Постанова № 61224371, 06.09.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2016 року Справа № 876/2183/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання - Бадівській О.О.,

за участю представників позивача - Білобрама Т.Б.,

та відповідача - Антонюка І.Б.,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2016 року у справі за його позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Львові Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

В січні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго» (далі - ПАТ) звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Львові Міжрегіонального Головного управління ДФС (далі - СДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення (далі - ППР) від 12.11.2015 №0000784100. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено строки проведення камеральної перевірки, встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК), за результатами якої винесено оскаржуване ППР. Вважає, що спірне ППР прийняте з порушенням норм законодавства, відтак підлягає скасуванню.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2016 року у справі №813/87/16 у задоволенні заявленого позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив позивач, який покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. У поданій апеляційній скарзі вказує на обставини викладені у позовній заяві, а також зазначає, що ПАТ за податковий період липень 2015 року правильно обчислено суму податкових зобов'язань у розмірі 10696300грн, 20.08.2015 подано декларацію з цього податку, а платіжним дорученням від 27.08.2015 №14896 (далі - платіжне доручення) сплачено відповідні кошти до Державного бюджету України, тобто погашено вищевказані податкові зобов'язання у повному обсязі та в строк, чим дотримано вимоги ст.36 ПК. Відтак, зазначає, що за відсутності на цей момент іншого податкового боргу, податковий обов'язок ПАТ за липень 2015 року припинився у зв'язку з його виконанням. Тому, оскільки у ПАТ був відсутній податковий борг, то сплачені позивачем кошти могли бути спрямовані лише на погашення його податкових зобов'язань з ПДВ за липень 2015 року. Апелянт вважає, що дії відповідача щодо погашення податкових зобов'язань згідно рішення ДФС від 30.06.2015 №136 про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання у сумі 5182249грн, термін виконання яких настав вже після виконання у повній мірі ПАТ свого податкового обов'язку, не відповідають встановленій вимозі черговості погашення зобов'язань, що передбачена п.87.9 ст.87 ПК.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем 20.08.2015 подано до СДПІ декларацію з ПДВ №9175739070 за липень 2015 року (далі - Декларація), р.25 Декларації (сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового періоду) становить 10696300грн, в той час, як граничний термін сплати податкового зобов'язання з ПДВ за цей період - 30.08.2015.

СДПІ на підставі п.200.10 ст.200 ПК та у порядку ст.76 ПК проведено камеральну перевірку ПАТ, за результатами якої складено акт від 28.10.2015 №18/28-06-41/00131587 «Про результати дотримання вимог п.57.1 ст.57 ПК від 02.12.2010 №2755-VI ПАТ, код ЄДРПОУ 00131587, щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ за період з 01.07.2015 по 31.07.2015 (далі - Акт). Проведеною перевіркою встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), визначеного п.57.1 ст.57 ПК.

12.11.2015 відповідачем на підставі Акта винесено ППР, яким зобов'язано ПАТ сплатити штрафні санкції у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу у сумі 495242,15грн (а.с.9-10).

Вважаючи такі дії відповідача неправомірними та такими, що суперечать приписам чинного законодавства., позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в порушення вимог п.57.1 ст.57 ПК ПАТ протягом граничних строків несвоєчасно сплачено суму самостійно визначеного та (або) узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ. Тому, відповідно до вимог п.126.1 ст.126 ПК платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу при затримці до 30 календарних днів включно. Відтак, на думку суду першої інстанції, дії СДПІ є правомірними та законними.

Проте, такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими з таких міркувань.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, урегульовані ПК.

У п.61.1 ст.61 цього Кодексу (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

За пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК контролюючим органам надано право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (пп.75.1.1 п.75 ст.75 ПК).

Порядок проведення камеральної перевірки визначено ст.76 ПК, згідно з якою камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст.86 цього Кодексу.

Відповідно до п.86.2 ст.86 ПК за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст.42 цього Кодексу.

Податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. (п.46.1 ст.46 ПК).

Згідно з п.203.1 ст.203 ПК податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У відповідності до п.202.1 ст.202 ПК для платників ПДВ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Пунктом 200.10 ст.200 цього ж Кодексу визначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Вказана норма визначає саме порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків, тому перевірка податкової звітності з ПДВ підлягала проведенню у межах строків, встановлених п.200.10 ст.200 ПК.

Враховуючи той факт, що Декларація подана позивачем 20.08.2015, а камеральна перевірка проведена 28.10.2015, вказане свідчить про проведення такої перевірки в порушення 30-денного строку, що настає за граничним терміном отримання податкової декларації.

Встановлені обставини справи та аналіз наведених норм матеріального права дають підстави для висновку про те, що проведена СДПІ камеральна перевірка податкової декларації позивача з ПДВ за липень 2015 року, 28.10.2015 здійснена контролюючим органом протиправно, через проведення такої перевірки поза межами строків, встановлених ПК.

Водночас, порушення СДПІ вимог п.200.10 ст.200 ПК призводить до визнання перевірки незаконною, протиправності дій відповідача щодо її проведення та відсутності правових наслідків такої. Відтак винесене за результатами проведення камеральної перевірки ППР підлягає скасуванню як таке, що прийняте без належних для цього правових підстав.

Подібна правова позиція сформульована Верховним Судом України у постанові від 27 січня 2015 року №21-425а14.

З врахуванням встановленого вище, відповідні обставини, які були предметом перевірки, можуть (мають) бути проаналізовані в подальшому при проведенні контролюючим органом документальної перевірки, і за її наслідками можуть отримати правову оцінку суду.

За п.4 ч.1 ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Такі обставини є безсумнівною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позову, з наведених вище підстав.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2016 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Львові Міжрегіонального Головного управління ДФС від 12 листопада 2015 року №0000784100.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч.3 ст.160 КАС - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя В.Я. Качмар

Суддя О.М. Гінда

Суддя В.В. Ніколін

Повний текст виготовлений 12 вересня 2016 року.