Ухвала суду № 61224384, 06.09.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2016 р.Справа № 818/2791/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.

представника позивача Макаренка М.А.

представника позивача Радівілова Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Наумівський спиртовий завод" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 31.03.2016р. по справі № 818/2791/14

за позовом Державного підприємства "Наумівський спиртовий завод"

до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державне підприємство «Наумівський спиртовий завод», звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сумської ОДПІ ГУ Міндоходів у Сумській області (на даний час - Сумська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Сумській області) №0000942200 від 24.06.2014р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку (спирт) у розмірі 12 701 039 грн. 37 коп. та штрафну санкцію в сумі 3175259 грн. 84 коп.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтується на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки, а відтак, суперечать ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 10.11.2014 року в задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Наумівський спиртовий завод" до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 року постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.11.2014р. по справі № 818/2791/14 скасовано.

Прийнято нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Наумівський спиртовий завод» до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області від 24.06.2014 р. № 0000942200.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.02.2016 року постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року у справі №818/2791/14 скасовано.

Справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 31.03.2016 року в задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Наумівський спиртовий завод" до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено в повному обсязі.

Позивач, Державне підприємство "Наумівський спиртовий завод", не погодившись з постановою Сумського окружного адміністративного суду від 31.03.2016 року, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники позивача підтримали апеляційну скаргу, просили задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що в період з 14.05.2014 р. по 03.06.2014 р. відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питання здійснення контролю за дотриманням платником податків законодавства у частині правомірності використання податкових пільг з акцизного податку при реалізації фракції головної етилового спирту ДП "Наумівський спиртзавод".

В ході перевірки було встановлено, що 10 липня 2013 року між ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (комісіонер) та ДП "Наумівський спиртзавод" (комітент) був укладений договір комісії №49-к.

За умовами зазначеного договору Комісіонер зобов'язується за дорученням комітента укласти за плату від свого імені, але за рахунок комітента один або декілька договорів поставки на внутрішній ринок у 2013 році фракції головної етилового спирту в кількості не менше 10 дал. за ціною не нижче 10 грн. за 1 дал товару.

В рамках виконання умов зазначеного договору між ДП "Укрспирт" (постачальник), ДП "Наумівський спиртазвод" (вантажовідправник) та ТОВ "Імперіал" (покупець) укладено договір поставки фракції головної етилового спирту на внутрішній ринок від 10 липня 2013 року №49, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю, вантажовідправник - відвантажити, а покупець - прийняти та оплатити фракцію головну етилового спирту (далі - товар) в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, для виробництва "Засобу рідкого для розпалювання вогню".

Згідно з Додатковою угодою № 1 до договору від 09 вересня 2013 року, загальна кількість товару, що постачається у 2013 році, становить 26100 дал, у т.ч. у 3 кварталі 2013 року - 19400 дал, у 4 кварталі 2013 року - 6700 дал, загальна вартість товару складає 574200, 00 грн. із розрахунку вартості одного декалітра товару 22 грн. 00 коп. (з урахуванням ПДВ).

На виконання вказаного договору позивачем ДП "Наумівський спиртзавод" було відвантажено ТОВ "Імперіал" фракцію головну етилового спирту (далі по тексту - ФГЕС) на підставі нарядів на відпуск спирту, виданих Міністерством доходів і зборів України за рознарядками № 29-ФГЕС та № 34-ФГЕС: №58фгес від 17 липня 2013 року - в кількості 19400 дал №78фгес від 19 вересня2013 року - 6700 дал.

За результатами перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог підпунктів 229.1.1, 229.1.2 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством не сплачено податок на загальну суму 12701039,37 грн., у т.ч. за липень 2013 року - 1627924,06 грн., серпень 2013 року - 7757285,31 грн., жовтень 2013 року - 3315830,0 грн.; підпункту 213.3.5. пункту 213.3. статті 213 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено неправомірне застосування податкової пільги по акцизному податку по коду 14020033 "Звільняються від оподаткування операції з реалізації підакцизних товарів (продукції), крім нафтопродуктів, вироблених на митній території України, що використовується як сировина для виробництва підакцизних товарів (продукції)".

