Постанова № 61223995, 05.09.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2016 р. Справа№ 910/31689/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Ткаченка Б.О.

Зубець Л.П.

при секретарі Волуйко Т.В.

представники сторін:

позивача: Цибізова О.О. за довіреністю;

відповідача: Грищенко В.В. за довіреністю;

третьої особи: Шумінська Ю.Ю. - довіреність № 062/02/07-26 від 04.01.2016;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАТ-АРТ"

на рішення Господарського суду м. Києва від 09.03.2016

у справі № 910/31689/15 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен",

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАТ-АРТ",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради,

про стягнення 56 429,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.03.2016 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАТ-АРТ" на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" 54 088 грн. 94 коп. основного боргу з врахуванням індексу інфляції, 135 грн. 45 коп. 3% річних та 1 169 грн. 28 коп. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з винесеним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАТ-АРТ" звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки договір оренди закінчив свою дію 05.07.2015 року, а тому відсутні правові підстави для стягнення з відповідача основного боргу, пені та 3% річних за договором в період після 05.07.2015 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2016 (колегія суддів у складі головуючого судді Мальченко А.О., суддів Жук Г.А., Сухового В.Г.), прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 18.05.2016.

Розпорядженням Керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2016 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/31689/15 у зв'язку із перебуванням головуючого судді (судді - доповідача) Мальченко А.О. у відпустці.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 18.05.2016 справу № 910/31689/15 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Зубець Л.П., Синиці О.Ф.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2016 колегією суддів у зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 04.07.2016.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 04.07.2016 р., у зв'язку із перебуванням судді Синиці О.Ф. на лікарняному, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/31689/15 колегію суддів у складі головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Зубець Л.П., Ткаченка Б.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2016 колегією суддів у зазначеному складі прийнято справу до провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2016 розгляд справи відкладено на 13.07.2016.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 розгляд справи відкладено на 05.09.2016.

29.08.2016 представник позивача подала клопотання про долучення до матеріалів справи судових рішень в якості практики застосування судами норм по аналогічним справам.

05.09.2016 представник відповідача подав клопотання про дослідження у судовому засіданні умов договору оренди.

Представник відповідача (апелянта) у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, посилався на те, що є безпідставним нарахування орендної плати після припинення дії договору.

Представники позивача і третьої особи у судовому засіданні заперечили проти задоволення апеляційної скарги, посилались на те, що за умовами договору орендна плата нараховується до моменту повернення об'єкта оренди.

Заслухавши пояснення представників сторін і третьої особи, дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

07.07.2012 між третьою особою - Головним управлінням комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як орендодавцем, відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАТ-АРТ", як орендарем, а також позивачем - Комунальним підприємством "Київський метрополітен", як підприємством, було укладено договір №481 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київради з питань власності від 12.06.2012 №121 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (приміщення №26, 26-а, 26-б), визначене відповідно до проектної документації, розробленої ДП "ПІ Укрметротунельпроект", тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) орендаря за адресою: станція метро "Лук'янівська", для торгівлі непродовольчими товарами.

Згідно з п. 2.1 договору об'єктом оренди є нежилі приміщення загальною площею 27,08 кв.м, та зазначається з викопіюванні з Схем тимчасового розташування МАФ, що складає невід'ємну частину цього договору.

За умовами п. 2.4 договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі КП "Київський метрополітен".

Відповідно до п. п. 3.1, 3.2 договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує підприємству орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної, плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 року №34/6250 та на дату підписання договору становить 318,56 грн. за 1 кв. м. орендованої площі, що в цілому за об'єкт оренди станом на червень 2011 року складає 8626,62 грн. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Згідно з п. 3.5 договору оплата по договору сплачується орендарем на рахунок підприємства, за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управління - КП "Київський метрополітен", починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Відповідно до п. 3.6 договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.

Згідно з п. 4.1 договору орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору з додатками передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди. Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується відповідним орендодавцем, орендарем і підприємством.

Відповідно до п. 4.15 договору орендар після припинення дії договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству.

Пунктом 9.1 договору встановлено, що цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 07.07.2012р. до 05.07.2015 року.

Згідно п.9.4 договір припиняється в разі: припинення у разі ліквідації орендодавця або орендаря; невиконання або систематичного неналежного виконання істотних умов договору; закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.

Договір підписаний повноважними представниками Головного управлінням комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальним підприємством "Київський метрополітен" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАТ-АРТ".

