Рішення № 61223214, 08.09.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.09.16р. Справа № 904/4537/15За первісним позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м.Київ

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Жовті Води

про стягнення 54 450 898,71 грн.

та

За зустрічним позовом Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Жовті Води

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ

про стягнення 52 124 118,05 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

Секретар судового засідання Бойчук Ю.С.

Представники:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): ОСОБА_1, представник за довіреністю № 38/10 від 03.03.16р.

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_2, представник за довіреністю № 18/804 від 04.02.16р., ОСОБА_3, представник за довіреністю № 18/807 від 04.02.16р.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - позивач за первісним позовом, Покупець) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач за первісним позовом, Продавець) про стягнення 54 450 898,71 грн.

В обґрунтування заявленої до стягнення суми у розмірі 54 450 898,71 грн. позивач за первісним позовом посилається на неналежне виконання відповідачем за первісним позовом умов Договору на поставку уранового оксидного концентрату № 2241/20-НАЭК від 06.06.08р., в частині порушення строків поставки.

Ухвалою господарського суду від 27.05.15р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 07.07.15р.

07.07.15р. у судовому засіданні оголошено перерву до 09.07.15р.

Ухвалою господарського суду від 09.07.15р. продовжено строк розгляду спору по суті до 10.08.15р. включно; відкладено розгляд справи на 10.08.15р.

14.07.15р. Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - позивач за зустрічним позовом, Продавець) подано зустрічну позовну заяву про стягнення 52124118,05 грн., з яких: 26 318 359,09 грн. - пеня, 5 201 390,57 грн. - 3% річних, 7 081 179,49 грн. - інфляційні втрати, 13523 188,90 грн. - недоотримана індексація ціни. В обґрунтування заявленої до стягнення суми у розмірі 52 124 118,05 грн., останній посилається на неналежне виконання Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - відповідач за зустрічним позовом, Покупець) умов Договору на поставку уранового оксидного концентрату № 2241/20-НАЭК від 06.06.08р., в частині своєчасної оплати згідно графіків платежів та рахунків на оплату, та можливістю заліку первісної вимоги зустрічною.

Ухвалою господарського суду від 15.07.15р. прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом.

07.08.15р. до суду від позивача за зустрічним позовом надійшов уточнений розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення оплати, відповідно до якого останній просив суд стягнути пеню у розмірі 15 406 046,85 грн., 3 % річних у розмірі 4 239 264,37 грн., інфляційні втрати у розмірі 7 081 179,49 гн.

Ухвалами господарського суду від 10.08.15р. призначено у справі № 904/4537/15 судову експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз; зупинено провадження у справі № 904/4537/15 до вирішення експертом поставлених перед ним питань.

29.07.16р. до господарського суду від Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 904/4537/15 з висновком експерта.

Ухвалою господарського суду від 08.08.16р. поновлено провадження у справі № 904/4537/15, починаючи з 08.09.16р.; справу призначено до розгляду в засіданні на 08.09.16р.

08.09.16р. повноважний представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) у судовому засіданні заявлені позовні вимоги за первісним позовом підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі, а за зустрічним позовом - відмовити у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надав для долучення до матеріалів справи письмові пояснення щодо висновків експерта з урахуванням заявлених позовних вимог.

В свою чергу, повноважні представники відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) заявлені позовні вимоги за зустрічним позовом підтримали та просили суд задовольнити їх у повному обсязі, з урахуванням наданого уточненого розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат, а за первісним позовом - відмовити. Крім того, повноважні представники відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) просили суд зменшити суму штрафу за первісним позовом до 3 359 574,90 грн., про що також зазначено у додаткових письмових пояснень, які долучені до матеріалів справи.

Повноважний представник позивача за первісним позовом заперечував щодо зменшення розміру штрафу, виходячи з того, що сторони знаходяться в рівних умовах.

У судовому засіданні 08.09.16р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.06.08р. між Державним підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - Покупець) та Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - Продавець) укладено договір № 2241/20-НАЭК на поставку уранового оксидного концентрату (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1., якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити урановий оксидний концентрат (далі - УОК), у кількості та на умовах, визначених цим Договором. Одиницею виміру кількості УОК є кілограм урану (кгU).

Згідно з п. 1.2. Договору, загальна кількість УОК, що постачається за цим Договором, становить 9350 тис. кгU (+/-1%). Щорічна кількість поставки УОК визначається Графіком поставок УОК (Додаток № 1 до цього Договору).

Пунктом 1.3. Договору передбачено, що кількість поставки УОК на 2009 - 2018 роки уточнюється сторонами у такому порядку: попередньо - не пізніше ніж 01 червня року, що передує року поставки УОК, шляхом обміну листами; остаточно - не пізніше 01 вересня року, що передує року поставки УОК, шляхом укладання додаткової угоди до цього Договору.

Відповідно до п. 4.1. Договору, поставка УОК за цим Договором здійснюється на умовах EXW (склад гідрометалургійного заводу відповідача, м. Жовті Води, вул. Залізнична, 13) згідно з Інкотермс-2000, що застосовується з урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору. Сторони можуть погодити інші умови поставки УОК, що оформлюється додатковою угодою цього Договору.

