів, які було додано до клопотань слідчого, з яких очевидно вбачається відсутність будь-якого відношення та зв'язку підприємства ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ» із будь-яким підприємством або фізичною особою, вказаними в ухвалі. Навіть більше - в доданих до клопотань матеріалах немає жодного посилання про компанію під назвою ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ», відсутні протоколи допитів будь-яких працівників цієї компанії. Натомість, керуючись незрозумілою логікою слідчого, суд наклав арешти на рахунки підприємства, про яке немає щонайменшої згадки у матеріалах справ. Є незрозумілим за що конкретно і від кого саме з рахунку ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ» знімалися готівкові кошти та передавалися ОСОБА_6 та ОСОБА_7, як винагорода за перемогу у тендерних процедурах. Навіть не вказано про які тендерні процедури йдеться, не кажучи вже про те, що ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ» не брало в них участі.

По-перше, ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ» відповідно до вимог чинного законодавства України юридична особа проводить розрахунки з контрагентами виключно в безготівковій формі, розрахунки готівкою заборонені. Щодо розрахунків з клієнтами товариства на АЗС, то всі вони здійснюються у відповідності до вимог чинного законодавства з використанням РРО. Тому зняття будь-яких готівкових коштів юридичною особою прямо заборонено законом та є не можливим, та навіть відповідні фінансові установи не здійснять відповідну фінансову операцію. Таким чином твердження слідчого, не відповідає дійсності, та не підтверджується жодним документом, який би міг підтвердити інформацію зняття ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ» грошових коштів отриманих від вказаних в Ухвалах підприємств, дане твердження є виключно припущенням слідчого. По-друге, ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ» не співпрацювало з фізичними особами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та жодних грошових коштів в якості винагороди за перемогу в тендерних процедурах (в Ухвалі навіть не зазначено в яких саме тендерних процедурах) не передавало. Більш за те, ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ» з моменту свого створення і до тепер не брало жодного разу участі в тендерах, які б організовувались державними підприємствами. ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ» регулярно проводиться перевірка відповідними контролюючими органами, та за останні перевіряємі періоди не виявлено, щодо зменшення ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ» податкового навантаження.

Окрім того, як вбачається з Ухвали суду, мова йде скоріш за все про тендери з питань будівництва. Однак варто наголосити на тому, що ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ» не веде діяльність у сфері будівництва, оскільки його основна діяльність - оптово-роздрібна торгівля ПММ, продуктами харчування та нехарчовими продуктами. При продажу товару ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ» не зобов'язане та не має такої можливості перевіряти, на підставі чого його контрагенти володіють та розпоряджаються грошовими коштами при здійсненні розрахунку за товар. В Ухвалі суду зазначено, що арешт накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, в тому числі, збереження речових доказів. Частиною 3 ст. 170 КПК України вказано, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В Ухвалі суду не зазначено, які саме грошові кошти ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ» підпадають під вичерпні, необхідні або достатні ознаки, визначені статтею 98 КПК України. Не надано жодних доказів того, які саме грошові кошти ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ» набуті злочинним шляхом, які ознаки й сліди кримінального правопорушення вони містять, що грубо суперечить нормам чинного кримінально-процесуального законодавства.

Грошові кошти, є специфічним майном, яке не може мати індивідуальні ознаки, на відміну від конкретних банкнот. Проте, грошові кошти можуть бути предметом арешту виключно в випадках, коли вони підпадають під вимоги, визначені статтею 98 КПК України, чого в даному випадку взагалі не прослідковується.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання. В ухвалі суду про накладення арешту на рахунки ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ» не зазначено про те, яким чином всі грошові кошти, що перебувають на рахунках ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ» можуть виступати, як речовий доказ по кримінальному провадженню порушеного проти посадових осіб ДП «ОК Укрвуглереструктуризація», які саме та в якому розмірі грошові кошти Товариства можуть бути як речовий доказ по кримінальному провадженню, яке розпочате, ще на початку 2016 року з урахуванням того, що ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ» щоденно проводить десятки банківських операцій по списанню грошових коштів з рахунку на виконання свої господарських зобов'язань відповідно до вимог чинного законодавства України.

