Ухвала суду № 61225393, 05.09.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про відмову у прийнятті позовної заяви

05.09.2016

Справа № 910/15848/16

Cуддя Нечай О.В., розглянувши

позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»

до Меззо Лімітед, що засноване за законодавством Беліз

про стягнення заборгованості за Договором оренди та розірвання Договору оренди № 3 від 19.03.2014

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (далі - позивач) до Меззо Лімітед, що засноване за законодавством Беліз (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за Договором оренди та розірвання Договору оренди № 3 від 19.03.2014.

Розглянувши зазначену позовну заяву з доданими до неї документами, суддя дійшов висновку про те, що вона не підлягає прийняттю господарським судом міста Києва, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

- спорів про приватизацію державного житлового фонду;

- спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

- спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

- спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

- інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів;

4-1) справи у спорах між господарським товариством та його посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих такою посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю);

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів;

7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України;

8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.

Згідно з абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» від 24 жовтня 2011 року N 10 (далі - Постанова) підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції (стаття 12 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК). Підсудність визначається колом справ у спорах, вирішення яких віднесено до підвідомчості певного господарського суду (статті 13, 15 і 16 ГПК).

Згідно з ч. 5 ст. 5 Закону України «Про міжнародне приватне право» вибір права або зміна раніше обраного права можуть бути здійснені учасниками правовідносин у будь-який час, зокрема, при вчиненні правочину, на різних стадіях його виконання тощо.

Згідно з ст. 7 Закону України «Про міжнародне приватне право» при визначенні права, що підлягає застосуванню, суд чи інший орган керується тлумаченням норм і понять відповідно до права України, якщо інше не передбачено законом.

Судом встановлено, що відповідач у справі – Меззо Лімітед – є іноземною юридичною особою, яка заснована за законодавством Беліз.

З позовної заяви вбачається, що предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості за Договором оренди в розмірі 20 058,69 доларів США, 23 євро, 67 885,41 грн та розірвання Договору оренди № 3 від 19.03.2014.

Згідно з п. 8.4 Договору оренди № 3 від 19.03.2014 усі спори і розбіжності, що можуть виникнути за цим Договором або у зв’язку з ним, можуть вирішуватись шляхом переговорів між сторонами або шляхом передачі спору зацікавленою стороною на розгляд суду відповідно до чинного законодавства України.

Частинами 1 та 2 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України визначено, що справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

Справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Згідно з п. 20 Постанови відповідно до статей 13, 15 ГПК підсудність справ визначається за предметними і територіальними ознаками. Виняток з цього правила становить виключна підсудність справ (стаття 16 ГПК). Можливості визначення підсудності справи самими сторонами у договорі названим Кодексом не передбачено.

Пунктом 20.3 Постанови визначено, що спори, пов'язані з укладанням, зміною умов, розірванням чи визнанням недійсними договорів, підлягають вирішенню господарським судом за місцем знаходження однієї з сторін, до якої звернувся заявник.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.

Враховуючи те, що сплачувати, за умовами Договору оренди нежитлового приміщення № 3 від 19.03.2014, орендні та інші платежі зобов’язаний відповідач, а спір виник з підстави невиконання відповідачем своїх грошових зобов’язань зі сплати вказаних платежів, то дія (бездіяльність), що стала підставою для подання позову, мала місце не на території України, а на території Белізу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та те, що сторони визначили, що будь-який спір, який виник за Договором оренди № 3 від 19.03.2014, має вирішуватись за законодавством України, а відповідач (сторона, до якої звернувся заявник), знаходиться у Белізі, при цьому сторонами не було обрано суд конкретної країни, вказаний спір не підлягає розгляду в господарських судах України.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 62 ГПК України, суддя

УХВАЛИВ:

У прийнятті позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до Меззо Лімітед, що засноване за законодавством Беліз, про стягнення заборгованості за Договором оренди та розірвання Договору оренди № 3 від 19.03.2014 відмовити.

Суддя О.В. Нечай