За приписами п. 4.3. Договору сторони обумовили, що строки поставки УОК у 2010-2018 роках визначається сторонами у такому порядку: попередньо - не пізніше ніж 01 червня року, що передує року поставки УОК, шляхом обміну листами; остаточно - не пізніше 01 вересня року, що передує року поставки УОК, шляхом укладання додаткової угоди до цього Договору.

У п. 4.4. Договору зазначено про те, що Продавець повинен не менше ніж за 10 діб до строку поставки відповідної партії УОК, передбаченого графіком поставки УОК, направити повідомлення на адресу Покупця про готовність до передання партії УОК.

Як зазначено у п. 4.5. Договору, за фактом передачі партії УОК від Продавця Покупцеві підписуються Акт прийому-передачі продукції (УОК), форма якого наведена у Додатку № 5 до цього Договору, не пізніше 2-х робочих днів після дати поставки УОК. Дата переходу права власності на УОК визначається датою підписання сторонами Акта прийому - передачі.

Оплата за цим Договором здійснюється у національній валюті України (гривня) на підставі виставлених Продавцем рахунків (п. 7.1. Договору).

Відповідно до п. 7.4. Договору, оплата за УОК, що постачається у 2010-2018 роках, здійснюватиметься відповідно до Графіку платежів, який має бути письмово погоджений сторонами не пізніше 1-го вересня року, що передує року поставки УОК.

У п. 7.5. Договору зазначено про те, що рахунки Продавця для сплати платежів мають бути надані Покупцеві не пізніше ніж за 10 робочих днів до дати відповідного платежу.

Розрахунки за цим Договором здійснюються через установу банку згідно із правилами, передбаченими чинним в Україні законодавством для безготівкового розрахунку (п. 7.6. Договору).

Пунктом 7.7. Договору передбачено, що сторони вправі своєю домовленістю змінити порядок, форму та види здійснення розрахунків за цим Договором.

За змістом п. 11.1. Договору, у випадку порушення зобов'язань, що виникають з цього Договору, сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним в Україні законодавством.

Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору (п. 11.1.1. Договору).

Положеннями п. 11.2. Договору передбачено, що за порушення строків поставки УОК, визначених відповідним Графіком поставки, Продавець зобов'язаний сплатити Покупцеві пеню в розмірі 0,05% вартості не поставленого в строк УОК за кожен день прострочення, але не більше 10% вартості несвоєчасно поставленого УОК. За прострочення поставки УОК понад тридцять днів Продавець додатково оплачує штраф в розмірі 7% вартості несвоєчасно поставленого УОК.

За прострочення в оплаті УОК понад строки, встановлені Графіком платежів, Покупець виплачує Продавцеві, за вимогою останнього, пеню у розмірі 0,05% за кожен день прострочення, але не більше 10% від суми простроченого платежу (п. 11.3. Договору).

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.16.1. цього Договору та закінчується 31.12.19р. (п.п. 16.1., 16.2. Договору).

Між сторонами були підписані: додаткова угода № 1 від 30.07.08р., додаткова угода № 2 від 24.02.09р., додаткова угода № 3 від 24.02.09р., додаткова угода № 4 від 28.04.09р., додаткова угода №5 від 06.08.09р., додаткова угода № 6 від 12.08.09р., додаткова угода № 7 від 25.12.09р., додаткова угода № 8 від 25.12.09р., додаткова угода № 9 від 15.01.10р., додаткова угода № 10 від 15.01.10р., додаткова угода № 11 від 30.03.10р., додаткова угода № 12 від 23.04.10р., додаткова угода № 13 від 08.10.10р., додаткова угода № 14 від 29.10.10р., додаткова угода № 15 від 24.11.10р., додаткова угода № 16, додаткова угода № 17 від 13.04.11р., додаткова угода № 18 від 08.07.11р., додаткова угода № 19 від 11.10.11р., додаткова угода № 20 від 27.12.11р., додаткова угода № 21 від 07.03.12р., додаткова угода № 22 від 16.01.13р., додаткова угода № 23 від 28.02.13р., додаткова угода № 24 від 01.11.13р., додаткова угода № 25 від 14.11.13р., додаткова угода № 26 від 25.12.13р., додаткова угода № 27 від 30.01.14р., додаткова угода № 28 від 19.05.14р., додаткова угода № 29 від 19.09.14р., угода від 15.01.15р. про внесення змін до Додаткової угоди № 29 від 19.09.14р., додаткова угода № 30 від 29.10.14р., угода від 15.01.15р. про внесення змін до Додаткової угоди № 30 від 29.10.14р., додаткова угода № 31 від 14.01.15р., додаткова угода № 32 від 02.03.15р., відповідно до яких сторони уточняли кількість, вартість та строки поставки УОК.

За первісним позовом.

Як зазначає Покупець, на виконання умов Додаткової угоди № 29 від 19.09.14р. до Договору Продавець мав поставити Покупцю у жовтні, листопаді та грудні 2014 року по 120 000,00 кгU УОК за ціною 2163,60грн./кг. Разом з цим Продавець поставив - 13 237,00 кгU, відповідно до Акта приймання - передачі № 185 від 31.10.14р. та 90 694,00 кгU, відповідно до Актів приймання-передачі № 187 від 19.11.14р., № 189 від 28.11.14р. Всього 103 931,00 кгU.

Таким чином, Покупець стверджує, що кількість та вартість несвоєчасного поставленого за додатковою угодою № 29 УОК складає:

з 01.11.14р. - по 19.11.14р. - 106 763,00 кгU на суму 230 992 426,80 грн.;

з 19.11.14р. - по 28.11.14р. - 60 563,5 кгU на суму 131 035 188,60 грн.;

з 28.11.14р. - по 01.12.14р. - 16 069,00 кгU на суму 34 766 888,40 грн.;

з 01.12.14р. - по 01.01.15р. - 120 000 кгU (не поставка за листопад) + 16 069 кгU (недопоставка за жовтень) = 139 069,00 кгU на суму 294 398 888,40 грн.;

з 01.01.15р. по 14.01.15р. - 136 069,00 кгU (недопоставка за жовтень та листопад) + 120 000,00 кгU (не поставка за грудень) = 256 069,00 кгU на суму 554 030 888,40 грн.

Покупець звертає увагу суду, що розрахунок проводився до 14.01.15р., оскільки 15.01.15р. між сторонами була укладена угода про внесення змін до Додаткової угоди № 29 від 19.09.14р., якою врегульовано питання поставки недопоставленого раніше УОК. При цьому, п. 3 цієї Угоди сторони передбачили, що вони не звільняються від відповідальності за порушення зобов'язань за Договором у попередній редакції, які були вчинені до моменту укладання цієї угоди.

Крім того, на виконання умов Додаткової угоди № 30 від 29.10.14р. Продавець мав поставити Покупцю у листопаді та грудні 2014 року по 187 066,00 кгU за ціною 2 163,60 грн/кг з ПДВ. Однак у листопаді поставка не відбулася, а у грудні Продавець поставив Покупцю 101 310,60 кгU, відповідно до Актів приймання - передачі № 191 від 18.12.14р., № 193 від 24.12.14р.

Таким чином, Покупець стверджує, що кількість та вартість несвоєчасного поставленого за додатковою угодою № 30 УОК складає:

з 01.12.14р. по 18.12.14р. - 187 066,00 кгU на суму 404 735 997,60 грн.;

з 18.12.14р. по 24.12.14р. - 140 752,50 кгU на суму 304 532 109,00 грн.;

з 24.12.14р. по 01.01.15р. - 85 755,4 кгU на суму185 540 383,44 грн.;

з 01.01.15р. по 14.01.15р. - 85 755,4 кгU (недопоставка за листопад) + 187 066,00 кгU (не поставка за грудень) = 272 821,4 кгU на суму 590 276 381,04 грн.

Покупець звертає увагу суду, що розрахунок проводився до 14.01.15р., оскільки 15.01.15р. між сторонами була укладена угода про внесення змін до Додаткової угоди № 30 від 29.10.14р., якою врегульовано питання поставки недопоставленого раніше УОК. При цьому, п. 1 цієї Угоди сторони передбачили, що вони не звільняються від відповідальності за порушення зобов'язань за Договором у попередній редакції, які були вчинені до моменту укладання цієї угоди.

Враховуючи вищевикладене, Покупець зазначає про те, що Продавець порушив свої зобов'язання щодо поставки УОК у жовтні - грудні 2014 року за додатковою угодою № 29 та у листопаді - грудні 2014 року за додатковою угодою № 30.

За неналежне виконання Продавцем своїх зобов'язань щодо поставки УОК, Покупцем на підставі п. 11.2. Договору була нарахована пеня у розмірі 20 855 149,68 грн. та штраф у розмірі 33595749,03 грн., всього 54 450 898,71 грн.

З метою досудового врегулювання спору, Покупцем було пред'явлено Продавцю претензію №744/10 від 20.01.15р., з вимогою сплатити 54 450 898,71 грн. Вказану претензію Продавець визнав частково, а саме у розмірі пені на суму 20 855 149,68 грн. та просив Покупця зменшити розмір штрафу до суми 1 000 000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, Покупець просить суд стягнути з Продавця пеню у розмірі 20855149,68 грн. та штраф у розмірі 33 595 749,03 грн., а всього 54 450 898,71 грн.

Продавець заявлені позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити Покупцю в їх задоволенні у повному обсязі, виходячи з наступного.

Як зазначає Продавець, останній свої зобов'язання за додатковими угодами № 29 та 30 виконав частково, у зв'язку з настанням об'єктивних обставин - проведення військових дій на сході України, через які сталися зриви поставок товарно-матеріальних цінностей, сировини (сірка, вибухові речовини, вуглеамонійна сіль, азотна кислота тощо), які задіяні у виготовленні основної продукції відповідача - УОК.

Зазначені обставини вплинули на несвоєчасне здійснення поставок УОК за Договором.

Так, внаслідок бойових дій на сході України були припинені поставки вуглеамонійної солі на гідрометалургійний завод відповідача з боку єдиного в Україні виробника вуглеамонійних солей ПАТ «Сєверодонецьке об'єднання Азот», розташованого в Луганській області. Враховуючи віддаленість можливих альтернативних виробників і постачальників вуглеамонійних солей (ОАО «МаХаМ-СНІRchij» Узбекистан та QINGDAO IRO TAIHEINTERNATIONAL TRADE CO., LTD. Китай), забезпечення уранового виробництва цим хімреагентом у повному обсязі потребувало певного часу. З огляду на це підприємство вимушене було призупиняти роботу з переробки уранової руди на гідрометалургійному заводі.

