Ухвала суду № 61228644, 31.05.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 306/180/16-ц

У Х В А Л А

Іменем України

31 травня 2016 року м. Ужгород

Колегія судів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - Власова С.О.,

суддів - Панько В.Ф., Собослой Г.Г.,

секретарі - Рогач О.Я.,

з участю: представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Свалявського районного суду від 25 березня 2016 року про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Свалявська міська рада, ТзОВ «Зодчий і К» про визнання незаконним та скасування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та визнання земельної ділянки землею загального користування,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Свалявського районного суду від 25.03.2016 року у вищевказаній справі задоволено клопотання ОСОБА_5 про забезпечення позову. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1.

Заборонено ОСОБА_4 та Свалявській міській раді вчиняти дії щодо відчуження спірної земельної ділянки до вирішення справи по суті.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу в якій вказує, що в суду не було правових підстав для задоволення заяви позивачки щодо забезпечення позову, не було враховано виду забезпечення позову та його інтересів при чому обмежено його у праві на проведення приватизації земельної ділянки для обслуговування житлового будинку. З врахуванням безпідставності клопотання позивачки просить ухвалу про забезпечення позову скасувати та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні такого клопотання.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін по справі, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи й обговоривши підстави апеляційної скарги та заперечення на неї, вважає за необхідне її відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Свалявська міська рада, ТзОВ «Зодчий і К» про визнання незаконним та скасування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та визнання земельної ділянки землею загального користування.

Ухвалою Свалявського районного суду від 25.03.2016 року задоволено клопотання ОСОБА_5 про забезпечення позову. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1. Заборонено ОСОБА_4 та Свалявській міській раді вчиняти дії щодо відчуження спірної земельної ділянки до вирішення справи по суті.

Забезпечення позову - це вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Згідно ч.1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені ЦПК України, заходи забезпечення позову.

В силу ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у разі приватизації частини земельної ділянки, приналежність якої сторонами оспорюється, та невжиття заходів забезпечення даного позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 року №5, з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК (судовий секвестр).

При обранні видів забезпечення позову суд першої інстанції правомірно виходив з вимог ч. 2, 3 ст. 152 ЦПК України, відповідно до яких, суд може застосовувати кілька видів забезпечення позову та види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, і вважав за можливим забезпечення вимог за даним позовом, шляхом накладення арешту та заборони вчиняти будь-які дії щодо спірної земельної ділянки.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову.

Приймаючи до уваги вище наведене, колегія суддів вважає, що постановлена в даній справі ухвала є законною і обґрунтовано. Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування оскарженої ухвали, колегія суддів не знаходить.

Керуючись п.1 ч.2 ст.307, 315, 317,319 ЦПК України колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Свалявського районного суду від 25 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Суддя: