Ухвала суду № 61224399, 07.09.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/467/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Мультян М.Б.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

07 вересня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Стаднік Л.В.,

представника позивача: Богатира С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Немирівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом Немирівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по транспортному податку з фізичних осіб,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2016 року Немирівська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Вінницькій області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просила винести рішення про стягнення податкового боргу по транспортному податку з фізичних осіб в сумі 20833,33 грн. з фізичної особи ОСОБА_3 на р/р №31416715700381, одержувач Немирівська міська рада м. Немирів платіж 1801100023.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок - невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи з наступного.

Як слідує з матеріалів справи, 08 червня 2015 року Немирівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Вінницькій області винесено податкове повідомлення-рішення № 610-17, за яким ОСОБА_3 визначено суму податкового зобов'язання по транспортному податку в сумі 20833 грн. 33 коп.

Крім того, позивачем винесено податкову вимогу форми "Ф" № 1508-23 від 13 жовтня 2015 року.

Однак, відповідачем вказана вимога не виконана, що стало підставою звернення Немирівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

За приписами пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VІ, обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 57.3. ст. 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1- 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Порядок та процедура направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків врегульовані п. 58.3 ст. 58 ПК України та відповідним Порядком, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 28.11.2012 року №1236 (чинним на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №1236).

За приписами п. 3.8 Порядку № 1236, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження з повідомленням про вручення. Аналогічні положення відображені у абз. 2 п. 58.3 ст. 58 ПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення № 610-17 від 08 червня 2015 року надіслано відповідачу на адресу: АДРЕСА_1, проте не вручено адресату у зв'язку з поверненням поштового відправлення відділом зв'язку з відміткою про причини невручення "за закінченням терміну зберігання". Крім того, в аналогічному порядку та за тією ж адресою надіслано відповідачу і податкова вимога форми "Ф" № 1508-23 від 13 жовтня 2015 року, яку також не вручено ОСОБА_3

В той же час, згідно відомостей адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС України у Вінницькій області, фізична особа ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає за адресою АДРЕСА_2 з 23 жовтня 2001 року.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 610-17 від 08 червня 2015 року та податкова вимога форми "Ф" № 1508-23 від 13 жовтня 2015 року були надіслані відповідачу за невірною адресою - АДРЕСА_1, в той час як вірна адреса - АДРЕСА_3, що унеможливило отримання останнім зазначених документів та виконання їх у встановлений строк.

Відповідно до п. 3.11 Порядку № 1236, передбачено, що у разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом при його направленні, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків. У разі встановлення такої помилки працівник структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником органу державної податкової служби для виконання таких функцій, забезпечує виправлення допущених при направленні податкового повідомлення-рішення помилок та направляє його повторно протягом наступного робочого дня від дня отримання відповідного повідомлення поштової служби.

Таким чином, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції щодо безпідставності позовних вимог, оскільки грошове зобов'язання в сумі 20833 грн. 33 коп., яке визначене податковим повідомленням-рішенням № 610-17 від 08 червня 2015 року є неузгодженим, а тому - не набуло статусу податкового боргу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем надано суду достатньо належних доказів, які свідчать про неправомірність заявлених позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Немирівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 12 вересня 2016 року.

Головуючий Граб Л.С. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.