Постанова № 61224065, 31.08.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 серпня 2016 рокусправа № 808/577/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Гусятинської об'єднаної Державної податкової інспекці Головного управління ДФС у Тернопільській області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колексі" до Гусятинська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Колексі» звернулося до суду з адміністративним позовом до Гусятинської об'єднанної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення № 0003361500, 0003371500, 0003351500 від 10.09.2015 року та № 0004051500 від 30.10.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до норм п. 14.1.181 ст. 14, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.7, 201.8, 201.10 ст. 200 Податкового кодексу України господарські операції з продавцями ФГ "Козеріг", ТОВ "Інтерлайф ЛТД", ТОВ "КРАЛЛ ГРУП", СФГ "Вікторія", ТОВ "НУРДО ГРУП", ТОВ "СЕРАТОН", ТОВ "СИСТЕМ АБС", мали реальний характер, факти отримання ТОВ "Колексі" послуг оформлені документально та спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними Договорами за період, що перевірявся, підтверджуються з урахування реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій. Також позивач вважає, що податковий орган формально підійшов до встановлення правомірності формування товариством податкового кредиту.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0003361500, 0003371500, №0003351500 від 10.09.2015, № 0004051500 від 30.10.2015 прийняті Гусятинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області.

Не погодившись з постановою суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, скаржник просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову повністю.

Представник відповідача (Олексюк Р.З) в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в його апеляційній скарзі, вказавши на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та помилковість застосування норм матеріального права.

Зокрема при вирішенні спору суд виходив з наявності доказів на підтвердження реальності здійснених позивачем у перевіряємий період господарських операцій. Проте, суд не врахував, що предметом камеральної перевірки була правильність відображення позивачем даних у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року та уточнюючого розрахунку до декларації з податку на додану вартість за травень 2015 року. При цьому реальність здійснених позивачем операцій у відповідних періодах податковою інспекцією не перевірялась.

Представник позивача (Клименко О.Ю.) в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду , як законне і обґрунтоване, залишити без змін. Обґрунтовуючи заперечення, представник позивача зазначив, що позивач не повинен нести відповідальність за невиконання його контрагентами обов'язку щодо належного оформлення первинних документів, що в свою чергу визначено низкою рішень Європейського суду з прав людини. Таким чином, вирішуючи спір, суд правильно проаналізував вчинені позивачем у відповідному періоді господарські операції на предмет їх реальності та дійшов вірного висновку щодо протиправності податкових повідомлень-рішень.

Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, уповноваженою особою Гусятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області на підставі п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року та уточнюючого розрахунку до декларації по ПДВ за травень 2015 року.

За результатами перевірки складено акт від 21.08.2015 року № 300/1904-1501-39335628, яким встановлено порушення ТОВ «Колексі» по податку на додану вартість:

- уточнюючого розрахунку до декларації по ПДВ за травень 2015 року п. 192.1, 192.3 ст. 192, п. 200.2 та п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено суму податкового зобов'язання на 266 846 грн., відповідно завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 224 463 грн. та занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплачується до державного бюджету на 42 383 грн.;

- декларації по ПДВ за червень 2015 року: п. 192.1 ст. 192, п. 198.6 ст. 198, п. 200.2 та п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено суму податкового зобов'язання на 89 669 грн., завищено суму податкового кредиту з ПДВ на 31 475 793 грн., відповідно завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 11 986 072 грн. та занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплачується до державного бюджету на 19 579 390 грн.; пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 с. 203 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного подання податкової декларації по ПДВ за червень 2015 року.

На підставі акту перевірки відповідачем 10.09.2015 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0003351500 (форма "В4"), яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість по податковій декларації від 13.08.2015 за № 9170554916 за червень 2015 року на суму 12 210 535 грн.;

- № 0003361500 (форма "Р"), яким ТОВ "Колексі" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 29 432 829,50 грн., у тому числі за основним платежем 19 621 773 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 9 811 056,50 грн.;

- № 0003371500 (форма "Р"), яким позивачу по податку на додану вартість визначено штрафні (фінансові) санкції на суму 1 221 083,70 грн.

За результатами перевірки та розгляду заперечень позивача на акт перевірки, відповідачем 30 жовтня 2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004051500 (форма "Р"), яким ТОВ "Колексі" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 13 273,50 грн., у т.ч. за основним платежем 8 849 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 4 424,50 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що позивач виконав вимоги чинного законодавства України і правомірно, на підставі даних бухгалтерського обліку (первинних бухгалтерських документів), відобразив у даних податкового обліку операції, а отже судом було скасовано оспорюванні податкові повідомлення-рішення.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх помилковими з огляду на наступне.