Сумською ОДПІ складено акт від 11.06.2014 року № 31/22/00375208 (а.с.6-12, І том). На підставі наведених висновків акту Сумською ОДПІ ГУ Міндоходів у Сумській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0000942200 від 24 червня 2014 р., яким позивачеві донараховано акцизного податку в сумі 12701039,37 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 3175259,84 грн. (а.с. 5).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх положень законодавства, обставин даної справи та на підставі усіх матеріалів, які мають значення для конкретної ситуації, а, отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Вирішуючи спір колегія суддів зазначає, спосіб дій органів державної податкової служби України при реалізації владної управлінської функції - контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань платників податків визначений нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП "Наумівський спиртзавод", є виробником підакцизної продукції, що підтверджується копіями свідоцтв про якість реалізованої продукції та даними бухгалтерського обліку, зокрема звітами про обсяги виробництва та реалізації спирту (форма № 1-РС).

Відповідно до підпункту 213.3.5 Податкового кодексу України, операції з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування: реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів (продукції). Ця норма не поширюється на операції з реалізації та/або передачі в межах одного підприємства нафтопродуктів.

Отже, при реалізації підакцизної продукції, як виробник такої продукції, позивач мав право на використання податкової пільги по акцизному податку, за умови подальношо виробництва з цієї сировини підакцизних товарів. Для виробництва підакцизних товарів покупець має бути також платником акцизного податку.

Щодо доводів позивача, що реалізовував та декларував фракцію головну етилового спирту, як сировину для ТОВ «Імперіал» для подальшого виробництва з даної сировини підакцизних товарів - засіб рідкий для розпалювання вогню, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 215.1. Податкового кодексу України, до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; пальне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

Визначення "спиру етилового", міститься у підпункті 14.1.237 Податкового кодексу України, відповідно до якого, "спирт етиловий" - всі види спирту етилового, біоетанол, які зазначені у товарних позиціях 2207 та 2208 згідно з УКТ ЗЕД.

Як вбачається з матеріалів справи, що позивач реалізовував не сировину, а саме підакцизний товар - спирт етиловий (об'ємна частка спирту етилового в ФГЕС не менше 92%), тоді як покупець - ТОВ «Імперіал» з даного підакцизного товару виготовляв засіб рідкий для розпалювання вогню «Прометей», який не можна вважати підакцизним товаром, оскільки даний товар відноситься до групи товарів 36 по УКТ ЗЕД ТУ 36.6-31583272-001-2001, а саме 3606 - вироби з горючих матеріалів.

Таким чином доводи позивача є безпідставними.

Що стосується наявності Довідки ДПІ в Обухівському районі Київської області та наряду на відвантаження ФГЕС ТОВ «Імперіал», колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, підприємством у податкових накладних, оформлених на відпущену фракцію головну етилового спирту, зазначався код товару згідно УКТ ЗЕД - 2207200000.

Відповідно до ст. 69 Митного кодексу України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) .

Контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД здійснюють митні органи.

Таким чином, наявність Довідки ДПІ в Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київській області від 03 вересня 2014 року №2283/10/10-16-22-04-31583272 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Імперіал" на рішення Торгово-промислової палати України, викладене у листі від 12 травня 1997 року №6602.2-8/611, згідно з яким ФГЕС віднесена до групи 23 "Залишки та відходи харчової промисловості" за кодом 230330000 "барда та інші відходи і залишки від пивоваріння та винокуріння" жодним чином не доводить правомірності використання позивачем податкової пільги зі сплати акцизного збору, встановленої в підпункті 213.3.5 пункту 213.3 статті 213 ПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, на запит Сумської ОДПІ від 23.05.2014р. №4816/8/18-15-21-015 щодо проведення дослідження з питання визначення коду УКТ ЗЕД, якому відповідає фракція головна етилового спирту, вироблена згідно технічних умов ТУ У 18.401-97 «Фракція головна етилового спирту. Технічні умови» (за змінами) Сумська митниця листом від 27.05.2014р. №7806/7718-28-10-0224 повідомила, що враховуючи наведені у ТУ У 18.40 1-97 вимоги до об'ємної частки етилового спирту в фракції головного етилового спирту (не менше 92%), фракція головна етилового спирту повинна класифікуватися, як спирт етиловий у товарній позиції 2207 УКТ ЗЕД залежно від того, не денатурований чи денатурований спирт - в залежності від наявності денатурованих добавок».

В свідоцтвах про якість зазначено, що об'ємна частка етилового спирту у фракції головної 1 л етилового спирту в % не менше 92.1, постачався спирт об'ємна частка етилового спирту у фракції головної 1 л етилового спирту в % не менше 92.1, цей факт підтверджується товарно-транспортними накладними на переміщення спирту етилового до ТОВ «Імперіал» та не заперечується позивачем.

Аналізуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач реалізував ТОВ «Імперіал» не сировину для подальшого виготовлення підакцизного товару, а саме підакцизний товар - спирт етиловий, який відповідає товарній позиції 2207 УКТ ЗЕД.

Щодо доводів позивача, що підставою для відпуску покупцеві ФГЕС з акцизного складу без оплати акцизного податку коштами та з використанням пільги було забезпечення його сплати простими векселями, авальованими АБ «Укргазбанк» і взятими на облік ДПІ в Обухівському районі, а також Довідками про взяття на облік податкових векселів, що підтверджують зобов'язання із сплати сум акцизного податку, виданих ДПІ в Обухівському районі, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.204. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, вексель засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити до Державного бюджету України відповідну суму коштів і є податковим зобов'язанням, визначеним векселедавцем самостійно і узгодженим з дня взяття на облік векселя контролюючим органом за місцезнаходженням векселедавця, а в разі, якщо законодавством передбачено відстрочення із сплати митних платежів, - з дня митного оформлення товарів у відповідний режим.

Визначення поняття "податкового векселя авальованого банком", міститься підпункті 14.1.176. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, відповідно до якого, це простий вексель, авальований банком, що видасться векселедавцем: до отримання з акцизного складу спирту етилового, до отримання з нафтопереробного підприємства нафтопродуктів або до ввезення нафтопродуктів на митну територію України і є забезпеченням виконання ним зобов'язання сплатити суму акцизного податку у строк, визначений статтями 225, 229 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 16 Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), що видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (технічного) та біоетанолу, які використовуються суб'єктами господарювання для виробництва окремих видів продукції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1257, векселедавець у разі нецільового використання спирту етилового є платником акцизного податку відповідно до п.п.212.1.7 п.212.1 ст.212 Податкового кодексу України з урахуванням обсягу спирту, використаного не за призначенням, та несе відповідальність, передбачену п.п.229.1.17 п.229.1 ст.229 Податкового кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, на запити Сумської ОДПІ (листи від 05.08.2013 №548/77/18-15-21-013, від 06.09.2013 №1842/7/18-15-21-013, від 14.10.2013 №3090/18-15-/7/21-014) ДПІ в Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київській області (ДПІ за місцем реєстрації покупця) листами від 11.09.2013 №583/10/10-16-15-02 та від 29.10.2013 №464/7/10-16-15-02 повідомило, що ТОВ «Імперіал» не є платником акцизного податку, так як здійснює виробництво не підакцизної продукції (засіб рідкий для розпалювання вогню не входить до переліку підакцизної продукції). У відповіді на запит зазначено: «...так як спиртові заводи не відпускають ФГЕС без податкового векселя, то ТОВ «Імперіал» змушене надавати вексель для отримання ФГЕС».

Також, слід зазначити, що видача податковою векселя при реалізації підакцизних товарів (продукції), крім нафтопродуктів, вироблених на митній території України, що використовується як сировина для виробництва підакцизних товарів (продукції) Податковим кодексом не передбачена.

Аналізуючи наведені норми та беручи до уваги, те що ТОВ «Імперіал» не є і ніколи не було зареєстровано як платник акцизного податку, виробництво підакцизної продукції не здійснює, до того ж засіб рідкий для розпалювання вогню, на виробництво якого товариством з обмеженою відповідальністю «Імперіал» було отримано на ДП «Наумівський спиртовий завод» фракцію головну етилового спирту, не є підакцизною продукцією, колегія суддів дійшла висновку, що податкову пільгу зі сплати акцизного податку при реалізації фракції головної етилового спирту у 2013 році по коду 14020033, яка передбачена п.п.213.3.5, п.213.3, 213.1.2, п.213.1 ст.213 ПКУ, ДП «Наумівський спиртовий завод» використало неправомірно.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000942200 від 24.06.2014р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку (спирт) у розмірі 12 701 039 грн. 37 коп. та застосовано штрафну санкцію в сумі 3175259 грн. 84 коп. прийняте Сумською ОДПІ обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх положень законодавства, обставин даної справи та на підставі усіх матеріалів, які мають значення для конкретної ситуації, а, отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 31.03.2016 року від 818/2791/14 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Наумівський спиртовий завод" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 31.03.2016р. по справі № 818/2791/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Калитка О.М. Повний текст ухвали виготовлений 12.09.2016 р.