Постанова № 61237550, 07.09.2016, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8746/16-а

Провадження № 2-а/344/383/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2016 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді: Домбровської Г.В.

при секретарі с/з: Устинській Н.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3

до Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області

про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И

ОСОБА_3 (надалі - також «Позивач») звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області (надалі - також «Відповідач») про визнання протиправною та скасування постанови Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області від 05 липня 2016 року №09-161/2016 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.164-2 КУпАП відносно ОСОБА_3, закриття провадження у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Позовні вимоги мотивовані тим, що постанову Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області від 05 липня 2016 року №09-161/2016 про накладення адміністративного стягнення прийнято поза межами встановлених чинним законодавством строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, а тому вказане рішення підлягає скасуванню.

Представником Відповідача - Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області, - подано письмові заперечення на позов, в яких Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність, та просить відмовити в їх задоволенні.

Зокрема, обґрунтовуючи заперечення на позов, Відповідач покликається на те, що ведення бухгалтерського обліку з березня 2014 року по грудень 2015 року з порушенням встановленого порядку передбачає триваючу дію, яка на час її виявлення ще не закінчилася.

Враховуючи зазначене, на думку Відповідача, оскільки виявлене правопорушення є триваючим, двомісячний строк накладення адміністративного стягнення починається з дня виявлення правопорушення , зокрема, з дня фіксації його в акті ревізії.

Розглянувши подані документи і матеріали та проаналізувавши пояснення Позивача, представника Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення органами (посадовими особами), переліченими у пунктах 1-4 статті 213 цього Кодексу, одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування. Постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження. Постанова колегіального органу приймається простою більшістю голосів членів колегіального органу, присутніх на засіданні. Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу. У випадках, передбачених законодавством України, про захід стягнення робиться відповідний запис на протоколі про адміністративне правопорушення або постанова оформляється іншим установленим способом.

05 липня 2016 року Державною фінансовою інспекцією в Івано-Франківській області винесено Постанову № 161 про накладення адміністративного стягнення, якою визнано ОСОБА_3 винним у порушенні законодавства з фінансових питань, веденні бухгалтерського обліку з порушенням установленого порядку; накладено на ОСОБА_3 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 153,00 грн.

Вищевказану постанову № 161 про накладення адміністративного стягнення від 05 липня 2016 року ОСОБА_3 вважає протиправною, та такою, що підлягає скасуванню.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Крім того, Суд звертає увагу на те, що одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень, є принцип обґрунтованості, закріплений в пункті 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути мотивованим.

Так, Суд звертає увагу на те, що, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суб'єкт владних повноважень - Відповідач, - повинен системно застосовувати положення законодавства та конкретних обставин кожної справи.

Статтею 38 КУпАП визначено строки накладення адміністративного стягнення.

Так, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді) (частина 1 статті 38 КУпАП).

Як встановлено Судом зі змісту Постанови № 161 про накладення адміністративного стягнення від 05 липня 2016 року, Відповідачем було встановлено порушення ОСОБА_3 порушення законодавства з фінансових питань, зокрема не забезпечено організацію та ведення бухгалтерського обліку за період з 01.03.2014 по 30.04.2014, а саме: у березні та квітні 2014 року безпідставно списано по даних бухгалтерського обліку прострочену дебіторську заборгованість по розрахунках з Приватним підприємством «Галнафтогазмонтаж» без отримання товарів (робіт) на загальну суму 293397,55 грн., в тому числі ПДВ (березень 2014 року - 270021,2 грн., квітень 2014 року - 23376,35 грн.). Дане порушення призвело до заниження загальної суми дебіторської заборгованості (з неї простроченої) у Звіті про заборгованість за бюджетними коштами (форма №7д, №7м) за КЕКВ 3122 «Капітальне будівництво (придбання) інших об'єктів» на суму 293397,55 грн.

Таким чином, дії Позивача, які Відповідачем кваліфіковано, як адміністративне правопорушення, було вчинено ним у березні та квітні 2014 року.

Адміністративне стягнення на Позивача було накладено Відповідачем 05 липня 2016 року (Постанова № 161 про накладення адміністративного стягнення від 05 липня 2016 року), тобто поза межами імперативно встановленого частиною 1 статті 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не було виконано обов'язку щодо доведення правомірності вчинених дій та винесеної оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення поза межами строку накладення адміністративного стягнення.

Необґрунтованими є посилання представника Відповідача на те, що виявлене правопорушення є триваючим і на час його виявлення ще не закінчилося, а тому двомісячний строк накладення адміністративного стягнення починається з дня виявлення правопорушення, зокрема, з дня фіксації його в акті ревізії, з огляду на наступне.

Так, матеріалами справи підтверджується те, що Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за не забезпечення організації та ведення бухгалтерського обліку за період з 01.03.2014 по 30.04.2014, а саме: у березні та квітні 2014 року.

Доказів на підтвердження того, що дії з не забезпечення організації та ведення бухгалтерського обліку мали місце після квітня 2014 року в матеріалах справи відсутні, і представником Відповідача таких доказів не надано.

За таких обставин відсутні підстави стверджувати, що дії, за які Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності є триваючим правопорушенням, а, відтак, посилання на те, що строк притягнення до адміністративної відповідальності Позивача повинен обчислюватися в межах двох місяців після його виявлення - є необґрунтованими.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, проаналізувавши матеріали справи, фактичні обставини спірних правовідносин, Суд дійшов висновку про те, що постанова № 161 про накладення адміністративного стягнення від 05 липня 2016 року є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки її прийнято поза межами встановленого законом строку накладення адміністративного стягнення.

Стосовно вимоги Позивача про закриття провадження у справі, Суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Таким чином, відповідно до положень КУпАП винесена Відповідачем оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена як в адміністративному, так і в судовому порядку.

При цьому правом вибору способу захисту своїх прав та способу оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення наділено особу, щодо якої винесено дану постанову.

Відповідно до статті 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, повноваження щодо закриття справи про адміністративне правопорушення входить до безпосередньої компетенції органу (посадової особи) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення.

В той же час, Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення в порядку адміністративного судочинства.

Повноваження адміністративного суду щодо розгляду справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності визначено Кодексом адміністративного судочинства України та, зокрема, статтею 162 даного Кодексу.

При цьому, до компетенції адміністративного суду не входить повноваження щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, а тому в задоволенні вимоги про закриття справи про адміністративне правопорушення слід відмовити.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги Позивача є обґрунтованими, та, відповідно, такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 171-2, 254 КАС України, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати Постанову Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області № 161 про накладення адміністративного стягнення від 05 липня 2016 року (№09-161/2016).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області.

Суддя Домбровська Г.В.