Ухвала суду № 61234023, 08.09.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6081/16

Головуючий у першій інстанції Грубіян Л. І.

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Калараш А.А.

суддів - Заїкіна А.П., Процик М.В.

з участю секретаря - Сідлецької Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 діючого в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02 червня 2016 року, -

встановила:

В квітні 2015 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22.06.2015 року позов ТОВ «Кредитні ініціативи» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість у розмірі 120711 грн. 53 коп. та судові витрати у розмірі 1207 грн. 12 коп.

22.09.2015 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області був виданий виконавчий лист з примусового виконання зазначеного рішення суду.

В травні 2016 року державний виконавець відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського МУЮ звернувся до суду з поданням про примусове проникнення до нежитлового приміщення боржника.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області вищезазначене подання було задоволено частково.

Дозволено державному виконавцю відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського МУЮ та іншим учасника виконавчого провадження примусово увійти до нежитлової будівлі - кав'ярні (крамниці), розташованої по АДРЕСА_1, що належить боржнику ОСОБА_2, для проведення виконавчих дій.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 діючий в інтересах ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою у задоволенні подання відмовити.

Колегія суддів , заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, заперечень на них, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції в частині задоволення подання державного виконавця ВДВС Ізмаїльського МУЮ Одеської області про примусове проникнення до нежитлового приміщення -крамниці підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про передачу питання про примусове проникнення до нежитлового приміщення -крамниці на новий розгляд з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу та частково задовольняючи подання державного виконавця , суд першої інстанції виходив з того, що боржник ОСОБА_2 ухиляється від виконання рішення суду та перешкоджає державному виконавцеві у здійсненню виконавчих дій.

Проте з такими висновками суду першої інстанції повністю погодитися не можна .

З матеріалів справи вбачається , що рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22.06.2015 року позов ТОВ «Кредитні ініціативи» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість у розмірі 120711 грн. 53 коп. та судові витрати у розмірі 1207 грн. 12 коп. (а.с.52).

22.09.2015 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області був виданий виконавчий лист з примусового виконання зазначеного рішення суду (а.с.70).

Постановою державного виконавця ВДВС Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області від 09.12.2015 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22.06.2015 року,копія якої була направлена боржнику ОСОБА_2 з пропозицією в строк до 16.12.2015 року добровільно погасити заборгованість (а.с.71) .

Матеріали справи не містять докази погашення заборгованості ОСОБА_2 у зазначений державним виконавцем строк .

У відповідності до даних інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, нежитлове приміщення - кав'ярня, розташована за адресою: АДРЕСА_1, належить боржнику ОСОБА_2, на праві приватної власності.

Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно 1\2 частина будинку, розташована за адресою: АДРЕСА_1, належить ОСОБА_6

Відповідно до ч.2,ч.3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті,інші ціності,у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах,на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Готівкові кошти ,виявлені у боржника,вилучаються.

Порядок вилучення коштів передбачений в п.4.1.2 ,п.4.1.4.,4.1.6 « Інструкції з організації примусового виконання рішень» затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512\5 від 02.04.2012 року.

Боржником ОСОБА_2 після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження у квітні 2014 року повідомлено державного виконавця про наявність коштів в валюті інших держав, що підтверджується клопотанням боржника про звернення стягнення на грошові кошти від 14.03.2014 року (а.с.86-90).

Отримавши від ВДВС Ізмаїльського МРУЮ Одеської області листа -відмову у зверненні стягнення на кошти ,ОСОБА_2 повторно у травні 2016 року поштою направила до державної служби Ізмаїльского МРУЮ Одеської області клопотання про звернення стягнення на грошові кошти з наданням зазначенної валюти (а.с.110-112).

Матеріали справи не містять докази вчинення державним виконанвцем дій щодо зазначенної валюти .

Матеріали справи не містять докази дослідження судом першої інстанції виконавчого провадження.

Суд першої інстанції не дослідив матеріали виконавчого провадження, не з'ясував питання чи здійснено було державним виконавцем всіх дій ,які мав вчинити державний виконавець щодо звернення стягнення на грошові кошти , чи достатньо було суми валют ,наданих боржником ОСОБА_2 для погашення заборгованості , чи були здійсненні всі першочергові дії державним виконавцем до звернення ним до суду з поданням про примусове проникнення до нежитлового приміщення ,яке належить боржнику.

Суд першої інстанції не звернув уваги на вищенаведене та передчасно задовольнив подання державного виконавця.

Апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, оскільки при принесенні апеляційної скарги , ОСОБА_2 просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову , проте судом першої інстанції вірно відмовлено у задоволенні подання державного виконавця в частині примусового проникнення в житловий будинок ,який розташований за адресою : АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_6

Ухвала суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні подання державного виконавця про примусове проникнення до житлового будинку АДРЕСА_1 є законною та скасуванню в цій частині не підлягає.

За таких підстав, відповідно до п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України, апеляційна скарга представника ОСОБА_3 діючого в інтересах ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції в частині задоволення подання про примусове проникнення до нежитлового приміщення -крамниці скасуванню з передачею питання про примусове проникнення до нежитлового приміщення -крамниці на новий розгляд.

Керуючись п.3 ч.1 ст.312 ,ст.ст.315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 діючого в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02 червня 2016 року в частині задоволення подання державного виконавця ВДВС Ізмаїльського МУЮ Одеської області про примусове проникнення до нежитлового приміщення -крамниці скасувати .

Питання про примусове проникнення до нежитлового приміщення -крамниці передати до суду першої інстанції на новий розгляд.

В решті ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду

Одеської області А.А. Калараш

А.П.Заїкін

М.В.Процик