З причини бойових дій на сході України, мала місце недопоставка з боку підприємств-виробників Луганської області вибухівки на шахти підприємства. Внаслідок чого підприємство вимушене було протягом звітного періоду призупиняти роботи з видобутку уранової руди на шахтах.

Обмеження споживання електроенергії основних підрозділів. З цієї причини на гідрометалургійному заводі мало місце зниження продуктивності переробки уранової руди на 20 %. На шахтах підприємства у зв'язку з обмеженням використання електроенергії на 50 % знижувалася продуктивність компресорного обладнання, як слідство, не виконувалися бурові та прохідницькі роботи, призупинялися роботи гідрозакладальних комплексів.

Однак з урахуванням обставин, що склалися в державі, довготривалих партнерських відносин, не висування з боку Продавця протягом дії Договору зустрічних вимог щодо сплати неустойки (інших платежів) за порушення зобов'язань з боку Покупця (що також впливало на своєчасність виконання Продавцем своїх зобов'язань за договором) Продавець вважає за необхідне звернути увагу суду на наступне.

Покупець свої зобов'язання в частині здійснення своєчасної оплати згідно графіків платежів, які є невід'ємними частинами додаткових угод від 30.01.14р. № 27, від 19.05.14р. № 28, від 19.09.14р. № 29, від 29.10.14р. № 30 до Договору не виконував, що підтверджується реєстром платежів (реєстр додається).

Посилаючись на п. 11.3. Договору Продавець зазначає про те, що за прострочення в оплаті УОК понад строки, встановлені Графіком платежів, Покупець виплачує Продавцеві, за вимогою останнього, пеню у розмірі 0,05% за кожний день прострочення, але не більше 10 % від суми простроченого платежу. З урахуванням зазначеного, розрахунок пені за прострочку оплати Покупцем за поставлений УОК у 2014 році складає 26 318 359,09 грн.

Окрім того, відповідно до п. 11.1 Договору у випадку порушення зобов'язань, що виникають з цього Договору, сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним в Україні законодавством.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, розмір 3% річних складає 5 201 390,57 грн., розмір інфляційних втрат складає 7 081 179,49 грн.

Окрім того, в порушення умов п. 6.2. Договору Покупець відмовився здійснити індексацію ціни УОК протягом 2013-2014 років. Неодноразові звернення Продавця з даного приводу на адресу Покупця позитивного результату не дали. Так, 18.12.12р. за вих. № 30-04/11213 та від 05.02.13р. за вих. № 30-03/972 Продавець звернувся до Покупця з проектами додаткових угод, якими передбачалася умова індексації ціни УОК, але Покупець не погодився на їх підписання, посилаючись на дефіцит коштів у тарифі на електроенергію, що виробляється атомними станціями України.

Для забезпечення виконання затвердженої Міненерго вугілля виробничої програми підприємства та з метою реалізації всього обсягу УОК, запланованого до виробництва в 2013 році та забезпечення стабільної роботи уранового виробництва і фінансування підприємства до кінця 2013 року та в 2014 році Продавець за підтримки Міненерговугілля, продовжував роботу з укладання додаткових угод від 16.01.13р. № 22 та 28.02.13р. № 23 до Договору, ціна УОК в якій, в порушення вищезазначеного пункту Договору проіндексовані не були.

Внаслідок не проведення індексації ціни УОК у Додатковій угоді від 16.01.13р. № 22 на поставку УОК січня-лютого 2013 р. та від 28.02.13р. № 23 на поставку УОК у березні-жовтні 2013 р., Продавцем недоотримані доходів за період з 01.05.13р. по 31.10.13р. у розмірі 13 523 188,90 грн.

Таким чином, як зауважує Продавець, неналежне виконання договірних зобов'язань мало місце не лише з боку останнього, а і з боку самого Покупця.

Посилаючись на ст. 233 ГК України, Пленум Вищого господарського суду України від 17.12.13р. № 14 «Про деякі питання практики застування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» Продавець зазначає про те, що сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Також Продавець звертає увагу суду на те, що останній не допускав факту прострочення поставки понад тридцять днів, що підтверджується актами прийому-передачі продукції від 31.10.14р. № 185; від 19.11.14р. № 187; від 28.11.14р. № 189 за Додатковою угодою № 29 від 19.09.14р., оскільки строк між здійсненими поставками становить менше тридцяти днів.

Окрім того, згідно з актами приймання-передачі від 18.12.14р. № 191 та від 24.12.14р. № 193 Продавець здійснив часткову поставку УОК за листопад 2014 року відповідно до додаткової угоди №30 від 29.10.14р.

При цьому Продавець зазначає, що п. 11.2. Договору не передбачає застосування штрафу у розмірі 7% від вартості недопоставленого товару.

Таким чином, як вважає Продавець, враховуючи факт здійснення поставок з проміжком часу, що не перевищує тридцять днів, правові підстави для застосування штрафу у вигляді 7% від вартості несвоєчасно поставленого УОК відсутні.

Продавець зауважує, що останній на даний час знаходиться в досить скрутному фінансовому становищі. Насамперед, він є єдиним в Україні підприємством, що здійснює видобуток уранових руд, їх переробку та виробництво закису-окису урану, з якого виготовляється ядерне паливо для атомних станцій України. Майно підприємства є державною власністю, яке використовується у порядку, встановленому Уповноваженим органом управління відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням обмежень, встановлених Статутом підприємства. Станом на 01.06.15р. числиться кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги в розмірі 113 798 тис. грн., за кредитною лінією (тілом) - 381 141 589,00 грн. та простроченням заборгованості по відсотках - 45 704 615,08 грн. Враховуючи, що Продавець є містоутворюючим підприємством для міста Жовті Води, смт. Смоліне Кіровоградської обл. та забезпечує роботою мешканців м. Кіровоград та смт. Мала Виска, задоволення вимог пред'явленого позову може фактично призвести до зупинки підприємства, що, у свою чергу, вплине на зростання соціальної напруги в зазначених регіонах.

Покупець зауважує, що Продавець визнав вимоги про стягнення пені та не оспорює її розмір - 20 855 149,68 грн.

Крім того, Покупець зауважує, що Продавець як на причину неповного виконання своїх зобов'язань з поставки ураново оксидного концентрату, посилається на наявність об'єктивних обставин - проведення військових дій на сході України, через які сталися зриви поставок сировини, яка задіяна у виготовленні УОК. Однак це не може бути обставиною, що звільняє Продавця від відповідальності з огляду на таке.

По-перше, Продавцем не надано жодних доказів у підтвердження причинно-наслідкового зв'язку між подіями на сході України, зривом поставок сировини та несвоєчасним виконанням поставок УОК.

По-друге, відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. При цьому не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання.

По-третє, розділом 13 Договору передбачено звільнення сторін від відповідальності у разі дії форс-мажорних обставин, зокрема: війни та викликаних нею наслідків, воєнних дій, повстань або бунтів, блокад, або неможливості виконання дій державними чи місцевими органами. При цьому сторона, що потрапила під дію форс-мажорних обставин, мала негайно в письмовій формі повідомити про це іншу сторону. Належним доказом виникнення та дії таких обставин є свідоцтво ТПП України (п. 13.4 Договору), яке Продавцем не було надано. У зв'язку з цим Продавець не може бути звільнений від відповідальності за порушення строків поставки УОК.

Також Продавець зазначає, що Покупець несвоєчасно оплачував рахунки за поставлений УОК за додатковими угодами №№ 27-30, у зв'язку з чим неналежне виконання договірних зобов'язань вчинене обома сторонами. Однак, умовами Договору так само як і нормами чинного законодавства, не передбачено можливість для Продавця зупиняти поставку чергової партії УОК у разі неповної оплати попередньо поставленої партії. При цьому більшість рахунків (№ 1-7), по яким має місце прострочення платежу, повністю оплачені до початку прострочення поставки. Таким чином, як вважає Покупець, у разі прострочення виставленого рахунку, Продавець мав право застосувати відповідні фінансові санкції (3% річних, пеню, інфляційні втрати), але не зупиняти поставку наступних партій УОК.

Продавець не визнає вимогу щодо нарахування штрафу, оскільки п. 11.2. Договору не передбачено застосування штрафу у разі часткової поставки товару. Однак таке право прямо передбачено п. 11.2 вказаного Договору: «за прострочення поставки УОК понад тридцять днів Продавець додатково оплачує штраф в розмірі 7% вартості несвоєчасно поставленого УОК». Таким чином, як вважає Покупець, цим пунктом визначено, що штраф обраховується саме від вартості несвоєчасно поставленого УОК, яка може як збігатися з вартістю усієї партії поставки так не бути меншою у разі часткової поставки. Отже, вказаним пунктом не передбачено, що нарахування штрафу можливе лише у випадку прострочення поставки повної партії УОК.

За зустрічним позовом

Як зазначає Продавець, на виконання вищезазначених умов Договору між сторонами були укладені додаткові угоди від 30.01.14р. № 27, від 19.05.14 р. № 28, від 19.09.14р. № 29, від 29.10.14р. №30 з узгодженими обсягами поставки УОК, його ціною та графіками платежів. Згідно умов вищезазначених додаткових угод та графіків платежів до них, кінцевий термін оплати вартості УОК визначається останнім календарним днем місяця в який повинна відбутися оплата.

Окрім того, Продавцем на виконання вимог пунктів 7.1., 7.4 Договору виставлено Покупцю наступні рахунки на оплату:

Додаткова угода від 25.12.13р. № 26:

- рахунок від 28.12.13р. № 1 на суму 160 877 340,00 грн.

Додаткова угода від 30.01.14р. № 27:

- рахунок від 30.01.14р. № 2 на суму 209 556 604,80 грн.,

- рахунок від 03.03.14р. № 3 на суму 209 556 604,80 грн.,

- рахунок від 31.03.14р. № 4 на суму 209 556 604,80 грн.,

- рахунок від 30,04.14р. № 5 на суму 209 556 604,80 грн.

Додаткова угода від 19.05.14р. № 28:

- рахунок від 02.06.14р. № 6 на суму 87 130 185,60 грн.,

- рахунок від 01.07.14р. № 7 на суму 270 000 000,00 грн.,

- рахунок від 31.07.14р. № 8 на суму 270 000 000,00 грн.

Додаткова угода від 19.09.14р. № 29:

- рахунок від 13.11.14р. № 11 на суму 237 207 742,52 грн.,

- рахунок від 27.11.14р. № 12 на суму 193 069 247,88 грн.

Додаткова угода від 29.10.14р. № 30:

- рахунок від 31.10.14р. № 10 на суму 501 000 000,00 грн.,

- рахунок від 27.11.14р. № 13 на суму 308 471 995,20 грн.

Продавець зауважує, що Покупець свої зобов'язання в частині здійснення своєчасної оплати згідно графіків платежів, та рахунків на оплату які є невід'ємними частинами додаткових угод від 30.01.14р. № 27, від 19.05.14р. № 28, від 19.09.14р. № 29, від 29.10.14р. № 30 до Договору не виконував, що затверджується реєстром платежів (реєстр додається).

За неналежне виконання Покупцем своїх зобов'язань щодо оплати УОК, Продавцем на підставі п. 11.3. Договору була нарахована пеня у розмірі 26 318 359,09 грн.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України Продавцем нараховані інфляційні втрати у розмірі 7 081 179,49 грн. та 3% річних у розмірі 5 201 390,57 грн.

Посилаючись на п. 6.2. Договору Продавець зазначає про те, що базова ціна УОК, визначена п.6.1. цього Договору, підлягає щорічній індексації. Коефіцієнт індексації ціни на 2009 та 2010 роки складає 7,5 % щорічно, на 2011- 2018 роки 1,5 % порівняно із ціною, визначеною на попередній рік, та затверджується окремим доповненнями до цього Договору на кожний рік, що укладаються не пізніше початку відповідного календарного року. В порушення умов п. 6.2. Договору Покупець відмовився здійснити індексацію ціни УОК протягом 2013-2014 років. Неодноразові звернення Продавця з даного приводу на адресу Покупця позитивного результату не дали.

Так, 18.12.12р. за вих. № 30-04/11213 та від 05.02.13р. за вих. № 30-03/972 Продавець звернувся до Покупця з проектами додаткових угод, якими передбачалася умова індексації ціни УОК, але Покупець не погодився на їх підписання, посилаючись на дефіцит коштів у тарифі на електроенергію, що виробляється атомними станціями України.

Для забезпечення виконання затвердженої Міненерговугілля виробничої програми підприємства та з метою реалізації всього обсягу УОК, запланованого до виробництва в 2013 році та забезпечення стабільної роботи уранового виробництва і фінансування підприємства до кінця 2013 року та в 2014 році Продавець за підтримки Мінерговугілля, продовжив роботу з укладання додаткових угод від 16.01.13р. № 22 та 28.02.13р. № 23 до Договору, ціна УОК в якій, в порушення вищезазначеного пункту Договору проіндексовані не були.

Внаслідок не проведення індексації ціни УОК за Додатковими угодами 16.01.13р. № 22 на поставку УОК у січні-лютому 2013 року та від 28.02.13р. № 23 на поставку УОК у березні-жовтні 2013 року, Продавець недоотримав доходів за період з 01.05.13р. по 31.10.13 р. у розмірі 13523188,90 грн.

Враховуючи вищевикладене, Продавець просив суд стягнути з Покупця 26 318 359,09 грн. - пені, 5 201 390,57 грн. - 3% річних, 7 081 179,49 грн. - інфляційні втрати, 13 523 188,90 грн. - недоотриманої ціни індексації УОК, а всього 54 124 118,05 грн.

Продавець надав уточнений розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат та просив суд стягнути з Покупця 15 406 046,85 грн. - пені, 4 239 264,37 грн. - 3% річних, 7 081 179,49 грн. - інфляційні втрати, 13 523 188,90 грн. - недоотриманої ціни індексації УОК, а всього 40249 679,61 грн.

Покупець заявлені зустрічні позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити Продавцю в їх задоволенні у повному обсязі, виходячи з наступного.

Як зазначає Покупець, Продавцем допущено помилки при здійсненні розрахунку пені та 3 % річних. Найбільш типовими помилками є:

- повторне нарахування пені за один і той же день, у який відбулося погашення заборгованості (до та після такого погашення). Наприклад, по рахунку від 01.07.14р. № 7 за період прострочки з 01.08.14р. по 07.10.14р., що становить 68 календарних днів, неустойка нарахована за 97 календарних днів. Аналогічна ситуація має місце й щодо інших рахунків.

- нарахування штрафних санкцій за день, коли відбулося повне погашення заборгованості, хоча день виконання зобов'язання не вважається днем прострочення і за нього не можуть нараховуватися штрафні санкції (постанова Верховного Суду України від 15.01.15р. у справі № 3-204гс14).

Покупцем проведено контррозрахунок пені та 3% річних. При цьому, щодо рахунків та періодів, по яким сплив строк позовної давності, контррозрахунок пені не здійснювався, оскільки пропуск строку позовної давності є самостійною підставою для відмови у позові.

