Ухвала суду № 61224801, 09.09.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

09 вересня 2016 р. Справа № 804/5729/16

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КСГ ДНІПРО» до Начальника Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Григорчука О.В. про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

06 вересня 2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КСГ ДНІПРО» до Начальника Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Григорчука О.В, в якій позивач просив визнати протиправним рішення відповідача №384466 від 15.08.2016р. та зобов'язати звільнити з-під арешту належне позивачу майно.

Перевіривши матеріали вказаної позовної заяви відповідно до вимог частини1 статті 107 КАС України, суд приходить до висновку, що її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, з огляду на наступне.

Згідно ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Приписами п.1 ч.2ст.17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною 2 статті 4 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, 19.03.2015р. Нікопольським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно ТОВ «Агрофірма Весна».

Вважаючи означене рішення протиправним та таким що порушує права позивача, оскільки майно на яке було накладено арешт на підставі договору №1 про відступлення права вимоги за кредитним договором від 26.11.2015р. знаходилось в якості забезпечення за ТОВ «КСГ Дніпро», останній звернувся до відповідача із заявою від 05.08.2016р. про звільнення майна з-під арешту, проте 23.08.2016р. отримав лист від 15.08.2016р. про відмову.

Так, через чинність цієї постанови станом на теперішній час позивач, позбавлений права належним чином володіти, користуватися та розпоряджатися цим майном.

Таким чином, заявляючи позовні вимоги про визнання протиправним рішення відповідача №384466 від 15.08.2016р. про відмову у звільненні майна з-під арешту та зобов'язання звільнити з-під арешту майно, позивач, фактично, просить звільнити з-під арешту це майно та зняти заборону на його відчуження, як новий власник цього майна.

Згідно з частиною другою статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Право власності належить до речових прав та складається з трьох правомочностей: права володіння, права користування та права розпорядження майном, регулювання яких здійснюється актами цивільного законодавства.

З огляду на наведене, даний спір носить приватно - правовий характер, оскільки під час вирішення такого спору з'ясуванню підлягають обставини щодо підстав набуття позивачем права власності на спірне майно, у зв'язку із чим зазначені вимоги є приватноправовими та втрачають ознаки публічно-правового спору, оскільки по суті позивач доводить своє право на нерухоме майно та вимагає усунути обставини, що перешкоджають реалізації права власності на спірне майно.

Отже, в даному випадку має місце спір про право, який підлягає розгляду в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.

Так, ч.1 ст. 15 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

При цьому частиною другою статті 114 Цивільно-процесуального кодексу України визначено, що позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи характер спірних правовідносин, який є цивільно-правовим і не має ознак публічно-правового спору в розумінні КАС України, суд приходить до висновку, що даний спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на наведене та керуючись ст. ст. 107, 109, 160, 165, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КСГ ДНІПРО» до Начальника Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Григорчука О.В. про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

Роз'яснити позивачу, що з означеними позовними вимогами він може звернутися в порядку цивільного судочинства.

Повторне звернення цих ж осіб до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, згідно ч.5 ст.109 КАС України, не допускається.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та у строки, визначені ст. 186 КАС України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Суддя О.М. Турова