Ухвала суду № 61224474, 08.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 754/2580/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Мальченко О.В., Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

08 вересня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кучми А.Ю.;

суддів: Аліменка В.О., Карпушової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 11 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Києва із адміністративним позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив суд визнати протравними дії щодо відмови у призначенні пенсії за віком відповідно до частини першої статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням пенсійного віку на 10 років, зобов'язати відповідача призначити та виплачувати пенсію із зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до частини першої статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 26.11.2015.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 11 травня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову Деснянського районного суду м. Києва від 11 травня 2016 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач 26 листопада 2015 року звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на 10 років.

Проте, листом управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва від 14.12.2015 №10618/061 позивачу відмовлено у призначенні пенсії, оскільки відсутня довідка за формою №122, яка є основним документом, що визначає час виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС безпосередньо в зоні відчуження; разом з заявою позивачем були надані копії документів: паспорту, трудової книжки, посвідчення ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, ксерокопії документів з Управління праці та соціального захисту населення, на підставі яких видано посвідчення, довідки про заробітну плату.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Відповідно до положень статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Так, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку на 10 років.

Відповідно до абзацу сьомого підпункту 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 р. №22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846), у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи які засвідчують особливий статус особи, а саме посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року №122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Отже при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для підтвердження періоду роботи в населеному пункті чи об'єкті, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, надаються, у разі наявності, довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 №122, та, у разі її відсутності, інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, те, що позивач працював у зоні відчуження - у м. Чорнобилі, у період з 16 червня 1986 року по 30 червня 1986 року підтверджується довідкою Управління будівництва Чорнобильської АЕС.

Як вбачається з трудової книжки, позивач у період з 11.07.1984 по 01.01.1991 працював в Управлінні будівництва Чорнобильської АЕС.

Також, як встановлено судом першої інстанції, згідно особових рахунків нарахування заробітної плати, позивач у період з 16 червня 1986 року по 30 червня 1986 року працював у зоні відчуження та отримував заробітну плату по підвищеним тарифним ставкам.

Згідно Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 р. №106, м. Чорнобиль належить до зони відчуження.

Крім того, відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно частини першої статті 15 зазначеного Закону підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Відповідно до пункту 3 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 р. - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 р. до 31 грудня 1986 р. - не менше 5, а у 1987 р. - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення синього кольору, серія А. При цьому у посвідченні на правій стороні по діагоналі зліва направо ставиться штамп фарбою червоного кольору «Перереєстровано» і на вільному місці виконується запис про дату перереєстрації. Починаючи з 1 жовтня 1998 року зазначене посвідчення без такого штампу вважається недійсним. Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» і «Постраждалий від Чорнобильської катастрофи» (категорії 1, 2, 3 серії А) без відмітки про перереєстрацію, передбачену у абзаці першому пункту З постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1997 року №135, з тимчасовими вкладками затвердженого цією постановою зразка для осіб, які станом на 1 жовтня 1998 р. не отримали відповідної довідки у Державному галузевому архіві Міністерства оборони, вважаються чинними до 1 травня 1999 року.

Тому, те, що позивач перебував у зоні відчуження та виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС підтверджується також відповідним посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії серії А №200301с від 20.03.2008, в якому на правій стороні по діагоналі зліва направо проставлено штамп «Перереєстровано».

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позивач працював у зоні відчуження у період з 16.06.1986 по 30.06.1986, що дає право на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат колегія суддів виходить з наступного.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2016 року скаржнику відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення апеляційним судом.

Оскільки станом на момент вирішення справи доказів відповідної сплати судового збору апелянтом суду не надано, керуючись положеннями статей 88, 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до чинної на час подання апеляційної скарги редакції Закону України «Про судовий збір», з відповідача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 606,32 грн.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі м. Києва залишити без задоволення, постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 24 червня 2015 року - без змін.

Стягнути з Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 40379527, адреса: 02225, м. Київ, вул. Каштанова, 6) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206781007, отримувач УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва, банк отримувача ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 606 (шістсот шість) гривень 32 копійки.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

Суддя: В.О. Аліменко

Суддя: О.В. Карпушова

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Карпушова О.В.

Аліменко В.О.