Суд, при задоволення клопотання про накладання арешту на рахунки ТОВ «СТЕЙТ ОЙЛ», не звернув увагу та не врахував розмір шкоди, що наноситься Товариству при застосуванні арешту, в тому числі й блокування виплати заробітної плати працівникам ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ», як і будь-яких інших розрахунків із контрагентами. У відповідності до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1)правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 31) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Крім того, при накладенні арештів на рахунки ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ», Печерський районний суд м. Києва застосував положення ч. 2 ст. 170 КПК України, які на думку суду полягають в тому, що арешт на майно може бути накладений зокрема у випадку, якщо речі, документи, гроші, тощо набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, є доходами від них або на які було спрямоване кримінальне правопорушення. Грошові кошти, що знаходяться на рахунках ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ», не були й не могли бути грошима, отриманими в результаті вчинення кримінального правопорушення або набуті кримінально протиправним шляхом, навіть найменшого підтвердження вказані твердження не мають й в матеріалах клопотань будь-які такі докази відсутні.

Таким чином, суд наклав арешт необґрунтовано, у зв'язку із наступним:

-належні правові підстави для арешту майна були відсутніми;

-відсутні докази, які могли б вказувати на господарські відносини з юридичними та фізичними особами, що зазначені в ухвалі суду;

-відсутні докази наявності у ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ» будь-яких відносин і тим більше домовленостей з ДП «ОК Укрвуглереструктуризація»;

-відсутні докази підконтрольності ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ» підприємствам, що вказані в ухвалі на які посилається слідчий;

-відсутні докази «фіктивності» ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ»;

-майно, на яке накладено арешт, не є ані предметом злочину, ані таким що було набуто в результаті вчинення кримінального правопорушення, не є і не може бути доходами від кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Беручи до уваги все вище викладене, згідно норм Глави 10 та Глави 17 КПК

Отже, на підставі вищевикладеного, накладений судом арешт має бути скасований, як такий що накладено необґрунтовано.

У судовому засіданні представники заявника підтримали клопотання та зазначили, що подання та розгляд даного клопотання в одному провадженні є доцільним та обумовлений тим, що всі чотири ухвали суду про накладення арешту на рахунки були винесені відносно одного і того ж самого підприємства - ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ», в межах одного і того ж самого кримінального провадження, за участі одних і тих же самих слідчих і прокурорів, а тому є підстави просити суд розглянути таке клопотання про скасування арештів, накладених чотирма ухвалами, в рамках одного клопотання, заявленого ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ».

Слідчий чи прокурор до судового засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Будь-яких заперечень не надали, доводи заявника, викладені у клопотанні не спростували. У відповідності до ч.3 ст.306 КПК України слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності вказаної особи на підставі матеріалів, доданих до клопотання.

Слідчий суддя вважає клопотання підлягає задоволенню за таких підстав: Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні номер 42016000000000317 від 28 січня 2016 року за фактом привласнення грошових коштів службовими особами ДП «ОК Укрвуглереструктуризація», що виділялись з державного бюджету України на виконання програми реструктуризації вугільної промисловості України на 2015 рік за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 К України. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06 липня 2016 року накладено арешт на рахунки, відкриті в ПАТ «КБ «ГЛОБУС» (МФО 380526), що належать ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ». Відповідно до ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи час оково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано. У відповідності до ч.3 ст.132 КПК України доведення необхідності застосування заходів кримінального провадженні покладено на слідчого, прокурора. У відповідності до ч.1ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном , щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи. До якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупних підстав чи розумних підозр вважати. що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті КК України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому передбачається застосування конфіскації майна, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосований до майна третіх осіб з урахуванням частини другої вказаної статті КПК України. У відповідності до ч.2ст.170 КПК України арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді. Треті особи, майно яких може бути арештовано - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значну нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації. Як вбачається з матеріалів клопотання та у відповідності до змісту ухвал слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06 липня 2016 року, в рамках даного кримінального провадження нікому не повідомлено. ТОВ «Стейт Оіл» у відповідності до ч.5 ст.191 КК України на час розгляду вказаної справи не є юридичною особою, стосовно якої в даному кримінальному провадженні може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру. Таким чином, слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим, підлягаючим задоволенню.

На підставі ст. ст. 174, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ» про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт на грошові кошти, які знаходяться в безготівковому вигляді, на рахунку №2600000119578 відкритому в ПАТ «КБ «ГЛОБУС» (МФО 380526), що належить ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ» (код ЄДРПОУ 39436796), накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, Батрин О.В., від 06 липня 2016 року по справі №757/32410/16-к, зобов'язавши ПАТ «КБ «ГЛОБУС» (МФО 380526) зняти арешт та розблокувати вказані рахунки, що належить ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ» (код ЄДРПОУ 39436796).

Ухвала оскарженню не підлягає та підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя