Ухвала суду № 61224329, 07.09.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2016 р. Справа № 876/1445/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В.,Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання Федчук М.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» Кадирова Владислава Володимировича на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.01.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) в AT «ДЕЛЬТА БАНК» (34047020) було відкрито рахунки. Відповідно до рішення Галицького районного суду м. Львова від 09.06.2015 позивач є власником 1/2 частини грошових сум (вкладів), включаючи щомісячні відсотки в AT «ДЕЛЬТА БАНК». 17 червня та 03 липня 2015 року ОСОБА_2 подала заяви до тимчасової адміністрації АТ «ДЕЛЬТА БАНК» з повідомленням про судове рішення Галицького районного суду м. Львова від 09.06.15р. по цивільній справі №461/677/15ц, на які отримала відповідь тимчасової адміністрації від 13.07.2015р. .

Вважає, що зобов'язання за договором банківського вкладу не є такими, що нерозривно пов'язані з особою вкладника, договір банківського вкладу є публічним договором за визначенням частини першої статті 633 Цивільного кодексу України і, відповідно до вищезазначеного рішення Галицького районного суду м. Львова від 09.06.2015 позивач, як власник 1/2 частини грошових коштів по всіх договорах, укладених між ОСОБА_3 та АТ «ДЕЛЬТА БАНК», має право на відшкодування коштів по зазначених вище договорах в розмірі 1/2 частини сум усіх вкладів, включаючи щомісячні відсотки. 29 та 31 липня 2015 року позивач подала заяви про надання інформації щодо невиплати їй відшкодування грошових коштів за вищевказаними договорами. Листом тимчасової адміністрації АТ «ДЕЛЬТА БАНК» за від 31.07.2015року вих.№05-3052008 позивачу повідомлено, що в Законі України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», згідно якого на даний час банк здійснює свою діяльність, чітко не визначено порядок виплати коштів в межах гарантованої суми відшкодування коштів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб під час дії тимчасової адміністрації в ситуації, за якої право на отримання коштів отримують два та більше спадкоємців. 09.08.2015року позивачем на адресу Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію АТ «ДЕЛЬТА БАНК» Кадирова В.В. була подана заява про визнання кредитором.

Позивач вважає протиправною бездіяльність Відповідачів щодо не включення її до Переліку та загального Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ «ДЕЛЬТА БАНК» за рахунок Фонду, оскільки, це суперечить вимогам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та порушує право позивача на отримання гарантованої суми вкладу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21.03.2016 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича, щодо не включення ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, до Переліку (Бази даних) вкладників Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» Кадирова Владислава Володимировича вчинити дії, щодо включення ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, до Переліку (Бази даних) вкладників Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню та подачі до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткової інформації, щодо вкладника ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» Кадирова Владислава Володимировича передати інформацію про зміни до Переліку (Бази даних) вкладників, які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок цільової позики Фонду, з метою забезпечення виплати ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, коштів, що знаходяться на Рахунках у Банку.

Зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, до загального Реєстру вкладників АТ «ДЕЛЬТА БАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1 948 грн. 80 коп..

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» Кадировим Владиславом Володимировичем подано апеляційні скарги.

Апелянти вважають, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просять оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, зазначених в апеляційних скаргах.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційні скарги в межах наведених у них доводах, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення, з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що постановою Правління Національного банку України №692/БТ від 30 жовтня 2014 року ПАТ «Дельта Банк», яка доведена до керівників структурних підрозділів банку 15 січня 2015 року, віднесено до категорії проблемних банків та йому було заборонено проведення будь-яких операцій за чинними договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року за № 150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб» прийнято рішення від 02 березня 2015 року за № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк», згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк».

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію у ПАТ «Дельта Банк» призначено Кадирова В.В. .

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02 жовтня 2015 року № 664 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 жовтня 2015 року № 181 та розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк» з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) в AT «ДЕЛЬТА БАНК» (34047020) було відкрито рахунки, що підтверджується довідкою тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк» від 16.03.2015 року №05-2904775.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 09.06.2015 у справі №461/677/15-ц заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на рахунки ОСОБА_3, відкриті в ПАТ «Дельта Банк».