Разом з цим Покупець повністю не погоджується з нарахуванням пені та 3% річних за порушення строків оплати рахунків від 13.11.14р. № 11 та від 27.11.14р. № 12, а саме.

Відповідно до п. 11 додаткової угоди від 19.05.14р. № 28 до Договору у разі невиконання Продавцем своїх зобов'язань з УОК в обсягах, передбачених цією Додатковою угодою, Покупець має право зупинити здійснення платежів за УОК до виконання Продавцем своїх зобов'язань з поставки УОК.

Рахунки від 13.11.14р. № 11 та від 27.11.14р. № 12 виставлені за оплату УОК у листопаді та грудні 2014 року на виконання додаткової угоди від 19.09.14р. № 29, якою внесені зміни до додаткової угоди № 28 щодо строків поставки та вартості оплати, інші умови додаткової угоди № 28 залишилися без змін, зокрема п. 11.

Покупець зауважує, що сторонами не заперечується, що з листопада 2014 Продавець не у повному обсязі виконував свої зобов'язання з поставки УОК. У зв'язку з цим, Покупець, керуючись правом, наданим п. 11 додаткової угоди від 19.05.14р. № 28, частково зупинив платежі на користь Продавця, у зв'язку з чим не допустив порушення свого зобов'язання.

Таким чином, як зазначає Покупець, зустрічна позовна вимога Продавця щодо стягнення пені та 3% річних за порушення строків оплати рахунків від 13.11.14р. № 11 та від 27.11.14р. № 12 не підлягає задоволенню у зв'язку з відсутністю факту такого порушення зі сторони Покупця.

Отже, Покупець вказує, що враховуючи незаконність нарахування пені та 3 % річних за рахунками від 13.11.14р. № 11 та від 27.11.14р. № 12, а також помилки, допущені при розрахунку, правильно розрахований розмір пені загалом складає 10 427 463,23 грн., а загальний розмір 3% річних - 3 102 555,34 грн.

Щодо заявленої до стягнення індексації ціни договору, Покупець вказує, що п. 6.2 Договору передбачена можливість щорічної індексації базової ціни УОК на 2011-2018 роки у розмірі 1,5% порівняно з ціною, визначеною на попередній рік. При цьому така індексація має затверджуватися окремими доповненнями до вказаного договору на кожний рік, які укладаються не пізніше початку відповідного календарного року. Відповідно до п. 16.4 Договору, зміни у цей Договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, які оформляються додатковою угодою. Пунктом 16.5 Договору передбачено, що зміни набирають чинності з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому Договорі або у чинному в Україні законодавстві. Таким чином, Покупець вважає, що індексація базової ціни УОК можлива лише у разі та у розмірі досягнутої сторонами домовленості, яка має бути оформлена додатковою угодою.

Покупець не погодився із запропонованою Продавцем ціною УОК, зазначеною у листах від 05.02.13р. № 30-03/972 та від 18.12.12р. № 30-04/11213, якими направлено проекти додаткових угод № 23 та № 22. Однак сторони досягли домовленості щодо іншої ціни УОК, про що й було укладені додаткові угоди від 16.01.13р. № 22 та від 28.02.13р. № 23, які оформлені належним чином та виконані сторонами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Як зазначає Покупець, враховуючи, що сторони не досягли у належній формі домовленості щодо ціни УОК у розмірі, про який вказує Продавець, у Покупця не виникло зобов'язання щодо оплати УОК по цій ціні.

Також Покупець зазначає, що сторони досягли домовленості щодо індексування ціни УОК на 2015 рік до розміру 2 450,00 грн., про що укладено додаткову угоду № 31. При цьому розмір такої індексації є вищим, ніж передбачено договірними зобов'язаннями. Таким чином інтереси Продавця жодним чином не порушені. У зв'язку з цим, як вважає Покупець, вимога Продавця про стягнення 13523 188,90 грн. індексації ціни є безпідставною та не підлягає задоволенню.

Крім того, Покупець зазначає про пропуск Продавцем строку позовної давності щодо стягнення частини неустойки.

Посилаючись на ст.ст. 253, 258, 261 ЦК України, Покупець зазначає про те, що Продавець звернувся до суду із позовом 14.07.15р., неустойка щодо стягнення якої не сплила позовна давність, обмежується періодом 14.07.14 -14.07.15р.р.. У зв'язку з цим Продавцем пропущений строк позовної давності щодо стягнення неустойки за порушення строків оплати за рахунками:

- від 28.12.13р. № 1 за весь період нарахування неустойки (01.02.14р. - 10.02.14р.) на суму 49136,70 грн.;

- від 30.01.14р. № 2 за весь період нарахування неустойки (01.03.14р. - 21.03.14р.) на суму 611509,12 грн.;

- від 03.03.14р. № 3 за весь період нарахування неустойки (01.04.14р. - 17.06.14р.) на суму 2148660,49 грн.;

- від 31.03.14р. № 4 за весь період нарахування неустойки (01.05.14р. - 12.06.14р.) на суму 3232648,06 грн.;

- від 30.04.14р. № 5 за період нарахування неустойки з 01.06.14р. по 13.07.14р. на суму 4293212,18 грн.;

- від 02.06.14р. № 6 за період нарахування неустойки з 01.07.14р. по 13.07.14р. на суму 566346,23 грн.

