Ухвала суду № 61224754, 12.09.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

12 вересня 2016 р. справа № 812/257/15

Суддя-доповідач Донецького апеляційного адміністративного суду Ляшенко Д.В. розглянувши апеляційну скаргу Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2015 року у справі № 812/257/15 (головуючий І інстанції Секірська А.Г.) за позовом Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" до Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби України - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001003720, №0001013720 від 23.12.2014,-

ВСТАНОВИВ:

До Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 812/257/15 з апеляційною скаргою Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2015.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст.187 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

За частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року (далі - Закон № 3674), судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" (на час звернення позивача з позовом) з 1 січня 2015 року мінімальна заробітна плата була встановлена у місячному розмірі 1218 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, в прохальній частині позовної заяви міститься одна вимога немайнового характеру про визнання протиправним, скасування наказу, визнання протиправною дії, та одна вимога майнового характеру про скасування податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до абз.1 та 2, ч.3 ст.6 Закону № 3674 за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до п.п.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону № 3674 (у редакції на час звернення позивача з позовною заявою) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, сплата судового збору становить 0,06 розміру мінімальної заробітної плати (73,08грн.). Тобто, судовий збір за немайновий характер позовних вимог, підлягав сплаті до суду 1 інстанції у розмірі 73(сімдесят три) гривні 08коп.

Відповідно до п.п.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону № 3674 (у редакції на час звернення позивача з позовною заявою) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, сплата судового збору становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати(4872грн.).

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 18.01.2012 року № 165/11/13-12 про надання роз'яснення щодо застосування підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" повідомляється наступне.

При визначенні характеру адміністративного позову як майнового судам необхідно враховувати таке.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Як вбачається з оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0001003720 та 0001013720, у відповідності до п.п.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону № 3674, загальна сума судового збору становить більше 4 розмірів мінімальної заробітної. Отже, за майновий характер позовних, до суду 1 інстанції позивач повинен був сплатити судовий збір у сумі 4872(чотири тисячі вісімсот сімдесят дві) гривні.

Відповідно до приписів ч.2 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п.п.2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674 (в редакції на час звернення позивача з апеляційною скаргою) за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставку судового збору встановлено у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при подані позовної заяви, іншої заяви і скарги. Тобто, вказана ставка судового збору розраховується з суми судового збору, яку позивач повинен був би сплатити за подання позову до суду першої інстанції (73,08грн. та 4872грн).

110% від 73,08грн. складає 80(вісімдесят) гривень 39коп.

110% від 4872грн. складає 5359 (п'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять)гривень 20коп.

Таким чином, апелянту необхідно усунути встановлені судом недоліки апеляційної скарги, а саме, надати докази сплати судового збору у загальному розмірі 5439(п'ять тисяч чотириста тридцять дев'ять) гривень 59коп.

При цьому недоплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами: рахунок - 31211206781059, код ЄДРПОУ - 37944338, МФО банку - 834016 , отримувач - Краматор.УК/м.Краматорськ/22030101, банк - ГУДКСУ у Донецькій обл., код класифікації доходів бюджету - 22030101, символом звітності 206 з параметром RR (81), призначення платежу - «судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), за апеляційною скаргою (ПІБ скаржника), Донецький апеляційний адміністративний суд».

Відповідно до абз. 1 частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга також залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до вимог частини 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

З матеріалів справи вбачається що копію постанови Луганського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2015 року, апелянт отримав 16 вересня 2015 року, разом з тим, з апеляційною скаргою, відповідач звернувся вдруге 23 серпня 2016 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що апелянтом порушено строк звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою на постанову суду 1 інстанції.

При цьому, апелянтом у відповідності до пункту 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України в прохальній частині апеляційної скарги не порушено питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, та не надіслано на адресу суду відповідну заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, з посиланням на те, що строк пропущено з поважної причини.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у відповідності до абзацу 2 частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк, а саме тридцятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані не поважними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Враховуючи викладене, апелянту для усунення недоліків апеляційної скарги необхідно надати докази сплати судового збору у загальному розмірі 5439(п'ять тисяч чотириста тридцять дев'ять) гривень 59коп., та звернутись до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій обґрунтувати поважність причин його пропущення.

Частиною 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Керуючись ч.1 та ч. 5 ст. 108, ст. 187, ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2015 року у справі № 812/257/15 - залишити без руху.

Скаржнику усунути встановлені недоліки апеляційної скарги шляхом невідкладного подання до Донецького апеляційного адміністративного суду доказів сплати судового збору у загальному розмірі 5439(п'ять тисяч чотириста тридцять дев'ять) гривень 59коп., та звернутись до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій обґрунтувати поважність причин його пропущення..

Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - тридцять днів з моменту отримання ухвали.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

В разі невиконання вимог цієї ухвали апеляційна скарга повертається апелянту.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач Ляшенко Д.В.