Згідно із п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Підпунктом 14.1.60 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пункт 201.10. статті 201 Податкового кодексу України визначає, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Отже, наведеною нормою ПК України право платника податку на включення до складу податкового кредиту обумовлено обов'язком такого платника підтвердити правомірність віднесення до податкового кредиту суми податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товарів/послуг податковою накладною, що зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується актом перевірки від 21.08.2015 року № 300/1904-1501-39335628, відповідно уточнюючого розрахунку № 9168888295 ТОВ "Колексі" до декларації по податку на додану вартість за період з 01.05.2015 року по 31.05.2015 року ТОВ "Колексі" задекларовано збільшення податкового зобов'язання на 42 383 грн. та зменшено податкові зобов'язання ПДВ через розрахунок коригування № 9 від 01.08.2015 року до податкової накладної № 8 від 19.05.2015 року по взаємовідносинах з ТОВ "Фірма "Династія" (код ЄДРПОУ 14174212, ІПН 141742122095) на суму ПДВ 266 846 грн. та обсяг постачання 1 334 231 грн.

При цьому контролюючим органом визначено порушення позивачем п.192.1, п. 192.3 ст. 192 ПК України яке мотивоване тим, що ТОВ "Фірма "Династія" не реєструвало розрахунок коригування від 01.08.2015 року за № 9 в Єдиному реєстрі податкових накладних, що вплинуло на заниження податкового зобов'язання з ПДВ ТОВ "Колексі" в сумі 266 846 грн.

Крім того, згідно уточнюючого розрахунку по ПДВ з 01.05.2015 року по 31.05.2015 року до декларації за травень 2015 року (акт перевірки від 20.07.2015 за № 212/1904-1501-39335628) зменшено суму податкового кредиту на суму 4 704 380 грн., внаслідок чого збільшено податкове зобов'язання по податку на додану вартість, що сплачується до державного бюджету в сумі 4 704 078 грн. та зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 302 грн.

Відповідно поданого уточнюючого розрахунку по ПДВ за період з 01.05.2015 року по 31.05.2015 року за травень 2015 року задеклароване від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду р. 19 в сумі 156 969 грн.

В свою чергу, камеральною перевіркою достовірності відображення позитивного та від'ємного значень різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.18, р.19) та суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р.24) за травень 2015 року встановлено позитивне значення (р.18) в сумі 42 383 грн.

Крім того, за період з 01.06.2015 року по 30.06.2015 року відповідно до даних декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року за № 9170554963 та даних Додатку № 5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів" до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, ТОВ «Колексі» задекларовано податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 19 579 390 грн., обсяг поставки 97 896 952 грн., та зменшено податкове зобов'язання розрахунком коригування від 10.06.2015 року за № 2 до податкової накладної № 1 від 10.06.2015 року в сумі ПДВ 89 669 грн. (обсяг постачання 448 344 грн.), по взаємовідносинах із ТОВ "Будівельна механізована компанія" (код ЄДРПОУ 39549131), який не зареєстровано покупцем в Єдиному реєстрі податкових накладних, що вплинуло на заниження податкового зобов'язання в сумі 89 669 грн.

Отже, враховуючи, що ТОВ «Фірма Династія» та ТОВ «Будівельна механізована компанія» не реєстрували розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачем в порушення п. 192.1 ст.192, п.200.2 та пп «в» п.200.4 ст. 200 ПК України неправомірно зменшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за травень 2015 року на 266 846грн. та за червень 2015року на 89 669 грн., що в свою чергу призвело до завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 224 463 грн. та заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплачується до державного бюджету на 42 383грн за травень 2015 року та 89 669грн. за червень 2015 року.

Також у податкової декларації за червень 2015 року ТОВ "Колексі" задекларовано податковий кредит по ПДВ в сумі 31 484 642 грн., тобто до податкового кредиту віднесено суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації.

Зокрема, позивачем до податкового кредиту за червень 2015 року віднесено наступні податкові накладні по взаємовідносинам з наступними контрагентами:

- ФГ «Козерог» від 30.06.2015 року № 39/2/ 40/2/, 41/2/, 42/2/, 43/3/, 44/2/, 45/2/, 46/2/, 47/2/, 48/2/ на загальну суму 41 666 670грн., ПДВ - 8 333 333 грн. зареєстровані в ЄРПН 11.08.2015 року;

- ТОВ «Інтерлайф ЛТД» від 30.06.2015 року № 1, 2, 3, 4 на загальну суму 15 166 668грн., ПДВ - 3 033 333,50 грн. зареєстровані в ЄРПН 12.08.2015 року;

- ТОВ «Кралл» від 30.06.2015 року № 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 на загальну суму 15 166 668 грн., сума ПДВ - 3 033 333,50 грн. та зареєстровані ЄРПН 12.08.2015 року.;

- СФГ «Вікторія» від 30.06.2015 року за №№ 191/2, 192/2, 190/2, 9, 194/2, 196/2, 197/2, 198/2, 199/2, 200/2, 201/2 на загальну суму 45 833 337 грн., сума ПДВ - 9 166 666,30 грн. та зареєстровані ЄРПН 12.08.2015 року;

