Рішення № 61229629, 06.09.2016, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/4241/16-ц

Провадження № 2/161/2126/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

06 вересня 2016 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого - судді Гриня О.М.,

при секретарі Пилипюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до рішення виконавчого комітету Луцької міської ради № 665 від 28.12.2000 року ОСОБА_1 було передано у власність квартиру АДРЕСА_1. Право власності позивача на вказаний об'єкт нерухомого майна підтверджується свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_1

Шлюб між Позивачем та ОСОБА_2 був розірваний Луцьким міськрайонний судом, що підтверджується рішенням від 03.06.2013 року

Відповідач ОСОБА_2 станом на сьогоднішній день зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1, проте у вказаному приміщенні остання не проживає з 16.12.2013 року. Факт того, що відповідач не проживає за зареєстрованим місцем підтверджується відповідями Луцького МВ УМВС України у Волинській області.

Зазначає, що ОСОБА_2 не проявляє ніякого інтересу до спірного житла, не приймає участі в його утриманні.

Вказує, що є пенсіонером, розмір його пенсії є незначним. На даний час, витрати пов'язані зі сплатою комунальних послуг є дуже великі, має право на отримання субсидії. Однак реєстрація відповідачки в належній йому квартирі позбавляє його можливості оформити субсидію і зменшити фінансове навантаження пов'язане з утриманням квартири.

З врахуванням вищенаведеного, просить суд визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1

Позивач ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов просив задовольнити, не заперечував щодо постановлення заочного рішення по справі.

Представник позивача ОСОБА_3 подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позов просила задовольнити, не заперечувала щодо постановлення заочного рішення по справі.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи.

За погодженням позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Судом при розгляді справи встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 що підтверджується свідоцтвом про право власності. А тому він має законне право володіти, користуватися та розпоряджатися цією квартирою на власний розсуд.

Також встановлено, що в період часу з 23 жовтня 1999 року по 03 червня 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі.

Відповідно до ст.156 ЖК Української РСР члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в ч. 2 ст. 64 ЖК Української РСР, тобто дружина власника квартири, їхні діти і батьки, а також інші особи.

Судом встановлено, що рішенням суду від 03 червня 2013 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Відповідно до копії будинкової книги в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4

Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла.

Ст. 10 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги. Суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Як вбачається з письмових доказів наявних в матеріалах справи, відповідач ОСОБА_2 будучи членом сім'ї власника жилого приміщення, понад один рік без поважних причин не проживає в ньому.

Таким чином, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи принципи змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства, суд прийшов до висновку, що слід визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 58, 59, 60, 213, 214 215, 226 ЦПК України, на підставі ст.405 ЦК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_1 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 20 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Луцького міськрайонного суду Гринь О.М.