Постанова № 61223946, 08.08.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2016 р. Справа№ 910/7795/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Тищенко А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Максимова Ю.І. (довіреність від 05.08.2016 № 08/16);

від відповідача: Тхорик С.М. (довіреність від 29.06.2016 № 225-КМГ-2082);

від третьої особи: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Київської міської ради

на рішення господарського суду міста Києва від 31.05.2016

у справі № 910/7795/16 (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Рестін"

до Київської міської ради,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостіних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департамент земельних ресурсів Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 31.05.2016 позов задоволено повністю. Вирішено:

- визнати поновленим (продовженим) на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки від 14 вересня 2010 року, укладений між позивачем та відповідачем, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 03.02.2011 за № 79-6-00803 у книзі записів державної реєстрації договорів;

- стягнути з відповідача на користь позивача 1 378 грн. 00 коп. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та просить рішення суду скасувати повністю та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права. Апелянт, посилаючись на ч. 1 ст. 777 ЦК України та ч.ч. 6, 7 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» зазначає, що умови необхідні для пролонгації спірного договору відсутні. Також, на думку скаржника, позивач не довів наявність відмови/ухилення/зволікання відповідача в укладенні додаткової угоди про поновлення згідно з ч. 8 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2016 апеляційну скаргу Київської міської ради прийнято до провадження та призначено до розгляду за участю уповноважених представників сторін.

05.08.2016 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, у якому товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Рестін" просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні 08.08.2016 представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити, представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги, представник третьої особи у судове засідання не з'явився, проте, 08.08.2016 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подано відзив на апеляційну скаргу, у якому третя особа просить прийняти рішення у відповідності до чинного законодавства та розглянути справу за відсутності представника.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено господарським судом міста Києва та підтверджується матеріалами справи, 14.09.2010 між Київською міською радою (надалі - відповідач, орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Рестін" (надалі - позивач, орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (новація) (надалі - договір), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 03.02.2011 р. № 79-6-00803.

Земельні відносини, згідно з ст. 3 Земельного кодексу, регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини четвертої статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтями 18 та 20 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент укладення договору) визначено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, договір зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 03.02.2011, про що зроблено запис № 79-6-00803. Таким чином, враховуючи приписи ст. 18 ЗУ "Про оренду землі" та п. 3.1. Договору, спірний договір діє до 03.02.2016 включно.

Умовами вищевказаного договору визначено, що орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 29.04.2010 року № 679/4117 передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об'єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим договором, який укладено строком на 5 років (п.п. 1.1., 3.1. договору).

Пунктом 11.5. договору сторони передбачили, що після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов'язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення Договору. У цьому разі Орендар повинен не пізніше, ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач декілька разів звертався з листами, а саме: до відповідача 18 червня 2015 із листом вих. 18/06 (вх. № 08/11064 від 19.08.2015 року у Київській міській раді), з листом від 04.09.2015 р. вих. № 23/15 до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (вх. 057/163/3 від 04.09.2015 року), та повідомляв про свій намір продовжити дію договору оренди земельних ділянок.

Крім того, 20 січня 2016 позивач вкотре звернувся до Київської міської ради з клопотанням вих. № 01/16 про поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки кадастровий номер: 8000000000:72:082:0019 на той самий строк та на тих самих умовах та додав до нього проект відповідної Додаткової угоди.

На запит позивача про надання інформації від 09.03.2016 № 02/16, Департаментом земельних ресурсів було надано лист-відповідь від 15.03.2016 № 057021-4864 про те, що станом на момент розгляду звернення питання про поновлення ТОВ "НВП "РЕСТІН" зазначеного договору оренди земельної ділянки Київською міською радою не розглянуто. Станом на 14.03.2016 Київська міська рада не надала заперечень щодо поновлення спірного договору оренди земельної ділянки і стосовно належного виконання умов договору.

При цьому, позивач вказує, що починаючи з 03.02.2016 і до моменту звернення з даним позовом до суду (26.04.2016), він продовжує користуватись земельною ділянкою, сплачує орендну плату, повідомлення про заперечення у поновленні договору не отримував. Проте, відповідачем не прийнято жодного рішення за результатом розгляду звернення позивача про поновлення договору, що і стало підставою для звернення позивач до господарського суду міста Києва з вимогами до Київської міської ради про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України "Про оренду землі".

Частиною 1 ст. 777 ЦК України закріплено переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Відповідно до ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором

Пленум Вищого господарського суду України у п. 2.17. постанови від 17 травня 2011 року N 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз'яснив, що у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності з 12.03.2011). Частиною шостою зазначеної статті передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. Відтак господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору. Разом з тим судам слід враховувати, що до спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція закону, яка була чинною на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент виникнення переважного права орендаря на поновлення договору оренди земельної ділянки, тобто 03.02.2016) передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції за наявності визначених законом підстав погоджується з висновком господарського суду міста Києва стосовно того, що для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Таку ж правову позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 25.02.2015 р. №6-219цс14, від 18.03.2015 р. №6-4цс15.

Відповідно до ст. 360 (7) Цивільного кодексу України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України. Таку ж за змістом правову конструкцію визначено в ст. 82 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, враховуючи вищевикладену правову позицію Верховного Суду України та те, що позивач до закінчення строку дії договору оренди неодноразово звертався до відповідача з повідомленнями про намір скористатись переважним правом на поновлення договору, після закінчення строку дії договору позивач продовжує користуватись земельною ділянкою, сплачує орендну плату, не отримував від відповідача повідомлення про заперечення у поновленні договору, а відповідачем, в свою чергу, не прийнято жодного рішення за результатом розгляду звернення позивача про поновлення договору, господарський суд міста Києва дійшов вірного висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, про можливість застосування до спірних правовідносин положень ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", якою встановлено, що у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, а тому матеріалами справи підтверджується настання обставин, з якими законодавець пов'язує автоматичне поновлення договору оренди земельної ділянки.

Частинами 8, 9 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, у матеріалах справи відсутні докази здійснення розгляду Київською міською радою питання щодо поновлення договору оренди, укладеного з позивачем. При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідачем не виконано вимоги ухвали суду першої інстанції від 25.05.2016 стосовно надання доказів розгляду звернення позивача щодо поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки та повідомлення про результат такого розгляду.

Враховуючи зазначене, твердження апелянта стосовно того, що позивач не довів наявність відмови/ухилення/зволікання відповідача в укладенні додаткової угоди про поновлення згідно з ч. 8 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» є безпідставним, оскільки враховуючи приписи ч.ч. 8, 9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку, проте вищевикладеним підтверджується, що звернення позивача щодо поновлення договору оренди залишені відповідачем без відповіді.

Крім того, господарський суд міста Києва за наявності визначених законом підстав приходить до висновку, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанці, що положення ч. 6 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" захищають права орендаря, який продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, від негативних наслідків бездіяльності орендодавця щодо розгляду питання про поновлення договору, а тому у разі невикористання орендодавцем свого права на відмову від подальшого продовження орендних правовідносин з орендарем, укладений договір вважається автоматично продовженим.

У зв'язку із вищевикладеним твердження апелянта з пасиланням на ч. 1 ст. 777 ЦК України та ч.ч. 6, 7 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» стосовно того, що умови необхідні для пролонгації спірного договору відсутні, є безпідставним.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що вимоги позивача про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У той же час, доводи скаржника не підтверджені належними та допустимими доказами та зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду м. Києва обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.32-34, 36, 43, 49, 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення господарського суду міста Києва від 31.05.2016 у справі № 910/7795/16 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 31.05.2016 у справі № 910/7795/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/7795/16 повернути до господарського суду м.Києва.

4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Р.В. Федорчук

Судді А.Г. Майданевич

А.І. Тищенко