Вирок № 61240254, 12.09.2016, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/908/16-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2016 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Новака Д. І.

при секретарі Бурлизі Н. Л.

з участю:

прокурора Скиби Є.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Диканька обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Диканька Полтавської області, українця, громадянина України, проживаючого АДРЕСА_1, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

- 12.11.2010 року вироком Диканського районного суду Полтавської області за ст. 185 ч. 2 КК України до 1 року позбавлення волі та відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік,

- 12.04.2011 року вироком Диканського районного суду Полтавської області за ст. 121 ч. 1 КК України до 5 років позбавлення волі,

- 25.06.2011 року вироком Диканського районного суду Полтавської області за ст. 309 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно до відбуття визначено покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі,

- 14.03.2016 року вироком Диканського районного суду Полтавської області за ст. 125 ч. 2 КК України до 3 місяців арешту, обвинуваченого у вчиненні ним злочинів, передбачених ст.ст. 296 ч. 1, 122 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1, маючи непогашену та не зняту у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, а вчинив нові умисні злочини.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 09 липня 2016 року близько 02 год. 00 хв., знаходячись у громадському місці, на території відкритої площадки для танців торгівельного комплексу "Бузковий Гай" в смт. Диканька Полтавської області, умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, показуючи свою явну зневагу до існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, демонструючи байдуже ставлення до суспільних відносин, які забезпечують спокій та відпочинок громадян, протиставляючи себе іншим громадянам, з хуліганських спонукань, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, грубо порушив громадський порядок, що супроводжувалося особливою зухвалістю, а саме зухвало, зверхньо по відношенню до інших відпочиваючих, знаходячись позаду потерпілого ОСОБА_2, безпричинно, нічого не пояснюючи, умисно наніс йому один удар правою рукою стиснутою у кулак у потиличну ділянку голови, від якого останній упав на землю. Продовжуючи свої протиправні дії, ігноруючи прийняті норми поведінки в суспільстві, усвідомлюючи, що своєю поведінкою впливає на нормальний відпочинок громадян, в тому числі роботу торгівельного комплексу, обвинувачений ОСОБА_1 умисно, правою ногою у взутті наніс один удар по лівій частині обличчя потерпілого ОСОБА_2, в результаті якого потерпілий втратив свідомість, спричинивши йому таким чином середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритого ангулярного перелому нижньої щелепи зліва, зі зміщенням, з подальшим видаленням сьомого та восьмого зубів на нижній щелепі зліва, перелому коронки першого зубу на верхній щелепі справа та закритої черепно-мозкової травми та струсу головного мозку. Крім цього, в результаті вчинених обвинуваченим ОСОБА_1 протиправних дій, була порушена нормальна діяльність торгівельного комплексу "Бузковий гай", відпочинок громадян, які проводили своє дозвілля на території відкритої площадки для танців торгівельного комплексу та зірвано культурно-масовий захід, так як даний торгівельний комплекс позапланово припинив свою роботу.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 296 ч. 1, 122 ч. 1 КК України визнав повністю. При цьому обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що дійсно 09 липня 2016 року близько 02 години ночі він, перебуваючи на території відкритої площадки для танців торгівельного комплексу "Бузковий Гай" в смт. Диканька Полтавської області, грубо порушуючи громадський порядок, у присутності інших відпочиваючих, безпричинно, нічого не пояснюючи, умисно наніс потерпілому ОСОБА_2 один удар правою рукою стиснутою у кулак у потиличну ділянку голови, від якого останній упав на землю, а потім ще один удар правою ногою у взутті по лівій частині обличчя потерпілого. Зазначив, що щиро кається у вчиненні вищевказаних злочинів.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів за ст.ст. 296 ч. 1, 122 ч. 1 КК України визнав повністю, обставини кримінального провадження щодо обвинувачення ОСОБА_1 за фактом грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю (хуліганства) та нанесення середньої тяжкості тілесних ушкоджень, обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження не оспорюються, то після роз'яснення обвинуваченому та іншим учасникам кримінального провадження положень та наслідків ст. 349 КПК України, судовий розгляд кримінального провадження був обмежений допитом обвинуваченого і потерпілого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу цього обвинуваченого, з визнанням недоцільності дослідження інших доказів, що стосуються обвинувачення.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в ході вчинення хуліганських дій з особливою зухвалістю, завдав потерпілому ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесні ушкодження, які за своїми ознаками і ступенем тяжкості суттєво відрізняються від хуліганства та не охоплюються його диспозицією, тому в даному випадку має місце сукупність злочинів, при якій згідно ст. 33 КК України кожен з них підлягає окремій кваліфікації за ст. 296 ч. 1 та ст. 122 ч. 1 КК України.

