Ухвала суду № 61233043, 09.09.2016, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/4670/14-ц

Провадження № 6/520/332/16

УХВАЛА

09.09.2016 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Прохорова П.А.,

при секретарі Цвігун А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі заяву Головного державного виконавця Київського відділу Державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення Київського районного суду м. Одеси №520/4670/14-ц від 05 березня 2015 року

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до Київського районного суду м. Одеси та вказуючи, що без зазначення у виконавчому листі № 520/4670/14-ц від 26.03.2015 року особи, яку необхідно зобовязати вчинити певні дії або утриматися від вчинення певних дій, стверджує, що цей виконавчий лист не може бути виконаний державним виконавцем.

Свої вимоги заявник також обґрунтовує тим, що спірний будинок, який підлягає знесенню перебуває в іпотеці АТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2».

Сторони у судове засідання не з'явилися, та не повідомили про причини своєї неявки, відповідно до ст. 221 ЦПК України це не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.

ОСОБА_3 звернулася до суду з заявою про розгляд заяви державного виконавця за її відсутності та висловила своє негативне ставлення до вказаної заяви, у задоволенні якої просила відмовити.

Суд, розглянувши заяву, вислухавши думку представника заявника, вивчивши матеріали справи, вважає, що у задоволені заяви становлення чи зміну способу і порядку виконання рішення Київського районного суду м. Одеси необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачає ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до резолютивної частини Додаткового рішення N 520/4670/14-ц від 05.03.2015 року, судом було вирішено про знесення житлового будинку за адресою м. Одеса, вул. Глазунова, 8/1, за рахунок та коштами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, у солідарному порядку.

Відповідно до ст. 373 ЦПК України, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд у виняткових випадках може змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Зміна способу і порядку виконання рішення суду допускається у виняткових випадках і полягає в заміні одного заходу примусового виконання іншим.

По своїй суті, зміна чи встановлення способу і порядку виконання рішення - це заміна одного виду виконання іншим або визначення чіткого логічного порядку вчинення дій, спрямованих на виконання припису рішення суду. Критерієм зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення є обставини, що утруднюють виконання рішення суду.

У частині першій статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Така ж норма міститься і вст. 373 ЦПК України.

Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Як вбачається із заявлених вимог немає можливості встановити спосіб і порядок виконання рішення не змінюючи його змісту.

Заявляючи вимогу про зміну способу та порядку виконання рішення суду, підставою такої зміни, заявник вказує лише відсутність можливості виконати рішення суду.

Безпосередньо щодо змісту способу та порядку виконання рішення, який запропонований представником заявника, то суд зазначає, що зміна способу та порядку виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення. Тобто судом вживаються нові заходи для реалізації рішення суду в разі неможливості його виконання у порядку і спосіб, що встановлені раніше.

Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених уст. 16 ЦК способів захисту цивільних прав. Зокрема, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.

Таким чином, заявник не просить суд вжити нових заходів з метою реалізації рішення у зв'язку з певними об'єктивними обставинами, що склались в ході його виконання, не просить суд змінити спосіб чи порядок виконання рішення суду (такий спосіб і порядок згідно заяви залишається незмінним), заявник просить змінити резолютивну частину рішення суду, а саме: замість знесення житлового будинку за рахунок відповідачів, просить зобовязати особу вчинити певні дії або утриматися від вчинення певних дій.

В розумінні закону такі обставини не є підставою для зміни способу чи порядку виконання судового рішення, а задоволення такої заяви призвело б до зміни резолютивної частини судового рішення (його суті) без судового розгляду справи по суті, що є недопустимим.

Разом з тим, заявник взагалі не наводить доказів, щодо здійснення виконання вказаного рішення суду, - які дії по знесенню самочинного будівництва безпосередньо було здійснено, та які обставини роблять подальше знесення неможливим.

Також суд зазначає, що заявник у своїй заяві взагалі не вказує, як слід змінити резолютивну частину рішення суду, а саме: яку особу слід зобовязати вчинити дії та в чому ці дії полягають.

Також суд зазначає, що перебування спірного будинку в іпотеці АТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2», будівництво якого визнано судом самочинним, не перешкоджає його знесенню та задоволення вимог іпотекодержателя іншим способом, відповідно до вимог розділу V Закону України «Про іпотеку». Крім того суд зазначає, що АТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» було залучено до участі у вказаній цивільній справі та своїм правом апеляційного оскарження не скористалося.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що заявником не доведено перед судом, не вказано на обставини і не зазначено підстав, які б зумовлювали необхідність змінювати спосіб чи встановлювати інший порядок виконання рішення суду, а як наслідок в задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись розділом VI ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Головного державного виконавця Київського відділу Державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 05 березня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи ОСОБА_7, АТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» про знесення самочинно збудованого об'єкта нерухомості - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Прохоров П. А.