Постанова № 61223728, 29.08.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2016 р. Справа№ 910/11857/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Рудченка С.Г.

при секретарі

судового засідання: Колеснік М.П.

за участі представників сторін:

позивач не з'явивився, про дату, час та місце судового

засідання був повідомлений належним чином;

відповідач Зінкевич Г.Є. дов. від 02.08.2016 №3425;

третя особа не з'явивилась, про дату, час та місце судового

засідання була повідомлена належним чином;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги позивача ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС"

на Ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2016

у справі № 910/11857/16 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС"

відповідача Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ

державної виконавчої служби Головного

територіального управління юстиції в

Київській області

третя особа Державна казначейська служба України

про стягнення матеріальної шкоди у розмірі

40 990, 41 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача-2 Переяслав-Хмельницького міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області за рахунок Державного бюджету України через відповідача-1 Державну казначейську службу України на користь ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" 4 719,36 3% річних та 36 271,36 грн. інфляційних втрат в рахунок відшкодування підтвердженої шкоди (втрат) у зв'язку із невиконанням Рішення Господарського суду Київської області у справі №911/4557/13 від 15.01.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2016 № 910/11857/16 провадження у справі № 910/11857/16 щодо відповідача-1 - Державної казначейської служби України припинено; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державну казначейську службу України; направлено матеріали справи № 910/11857/16 за підсудністю до Господарського суду Київської області.

Не погоджуючись з прийнятою Ухвалою, позивач ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просив Ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2016 № 910/11857/16 скасувати та прийняти нове судове рішення, за яким направити справу до Господарського суду міста Києва для розгляду справи по суті. Зокрема, скаржник наголошує на неправильному застосуванні судом першої інстанції норм процесуального права, а саме ст. 15, 16, 17 ГПК України.

За Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.16 для розгляду даної апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Ільєнок Т.В., суддів: Рудченко С.Г., Яковлєв М.Л..

За Ухвалою КАГС від 05.08.2016 № 910/11857/16 порушено апеляційне провадження за скаргою позивача ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" та призначено судове засідання на 29.08.2016. (колегія суддів у складі: головуючого судді Ільєнок Т.В., суддів: Рудченка С.Г., Яковлєва М.Л.).

Відповідач Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ ДВС Головного територіального управління юстиції в Київській області за своїм Відзивом від 23.08.2016 просить колегію суддів залишити апеляційну скаргу позивача ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" без задоволення, Ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2016 № 910/11857/16 залишити без змін, як таку, що прийнято у повній відповідності до вимог діючого законодавства України.

Державна казначейська служба України не скористалась своїм правом, передбаченим ч. 1 ст. 96 ГПК України, та не надала колегії суддів письмовий відзив на скаргу позивача, що згідно ч. 2 ст. 96 ГПК України не перешкоджає апеляційному перегляду рішення суду першої інстанції.

До судового засідання від 29.08.2016 представники позивача ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" та третьої особи Державної казначейської служби України не з'явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Про належне повідомлення сторін свідчать залучені до матеріалів справи зворотні поштові повідомлення про вручення поштового відправлення за №09-33/33034/16, №09-33/33105/16.

За пунктом 3.9.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1. підпункту 3.9. названої Постанови Пленуму ВГСУ.

Крім того, слід відзначити, що апеляційну скаргу по даній справі подано позивачем ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС", тому безпосередньо він був зацікавлений в тому, щоб вчасно дізнатись про інформацію щодо результатів розгляду його ж скарги.

Учасник судового процесу повинен добросовісно користуватися процесуальними правами, що на думку суду передбачає також, що ним самостійно повинні вживатися заходи до отримання інформації про рух справи усіма доступними йому засобами.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін обов'язковою не визнавалась, зважаючи на скорочені строки розгляду апеляційної скарги на ухвали суду, колегія суддів вважала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відстуності представників позивача та відповідача-1 за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Частиною 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Згідно із частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача-2, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшла висновку апеляційну скаргу позивача ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" залишити без задоволення, Ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2016 по даній справі залишити без змін, приймаючи до уваги наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи позов ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" зазначало, що 03 лютого 2014 року на виконання Рішення Господарського суду Київської області у справі № 911/4557/13 від 15.01.2014, яке набрало законної сили, було видано Наказ.

Відповідно до Наказу Господарського суду Київської області від 03.01.2014 по справі №911/4557/13 підлягає стягненню із ТОВ "АГРОФІРМА СВІТАНОК" на користь ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" 247 063,07 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 24 682,88 грн. пені, 4 055,40 грн. 3% річних, 6 316,39 грн. інфляційних втрат, 12 000,00 грн. витрат на послуги адвоката, 5643,00 грн. судового збору. Всього - 299 760,74 грн.

Згідно із Постановою ВДВС Переяслав-Хмельницького МРУЮ Київської області від 11.02.2014 відкрито виконавче провадження №42021321 щодо примусового виконання Наказу Господарського суду Київської області від 03.02.2014 по справі №911/4557/13.

Відповідно до Постанови ВДВС Переяслав-Хмельницького МРУЮ Київської області від 21.08.2014 Наказ Господарського суду Київської області від 03.02.2014 по справі №911/4557/13 був повернутий стягувачеві на підставі п.2. ч. І ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою ГСКО від 13.10.2014 по справі №911/4557/13, Скаргу ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" на дії та бездіяльність ВДВС Переяслав- Хмельницького МРУЮ Київської області задоволено та визнано бездіяльність ВДВС Переяслав-Хмельницького МРУЮ Київської області щодо виконання Наказу Господарського суду Київської області від 03 лютого 2014 року по справі №911/4557/13 незаконною.

