Ухвала суду № 61228249, 21.04.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 297/1047/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

21 квітня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - Власова С.О.,

суддів - Дроботі В.В., Бисаги Т.Ю,

секретарі - Рогач О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Берегівського районного суду від 18 листопада 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Златобанк» від імені якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації АТ «Златобанк» Славінський В.І. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2015 року позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Мотивуючи свої вимоги позивач зазначив, що 17.04.2014 року між АТ «Златобанк» та ОСОБА_1 було укладено договір №062/14/OVERПК про надання кредиту у формі овердрафту на картковий рахунок, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит у формі овердрафту на поточні потреби для споживчих потреб з максимальним лімітом заборгованості у сумі 100 000 грн. зі сплатою 30% річних за користування кредитними коштами, з кінцевим терміном повернення не пізніше 16.04.2015 року. ОСОБА_1 не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 23.04.2015 року заборгованість відповідача перед банком становить 133 506,85 грн., яка складається з: 100 000 грн. - заборгованість за основним боргом, 24 493,78 грн. - заборгованість по процентам, 3980,19 грн. - пеня, 5000 грн. - штраф, 32,88 грн. - 3% від простроченої суми заборгованості.

У зв'язку з вищенаведеним, позивач просив стягнути з відповідача вказану суму боргу та судові витрати.

Рішенням Берегівського районного суду від 18.11.2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Златобанк» заборгованість договір №062/14/OVERПК про надання кредиту у формі овердрафту на картковий рахунок від 17.04.2014 року в розмірі 133 506,85 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 1335,06 грн. судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати, як незаконне. Вказує на те, що суд неправильно застосував процесуальний та матеріальний закон, зокрема, не врахував те, що банком не було надано повної інформації по кредитному договору, а саме щодо факту отримання нею суми кредиту. Просила ухвалити рішення яким відмовити у задоволенні позову.

У запереченнях на апеляційну скаргу, позивач вказує, що така є необґрунтованою та безпідставною, оскільки позивачем надано всі належні докази по заборгованості відповідача, що враховано судом першої інстанції та ухвалено законне і обгрунтоване судове рішення. Твердження відповідача про неотримання коштів є безпідставним та нічим не підтвердженим.

Сторони в судове засідання не з»явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи з поважності причин, якщо такі були вони не заявляли, що не перешкоджає суду на підставі ч.2 ст. 305 ЦПК України розглянути справу в їх відсутності.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи й обговоривши підстави апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, вважає за необхідне її відхилити з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Матеріалами справи доведено, що 17.04.2014 року між АТ «Златобанк» та ОСОБА_1 було укладено договір №062/14/OVERПК про надання кредиту у формі овердрафту на картковий рахунок, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит у формі овердрафту на поточні потреби для споживчих потреб з максимальним лімітом заборгованості у сумі 100 000 грн. зі сплатою 30% річних за користування кредитними коштами, з кінцевим терміном повернення не пізніше 16.04.2015 року. (а.с. 4-9).

Факт отримання ОСОБА_1 коштів в сумі 100 000 грн. стверджується наданою банком випискою по особистому рахунку з 17.04.2014 року по 22.04.2015 року (а.с. 19).

Взяті на себе зобов'язання ОСОБА_1 не виконала внаслідок чого у відповідачки перед банком виникла заборгованість, яка станом на 23.04.2015 року становить 133 506,85 грн., яка складається з: 100 000 грн. - заборгованість за основним боргом, 24 493,78 грн. - заборгованість по процентам, 3980,19 грн. - пеня, 5000 грн. - штраф, 32,88 грн. - 3% від простроченої суми заборгованості (а.с. 48).

З метою позасудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з листами-вимогами №620 від 17.03.2015 року та №724 від 11.02.2015 року про погашення заборгованості, які залишені відповідачем без задоволення та заборгованість не погашена (а.с. 10, 11).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строку та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції всебічно і повно з'ясував обставини справи та правильно застосував до спірних правовідносин сторін матеріальний закон, зокрема, положення ст.ст. 526,625, 1050 ЦК України.

ПосиланняОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що вона не отримувала кредитних коштів, не може бути взято до уваги, оскільки, як встановлено судом першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, апелянтом не підтверджено жодним доказом.

Вказані доводи апелянта спростовуються самим договором №062/14/OVERПК про надання кредиту у формі овердрафту на картковий рахунок, який підписаний ОСОБА_1 та виписками руху грошових коштів по особовим (лицевим) рахункам (а.с. 19-30).

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тому апеляційну скаргу відхиляє, а оскаржуване рішення залишає без змін.

Керуючись ст.ст. 304, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313, п.1 ч.1 ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Берегівського районного суду від 18 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді :