Постанова № 61225771, 05.09.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2016 р. Справа № 922/5616/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Россолов В.В.

при секретарі Довбиш А.Ю.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1, (довіреність №01-01/16 від 04.01.2016 р.);

відповідача ОСОБА_2, (довіреність №19 від 26.05.2016 р.);

третьої особи не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх.№1768Х/1-43) на рішення господарського суду Харківської області від 09.06.2016 року у справі №922/5616/15,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_3 Пі ЕС Україна, м. Київ

до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Харків,

про визнання недійсним рішення

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Супутник-Сек'юріті", м.Київ

до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Харків

про скасування рішення в частині,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ ОСОБА_3 Пі ЕС Україна звернулося до господарського суду Харківської області зі позовом про визнання недійсними пунктів 1-3 рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.03.15 № 74-р/к по справі № 2/01-03-15.

ТОВ "Супутник-Сек'юріті" також звернулося до господарського суду із позовом про скасування пункту 3 рішення Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.03.15 № 74-р/к.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.12.2015 року (суддя Кухар Н.М.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.02.2016 року (колегія суддів у складі: головуючого судді Пелипенко Н.М., суддів: Івакіної В.О., Камишевої Л.М.), позовні вимоги ТОВ ОСОБА_3 Пі ЕС Україна задоволені частково: визнано недійсними пункти 1 та 2 рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.03.15 № 74-р/к по справі № 2/01-03-15. У задоволенні позовних вимог ТОВ ОСОБА_3 Пі ЕС Україна в частині визнання недійсним пункту 3 рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.03.15 № 74-р/к по справі № 2/01-03-15 відмовлено. Позовні вимоги ТОВ "Супутник-Сек'юріті" задоволені повністю: скасовано пункт 3 рішення Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.03.15 № 74-р/к.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2016 року касаційну скаргу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задоволено частково, рішення господарського суду Харківської області від 03.12.2015 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.02.2016 року у справі №922/5616/15 скасовано, справу №922/5616/15 направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.06.2016 року у справі №922/5616/15 (суддя Светлічний Ю.В.) у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 Пі ЕС Україна" відмовлено. У задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю "Супутник-Сек'юріті" відмовлено.

Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм процесуального права. Просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 09.06.2016 року у справі №922/5616/15 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі в повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суд від 04.07.2016 року апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 05.09.2016 року.

01.05.2016 року від представника відповідача надійшли письмові пояснення (вх.№8581), в яких він вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим та просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Представник позивача подав до суду додаткові письмові пояснення до апеляційної скарги (вх.№8667 від 05.09.2016 року).

В судовому засіданні 05.09.2016 року представник позивача підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В матеріалах справи наявна копія ухвали суду, яка не була отримана адресатом - Товариством з обмеженою відповідальністю "Супутник-Сек'юріті".

З довідки ф. 20 наявної на поштовому конверті вбачається, що причина повернення за зворотною адресою копії ухвали суду, є закінченням встановленого терміну зберігання.

За змістом статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо Ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінченням строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи судом.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, який в межах пункту 3.9.1 постанови пленуму "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначив, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, у відповідності до вимог процесуального законодавства судом були вжиті належні заходи щодо повідомлення третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору про час та місце судового засідання.

Враховуючи те, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте ТОВ "Супутник-Сек'юріті" не скористалось своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обовязком сторони, суд вважав за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.03.2015р. Адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (відповідачем) було прийнято рішення № 74-р/к у справі № 2/01-03-15, яким визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 Пі Ес Україна" (позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Супутник Сек'юріті" (третя особа), погодивши під час проведення торгів на закупівлю послуг з управління обчислювальними засобами 72.30.1 (послуг із забезпечення функціонування автоматизованої системи диспетчерського управління рухом міського наземного пасажирського транспорту Комунального підприємства "Тролейбусне депо № 3"), свої пропозиції конкурсних торгів з метою забезпечення перемоги ТОВ "ОСОБА_3 Пі Ес Україна", вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів.

За вищевказане порушення пунктом 2 резолютивної частини рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 74-р/к на ТОВ "ОСОБА_3 Пі Ес Україна" було накладено штраф у розмірі 68000,00 грн.; пунктом 3 даного рішення накладено штраф на ТОВ "Супутник Сек'юріті" у розмірі 10500,00 грн.

В основу спірного рішення відповідачем було покладено твердження про те, що документи, подані ТОВ "ОСОБА_3 Пі Ес Україна" та ТОВ "Супутник Сек'юріті" для участі в торгах по предмету закупівлі - послуг з управління обчислювальними засобами 72.301. (послуг із забезпечення функціонування автоматизованої системи диспетчерського управління рухом міського наземного транспорту КП "Тролейбусне депо № 3"), що проводилися у 2012 році мають схожість у зовнішньому оформлені, структурі, текстовому змісті.

Зокрема, у рішенні Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 74-р/к зазначено:

1) учасниками Торгів було ідентично, в порушення відповідних вимог, оформлено конверти;

2) учасниками Торгів до пакету документів додані титульні аркуші, зовнішнє оформлення та розташування на яких пропозицій конкурсних торгів є ідентичними;

3) зовнішнє оформлення, структура, текстовий зміст документу "Реєстр наданих документів" в обох учасників є ідентичним;

4) ідентично оформлені довідки, які надавались учасниками у складі пропозицій конкурсних торгів;

5) обидва учасники Торгів надали ідентичні за змістом довіреності від 01.03.2012р., якими уповноважили відповідних осіб представляти інтереси зазначених товариств перед КП "Тролейбусне депо № 3" під час участі у Торгах;

6) зовнішнє оформлення, структура, текстовий зміст статутів в обох учасників Торгів є майже ідентичними;

7) обидва учасники Торгів надали фотокопію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, засвідчені одним приватним нотаріусом в один день;

8) учасники Торгів надали до КП "Тролейбусне депо № 3" пропозиції конкурсних торгів в останній день строку подачі документів на Торги з різницею у десять хвилин;

9) між учасниками Торгів існують відносини щодо надання поворотної фінансової допомоги, що підтверджується інформацією ПАТ "Альфа-Банк" стосовно грошових операцій між цими підприємствами за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р.;

10) незначний ціновий діапазон між вартістю послуг, запропонованої двома учасниками Торгів, свідчить про їх попередню домовленість під час підготовки пропозицій конкурсних торгів в частині визначення цін;

11) обидва учасника Торгів приймали участь у 2012 році в інших торгах з аналогічним предметом закупівлі, замовниками яких були інші комунальні підприємства, та переможцем таких торгів завжди виступало ТОВ "ОСОБА_3 Пі Ес Україна".

В оскаржуваному рішенні відповідач зазначає, що характер та кількість виявлених співпадінь виключають можливість того, що пропозиції учасників торгів готувалися окремо і без обміну інформацією між ними, а отже, під час участі у торгах учасники діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою, що є обовязковою умовою конкуренції та необхідною умовою визначення переможця.

На підставі вказаних фактів відповідач дійшов висновку, про узгодженість дій між ТОВ "ОСОБА_3 Пі Ес Україна" та ТОВ "Супутник-Сек'юріті" під час участі у процедурі закупівлі, що призвело до заміни конкуренції на координацію поведінки зазначених субєктів господарювання з метою створення видимості конкуренції в межах торгів.

Згідно частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Колегією суддів встановлено, що з листа Антимонопольного комітету України №20-29/01-9359 від 10.09.2015 року вбачається, що копію витягу із рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення АМК України від 25.03.2015 року №74-р/к, отримано ТОВ "ОСОБА_3 Пі Ес Україна" 22.09.2015 року.

Таким чином, позивачем та третьою особою з самостійними вимогами не було пропущено передбачений статтею 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" двомісячний строк на оскарження рішення відповідача, що також не заперечується представником Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в судовому засіданні.

