Ухвала суду № 61230666, 08.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 752/4368/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Чередніченко Н.П. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

08 вересня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О., Желтобрюх І.Л.,

при секретарі судового засідання Кваші Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 01 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції в м. Києві роти № 10, батальйону № 3, третя особа Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд скасувати постанову серії ПС 2 № 789733 від 18.03.2016 у справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором Управління патрульної поліції в м. києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України роти № 10, батальйону № 3 лейтенантом поліції Іваникіною Діаною Володимирівною.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 01 липня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, третя особа подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення помилково застосував норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч. 6 ст. 12, ч.1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 18 березня 2016 року інспектором Управління патрульної поліції роти №3 батальйону №10 лейтенантом поліції Іваникіною Д.В. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серія ПС2 №789733, якою ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП про адміністративні правопорушення України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з позовом про її скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбувся з порушенням встановленої КУпАП процедури.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною третьою статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини виникли у зв'язку з винесенням відповідачем постанови у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, якою останнього визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та застосовано штраф у розмірі 255 грн.

У вказаній постанові зазначено, що ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Сhevrolet Lacetti», номерний знак НОМЕР_1 18.03.2016 о 01 год. 10 хв. в м. Києві по пр. Перемоги, 18, здійснив зупинку (стоянку) у другому ряді при наявності двох смуг руху в попутному напрямку, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. За вказане правопорушення до позивача застосовано штраф у розмірі 255 грн.

Вимоги адміністративного позову позивач обґрунтовує тим, що спірна постанова винесена без дотримання встановленого порядку та наявності доказів, що підтверджують вину у вчиненні адміністративного правопорушення.

Позивач зазначає, що 18 березня 2016 року близько 00 год. 30 хв. він рухався на власному автомобілі марки «Сhevrolet Lacetti» державний номерний знак НОМЕР_1 по пр. Перемоги. Побачивши попереду припаркований автомобіль поліцейських з увімкненими червоними проблисковими маячками, останній зупинився для з'ясування можливості подальшого руху автомобіля.

Після зупинки на ОСОБА_2 було складено постанову у зв'язку з порушенням ним 15.4 ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306 (здійснення зупинки ( стоянки ) в другому ряді).

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 Кодексу щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно з частиною першою статті 268 Кодексу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі.

У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

В матеріалах справи відсутні докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки відповідачем не надано відповідних доказів. Із відеозапису камер патрульних поліцейських вбачається, що таке порушення не зафіксовано.

Крім того, при винесенні оскаржуваної постанови позивачу не було роз'яснено його права користуватися послугами адвоката та отримання правової допомоги.

З аналізу тексту постанови по справі про адміністративне правопорушення вбачається, що позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності без наявності відповідних доказів та з порушенням встановленої процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 70 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскаржувана у даній справі постанова не відповідає вимогам законності та обґрунтованості та підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої та не дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 167, 195, 198, 200, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України залишити без задоволення.

Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 01 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді О.О. Беспалов І.Л. Желтобрюх

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 12.09.2016

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Беспалов О.О.