По акту приймання-передачі майна від 07.07.2012 орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення площею 27.08 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Київ, вестибюль станції метро "Лук'янівська"

Після закінчення строку дії договору відповідач не повернув орендовані приміщення позивачу, у зв'язку із чим позивачем нарахована орендна плата за період липня - вересня 2015 року в сумі 54088,94 грн. з врахуванням індексу інфляції, 135,45 грн. 3% річних та 2205,45 грн. пені, які позивач просив стягнути в судовому порядку.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2016 у справі №910/28002/15 залишено без змін рішення господарського суду міста Києва від 19.01.2016 про відмову у задоволенні позову ТОВ "ТАТ-АРТ" про визнання продовженим і поновленим договору №481 від 07.07.2012 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку щодо їх доведеності та обґрунтованості в частині вимог про стягнення суми основного боргу та 3% річних.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із даним висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено договір про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду, який за правовою природою є господарським договором оренди комунального майна.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Положеннями статті 179 ГК України встановлено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною 1 ст. 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 287 ГК України орендодавцями щодо державного та комунального майна є органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим або місцевими радами управляти майном, - відповідно щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим або є у комунальній власності.

Правові засади використання державного та комунального майна шляхом передачі його в оренду фізичним та юридичним особам визначаються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Статтею 17 вказаного Закону встановлено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Зазначені положення кореспондуються із правовими нормами, які містяться у ст.762 ЦК України та у ст. 286 ГК України.

Так, пунктом 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди (ч. 1 ст. 27 ЗУ "Про оренду державного і комунального майна").

Частиною 2 ст. 795 ЦК України передбачено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Звертаючись з позовом до суду позивач посилався на те, що відповідач фактично користується орендованим приміщенням, згідно акту приймання-передачі об'єкт оренди не передав, орендні платежі не сплачує, в зв'язку з чим позивачем нарахована відповідачу за період за липень - вересень 2015 року заборгованість по орендній платі в сумі 54088,94 грн. за користування об'єктом оренди з врахуванням індексу інфляції.

Згідно з пунктом 3.5 Договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства, за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управління (балансоутримувача), а саме КП "Київський метрополітен", починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Відповідно до пункту 5.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" у розгляді справ зі спорів, що виникають з договорів оренди будівель або інших капітальних споруд, слід враховувати умови договору та спеціальні норми статті 795 ЦК України, в силу яких договір найму припиняється з моменту оформлення відповідних документів (актів), що підтверджують повернення наймачем предмета договору найму.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд (ДК 018 - 2000) крім будівель до споруд відносять інженерні споруди, що призначені для виконання технічних, військових, транспортних задач (наприклад, міст, залізнична платформа, телевізійна щогла, тунель, віадук, станція метро, підземний перехід, конкорс, резервуар, бомбосховище, дот, дзот і та ін.).

Отже, з наведеного можна дійти висновку, що договір найму припиняється з моменту оформлення відповідних документів (актів), що підтверджують повернення наймачем предмета договору найму, а оскілки відповідач не повернув об'єкт оренди нарахування орендної плати за період з липня по вересень 2015 року є обґрунтованим і вимоги про її стягнення правомірно задоволені судом. За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням 3 % річних та інфляційних в порядку статті 625 ЦК України є способи захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з пунктом 3.6 Договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.

В зв'язку з простроченням відповідачем сплати орендної плати позивачем нараховано відповідачу 3 % річних в розмірі 135,45 грн. за період з липня - вересень 2015 року, розрахунок є вірним, а тому вказані вимоги правомірно задоволені судом першої інстанції.

Крім цього, місцевим господарським судом обґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення пені за період з липня по вересень 2015 року.

Також не знайшли свого підтвердження доводи відповідача про порушення місцевим господарським судом принципу рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, оскільки при розгляді даної справи суд першої інстанції надав рівні процесуальні можливості сторонам у захисті їх прав і законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При прийнятті оскаржуваного судового рішення місцевий господарський суд, керуючись, зокрема, приписами наведених норм, на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами, з урахуванням визначених позивачем меж позовних вимог, дійшов правомірного висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

Таким чином, наведене вище та докази, які містяться в матеріалах справи, спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 09.03.2016 у справі № 910/31689/15 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято без порушення норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАТ-АРТ" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 09.03.2016 у справі № 910/31689/15 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/31689/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді Б.О. Ткаченко

Л.П. Зубець