Постановою головного державного виконавця Галицького ВДВС Львівського МУЮ Мельником А.А. від 07.09.2015 накладено арешт на кошти ОСОБА_3, що знаходяться на рахунку в ПАТ «Дельта Банк».

Рішенням Галицького районного суду м.Львова від 09.06.2015 у справі №461/677/15-ц поділено спільне майно подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3, виділивши у власність позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3, кожного окремо:1/2 грошових сум (вкладів), включаючи щомісячні відсотки, в ПАТ «Дельта Банк» (34047020):

№26209700072399 у валюті гривні;

№26355108266275 у валюті гривні, згідно договору банківського (депозиту) №005-13551-080413 «Найкращий Багаторічний»;

№26357108736747 у валюті гривні, згідно договору банківського (депозиту) №001-13513-049613 «Найкращий Багаторічний»;

№26351109059247 у валюті гривні, згідно договору банківського (депозиту) №003-13521-150713 «Найкращий Багаторічний»;

№26350109059798 у валюті гривні, згідно договору банківського І (депозиту) №004-13521-150713 «Найкращий Багаторічний»;

№26359112208548 у валюті гривні, згідно договору банківського (депозиту) №00003008405630 «Найкращий on-line».

Дане рішення суду не оскаржувалося та набрало законної сили 22.06.2015.

Постановою головного державного виконавця Галицького ВДВС Львівського МУЮ Мельником А.А. від 30.09.2015 припинено чинність постанови про арешт коштів боржника від 07.09.2015року.

17 червня та 03 липня 2015 ОСОБА_2 подала заяви до тимчасової адміністрації АТ «ДЕЛЬТА БАНК» з повідомленням про судове рішення Галицького районного суду м. Львова від 09.06.15 в цивільній справі №461/677/15ц та проханням виконати вказане рішення суду.

Листом тимчасової адміністрації АТ «ДЕЛЬТА БАНК» за від 31.07.2015 року вих.№05-3052008 позивачу повідомлено, що в Законі України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», згідно якого на даний час Банк здійснює свою діяльність, чітко не визначено порядок виплати коштів в межах гарантованої суми відшкодування коштів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб під час дії тимчасової адміністрації в ситуації, за якої право на отримання коштів отримують два та більше спадкоємців.

09.08.2015 року позивачем на адресу Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію АТ «ДЕЛЬТА БАНК» Кадирова В.В. була подана заява про визнання її кредитором. В даній заяві ОСОБА_2 повідомляла про те, що вона не являється спадкоємцем ОСОБА_3, а є власником 1/2 частини грошових коштів, за договорами, укладеними ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) з АТ «ДЕЛЬТА БАНК». Просила виплатити їй 1/2 частину суми за вказаними вкладами в АТ «ДЕЛЬТА БАНК» та включити її до реєстру вкладників на отримання виплат у межах гарантованої суми відшкодування АТ «ДЕЛЬТА БАНК» з метою повернення належних їй коштів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач є вкладником коштів в АТ «Дельта Банк», відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» він мав би бути включений Уповноваженою особою Фонду до переліку вкладників АТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію цього банку.

Відтак, суд дійшов висновку, що правових підстав в Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича для не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду не було.

Даючи правову оцінку такому висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Ч.2 ст.4 КАС України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до ч.1, 3 ст.2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.

Згідно з п.6 ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до ПК України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений ПК України.

Абз.2 ч.2 ст.215 ЦК України передбачає, що у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм законодавства та враховуючи положення ст.12 ГПК України, можна дійти висновку, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Спір у цій справі фактично виник у зв'язку зі здійсненням процедури ліквідації (банкрутства) банку.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 15 червня 2016 року у справі № 21-286а16, а відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Згідно з п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова суду підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Керуючись ч. 3 ст. 160, п.1 ч.1 ст.157, ст.ст. 195, 196, п. 4 ст.198, 203, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» Кадирова Владислава Володимировича задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.01.2016 року у справі № 813/5827/15 скасувати, та прийняти ухвалу, якою провадження у цій справі закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді В.В. Гуляк

Р.Й. Коваль

Повний текст

виготовлено 12.09.2016 року.