Ухвала суду № 61224504, 08.09.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2016 р. Справа № 876/4437/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Галицького районного суду м. Львова від 03.06.2016 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної фіскальної служби України про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил, -

встановив:

11.04.2016 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відповідача - Волинської митниці Державної фіскальної служби України про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил.

В обґрунтування вимог позовної заяви ОСОБА_1 покликається на те, що постановою Волинської митниці ДФС України від 30.03.2016 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України та накладено стягнення у розмірі 8500 грн. В постанові митниці зазначено, що позивач перевищив більш ніж на десять діб встановлений ч. 1 ст. 95 МК України строк доставки товару - автомобіля марки «AUDI A8» VIN НОМЕР_1, р.н. НОМЕР_2, що перебуває під митним контролем, до фіскальних органів призначення (пункту вивезення за межі митного контролю України). З даною постановою ОСОБА_1 не згідний та вважає її необґрунтованою, такою, що не відповідає чинному законодавству України та порушує законні права та інтереси позивача.

Позивач зазначає, що автомобіль не був вивезений за митний кордон України з причин поломки автомобіля у Львівській області. ОСОБА_1 вважає, що до строків транзитного перевезення не може бути включений період дії обставин непереборної сили, чим є факт перебування транспортного засобу у несправному стані. Крім цього зазначає, що ним вживалися заходи щодо повідомлення митниці про неможливість вивезення автомобіля. Просить суд скасувати постанову, провадження у справі про порушення митних правил закрити.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 03.06.2016 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою суду, позивач - ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав наведених у апеляційній скарзі (аналогічних тим, що були викладені у позовній заяві). Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін, з наступних підстав.

Так, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 11.03.2016 року старшим державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста «Володимир-Волинський» Волинської митниці ДФС - ОСОБА_2 складено протокол про порушення митних правил відносно ОСОБА_1

В ході митного контролю було встановлено, що автомобіль марки «AUDI A8» VIN НОМЕР_1, р.н. НОМЕР_2 був завезений позивачем в Україну 28.01.2016 року через п/п «Устилуг» Волинської митниці ДФС . З митної території України до 07.02.2016 року ОСОБА_1 транспортний засіб не вивозив. Таким чином, ОСОБА_1перевищив встановлений ст.95 МК України термін перебування під митним контролем більше ніж 10 діб.

30.03.2016 року в.о. начальника Волинської митниці ДФС - Шавлаком О.В. винесено постанову № 0566/20510/2016 в справі про порушення митних правил, згідно з якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 гривень.

З даною постановою ОСОБА_1 не згідний та вважає її необґрунтованою, такою, що не відповідає чинному законодавству України та порушує законні права та інтереси позивача.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.90 МК України, транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Частиною 1 ст. 381 МК України передбачено, що громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом..

При цьому, згідно гл. 55 р. ХІІ МК України, поміщення громадянином - резидентом транспортного засобу, постійно зареєстрованого у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, у будь-який інший митний режим ніж транзит супроводжуватиметься обов'язковим письмовим декларуванням цього транспортного засобу та виконанням інших митних формальностей, передбаченихМитним кодексом України (письмове зобов'язання, застосування заходів гарантування тощо).

Згідно пункту 1 частини 1 статті 95 МК України, встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Так, судами встановлено, що пропуск ввезеного ОСОБА_1 автомобіля марки «AUDI A8» VIN НОМЕР_1, р.н. НОМЕР_2, здійснено у порядку, передбаченому нормами ч.1 ст.381 МК України - в митному режимі «транзит», на строк, передбачений ст. 95 МК України для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб). У випадку ввезення даного транспортного засобу в іншому режимі ніж транзит, позивач зобов'язаний був письмово задекларувати такий транспортний засіб та виконати інші митні формальності. Тобто, термін вивезення вищевказаного автомобіля з митної території України закінчився 07.02.2016 року.

Згідно ст.ст. 90, 93, 102 МК України та розділу І п. 4 наказу Держмитслужби України від 17.11.2005 р. № 1118 "Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України", автомобіль позивача перебував під митним контролем, а до його переміщення повинні виконуватися наступні вимоги: перебувати у незмінному стані, крім природних змін; не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленим у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 470 МК України передбачено відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів.

В контексті вище встановлених обставин справи суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що ОСОБА_1 перевищив строк транзитного перевезення (доставки) автомобіля марки «AUDI A8» VIN НОМЕР_1, р.н. НОМЕР_2, митною територією України більш ніж на 10 діб, чим вчинив порушення митних правил, передбачене ч. 3 ст. 470 МК України.

