Постанова № 61230354, 12.08.2016, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/872/16-а

Номер провадження №2-а/351/24/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2016 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді - Сегіна І.Р.,

секретар - Равлюк М.І.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Танюка І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Заболотівської селищної ради про визнання дій селищної ради протиправними.,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Заболотівської селищної ради, посилаючись на те, що вона, будучи депутатом Заболотівської селищної ради, 01.12.2015 р. звернулась до голови Заболотівської селищної ради із заявою, яка була зареєстрована за № 227, в якій просила надати протокол першої сесії 7 демократичного скликання Заболотівської селищної ради від 26.11.2015 р., а також 01.12.2015 р. звернулась із заявою, яка була зареєстрована за № 228, в якій просила надати протоколи всіх сесії (окрім протоколу 27 сесії) 6 демократичного скликання Заболотівської селищної ради для ознайомлення. При цьому вказала, що в порушення вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» їй було незаконно відмовлено в наданні інформації. З врахуванням уточнених позовних вимог позивачка просила: визнати протиправними дії Заболотівської селищної ради в особах розпорядників інформації, щодо ненадання ОСОБА_1 публічної інформації за заявами №227, №228 від 01.12.2015 р.; зобов'язати Заболотівську селищну раду надати ОСОБА_1 публічну інформацію за заявами №227, №228 від 01.12.2015 р. безкоштовно; визнати протиправним рішення Заболотівської селищної ради від 11 лютого 2016 року про відмову депутату в/о №12 ОСОБА_1 у наданні безкоштовно публічної інформації селищної ради; визнати протиправними та незаконним рішення Заболотівської селищної ради від 11 лютого 2016 року щодо визначення спеціального місця для роботи запитувачів без дозволу фотографувати, ксерокопіювати, переписувати; застосувати покарання щодо невиконання розпорядником інформації обовязків згідно Закону України; зобов'язати Заболотівську селищну раду виконати вимоги ст.14 ч.1 п.4 Закону України "Про доступ до публічної інформації", визначити спеціальне місце в селищній раді для роботи запитувачів із можливістю фотографувати, ксерокопіювати, переписувати інформацію.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримала та пояснила, що заявою від 01.12.2015 р., зареєстрованою за № 227, просила надати копії першої сесії 7 демократичного скликання Заболотівської селищної ради від 26.11.2015 р., а іншою заявою від 01.12.2015 р., зареєстрованою за № 228, просила надати для ознайомлення протоколи всіх сесії (окрім протоколу 27 сесії) 6 демократичного скликання Заболотівської селищної ради. Проте, їй було незаконно відмовлено в наданні інформації та запропоновано оплати витрати на копіювання запитуваних документів. Вимога про оплату витрат на копіювання є незаконною, оскільки копії вона просила тільки за першу сесію 7 демократичного скликання Заболотівської селищної ради від 26.11.2015 р., а протоколи 6 демократичного скликання просила надати їй для ознайомлення. Також зазначила, що відповідачем було прийнято рішеня про відмову в наданні інформації. Вказала, що відмова відповідача в наданні інформації є незаконною, оскільки запитувана інформація стосується матеріальної основи територіальної громади, зокрема, рішень про розпорядження землею, майном тощо, а тому така інформація становить суспільний інтерес та відповідно до ч. 4 ст. 21 Закону України "Про доступ до публічної інформації " плата за копіювання та друк не повинна стягуватись. Також додала, що реквізити для сплати витрат на копіювання та суму витрат їй не повідомляли.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях, пославшись на законність вимоги відповідача по оплаті послуг копіювання. Також вказав, що запитуванна позивачкою інформація може містити конфіденційну інформацію про третіх осіб, яка не підлягає розголошенню. Вказав, що позивачка, яка є депутатом селищної ради не має права доступу до первинних документів та рішень ради, оскільки входить в профільну депутатську комісію по спорту. Також вказав, що запитувана позивачкою інформація не носить суспільний інтерес, а вся інформація, яка носить характер суспільно важливої, розміщена на стендах в приміщенні селищної ради.

Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - депутати селищної ради, Гачка Н.В. (секретар селищної ради), Кролько Л.М. - діловод селищної ради дали покази про те, що на засіданні бюджетної комісії розглядалось звернення позивачки про надання публічної інформації, де було запропоновано відмовити в наданні безоплатно копій документів, запропоновано оплатити послуги копіювання та відмовлено в наданні інформації через конфіденційний характер. Інші покази не свідків не стосуються предмету доказування.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, вислухавши пояснення сторін та покази свідків, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Заболотівської селищної ради, посилаючись на те, що вона, будучи депутатом Заболотівської селищної ради, 01.12.2015 р. звернулась до голови Заболотівської селищної ради із заявою, яка була зареєстрована за № 227, в якій просила надати протокол першої сесії 7 демократичного скликання Заболотівської селищної ради від 26.11.2015 р., а також 01.12.2015 р. звернулась із заявою, яка була зареєстрована за № 228, в якій просила надати протоколи всіх сесії (окрім протоколу 27 сесії) 6 демократичного скликання Заболотівської селищної ради для ознайомлення.

Листом від 07.12.2015 р. № 228/01-19 Заболотівська селищна рада повідомила, що у зв'язку з тим, що інформація містить великий обсяг, вона буде надана на протязі 20-ти днів після проведення відшкодування витрат на копіювання у розмірі 0,2 % мінімальної заробітної плати за кожен аркуш.

Листом від 21.12.2015 р., який зареєстровано у вхідній кореспонденції відповідача 21.12.2015 за № Б-258, звернулась із проханням надати відповіді на попередні заяви від 01.12.2015 р. №№227, 228, оскільки письмової відповіді чи можливості ознайомитись із запитуваними документами не отримала. При цьому вказала контактні дані для відповіді.

Заболотіввська селищна рада у відповідь на лист позивачки від 21.12.2015 р. № Б-258 листом від 22.12.2015 р. № 237/01-19 повідомила, що на попередні запити вже буа дана відповідь, яка надіслана Укрпоштою.

24.12.2015 р. ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою, яка зареєстрована за № Б-262 24.12.2015 р., в якій просила надати запитувану інформацію згідно заяв від 01.12.2015 р. №№ 227, 228. При цьому послалась на вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації», та вказала, що розпорядники інформації зобов'язані надавати публічну інформацію. Також повідомила, що жодних рахунків чи розміру плати їй не повідомляли. Вимога про оплату послуг копіювання є незаконною, оскільки ч. 4 ст. 21 вказаного закону передбачає, що за надання суспільно важливої інформації плата не стягується. Просила надати інформацію безоплатно, оскільки запитувана нею інформація становить суспільний інтерес.

На вказаний запит позивачці була надана відповідачем проміжна відповідь від 31.12.2015 р. № 241/01-19, якою повідомлено , що її заява від 24.12.2015 р. направлена на розгляд чергової сесії селищної ради.

За наслідками розгляду на 4 сесії заяви позивачки від 24.12.2015 р. було прийнято два рішення селищної ради, зокрема, рішення від 11.02.2016 р., яким відмовлено депутату в/о №12 ОСОБА_1 у наданні безкоштовно публічної інформації селищної ради. Також було прийнято рішення від 11.02.2016 р., яким визначено місце для отримання інформації депутатом селищної ради ОСОБА_1 протоколів сесії селищної ради, у кабінеті секретаря селищної ради без копіювання та фотографування матеріалів, в зв'язку з тим, що протоколи містять додатки з конфіденційною інформацією фізичних та юридичних осіб.

Суд встановив, що законність дії та рішення відповідача по відмові у наданні запитуваної публічної інформації становить предмет доказування у справі.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.

Відповідно до ч.ч.1, 5,7 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація. Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину. Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації» конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.

Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Враховуючи те, що відповідачем не доведено, що вся інформація, яка міститься в запитуваних позивачкою протоколах сесії селищною ради, носить конфіденційний характер та доступ до яких було обмежено фізичними або юридичними особами, відмова відповідача у наданні публічної інформації з підстави віднесення її до конфіденційної є незаконною. Окрім того, обмеженню доступу підлягала інформація, а не документ, якщо ж документ і містив інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення мала бути надана інформація, доступ до якої необмежений.

Також, на думку суду, така відмова відповідача є незаконною, оскільки існує пряма заборона у відмові надавати інформацію про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов'язані: оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; вести облік запитів на інформацію; визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Таким чином, заборона проводити копіювання та фотографування протоколів сесії селищної ради, яка викладена в рішенні відповідача від 01.02.2016 р., є незаконною.

Відповідно до ст. 21 зазначеного вище закону інформація на запит надається безкоштовно. У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно. При наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.

Враховуючи встановлені фактичні обставини у справі та наведені вимоги закон, суд встановив, що запит позивачки від 01.12.2015 р. № 227 стосувався надання копій документів. Натомість запит від 01.12.2015 р. № 228 стосувався отримання протоколів сесії для ознайомлення, а не копіювання. Також відповідачем не було надано підтвердження, що запитувана копія протоколу першої сесії 7 скликання селищної ради від 25.11.2015 р. містить більше 10 сторінок. При цьому, враховуючи правову природу колегіального органу місцевого самоврядування та його рішень з питань місцевого значення, на переконання суду, протоколи сесії селищної ради становить суспільний інтерес та є важливою.

Необхідним при вирішенні спору у даній справі є також врахування статусу запитувача інформації - депутата селищної ради, як безпосереднього представника інтересів територіальної громади та носія представницького мандату.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» посадові особи місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, на звернення депутата місцевої ради надають йому довідкові матеріали та іншу інформацію, необхідні для здійснення депутатських повноважень.

Таким чином, позивачці мала бути надана вся запитувана нею інформація, як депутату відповідної ради, а посилання представника відповідача про належність ОСОБА_1 до іншої профільної депутатської комісії, як підстава для відмови у надані їй інформації, є незаконним.

Вимога про притягнення до відповідальності розпорядника інформації відповідно до Закону не підлягає до задоволення, оскільки такий спосіб захисту не відповідає вимогам КАС України, а може бути реалізований в порядку ст. 213-3 КУпАП.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 247 ч.1 п.1, 288, 293 КУпАП, керуючись ст.ст. 159- 163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Заболотівської селищної ради в особах розпорядників інформації, щодо ненадання ОСОБА_1 публічної інформації за заявами №227, №228 від 01.12.2015 р.

Зобов'язати Заболотівську селищну раду надати ОСОБА_1 публічну інформацію за заявами №227, №228 від 01.12.2015 р. безкоштовно.

Визнати протиправним та скасувати рішення Заболотівської селищної ради від 11 лютого 2016 року про відмову депутату в/о №12 ОСОБА_1 у наданні безкоштовно публічної інформації селищної ради.

Визнати протиправними та скасувати рішення Заболотівської селищної ради від 11 лютого 2016 року щодо визначення спеціального місця для роботи запитувачів в частині заборони фотографувати, ксерокопіювати, переписувати.

Зобов'язати Заболотівську селищну раду виконати вимоги ст.14 ч.1 п.4 Закону України "Про доступ до публічної інформації", визначити спеціальне місце в селищній раді для роботи запитувачів із можливістю фотографувати, ксерокопіювати, переписувати інформацію.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути із Заболотівської селищної ради Снятинського району (78315, смт. Заболотів, пл. Степана Бандери, 3, Снятинський район) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 551,20 грн. судових витрат.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення, а особам які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом 10 днів з дня отримання копії рішення, через Снятинський районний суд.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий: підпис

Суддя Снятинського районного суду Сегін І.Р.