Рішення № 61239181, 29.08.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/6871/15-ц Головуючий у І інстанції Василишин В.О.Провадження № 22-ц/780/2567/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 1 29.08.2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого судді - Сержанюка А.С., членів колегії суддів Коцюрби О.П., Мережко М.В., із участю секретаря Топольського В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Броварської центральної районної лікарні на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 листопаду 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 Аркадіїни до управління комунальної власності Броварської міської ради Київської області про визнання права на безоплатну приватизацію житлового приміщення,

В С Т А Н О В И Л А :

23 вересня 2015 року ОСОБА_2 Аркадіїна звернулась до суду із позовом, де просила визнати за нею право на приватизацію житлового приміщення,загальною площею 30,60 кв.м, у гуртожитку за адресою: Київська область, м. Бровари, вулиця Шевченка, будинок 12-а, кімната №74.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що вона разом із членами сімї на підставі ордеру виданого згідно рішення Броварської міської ради народних депутатів від 19 січня 1988 року за №23 вселилися у кімнату №74 гуртожитку у м. Бровари Київської області по вулиці Шевченка, 12-а.

16 серпня 1995 року позивач розлучилася із чоловіком - ОСОБА_3 і залишилася проживати разом із двома дітьми у вказаній кімнаті.

З того часу значиться зареєстрованою та постійно проживає в кімнаті, власного житла не має, а тому, відповідно до Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», має право на безоплатну приватизацію даного жилого приміщення.

Маючи на меті приватизувати займану нею кімнату у гуртожитку, вона підготувала усі необхідні документи і звернулася з відповідною заявою до управління комунальної власності Броварської міської ради Київської області.

14 серпня 2014 року Броварською міською радою Київської області було прийнято рішення №1253-46-06, яким у приватизації зазначеної кімнати у гуртожитку відмовлено.

13 травня 2015 року постановою Броварського міськрайонного суду Київської області, яка набрала законної сили, вказане рішення міської ради визнано нечинним та скасовано.

Після цього вона знову звернулася до юридичного відділу Броварської міської ради Київської області із питанням про повторний розгляд її заяви щодо приватизації кімнати у гуртожитку, на що їй надали усну відповідь, що рішення міської ради з приводу даного питання буде аналогічним зазначеному вище, тому вона змушена була звернутися до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2016 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 право на безоплатну приватизацію житлового приміщення - кімнати №74, загальною площею 31,60 кв.м., житлового будинку №12-а по вулиці Шевченка у місті Броварах Київської області.

На обґрунтування ухваленого рішення зазначено, що у позивача власного житла немає, більше пяти років правомірно зареєстрована та проживає у кімнаті №74, загальною площею 31,60 кв.м., гуртожитку за адресою:

місто Бровари Київської області, вулиця Шевченка, буд. 12-А, що перебуває у власності територіальної громади міста Бровари, розпорядження яким здійснює Броварська міська рада Київської області.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Броварська центральна районна лікарня, як особа, яка не брала участь у справі, проте вважає, що суд вирішив питання про її права і обовязки, подала апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального і процесуального права при його ухваленні.

Просить рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2016 року скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Суд, зясувавши обставини і перевіривши їх доказами у межах доводів апеляційної скарги, вислухавши учасників процесу у судових дебатах, вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу, керуючись наступним.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, 19 січня 1988 року ОСОБА_3 видано ордер на зайняття кімнати №74 у гуртожитку по вулиці Шевченка, 12, куди він вселився разом зі дружиною та їхніми дітьми ( а.с. 12 ).

Після розірвання шлюбу 16 грудня 1995 року між ними, ОСОБА_2 залишилася проживати в кімнаті гуртожитку із своїми дітьми ( а.с. 13, 14 ).

Зареєстрована у гуртожитку в кімнаті №74, площею 31.60 кв.м. за вказаною вище адресою з 15 квітня 1988 року ( а.с. 15 ).

Особистого житла на праві власності позивач не має, з 16 серпня 1988 року перебуває на квартирному обліку у виконкомі Броварської міської ради Київської області ( а.с. 16, 18 ).

При цьому, гуртожиток належить на праві спільної сумісної власності територіальним громадам сіл і селищ Броварського району і м. Бровари Київської області в особі Броварської міської ради, а оперативне управління гуртожитком здійснює Броварська центральна районна лікарня ( а.с. 57, 75 ).

За таких обставин, суд першої інстанції, у порушення норм матеріального і процесуального права помилково дійшов до переконання, що відповідно до Законів України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» та «Про приватизацію державного житлового фонду» позивач має право на приватизацію займаного нею жилого приміщення у гуртожитку, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, порушив норми матеріального і процесуального права, унаслідок чого ухвалив неправильне рішення по заявленим вимогам, порушуючи вимоги ст.ст. 33, 58-59, 212-215 ЦПК України.

Так, згідно із ст. 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» сфера дії цього закону поширюється на громадян, які не мають власного житла, більше п'яти років на законних підставах зареєстровані за місцем проживання у гуртожитках, які є об'єктами права державної та комунальної власності, і фактично проживають у них.

Відповідно до ст. 4 вказаного Закону приватизація житлових приміщень у гуртожитках здійснюється відповідно до закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 вказаного Закону передача житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування.

Аналіз змісту вказаних норм дає підстави для висновку, що рішення про приватизацію житлових приміщень у гуртожитках приймає відповідний орган місцевого самоврядування, яким згідно Закону України «Про місцеве самоврядування» є відповідна місцева рада, яка є власником приміщення гуртожитку і має бути відповідачем у справі.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатній мірі не врахував вказані положення Закону і не врахував, що залучений у справі відповідач не порушував прав, свобод та інтересів позивачів щодо приватизації займаного житла, бо не компетентний приймати відповідні рішення.

Як вище зазначалося, приміщення гуртожитку належить на праві спільної сумісної власності територіальним громадам сіл і селищ Броварського району і м. Бровари Київської областів особі Броварської міської ради, яка до участі у справі не була залучена усупереч вимрг ст. 33 ЦПК України.

Крім того, вирішуючи спір, суд не врахував, що будівля гуртожитку по вул. Шевченка 12-а у м. Бровари згідно статуту Броварської центральної районної лікарні перебуває на балансі цієї лікарні і її слід залучити до участі у справі, оскільки рішення безпосередньо стосується її прав та обовязків.

З викладених вище підстав колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення на підставі ст. 309 ЦПК України про відмову у позові з викладених вище підстав, а саме у звязку з тим, що залучений до участі у справі відповідач не є належним і не порушував права позивача на приватизацію житла.

Відтак, суд апеляційної інстанції прийшов до переконання, з урахуванням усіх обставин по справі, що вищезазначені порушення, які допустив суд першої інстанції, призвели до неправильного вирішення спору.

Таким чином, доводи апелянта про незаконність, необґрунтованість рішення, неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення матеріального і процесуального права при його ухваленні, на переконання апеляційного суду, знайшли своє підтвердження.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 304, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Броварської центральної районної лікарні задовольнити. Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 листопаду 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 Аркадіїни до управління комунальної власності Броварської міської ради Київської області про визнання права на безоплатну приватизацію житлового приміщення скасувати і ухвалити нове рішення про відвому в задоволенні позовних вимог.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішення апеляційного суду.

Головуючий А.С. Сержанюк

Судді: О.П. Коцюрба

ОСОБА_4