Кваліфікація злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ст. 296 ч. 1 КК України як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю (хуліганство), є вірною, оскільки він 09 липня 2016 року, знаходячись у громадському місці на території відкритої площадки для танців торгівельного комплексу "Бузковий Гай" в смт. Диканька, умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, показуючи свою явну зневагу до існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, демонструючи байдуже ставлення до суспільних відносин, які забезпечують спокій та відпочинок громадян, з хуліганських спонукань, грубо порушив громадський порядок, що супроводжувалося особливою зухвалістю, а саме безпричинно, нічого не пояснюючи, у присутності багатьох інших відпочиваючих, умисно побив і наніс потерпілому ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесні ушкодження, в результаті чого було порушено нормальний відпочинок інших громадян, які проводили своє дозвілля на території відкритої площадки для танців торгівельного комплексу "Бузковий гай", викликало їх обурення, зірвано культурно-масовий захід та порушено діяльність вказаного торгівельного комплексу, так як він позапланово припинив свою роботу.

Кваліфікація злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 1 КК України як умисне спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень, є вірною, оскільки він 09.07.2016 року на території відкритої площадки для танців торгівельного комплексу "Бузковий Гай" в смт. Диканька в ході вчинення хуліганських дій з особливою зухвалістю, умисно побив руками та ногами потерпілого ОСОБА_2, в результаті чого заподіяв потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритого ангулярного перелому нижньої щелепи зліва зі зміщенням, з подальшим видаленням сьомого та восьмого зубів на нижній щелепі зліва, перелому коронки першого зубу на верхній щелепі справа та закритої черепно-мозкової травми та струсу головного мозку.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу обвинуваченого та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, суд враховує щире каяття обвинуваченого.

Згідно ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд враховує рецидив злочинів.

Враховуючи вищевикладене, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1, який будучи раніше засудженим за вчинення кримінальних правопорушень проти життя та здоров'я особи, у період непогашеної та не знятої судимості на шлях виправлення не став, а вчинив нові умисні злочини, передбачені ст.ст. 296 ч. 1, 122 ч. 1 КК України, що свідчить про стійкість його протиправної поведінки, не займається суспільно-корисною діяльністю, суд не вбачає підстав для застосування по відношенню до обвинуваченого ОСОБА_1 ст.ст. 69, 75 КК України.

Разом з тим, враховуючи пом'якшуючі покарання обставини, прохання потерпілого не позбавляти волі обвинуваченого, те, що обвинувачений є працездатним, суд приходить до твердого переконання, що необхідним і достатнім покаранням обвинуваченому ОСОБА_1 за скоєне та попередження вчинення ним інших злочинів буде призначення йому покарання у виді обмеження волі, міру якого йому слід визначити з урахуванням вказаних вище обставин.

Виходячи з того, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив два умисні злочини, передбачені ст.ст. 296 ч. 1, 122 ч. 1 КК України, суд приходить до висновку, що обвинуваченому спочатку слід призначити покарання за інкриміновані йому злочини окремо, а потім за сукупністю злочинів відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України остаточно визначити йому покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Враховуючи, що обвинувачений повинен відбувати покарання у виді обмеження волі, суд вважає необхідним обрати стосовно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді особистого зобов"язання.

Приймаючи до уваги, що цивільний позов прокурора визнаний обвинуваченим та знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, то він підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 31, 100, 349, 369-371, 373-374, 392, 393, 395 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 296 ч. 1, 122 ч. 1 КК України та призначити йому покарання:

- за ст. 296 ч. 1 КК України у виді 1 /одного/ року обмеження волі;

- за ст. 122 ч. 1 КК України у виді 1 /одного/ року і 6 / шести/ місяців обмеження волі.

Згідно ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_1 визначити у виді 1 /одного/ року і 6 / шести/ місяців обмеження волі.

До вступу вироку в законну силу обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляду особистого зобов"язання, зобов"язавши його не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований та повідомляти суд та прокурора про зміну місця свого проживання.

Цивільний позов прокурора задоволити. Стягти з ОСОБА_1 на користь департаменту фінансів Полтавської облдержадміністрації на р/р 31551201131527, МФО 831019, код ЄДРПОУ 01999106, банк одержувача ГУ ДКСУ в Полтавській області 1 444 грн. 35 коп. у рахунок відшкодування витрат на лікування потерпілого від злочину.

Згідно з ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку суду мають право отримати після подачі відповідної заяви про це до суду.

Вирок вступає в законну силу через тридцять днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками судового провадження.

Вирок суду, за виключенням тих обставин, що не були досліджені в судовому засіданні, може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Диканський районний суд.

Головуючий: