Рішення № 61225103, 09.09.2016, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 вересня 2016 р. Справа № 903/461/16

за позовом відкритого акціонерного товариства Оснастка

до приватного підприємства ДЕНК-ТПР

про стягнення 101865грн. 30коп.

Суддя Слободян О.Г.

Представники :

від позивача: ОСОБА_1- довіреність від 31.03.2016р., ОСОБА_2 довіреність від 05.09.2016р.

від відповідача : ОСОБА_3- довіреність від 09.08.2016р., ОСОБА_4- директор

Представникам сторін розяснено права та обовязки, передбачені ст.22 ГПК України.

Заяви про відвід судді та фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.

В судовому засіданні відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач ВАТ Оснастка звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ПП ДЕНК-ТПР 101865грн. 30коп., з них 91315грн. 56коп. заборгованість по орендній платі , 4688грн. 28коп. - 30% річних, 5861грн. 46коп. пені на підставі договору оренди приміщення №10-31/15 від 01.12.2015р. та додаткових угод до договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно укладеного між сторонами договору оренди, відповідач не здійснює оплату за оренду приміщення. Відповідачу надсилалися рахунки, які не були оплачені. За період з 01.12.2015р. по 21.06.2016р. було нараховано 169249,28грн орендної плати, відповідач оплатив 77933,72грн. Сума боргу за оренду приміщення становить 91315,56грн. Оскільки відповідач не здав приміщення згідно акту прийому передачі, орендна плата нараховується до сьогодні. Крім того, за неналежне виконання грошових зобовязань відповідач відповідно до п. 9.1 договору оренди та ст. 625 ЦК України повинен сплатити 30% річних в сумі -4688,28грн. та пеню в розмірі подвійної облікової ставки в сумі 5861,46грн.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву (вх..№01-54/7257/16 від 15.08.2016р.) проти позову заперечують, зазначають, що блокування ВАТ «Оснастка» доступу до орендованих приміщень ПП «ДЕНК-ТПР» та перешкоджання вивезенню майна як умови передачі приміщення з оренди, як під час дії договору оренди так і після закінчення його дії, перебуває у причинно-наслідковому звязку із наступною затримкою передачі приміщення з оренди. Вина ВАТ «Оснастка» у перешкоджанні вивезенню майна та затримці передачі приміщення з оренди при цьому трансформується у покладення на позивача як на кредитора, що прострочив, всіх ризиків пов'язаних з затримкою передачі приміщення, в тому числі у випадку втрати чи пошкодження наявного у орендованому приміщенні майна ПП «ДЕНК-ТПР» та спричиненими підприємству збитками. Також зазначає, що термін дії договору згідно додаткової угоди від 01.02.2016р. встановлений до 29.02.2016р. Проте позивач навмисно створює перешкоди відповідачу у вивезенні майна з орендованого приміщення та передачі цього приміщення по акту, з метою стягнення з відповідача підвищеної орендної плати за час вимушеної оренди приміщення. Зазначає, що заборгованість по орендній платі відсутня. Просить відмовити у позові.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

Між позивачем - ВАТ «Оснастка» (Орендодавець) та відповідачем - ПП «ДЕНК-ТПР» (Орендар) було укладено договір № 10-31/15 оренди приміщення від 01.11.2015р., згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове володіння приміщення (м.Нововолинськ, вул..Луцька, 25, площею: 700 м.кв. - виробниче приміщення, 350 м.кв. обслуговуючі площі) в будівлі виробничій і обслуговуючу територію.

Термін дії договору оренди встановлювався з 01.12.2015р. по 31.12.2015р. (п.4.1 договору).

Згідно п.7.1 договору Орендар зобовязаний своєчасно здійснювати орендні платежі.

Пунктами 5.1., 5.2 договору встановлено, що розмір орендної плати за базовий (грудень) місяць (з урахуванням ПДВ) становить: 27,83грн. за 1 м.к.в. виробничого приміщення і 1,40грн. за 1 м.кв. обслуговуючих площ. Орендна плата за поточний місяць сплачується Орендарем грошовими коштами на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 3 числа поточного місяця.

01.12.2015р. позивачем згідно акту прийому - передачі передано відповідачу в орендне користування приміщення згідно договору.

12.01.2016р. додатковою угодою термін дії договору був продовжений до 31.01.2016р.

Відповідно до п. 8.2, 8.3. договору оренди Орендодавець (Орендар) зобовязаний за 14 днів попередити Орендаря (Орендодавця) про припинення дії договору оренди. В цей же термін, Орендар зобовязаний звільнити приміщення від власного майна, обладнання і т. і, У момент підписання акту прийому-передачі майна з оренди, Орендар підписує акт звірки взаємних розрахунків з Орендодавцем та передає Орендодавцю ключі від приміщення, що орендується. Наявність перелічених вище документів підтверджує факт закінчення терміну дії договору.

Згідно п.6.1. вищезгаданого договору оренди приміщення №10-31/15 від 01.12.2015р. ВАТ «Оснастка» зобов'язалось забезпечити безперешкодне використання орендарем приміщення, що орендується а також забезпечити персоналу орендаря безперешкодний доступ до приміщення, що орендується.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи (листування сторін) та встановлено судом, позивач почав створювати перешкоди відповідачу у вивезенні майна з орендованого приміщення та передачі цього приміщення.

Листом від 29.01.2016р. ПП «ДЕНК-ТПР» просило надати можливість вивезення обладнання до 15.02.2016р.

01.02.2016р. між сторонами була укладена додаткова угода про продовження терміну дії договору оренди до 29.02.2016р.

Після листа відповідача від 22.02.2016р. №27-6, в якому ПП «ДЕНК-ТПР» просило надати письмові пояснення, на якій підставі ВАТ «Оснастка» блокує виїзд транспорту ПП «ДЕНК ТПР» при вивезенні власного майна з орендованого приміщення, 25 лютого 2016р. ПП «ДЕНК-ТПР» цінними листами з описом було направлено до ВАТ «Оснастка» вимоги про усунення перешкод у вивезенні майна та забезпечення передачі приміщення з оренди.

У вимозі зазначалось, що в порушення п.6.1. договору оренди приміщення №10-31/15 від 01.12.2015р. ВАТ «Оснастка» систематично порушує свої зобов'язання, передбачені п.6.1. вищезгаданого договору оренди, а саме, перешкоджає використанню орендарем приміщення, що орендується, а також не допускає персонал орендаря до орендованого приміщення. Було заявлено вимогу припинити блокування орендованого ПП «ДЕНК-ТПР» приміщення, забезпечити безперешкодне використання приміщення та забезпечити персоналу безперешкодний доступ до орендованого приміщення а також забезпечити можливість передачі приміщення з оренди.

Позивачем 01.03.2016р. був направлений відповідачу лист вих. № 10/71 з пропозицією продовжити термін дії договору або здати приміщення.

Відповідач зазначає, що спонукання позивачем до укладення договору оренди приміщення та наступне блокування доступу ПП «ДЕНК-ТПР» до орендованого приміщення, використовуючи те, що орендоване приміщення знаходиться на території ВАТ «Оснастка», спрямоване на перешкоджання відповідачу з вивезення майна до закінчення дії договору з наступним наміром заволодіти ним під виглядом втрати майна внаслідок закінчення договору оренди та невивезення його власником. Більше того, перешкоджання орендарю вивезти майно супроводжується продовженням нарахування орендної плати та подачею до суду позову про стягнення так званої заборгованості.

У відповідь на вимоги щодо усунення перешкод, ВАТ «Оснастка» листом від 01.03.2016р. №10/71 повідомило ПП«ДЕНК-ТПР», що перешкоджання орендодавцем вільному доступу орендарю до орендованого приміщення не підтверджується жодними доказами.

Вважаючи, що директором ВАТ «Оснастка» було вчинено дії, спрямовані на незаконне заволодіння чужим майном, блокування доступу ПП «ДЕНК-ТПР» до орендованого приміщення та власного майна, відповідач 24.02.2016р. та 25.02.2016р. звернувся до Нововолинського ВП ГУ Національної поліції у Волинській області із заявами про вчинення кримінальних правопорушень.

За результатами розгляду даних заяв листами Нововолинського ВП ГУНП у Волинській області від 24.02.2016р. №780 та від 25.02.2016р. №801 та висновками Нововолинського ВП ГУНП у Волинській області від 24.02.2016р. №780 та від 25.02.2016р. №801 було повідомлено, що дані звернення були розглянуті в порядку Закону України «Про звернення громадян». В ході перевірок було встановлено, що дійсно виконавчим директором ВАТ «Оснастка» ОСОБА_2 вчинялись дії по перешкоджанню ИП «ДЕНК-ГПР» вивезенню майна з орендованого приміщення, а гр.ОСОБА_2 пояснив, що він дійсно повісив замок з метою недопущення вивезення майна. Зазначається також, що оглянути саме приміщення працівникам поліції не вдалось, оскільки ворота на територію ВАТ «Оснастка» були зачинені і дозволу на огляд приміщення гр.ОСОБА_2 отримано не було.

03.03.2016р. ПП «ДЕНК-ТПР» знову зверталось до Нововолинського ВП ГУНП у Волинській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення з приводу того, що виконавчим директором ВАТ «Оснастка» ОСОБА_2 вчиняються дії по перешкоджанню вивезенню майна ПП «ДЕНК-ТПР» та наявні всі ознаки кримінального правопорушення щодо заволодіння чужим майном.

За результатами розгляду даної заяви, листом Нововолинського ВП ГУНП у Волинській області від 10.03.2016р.№469/63/01-2016 було повідомлено, що за результатами перевірок було встановлено, що директор ПП «ДЕНК-ТПР» ОСОБА_4 03.03.2016р. близько 15 години приїхав, щоб забрати майно яке належить ПП «ДЕНК-ТПР» з раніше орендованого приміщення ВАТ «Оснастка», проте виконавчий директор ВАТ «Оснастка» гр. ОСОБА_2 не дав цього зробити, мотивуючи це тим, що у директора ПП «ДЕНК-ТПР» ОСОБА_4 відсутні документи на майно.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно ч.1, 7 ст.193 ГК України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до положень статті 762 ЦК України за користування майном справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Оскільки відповідач не здав приміщення по акту прийому передачі, за період з 01.12.2015р. по 21.06.2016р. позивачем було нараховано 169249,28грн орендної плати, відповідач оплатив 77933,72грн. Згідно розрахунку позивача сума боргу за оренду приміщення становить 91315,56грн.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку та двостороннього акту звірки взаємних розрахунків станом на 04.03.2016р. відповідачу нараховано 8380,64грн. заборгованості.

В судовому засіданні представник відповідача подав копію платіжного доручення №265 від 22.06.2016р. про оплату 8380,64грн. заборгованості по орендній платі.

Згідно опису вкладення позовна заява відправлена позивачем 23.06.2016р. Термін дії договору оренди був продовжений сторонами до 29.02.2016р., проплата за оренду мала бути здійснена відповідачем до 04.02.2016р. Тобто на день подачі позову заборгованість за оренду за період 04.02.2016р. по 29.03.2016р. була погашена відповідачем повністю, проте з порушенням строків.

Частиною 4 ст. 612 ЦК України встановлено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно частин 1, 2 ст.613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

ОСОБА_4 встановлено, що умовами договору оренди не передбачено обовязку орендаря надавати супровідні чи будь-які інші документи для ввезення чи вивезення із орендованого приміщення майна.

Позивач зазначає, що частина майна, що передавалася була спірна, а тому позивач не надав можливості відповідачу вивезти майно. Водночас, позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що в орендованому приміщенні знаходиться майно позивача, а також доказів щодо вивезення відповідачем майна позивача.

Відповідно до ч.1ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст.. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Нарахування позивачем заборгованості по орендній платі після закінчення договору оренди за період з 01.03.2016р. по 20.06.2016р. є безпідставним та необґрунтованим, оскільки позивачем здійснювались перешкоди ПП «ДЕНК-ТПР» щодо вивезення майна та передачі орендованого приміщення згідно акту притйому-передачі.

Враховуючи викладене в позові в частині стягнення 91315,56грн. заборгованості по оренді слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до п. 9.1 договору у випадку прострочення по сплаті орендних платежів нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент проведення розрахунків та 30% річних від простроченої суми за кожен день прострочення.

За період з 04.02.2016р. по 04.03.2016р. відповідачу нараховано 919,40грн. 30% річних та 1306,36грн. пені. Після повного погашення відповідачем боргу сума нарахування за період з 05.03.2016р. по 21.06.2016р. 30% річних становить 750,81грн., пені 1002,47грн. Всього відповідачу нараховано 1670,21грн. 30% річних та 2308,83грн. пені (3979,04грн.).

На день розгляду спору заборгованість відповідача в частині стягнення 1670,21грн. 30% річних та 2308,83грн. пені не погашена, підтверджена матеріалами справи та підлягає до стягнення. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір по справі підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог. Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст. 11, 509, 599, 610, 611, 612, 613, 625, 626, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 230, 231, 283, 286 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства ДЕНК-ТПР (45400, Волинська обл.., м.Нововолинськ, вул..Луцька, 11, код ЄДРПОУ 33534140)на користь відкритого акціонерного товариства Оснастка (45403, Волинська обл.., м.Нововолинськ, вул..Луцька, 25, код ЄДРПОУ 05797977) 3979грн. 04коп. (з них: 1670,21грн. 30% річних та 2308,83грн. пені), а також 59грн. 69коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Повний текст рішення складено

09.09.2016

СуддяО. Г. Слободян