Рішення № 6122957, 09.06.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2009 р. Справа № 57/68-09

вх. № 2423/4-57

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Горобинська Н.М, довір. № 136 від 12.01.2009 року відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради м. Х-в

до ПП ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 139,53 грн., розірвання договору та виселення

ВСТАНОВИВ:

Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору оренди № 1682 від 15.02.2006 р.; про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати в сумі 136,60 грн., пені в сумі 2,93 грн.; також позивач просить суд виселити відповідача з нежитлового приміщення, загальною площею 6,2 кв.м, розташованого на 1-му поверсі житлового будинку АДРЕСА_2 та передати позивачу зазначене нежитлове приміщення, мотивуючі свої вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором оренди № 1262 від 26.12.2000 року; судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 березня 2009 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 14 квітня 2009 року о 10:20 год.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 14 квітня 2009 року, 13 травня 2009 року, 25 травня 2009 року розгляд справи відкладався в звязку з неявкою відповідача у судове засідання та невиконання сторонами вимог попередніх ухвал суду щодо подання витребуваних судом документів.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 25 травня 2009 року в порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України, продовжено строк розгляду справи № 57/68-09 до 26 червня 2009 року.

Присутній у призначеному 09 червня 2009 року судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов в повному обсязі та просив суд його задовольнити, в порядку ст. 22 ГПК України через канцелярію господарського суду Харківської області надав заперечення на відзив відповідача (вх. № 6183 від 09.06.2009 р.), який долучено судом до матеріалів справи.

Відповідач у судове засідання не зявився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, через канцелярію господарського суду Харківської області (вх. № 13448 від 13.05.2009 р.) надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, посилаючись, на думку відповідача, на належне виконання ним всіх умов договору оренди.

Присутній в судовому засіданні 09.06.2009 року представник позивача вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача.

Відповідач правами, передбаченими ст. 22 ГПК України не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 лютого 2006 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі позивач ) та Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_2 (далі - відповідач) було укладено договір № 1682 оренди нежитлового приміщення (будівлі) (далі договір), у відповідності до умов якого, позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення першого поверху площею 6,2 кв.м (технічний паспорт Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», інвентаризаційний № 34782 від 04.02.2005 року), розташоване за адресою: АДРЕСА_2, яке відображається на балансі КВЖРЕП Червонозаводського району м. Харкова, для використання під підсобне приміщення.

Факт передачі приміщення підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна, підписаним сторонами 15 лютого 2006 року.

Пунктом 3.1. договору визначена вартість обєкту оренди на підставі висновку про вартість майна, яка складає 10600,00 грн. станом на 31.01.2006 року.

Пунктом 3.2 договору оренди передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальній громади м. Харкова, затвердженої рішенням XIV сесії Харківської міської ради ХХІІІ скликання від 30.03.2000 року за березень місяць 2006 року складає 44,70 грн. без урахування індексів інфляції за лютий і березень 2006 року, ставка орендної плати (ціна, тариф) становить 5% за рік.

Пунктами 3.3, 3.4 договору сторонами було погоджено,що нарахування орендної плати починається з дати підписання Акту приймання передачі та припиняється з моменту припинення дії договору.

Відповідно до пунктів 3.5, 3.6 договору передбачено, що орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем щомісячно на протязі 15 календарних днів наступного місяця, розмір орендної плати за кожен місяць визначається шляхом коригування Орендарем (відповідачем) розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць та сплачується їм самостійно