- ТОВ "Нурдо Груп" від 30.06.2015 року за №№ 30, 33, 31, 32, 36, 34, 35, 37, 43, 38, 39, 46, 41, 40, 42, 49, 44, 45, 47, 48, 50, 16, 19, 18, 14, 15, 17, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 51 на загальну суму 15 166 667,86 грн., сума ПДВ - 3 033 333,22 грн. та зареєстровані ЄРПН 13.08.2015 роук;

- ТОВ "Сератон" 30.06.2015 року за №№ 2, 1, 8, 3, 6, 13, 4, 5, 12, 14, 7, 15, 10, 9, 11, 19, 17, 23, 16, 18, 20, 21, 22, 24, 32, 25, 27, 26, 28, 29, 31, 36, 30, 34, 33, 35, 37 на загальну суму 15 166 667,80 грн., сума ПДВ - 3 033 333,22 грн. які зареєстровані ЄРПН 13.08.2015 року;

- ТОВ "Систем АБС" 30.06.2015 року за №№ 2, 4, 1, 6, 9, 5, 3, 11, 13, 8, 14, 15, 10, 7, 16, 18, 20, 12, 19, 17, 26, 24, 25, 21, 22, 23, 30, 27, 28, 29 на загальну суму 12 006 543,50 грн., сума ПДВ - 2 401 308,4 грн. та зареєстровані в ЄРПН 13.08.2015 року.

Таким чином наведене свідчить про те, що ТОВ «Колексі» завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2015 року, оскільки включено до податкового кредиту податкові накладні, які не зареєстровано в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, що є порушенням вимог п.198.6 ст.198 ПК України.

Отже, висновок суду щодо правомірності включення позивачем до складу податкового кредиту вищенаведених податкових накладних за червень 2015 року за відсутності відповідних доказів, які б підтверджували факт реєстрації накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не узгоджується з приписами матеріального закону, а отже є помилковим.

Згідно ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

При несплаті зобов'язання у встановлений строк виникає податковий борг, яким відповідно до п.п. 14.1.175. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Колегія суддів критично розцінює висновки суду першої інстанції щодо реальності операцій позивача з вищезазначеними контрагентами, оскільки наявність договорів без дослідження первинної документації не може бути підставою для встановлення факту реальності господарських операцій. Крім того колегія суддів зазначає, що реальність господарських операцій позивача із зазначеними контрагентами не була предметом перевірки податковим органом, а, відповідно, не є тією обставиною, яку суд мав встановити при вирішенні спору щодо правомірності прийнятого за результатами такої перевірки податкового повідомлення-рішення.

Як зазначалось вище, з урахуванням підстав для проведення камеральної перевірки, суд мав перевірити достовірність відображених позивачем у податковому обліку показників податкового зобов'язання та податкового кредиту з урахуванням ст.ст. 192,198,200 ПК України.

З приводу доводів позивача щодо закріпленого Конституцією України індивідуального характеру юридичної відповідальності особи, колегія суддів звертає увагу на приписи ст. 198 ПК України. Так, позивач не несе відповідальність за дії його контрагентів, що виразились у неналежному та несвоєчасному виконанні обов'язку щодо реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, проте приписами п. 201.10 ст.201 ПК України чітко встановлено обов'язок позивача пересвідчитись у вчиненні такої реєстрації та нарахувати суми податку. що відносяться до податкового кредиту лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, або скористатись правом звернення зі скаргою, як це передбачено п. 201.10 ст.201 ПК України.

Твердження позивача щодо не дотримання податковим органом строків, встановлених ПК України для прийняття податкового повідомлення-рішення, колегія суддів вважає неспроможними з огляду на наступне.

Відповідно до п.86.8 ст. 86 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами акт перевірки від 21.08.2015 року № 300/1904-1501-39335628 отримано позивачем 27.08.2015 року, таким чином податковий орган, виносячи спірні податкові повідомлення-рішення не порушив строк, визначений п.86.6 ст. 86 ПК України.

Отже, приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення від 10.09.2015 року № 0003361500, 0003371500, 0003351500, прийняті за наслідками проведеної 21 серпня 2015 року камеральної перевірки та податкове повідомлення-рішення від 30.10.2015 року № 0004051500, прийняте за результатами розгляду скарг, відповідач діяв в межах наданих йому повноважень та з дотриманням норм ПК України.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи та є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки останнє винесено з порушенням норм матеріального права при неповному встановленні обставин, що мають значення для справи.

У зв'язку з цим судове рішення підлягає скасуванню з постановленням по справі нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Колексі».

Керуючись ст.ст.160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Гусятинської об'єднанної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року по справі № 808/577/16 - скасувати.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Колексі» до Гусятинської об'єднанної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай