Рішення № 61223890, 06.09.2016, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2016 р.Справа № 925/951/16

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Черкаська область, м. Умань, вул. Малофонтанна, буд. 12

до Управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради, Черкаська область, м. Умань, вул. Садова, 9

третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області, м. Черкаси, бул. Шевченка, 185

про стягнення 67 576,91 грн. заборгованості по перевезенню пільгових категорій громадян,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за нот. посвідченою довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю;

від третьої особи: ОСОБА_4 за довіреністю.

Позивач звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до відповідача про стягнення 67 576,91 грн. заборгованості за перевезення пільгових категорій громадян на автобусних маршрутах загального користування міста Умань.

В судовому засіданні:

Представник позивача вимоги підтримав та просить їх задовольнити. Подано додаткове пояснення по суті спору.

Представник відповідача вимоги заперечив та вказав, що в Управління відсутні кошти та відсутнє фінансування з бюджету на такі перевезення, оскільки відповідач не брав на себе таких зобовязань в 2016р. та не реєстрував їх у казначействі. Подано письмовий відзив на позов з доказами направлення позивачу.

Представник третьої особи вимоги заперечив та вказав, що право Головного управління ДКС України в Черкаській області рішення у даній справі ніяким чином не порушується, оскільки всі виплати проводяться через управління казначейської служби в Уманському районі. Просить виключити Головне управління ДКС України в Черкаській області зі складу третіх осіб.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін та учасників, судом встановлено такі взаємовідносини сторін та обставини:

24.03.2006р. між Позивачем ФОП ОСОБА_1 та Виконавчим комітетом Уманської міської ради було укладено Договір №13 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на автобусних маршрутах м. Умань (далі Договір), за умовами якого Позивач зобов'язувався здійснювати перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування №15 «Дачі-Залізничний вокзал». Термін дії вищевказаного договору - до 24.03.2016р.

Пунктом 2.14 Договору №13 встановлено обов'язок Позивача надавати право на безкоштовний проїзд пільговим категоріям пасажирів та інших категорій пасажирів за пропозицією Відповідача.

Вищевказаний пункт Договору повністю кореспондується з нормами визначеними ст.ст. 11, 37 Закону України «Про автомобільний транспорт»,-«Соціально значущими послугами автомобільного транспорту є послуги з перевезення пасажирів автобусними маршрутами загального користування за визначеними уповноваженими органами тарифами та на пільгових умовах відповідно до законодавства» «Пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.

Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом.

Безпідставна відмова від пільгового перевезення тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.»

На виконання вимог Договору №13 та ст. 42 Закону України «Про автомобільний транспорт», яка передбачає виключно договірні відносини між органом місцевого самоврядування та автомобільним перевізником, сторонами було укладено Договори №3 та № 5 про розрахунки за надані послуги по перевезенню пільгових категорій громадян автобусами загального користування в м. Умань за рахунок субвенції з Державного бюджету.

В розвиток договору №13 був підписаний договір №3 від 02.03.2015р. про розрахунки за надані послуги по перевезенню пільгових категорій громадян автобусами загального користування в м. Умань за рахунок субвенцій з Державного бюджету України.

Розрахунки за наданні послуги з перевезення має проводити Головний розпорядник бюджетних коштів, за визначенням позивача - Управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради (а.с. 15, п. 2.2.3 договору).

Термін дії здійснення Позивачем зобов'язань по перевезенню пільгових категорій пасажирів згідно Договору №3 складав з 01.03.2015р. до 31.05.2015р.

Термін дії здійснення Позивачем зобов'язань по перевезенню пільгових категорій пасажирів згідно Договору №5 складав з 01.06.2015р. до 31.12.2015р.

В п.2.2.6 вказаних Договорів встановлено обов'язок головного розпорядника бюджетних коштів проводити відшкодування за пільгові перевезення громадян надані Перевізником по мірі надходження цільової субвенції з Державного бюджету.

Головним розпорядником коштів у відповідності до «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002p. №256 є Відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради.

П. 3.1 договорів передбачено надання перевізником Головному розпоряднику бюджетних коштів до 5 числа наступного місяця - звіту щодо пільгових перевезень за минулий місяць.

Пунктом 3.3 Договорів визначено, що розрахунки за цими Договорами здійснюються через управління Державної казначейської служби України у Черкаській області шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок Перевізника.

Вказаний порядок розрахунків визначено в п.5 ст.102 Бюджетного кодексу України.

Пунктом 3.5 Договорів №№3 і 5 встановлено обов'язок Головного розпорядника бюджетних коштів та Перевізника погодження Акту звіряння за надані послуги.

Позивачем послуги з перевезення пільгових категорій пасажирів надавались у повній відповідності з умовами Договорів та щомісячні розрахунки передавались й погоджувались Управлінням праці та соціального захисту населення.

Всього Позивачем надано послуг за період з 01.03.2015р. до 31.12.2015р. на загальну суму 339048 грн., що підтверджується розрахунками та Актами звіряння.

Відповідачем сплачено 271471,09 грн. Заборгованість Відповідача склала: 339048 - 271471,09 = 67576,91 грн., що є предметом спору та підтверджена Актом звіряння розрахунків.

Відповідач мотивує неналежне виконання умов Договорів відсутністю субвенцій з державного бюджету

Наявність чи відсутність бюджетного фінансування не залежить від волі та дій Позивача, що порушує його право на належний розрахунок за виконані роботи. Наявність в Договорі умови про надходження бюджетних субвенцій не звільняє Відповідача від виконання взятих на себе зобов'язань.

Відповідачем було порушено вимоги договору та ст. 526 ЦК України, відповідно до якої - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, та ст. 525 ЦК України щодо недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов'язань.

На запитання головуючого представники сторін та третьої особи заявили:

про відсутність будь-яких інших доказів на підтвердження своїх доводів і пояснень;

про відсутність потреби у витребуванні інших доказів від учасників провадження у справі та інших осіб;

про можливість завершення дослідження обставин справи.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення представників сторін та учасника, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто зясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Згідно статутних документів позивач та відповідач є самостійними юридичними особами на ринку послуг в Україні.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) субєкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобовязання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Між сторонами виникли та існують змішані договірні відносини послуги та перевезення автомобільним транспортом на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобовязання, що виникає між субєктами господарювання, в силу якого один субєкт зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта, або утриматися від певних дій, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку, є господарським зобовязанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За своїм змістом представлений договір №13 від 24.03.2006р. є змішаним договором послуг та перевезення пасажирів по встановленому маршруту і відповідає вимогам глави 63 та 64 ЦК України, відповідно до якої за договором одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти пасажирів до пункту призначення та отримати за це плату. Замовник перевезення зобов'язується прийняти та оплатити вказану роботу.

В розвиток договору №13 було підписано договір №3 від 02.03.2015р. про розрахунки за надані послуги по перевезенню пільгових категорій громадян автобусами загального користування в м. Умань за рахунок субвенцій з Державного бюджету України (а.с. 14-26), та договір №5 від 01.06.2015р. про розрахунки за надані послуги по перевезенню пільгових категорій громадян автобусами загального користування в м. Умань за рахунок субвенцій з Державного бюджету України (а.с. 27-46).

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договорів №13, 3, 5. Договори не заперечені сторонами, не визнані судом недійсними, не розірвані сторонами та є дійсними. Суд враховує презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України).

Згідно ст.ст. 908, 910 ЦК України (Глава 64 ПЕРЕВЕЗЕННЯ) послуги та робота, виконана перевізником, має відповідати умовам договору послуг з перевезення, а в разі їх відсутності або неповноти вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру; виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовнику.

Спірні договори передбачають виконання перевезення пасажирів пільгових категорій по визначеному за затвердженому маршруту в м. Умань. Порядок розрахунків передбачений розділом 3 Договорів №3 та №5.

У відповідності до п. 3 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002p. №256 - Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

На виконання вимог Договору №13 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на автобусних маршрутах м. Умань та ст.42 Закону України «Про автомобільний транспорт», яка передбачає виключно договірні відносини між органом місцевого самоврядування та автомобільним перевізником, сторонами було укладено Договори №3 та № 5 про розрахунки за надані послуги по перевезенню пільгових категорій громадян автобусами загального користування в м. Умань за рахунок субвенції з Державного бюджету.

Щодо визначення Управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради як належного відповідача та головного розпорядника коштів Відповідач не заперечував, та надав позивачу відповідного листа від 02.09.2016р. та рішення Уманської міської ради від 30.01.2015р. №2-66/6 «Про міський бюджет на 2015 рік» та витяг з додатку №3 до нього.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 27.07.2016р. у справі №908/2966/13 - «Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорії громадян визначається Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002р. (далі за текстом - Порядок №256).

В п. 2.2.6 вказаних Договорів встановлено обов'язок головного розпорядника бюджетних коштів проводити відшкодування за пільгові перевезення громадян надані Перевізником по мірі надходження цільової субвенції з Державного бюджету.

П. 3.2 передбачено перерахунок коштів Перевізнику Головним розпорядником бюджетних коштів при надходженні сум субвенцій місцевим бюджетам з державного бюджету.

Пунктом 3.3 Договорів визначено, що розрахунки за цими Договорами здійснюються через управління Державної казначейської служби України у Черкаській області шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок Перевізника.

Вказаний порядок розрахунків визначено в п.5 ст.102 Бюджетного Кодексу України.

Пунктом 3.5 Договорів встановлено обов'язок Головного розпорядника бюджетних коштів та Перевізника погодити Акти звіряння за надані послуги за нормою «пільга».

Станом на 01.01.2016р. згідно з Актами звіряння розрахунків (а.с. 47-59) заборгованість Відповідача склала 67576,91 грн. за період дії Договорів. Акти звірки підписано Управлінням праці та соціального захисту населення Уманської міської ради без зауважень.

Управління праці та соціального захисту населення погоджувало Договори про розрахунки за надані послуги по перевезенню пільгових категорій громадян автобусами загального користування в м. Умань за рахунок субвенції з Державного бюджету та виконувало їх і в частині погодження помісячних звітів, і в частині розрахунків за Договорами.

Суд враховує, що Відповідач заперечує вимоги лише в частині відсутності субвенцій з державного бюджету.

Відповідно до Положення про Управлінням праці та соціального захисту населення Уманської міської ради, управління є виконавчим органом Уманської міської ради, що утворюється Уманською міською радою і в межах міста забезпечує виконання покладених на Управління завдань.

Управління виступає головним розпорядником бюджетних коштів; Управління відповідно до визначених повноважень здійснює компенсаційні виплати за пільгове перевезення окремих категорій громадян транспортом загального користування відповідно до Законодавства України.

Позивач виконав в період січня 2015 року до 01 січня 2016р. передбачені Договорами роботи з перевезення пасажирів пільгових категорій, що підтверджується Актами приймання виконаних робіт, які підписано Позивачем та відсутні будь-які зауваження Замовника (відповідача) щодо якості, кількості, строків виконаних робіт з боку Виконавця.

Замовник не розрахувався за виконані роботи на суму 67576,91 грн. до цього часу.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наявність заборгованості підтверджується договорами, актами звіряння послуг, розрахунком вимог позивача, відсутністю претензій відповідача до кількості та якості наданих послуг.

Згідно приписів п.2 ст. 916 ЦК України замовник зобов'язаний сплатити перевізнику обумовлену плату за послугу за домовленістю.

Відсутність коштів у відповідача чи відсутність кошторису видатків на перевезення пільгової категорії громадян, відсутність у відповідача зареєстрованих в казначействі бюджетних зобовязань з перевезення пільгових категорій громадян не є підставою звільнення відповідача від обовязку проведення розрахунків за виконані роботи з перевезення та надані послуги.

Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, в розумінні вимог ст. 16 ЦК України, спосіб захисту його порушеного права.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 67576,91 грн. заборгованості підлягають до задоволення.

Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області виступає за договором №3 і №5 виключно як банківська установа для перерахування коштів з бюджету на користь перевізника (позивача) за розпорядженням Управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради. Рішення у справі не стосується прав і обовязків Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області. Майнова чи грошова вимога до Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області не предявлена.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обовязок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого субєктивного права.

Відповідач не спростував доводи позивача та не подавав свого розрахунку вимоги. Суд вважає, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом.

Суд вважає, що відсутність фінансування органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування, відсутність у нього коштів - не є обґрунтованою підставою невиконання зобовязання за договором. Аналогічні правові позиції викладені в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «ОСОБА_2 проти України» від 29.06.2004р. (Заява №18966/02).

Суд зазначає, що проведення оплати боргу відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання доказів про проведення розрахунку. Відповідач не надав доказів обєктивної неможливості заперечення вимог по суті позову, чи погашення боргу.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача повністю та стягнути на користь позивача 1378 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача Управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради, Черкаська область, м. Умань, вул. Садова, 9, ідентифікаційний код 03195808, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Черкаська область, м. Умань, вул. Малофонтанна, буд. 12, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків НОМЕР_1, номер рахунку в банку невідомий

67576,91 грн. основного боргу та 1378 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 08.09.2016р.

Суддя Г.М. Скиба