Ухвала суду № 61243079, 13.09.2016, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/2671/16-ц

Провадження №2/629/1319/16

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

13.09.2016 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Ткаченко О.А., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання ОСОБА_2 усиновленою, виселення ОСОБА_3 з будинку та визнання права власності, -

встановив:

Позивач звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до відповідача, в якій просить визнати ОСОБА_2 усиновленою, висилити ОСОБА_3 з будинку, за адресою: АДРЕСА_1 та визнати за ним право власності.

Згідно ст.124 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 119 і 120 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Зустрічна позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.119 ЦПК України, з наступних підстав.

Відповідно до ст.119 ЦПК України, позовна заява повинна містити: ціну позову щодо вимог майнового характеру; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви.

Порядок визначення ціни позову визначається ст.80 ЦПК України.

Згідно ч.2 ст.123 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Як вбачається із зустрічної позовної заяви позивачем не вказано ціну позову, перелік документів, що додаються до неї та не конкретизовано на яке саме майно позивач за зустрічним позовом просить суд визнати за ним право власності.

Крім цього, позивач в своїй зустрічній позовній заяві просить суд визнати ОСОБА_2 усиновленою, що є незрозумілим, оскільки остання є донькою позивача та даний факт ніким не оспорюється, крім цього ця вимога не взаємопов'язана з первісним позовом, а також позивач просить виселити громадянина ОСОБА_3 який є чоловіком ОСОБА_2 з будинку, за адресою: АДРЕСА_1, при цьому жодного правовстановлюючого документа на вказаний житловий будинок не надає.

Відповідно до ст.121 ЦПК України заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 119 ЦПК України тому, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.79,119,131,137,121,209,210 ЦПК України, ст.4 Закону України «Про судовий збір»,-

ухвалив:

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 визнання ОСОБА_2 усиновленою, виселення ОСОБА_3 з будинку та визнання права власності - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність протягом п'яти діб з моменту отримання ухвали виправити зазначені в мотивованій частині ухвали, недоліки позовної заяви.

Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Розгляд справи за первісним позовом відкласти на час виконання ухвали про залишення без руху до 9-00 год. 22.09.2016 року.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя О.А.Ткаченко