Скориставшись наданим правом, ТОВ "ОСОБА_3 Пі Ес Україна" та ТОВ "Супутник Сек'юріті" звернулось до суду з позовом про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25 березня 2015 року № 74-Р/К по справі №2/01-03-15 у відповідних частинах.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку що адміністративною колегією відповідача під час розгляду справи №2/01-03-15 встановлено обставини, які свідчать про те, що ТОВ "ОСОБА_3 Пі Ес Україна" разом з ТОВ "Супутник-Сек'юріті" узгодили свою поведінку при підготовці конкурсних пропозицій, що підтверджується, зокрема доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме: схожість, а у деяких випадках ідентичність в оформленні та зовнішньому вигляді документів, що готувалися учасниками торгів. При дотриманні конкурентної поведінки учасниками їх конкурсні пропозиції мали б відрізнятись одна від одної як у кількісному (грошовому) вимірі, так і за зовнішнім оформленням, не містити в собі спільні об'єднуючі особливості, виходячи з того, що кожний з документів мав би відображати їх індивідуальні, творчі, суб'єктивні підходи у викладенні змісту. Разом із цим, нехарактерна схожість у документації вказує на те, що конкурсні пропозиції учасників готувались при обміні інформації між ними.

Крім того, судом вказано, що позивач та третя особа не надали до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України будь-яких розрахунків вартості послуг з управління обчислювальними засобами 72.30.1, які ними пропонувались на торги.

З врахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що характер і кількість виявлених співпадінь, факти подання учасниками торгів документів, що мають спільні особливості, у сукупності з іншими встановленими відповідачем в оскаржуваному рішенні обставинами, свідчать про погоджену поведінку ТОВ "ОСОБА_3 Пі Ес Україна" разом з ТОВ "Супутник-Сек'юріті" під час проведення торгів на закупівлю послуг з управління обчислювальними засобами 72.30.1., а отже відповідач прийшов до обґрунтованого висновку в своєму рішенні від 25.03.2015 року №74-р/к щодо антиконкурентних узгоджених дій позивача та третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору, що призвели до спотворення результатів торгів, в яких останні брали безпосередню участь.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно з п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними узгодженими діями, зокрема визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Як зазначено в підпункті 8.3 пункту 8 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства":

- ознаки схожості в діях (бездіяльності) суб'єктів господарювання не є єдиним достатнім доказом наявності попередньої змови (антиконкурентних узгоджених дій). Антиконкурентна узгоджена поведінка підлягає встановленню та доведенню із зазначенням відповідних доказів у рішенні органу Антимонопольного комітету України. При цьому схожість має бути саме результатом узгодженості конкурентної поведінки, а не виявлятися у простому співпадінні дій суб'єктів господарювання, зумовленим специфікою відповідного товарного ринку;

- висновок же органу Антимонопольного комітету України щодо відсутності у суб'єкта господарювання об'єктивних причин для вчинення схожих дій (бездіяльності) має ґрунтуватися на результатах дослідження усієї сукупності факторів, що об'єктивно (незалежно від суб'єкта господарювання) впливають на його поведінку у спірних відносинах, а не бути наслідком обмеженого кола факторів (наприклад, тільки ціни придбання товару);

- саме орган Антимонопольного комітету України має довести безпідставність посилання заінтересованої особи на інші чинники, що можуть позначатися на поведінці суб'єкта господарювання (зокрема, на специфіку відповідного товарного ринку; тривалість та вартість зберігання товару; час та вартість доставки; витрати на реалізацію товару тощо). На відповідний орган покладається обов'язок не лише доведення однотипної і одночасної (синхронної) поведінки суб'єктів господарювання на ринку, а й установлення шляхом економічного аналізу ринку (в тому числі, за необхідності, шляхом залучення спеціалістів та експертів) відсутності інших, крім попередньої змови, чинників (пояснень) паралельної поведінки таких суб'єктів господарювання.

У п. 4 оглядового листа Вищого господарського суду України від 24.12.2014 року №01-06/2304/14 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням конкурентного законодавства (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку ВГСУ)" зазначено, що сама узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу, в таких випадках негативним наслідком є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами), а докази такого спотворення мають бути викладені Відділенням АМК в рішенні АМК, і саме вони підлягають дослідженню та оцінці, а при їх підтвердженні вони є достатніми для висновків Відділення, викладених у Рішенні АМК.

Відтак у розгляді даної категорії справ суди повинні з'ясовувати (встановлювати) обставини, пов'язані з таким: чи спростовано територіальним відділенням АМК існування інших, крім узгоджених антиконкурентних дій, факторів (умов), які впливали б на поведінку суб'єктів господарювання у формуванні ними своїх конкурсних пропозицій. При цьому господарським судам слід враховувати, що саме територіальне відділення АМК повинне доводити відсутність таких факторів (умов), а не суб'єкт господарювання мав доводити їх існування. Сама лише схожість в оформленні учасниками відкритих торгів їхніх конкурсних пропозицій, за відсутності беззаперечних доказів неправомірного або узгодженого формування цими учасниками спільно конкурсних пропозицій або цін на товар за відсутності доказів антиконкурентної узгодженої поведінки учасників відкритих торгів у ході проведення цих останніх, ще не свідчать про наявність попередньої змови (антиконкурентних узгоджених дій) та спрямованості цих дій на усунення або недопущення конкуренції, спотворення результатів відкритих торгів.

З врахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що територіальним відділенням АМК України не доведено того, як схожість в оформленні пропозицій конкурсних торгів та допущення однаковості при їх складанні спотворило результати торгів. Самі по собі обмін інформацією стосовно оформлення документів при підготовці конкурсних пропозицій, наявність схожості в оформлених документах, поданих у складі конкурсних пропозицій, та інші співпадання та схожості не є підтвердженням узгодженості дій, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

При цьому, судова колегія вважає, що відповідач не довів наявності тих обставин, які б могли мати значення для справи та які було визнано встановленими. На підтвердження протиправної узгодженості в діях конкурсантів відповідач послався виключно лише на зовнішні ознаки, які могли свідчити про те, що між конкурсантами дійсно мали місце узгоджені дії при оформленні конкурсної документації. У той же час відповідачем, як вбачається зі змісту прийнятого ним рішення, не було наведено будь-яких доказів, які б могли свідчити про те, що узгоджені дії між позивачем та третьою особою розповсюджувалися також і на суть зроблених ними конкурсних пропозицій з метою забезпечення прийняття за наслідками проведеного конкурсу потрібного їм рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 03.08.2016 року №922/5615/15.

З огляду на те, що в оспорюваному рішенні ХОТВ АМК України не доведено того, що участь ТОВ "ОСОБА_3 Пі Ес Україна" та ТОВ "Супутник-Сек'юріті" у вказаних торгах були антиконкурентними узгодженими діями, які призвели чи могли призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, а також того, що їх діями були спотворені результати торгів, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції є необґрунтованими. У зв'язку з чим господарського суду Харківської області 09.06.2016 року у справі №922/5616/15 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог позивача та третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що вимога позивача в частини визнання недійсним пункту 3 оскаржуваного рішення відповідача задоволенню не підлягає, оскільки даний пункт стосується іншого субєкта господарювання.

У відповідності до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обовязковим.

Враховуючи викладене, висновки, викладені в оскаржуваному рішенні господарського суду Харківської області від 09.06.2016 року у справі №922/5616/15, не відповідають обставинам справи, а тому колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що вказане рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст.ст.33, 43, 99, 101, п.2 ст. 103, п. 1, 2, 3 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області 09.06.2016 року у справі №922/5616/15 скасувати повністю.

Прийняти нове рішення, яким в позові Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_3 Пі ЕС Україна відмовити частково.

Визнати недійсними пункти 1 та 2 рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.03.2015р. № 74-р/к по справі № 2/01-03-15.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Супутник-Сек'юріті" задовольнити повністю.

Скасувати пункт 3 рішення Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.03.2015р. № 74-р/к по справі № 2/01-03-15.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови складено та підписано 12.09.2016 р.

Головуючий суддя Тихий П.В.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Россолов В.В.