Розділом 4 (пунктами 4.1, 4.2, 4.3, 4.4, 4.5, 4.6, 4.7, 4.8, 4.9 ,4.9.1, 4.9.2, 4.10, 4.11, 4.12, 4.18, 4.19, 4.20, 4.21) договору передбачено, що орендар (відповідач) зобовязався на протязі 15 робочих днів з дати прийняття рішення виконкому Харківської міської ради щодо надання майна в оренду підписати договір; укласти договір страхування орендованого майна на весь термін договору; використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов договору; підтримувати орендоване майно відповідно до вимог ДБНіП; забезпечити експлуатацію будівельних елементів і інженерного обладнання згідно технічних норм і правил; своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (у грошовій формі); здійснювати звірку розрахунків орендної плати з орендодавцем (позивачем) не менш, ніж один раз в квартал шляхом підписання акту звірки, забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню та псуванню; змінювати стан орендованого майна виключно за письмовою згодою орендодавця (позивача); здійснювати поточний ремонт, а при наявності проектно-кошторисної документації та письмового дозволу, отриманого відповідно з рішенням міської ради чи її комітету здійснювати капітальний ремонт орендованого майна; оформити у встановленому порядку право користування земельною ділянкою, на якій розташовано обєкт оренди; у місячний термін звернутися до податкової інспекції відповідного району м. Харкова (за місцем розташування обєкту) та встати на облік, як платник податку на землю; здійснити укладання договорів на отримання комунальних послуг (газо-, водо- теплопостачання, послуги водовідведення та електрифікації, договорів на оплату експлуатаційних витрат та договір на пропорційну частину відшкодувань та утримання прилеглої до будівлі території у термін, визначений відповідними розпорядчими документами обслуговуючих підприємств з дати підписання акту прийому-передачі); приймати часткову участь у загальних для всієї будівлі витратах, у тому числі у ремонті покрівлі і фасаду окремо розташованих нежитлових будівель; узгодити призначення приміщення з органами пожежної безпеки, за необхідністю санітарно-епідеміологічною службою за місцезнаходженням обєкту оренди та надати копії, під час укладання договору оренди на новий строк надати орендодавцеві (позивачу) договір страхування орендованого майна на весь строк дії договору, документи згідно п.п.4.10,4.12 та документи, що підтверджують повноваження особи на підписання договору, відповідати за виконанням своїх зобовязань за договором.

Згідно розділу 7 договору орендодавець має право відмовитись від договору і вимагати повернення майна, що передане в оренду, якщо орендар (відповідач) не вносить орендну плату протягом двох місяців підряд; випадку форс-мажорних обставин, виникнення соціально-суспільної необхідності щодо майна, викликаної потребами територіальної громади м. Харкова, а також у разі потреби використання майна під особисті потреби власника майна; виступати з ініціативою щодо розірвання договору, у разі погіршення стану орендованого майна, внаслідок невиконання або неналежного виконання умов договору (п. п. 3.5, 3.6,3.7,4.1, 4.2,4.3,4.6, 4.7, 4.8, 4.9, 4.10, 4.11, 4.12,4.13, 4.16, 4.17, 4.18, 4.20) орендарем (відповідачем), у разі невнесення орендарем (відповідачем) .3-х орендних платежів не в повному обсязі, у випадку невикористання протягом шести місяців з моменту укладання договору оренди майна, або, якщо майно не використовується за цільовим призначенням.

Додатковим угодами № 1, № 2, № 3 до договору оренди, був продовжений строк дії договору до 15 листопада 2008 року та змінений розмір орендної плати, яка з 03.10.2007 року складає 5% у рік 56,30 грн.

Факт передачі приміщень в оренду підтверджується актом прийому передачі до орендованого користування нежитлового приміщення (будівлі) майна (додаток №1 до договору), підписаним сторонами 15 лютого 2006 року.

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідачем були порушені вищевказані умови договору оренди, зокрема, була прострочка з орендної плати станом на 01.02.2009 року у сумі 136,60 грн., заборгованість по нарахованій пені станом на 05.03.2009 року складає 2,93 грн.

Крім цього, позивач стверджує, що в порушення пункту 4.20 Договору орендарем (відповідачем) не надані договір страхування майна, укладеного на весь строк дії договору, погодження та призначення приміщення органу пожежної безпеки та санітарно-епідемічною службою.

18.11.2008 року позивачем на адресу відповідача був направлений лист з пропозицією про розірвання договору оренди в звязку з закінченням терміну його дії.

Враховуючи неодноразові скарги мешканців будинку АДРЕСА_2 відносно проведення відповідачем будівельних робіт в орендованому обєкту комунальної власності, 26.12.2008 року позивачем на адресу відповідача був направлений лист з вимогою щодо перевірки виконання умов договору оренди та врегулювання конфліктної ситуації.

06.03.2009 року позивач повідомив відповідача, що в звязку з тим, що відповідач продовжує порушувати умови договору оренди та в звязку з продовженням надходження скарг будинку АДРЕСА_2, позивачем готується позовна заява до Господарського суду Харківської області про розірвання договору оренди та примусове виселення орендаря (відповідача) з займаного приміщення.

Проте, відповідач заявлені листи - вимоги залишив без відповіді, свої зобовязання щодо належного виконання умов договору оренди не виконав, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду Харківської області з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обовязку в натурі (присудження до виконання обовязку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню. Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною 3 ст.26 названого Закону встановлено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

В силу п.1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно п.6 названої статті, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Даний договір оренди є підставою для виникнення у його сторін прав та обов'язків, визначених цим договором.

Пунктами 10.1, 10.5 договору передбачено, що договір діє з 15 лютого 2006 року по 15 січня 2007 року. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору протягом 30 днів після закінчення його строку, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Додатковими угодами № 1, № 2, № 3 до договору оренди нежитлового приміщення № 1682 від 15.02.2006 року строк дії договору був продовжений до 15 листопада 2008 року.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутністю заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, якій був раніше встановлений договором.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази припинення дії договору у встановленому договором та діючим законодавством порядку та доказів передачі орендованого майна, зокрема акту прийому - передачі орендованого майна, суд вважає, що станом на момент розгляду справи, договір є діючим.

Ст. 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Цивільне законодавство базується на принципі обовязкового виконання сторонами зобовязань за договором. За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за обєктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної статті передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Загальні підстави виникнення права у наймодавця вимагати розірвання договору найму визначені ст. 783 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Спір у даній справі виник у звязку з невиконанням відповідачем свого зобов'язання за договором оренди щодо повідомлення орендаря (позивача) щодо реєстрації його платником податку на землю, невиконання відповідачем умов договору щодо страхування майна на весь строк дії договору, погодження та утримання орендованого майна в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки України, своєчасної сплати орендних платежів.

В обґрунтовування позову позивач посилається на встановлення всіх цих фактів порушення умов договору оренди проведеною Юридичним департаментом Виконавчого комітету Харківської міської ради перевіркою на підставі надходжень неодноразових скарг мешканців будинку АДРЕСА_2 Окрім цього, відповідно до наказу управління комунального майна та приватизації № 2872 від 10.11.2008 року наказ управління комунального майна та приватизації № 2040 щодо приватизації спірного майна було скасовано в звязку з невиконанням.

В силу ч.1 ст. 32 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". контроль за використанням майна, переданого в оренду (крім іншого окремого індивідуально визначеного майна), покладається на органи, які відповідно до цього Закону здійснюють державну політику у сфері оренди.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата з урахуванням її індексації, страхування орендарем взятого ним в оренду приміщення, обовязки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна є істотними умовами договору.

Пунктом 4.18 договору передбачено право орендодавця здійснювати контроль за станом об'єкта оренди шляхом візуального обстеження.

В силу ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок розірвання договору.

Статтею 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", встановлено, що у разі розірвання договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.4-3 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обовязки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову. Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Частиною другою статті 22 ГПК України, передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо. Обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ч.2 ст. 43 ГПК України), якими, в силу ст. 32 ГПК України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога Управління комунального майна на приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про розірвання договору оренди № 6182 нежитлового приміщення від 15 лютого 2006 року з урахуванням додаткових угод до нього № 1, № 2, № 3 правомірна та обґрунтована, така що підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

В силу ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 4.14 оренди передбачено, що у разі припинення або розірвання договору орендар (відповідач) зобовязаний повернути орендодавцю (позивачу) орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу та відшкодування орендодавцю (позивачу) збитків у разі погіршення стану орендованого майна чи його втрати (повної або часткової) з вини орендаря (позивача).

Статтею 614 Цивільного кодексу України встановлено, що особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

За таких обставин, господарський суд вважає позовну вимогу позовна вимога Управління комунального майна на приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради щодо виселення відповідача з орендованого приміщення обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що відповідачем в порушення встановленого ст. 33 ГПК України порядку доказування, не надано будь-яких доказів, які б спростовували встановлені перевіркою факти порушення ним умов договору, зокрема, доказів укладання договору страхування орендованого майна на весь строк дії договору, зокрема за період з 15.02.2006 року по 13.02.2007 року, доказів отримання дозволів у органів державного пожежного нагляду та санітарно епідемічної служби, доказів реєстрації платником податку на землю протягом всього строку дії договору оренди, здійснення заходів щодо збереження майна.

При цьому посилання відповідача на документи, що підтверджують отримання дозволів у органів державного пожежного нагляду та санітарно епідемічної служби не є належним доказом, оскільки надані копії погоджень органів державного пожежного нагляду та санітарно епідемічної служби не на орендоване ФОП ОСОБА_3 нежитлове приміщення, а на приміщення, які є приватною власністю СПДФО ОСОБА_4 та СПДФО ОСОБА_5

Суд враховує, що така правова позиція зазначена у Постанові ВГСУ від 04.11.2008 року та Постанові ВСУ по справі № 8/32 пд від 17.06.2008 року.

В частині стягнення з відповідача 136,60 грн. заборгованості орендної плати та 2,93 грн. пені (за період з 01.10.2007 року по 01.02.2009 року), передбаченої пунктом 9.3 договору, суд відмовляє в їх задоволені, оскільки згідно наданих сторонами розрахунків заборгованості та пені вбачається, що вони були сплачені відповідачем 05.02.2009 року до подачі позивачем позову до Господарського суду Харківської області.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на позивача.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 121, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 16, 509, 526, 598, 610, 611,612, 614, 626, 629,651 Цивільного кодексу України, ст. 20,173, 174, 179, 188,193, 283, 284, 285, 286, 291 Господарського кодексу України, статтями 1, 12, 33, 34, 44, 45, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір № 1682 оренди нежитлового приміщення (будівлі), укладений 15 лютого 2006 року між Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, код НОМЕР_1.

Виселити Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2, код НОМЕР_1, (місце проживання: АДРЕСА_3, п/р НОМЕР_2 в ХОФ "Укрсоцбанк", відомості про дату та місце народження в матеріалах спраи відсутні) з займаного нежитлового приміщення першого поверху, площею 6,2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 та передати вказане приміщення Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (ідентифікаційний код 14095412; адреса: 61003, м. Харків, майдан Конституції, 16).

В решті позову відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, код НОМЕР_1, (місце проживання: АДРЕСА_3, п/р НОМЕР_2 в ХОФ "Укрсоцбанк", відомості про дату та місце народження в матеріалах спраи відсутні) на користь Державного бюджету України (одержувач управління Державного казначейства у м. Харкові Головного управління Державного казначейства України у Харківській області, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок № 31110095700002, код бюджетної. класифікації доходів 22090200, символ звітності банку 095, банк Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011) 85 грн. державного мита.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, код НОМЕР_1, (місце проживання: АДРЕСА_3, п/р НОМЕР_2 в ХОФ "Укрсоцбанк", відомості про дату та місце народження в матеріалах спраи відсутні) на користь держбюджету України ,одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011 - 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання судовим рішення законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписано 15 червня 2009 року

справа № 57/68-09.