Суд апеляційної інстанції не бере до уваги доводи апелянта про те, що до нього не може бути застосовано норми ст.470 МК України, оскільки транспортний засіб, яким він перетинав кордон у період з 30.01.2016 року по 29.03.2016 року перебував у несправному стані, виходячи із наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 192 МК України, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний:

1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання;

2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Розділом VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 р. № 657 (далі-Порядок), визначено порядок документального підтвердження факту аварії чи дії обставин непереборної сили.

Відповідно до п.2 розділу VIII Порядку:

аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи;

документальне підтвердження - надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили;

обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події;

факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

Так, ОСОБА_1 в обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на обставину непереборної сили, а саме поломку транспортного засобу, що унеможливила його пересування.

Згідно з п.3 розділу VIII Порядку, залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Відповідно до п.5 розділу VIII Порядку, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Керівник митного органу, в зоні діяльності якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особа, що виконує його обов'язки, після отримання заяви невідкладно організовує проведення огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, за винятком випадків, коли такий огляд проводити недоцільно з урахуванням характеру аварії чи обставин непереборної сили та їх наслідків.

За результатами огляду складається акт встановленої форми у трьох примірниках. Один примірник акта вручається особі, відповідальній за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, другий - невідкладно надсилається митному органу, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, а третій - залишається у справах митного органу, посадовими особами якого він був складений.

В силу пункту 6 розділу VIII Порядку, у випадку, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, яким здійснюється контроль за цими товарами, транспортними засобами, з письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

При цьому разом із заявою подаються: документи, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, видані компетентними органами (установами) та засвідчені в установленому порядку; примірник акта про проведення огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, магазинів безмитної торгівлі, територій вільних митних зон та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи, якщо аварія чи обставини непереборної сили мали місце на митній території України у зоні діяльності іншого митного органу та таким іншим митним органом проводився огляд; письмове підтвердження митного органу, якщо аварія чи обставини непереборної сили мали місце на митній території України у зоні діяльності іншого митного органу і таким іншим митним органом огляд не проводився згідно з абзацом четвертим пункту 5 цього розділу.

Рішення про припинення (завершення) митного режиму приймається лише щодо транспортних засобів або товарів (їх частини), які внаслідок факту аварії чи дії обставин непереборної сили були знищені, повністю та безповоротно пошкоджені, втрачені або зіпсовані.

Беручи до уваги вищевикладені правові норми апеляційний суд поділяє висновок суду першої інстанції про те, що у даному випадку автомобіль марки «AUDI A8» VIN НОМЕР_1, р.н. НОМЕР_2 не був безповоротно пошкоджений, що унеможливлює завершення у зв'язку з цим режиму «транзит».

Так, відповідно до п. 9 вищевказаного Порядку, залишки або відходи товарів, транспортних засобів, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, повинні бути в установленому порядку задекларовані у відповідний митний режим або з дозволу митного органу видалені відповідно до законодавства України.

Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В контексті вищевикладених процесуальних норм суд апеляційної інстанції не бере до уваги Довідку, видану ПП ОСОБА_4, про те, що автомобіль позивача з 30.01.2016 року по 29.03.2016 року знаходився в майстерні по обслуговуванню автомобілів, та акт приймання-передачі виконаних робіт, оскільки дана довідка та акт підтверджують лише те, що автомобіль знаходився на ремонті та не доказують того, що поломка машини не дозволяла вивезення автомобіля своїм ходом або за допомогою спеціальних технічних засобів.

Також, апеляційний суд критично оцінює посилання ОСОБА_1 про те, що 01.03.2016 року позивач письмово повідомив Львівську митницю ДФС про поломку транспортного засобу, оскільки таке повідомлення мало місце вже після закінчення встановленого строку транзитного перевезення, а саме після 07.02.2016 року, та не було належним чином документально підтверджено.

Тому, дані дії позивача не можуть розцінюватись як належне, своєчасне та з письмовим документальним підтвердженням, повідомлення органу митниці про факт аварії чи дії обставин непереборної сили.

Як наслідок, судом першої інстанції вірно встановлено, що наявні у матеріалах справи: довідка від 29.03.2016 року ПП ОСОБА_4, акт приймання-передачі виконаних робіт від 29.03.2016 року, письмове повідомлення від 01.03.2016 року, роздруківка телефонних дзвінків, не є належними і достатніми доказами існування обставин, що унеможливили виконання вимог положень МК України.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та необґрунтованими, такими, що не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Галицького районного суду м. Львова від 03.06.2016 р. по справі № 461/2430/16-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді О.О.Большакова

В.Я. Макарик

Ухвала складена в повному обсязі 09.09.2016 року.