Позивачем зазначено, що станом на момент звернення з даним позовом Наказ Господарського суду Київської області від 03 лютого 2014 року по справі №911/4557/13 не виконаний. Несвоєчасне виконання ВДВС Переяслав-Хмельницького МРУЮ Київської області зобов'язань за законом та невиконання рішення суду слугують підставою звернення ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС"" до суду для захисту свого порушеного права на вільне володіння своїм майном (в тому числі власними грошовими коштами) та примусового стягнення нарахованих грошових сум за порушення грошового зобов'язання.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" зазначив, що предметом позовних вимог є стягнення інфляційних втрат та 3% річних як збитків (втрат) позивача у зв'язку із тривалим, безпідставним та незаконним невиконанням Наказу Господарського суду Київської області від 03.02.2014 по справі №911/4557/13, через недотримання та порушенням відповідачем-2 Виконавчою службою норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З наведеного вище випливає, що особа, чиї права порушені має право вільно обирати будь-який із способів захисту порушених прав та визначати межі захисту.

В силу вимог ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, законодавець передбачив право підприємств, установ, організацій та інших юридичних осіб звертатися до господарського суду лише за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ.

Місцевим господарським судом зауважено, що позивач, зазначаючи у позові Державну казначейську службу України, як відповідача-1 у даній справі, не навів обґрунтування, яким чином Державною казначейською службою України порушуються права та законні інтереси позивача, з огляду на ч. 1 ст. 1 ГПК України. Крім того, місцевим господарським судом відзначено, що позивачем не заявляється жодних позовних вимог до відповідача-1.

Відтак, суд першої інстанції, беручи до уваги вищенаведене, зважаючи на те, що у даному випадку відповідачем-1 Державною казначейською службою України не було здійснено жодних дій чи бездіяльності щодо порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, дійшов до висновку про припинення провадження у справі щодо відповідача-1 на підставі п. 1-1 ч. 1. ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі, як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Суд першої інстанції, враховуючи те, що рішення у справі 910/11857/16 може вплинути на права або обов'язки Державної казначейської служби України, вважав за необхідне залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державну казначейську службу України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 6, код ЄДРПОУ 37567646) у відповідності до ч. 1 ст. 27 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою Переяслав-Хмельницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області є наступна адреса: 08400, Київська обл., місто Переяслав-Хмельницький, ВУЛИЦЯ ОБОЛОННА, будинок 2-В.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 17 Господарського процесуального кодексу України, якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.

Враховуючи вищевикладене, за висновком суду першої інстанції, матеріали справи № 910/11857/16 підлягають направленню за підсудністю до Господарського суду Київської області на підставі ч. 2 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" за доводами апеляційного оскарження наголошує на тому, що місцевим господарським судом порушено норми процесуального права, зокрема ст. 15, 16, 17 ГПК України. При цьому, посилаючись на ч.2, ч.3 ст. 15 ГПК України стверджує, що оскільки одним із відповідачів по даній справі виступає Державна казначейська служба України, то відповідно даний спір підлягає до розгляду за місцезнаходженням відповідача, тобто Господарським судом міста Києва.

Колегія суддів, дослідивши матеріали даної справи, відхиляє як необґрунтовані доводи апеляційного оскарження позивача та вважає за необхідне відзначити про таке.

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

Справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Відповідно до приписів статті 13 Господарського процесуального кодексу України місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам.

При цьому, розмежування компетенції між господарськими судами щодо розгляду справ відбувається з урахуванням правил підсудності.

Підсудність справ визначається за предметними і територіальними ознаками. Загальні правила територіальної підсудності справ унормовані статтею 15 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо (частина 1); справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача (частина 2); справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача (частина3).

Як встановлено судом першої інстанції, предметом спору у даній справі є вимога ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" про стягнення з відповідача -1 Державної казначейської служби України та відповідача-2 Переяслав-Хмельницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області, за рахунок Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС"" 4 719,36 3% річних та 36 271,36 грн. інфляційних втрат в рахунок відшкодування підтвердженої шкоди (втрат) у зв'язку із невиконанням Рішення Господарського суду Київської області у справі №911/4557/13 від 15.01.2014.

Як зазначалось вище, за Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2016 № 910/11857/16 провадження у справі № 910/11857/16 щодо відповідача-1 - Державної казначейської служби України припинено; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державну казначейську службу України; направлено матеріали справи № 910/11857/16 за підсудністю до Господарського суду Київської області.

Таким чином, оскільки за названою Ухвалою ГСМК було припинено провадження стосовно Державної казначейської служби України в якості відповідча-1 по даній справі, та залучено її в якості третьої особи без самостійних вимог, підсудність цього спору повинна визначатися на підставі частини 2 статті 15 Господарського процесуального кодексу України за місцезнаходженням відповідача.

Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, місцезнаходженням відповідача Переяслав-Хмельницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області є наступна адреса: 08400, Київська обл., місто Переяслав-Хмельницький, ВУЛИЦЯ ОБОЛОННА, будинок 2-В.

За приписами статті 17 Господарського процесуального кодексу України, якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.

З огляду на наведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про надіслання даної справи за підсудністю до Господарського суду Київської області.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів встановила, що у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування правових висновків суду першої інстанції. Таким чином, апеляційні вимоги позивача ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, підстав для зміни чи скасування оскарженої Ухвали у даній справі колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 15, 17, 85, 91, 99, 103 - 106, 121-2 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2016 № 910/11857/16 залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 №910/11857/16 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 №910/11857/16 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний строк.

Матеріали оскарження №910/11857/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Т.В. Ільєнок

Судді М.Л. Яковлєв

С.Г. Рудченко