Таким чином, загальна сума неустойки щодо стягнення якої пропущений строк позовної давності становить 10 901 512,78 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 267 ЦК України, Покупець заявляє про застосування позовної давності щодо стягнення 10 901 512,78 грн. неустойки за період з 01.02.14р. по 13.07.14р., та просить суд у зв'язку з цим відмовити у позові в цій частині.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги за первісним позовом та за зустрічним підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару (ст. 692 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства (ст. 129 Конституції України).

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевказані норми чинного законодавства України, умови Договору та додаткових угод до нього, обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги за первісним та зустрічним позовах підлягають задоволенню частково, оскільки:

За первісним позовом

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

При цьому, оскільки обов'язок Продавця щодо поставки товару не є грошовим зобов'язанням, а та обставина, що за порушення строку поставки товару за договором постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню в розмірі 0,05% вартості не поставленого в строк товару за кожен день прострочення, але не більше 10% вартості несвоєчасної поставленого товару, не перетворює визначену договором пеню у пеню за порушення грошового зобов'язання, до спірних правовідносин не підлягають застосуванню вимоги Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", яким передбачено застосування відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Крім того, право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

Зазначену правову позицію наведено також у постановах Верховного Суду України від 30.05.11р. N 42/252, від 09.04.12р. N 20/246-08 та в постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.03.15р. по справі № 904/9926/14.

Положеннями п. 11.2. Договору передбачено, що за порушення строків поставки УОК, визначених відповідним Графіком поставки, Продавець зобов'язаний сплатити Покупцеві пеню в розмірі 0,05% вартості не поставленого в строк УОК за кожен день прострочення, але не більше 10% вартості несвоєчасно поставленого УОК. За прострочення поставки УОК понад тридцять днів Продавець додатково оплачує штраф в розмірі 7% вартості несвоєчасно поставленого УОК.

Покупець просить суд стягнути з Продавця пеню у розмірі 20 855 149,68 грн. та штраф у розмірі 33 595 749,03 грн., а всього 54 450 898,71 грн., на підставі п. 11.2 Договору.

Розрахунок пені та штрафу був перевірений судовим експертом. Так, відповідно до висновку судово-економічної експертизи по справі № 904/4537/15 пеня складає 20 390 088,02 грн., а штраф складає 33 595 749,03 грн., всього 53 985 837,05 грн.

Господарський суд бере до уваги той факт, що Продавець визнає факт порушення строків поставки товару за Договором за суму виставленої Покупцем пені, що підтверджує лист з вих. №18/1670 від 23.02.15р. (Т-1, а.с. 145- 147).

Крім того, суд не приймає до уваги доводи Продавця про те, що штраф не нараховується за недопоставлений товар, оскільки п. 11.2 Договору чітко передбачено нарахування штрафу в розмірі 7% від вартості несвоєчасно поставленого УОК, тобто штраф нараховується у зв'язку з несвоєчасністю поставки товару понад тридцять днів. Таким чином, вказаним пунктом не передбачено нарахування штрафу лише у випадку прострочення поставки повної партії товару.

Також господарський суд звертає увагу на той факт, що Продавець не надав належні та допустимі докази в підтвердження наявності форс-мажорних обставин, які є підставою для звільнення від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх обов'язків. Тобто Продавець не надав доказів направлення на адресу Покупця письмового повідомлення про призупинення виконання Договору у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин, не надав свідоцтва ОСОБА_4 України (п. 13.4. Договору).

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що Покупцем правомірно було заявлено до стягнення за первісним позовом 53 985 837,05 грн., з яких пеня складає 20 390 088,02 грн., а штраф складає 33 595 749,03 грн.

Згідно зі ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшити розмір штрафних санкцій (пені).

Оскільки затримка виконання зобов`язання Продавцем обґрунтовується доказами, які свідчать про поважність причин несвоєчасного виконання, і частково викликана наявністю зазначених у додаткових письмових поясненнях № 18/6421 від 07.08.16р. та встановлених під час розгляду даної справи об`єктивних обставин, а отже свідчать про часткову вину Продавця у неналежному виконанні своїх зобов`язань перед Покупцем, тому суд вважає за можливе на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір штрафних санкцій (пені та штрафу) до 55% від належної до стягнення, що буде становити суму 24 293 626,67 грн., з яких пеня складає 9 175 539,61 грн., а штраф складає 15 118 087,06 грн.

Приймаючи рішення щодо зменшення розміру штрафних санкцій господарський суд також виходив з того, що на день винесення рішення Продавцем у повному обсязі було виконано свої зобов'язання щодо поставки УОК по вищевказаному Договору відповідно до додаткових угод № 29 від 19.09.14р. та № 30 від 29.10.14р.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються пропорційно задоволених вимог.

За зустрічним позовом.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Положеннями п. 11.3. Договору передбачено, за прострочення в оплаті УОК понад строки, встановлені Графіком платежів, Покупець виплачує Продавцеві, за вимогою останнього, пеню у розмірі 0,05% за кожен день прострочення, але не більше 10% від суми простроченого платежу.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати УОК, Продавцем на підставі п. 11.3. Договору була нарахована пеня у розмірі 15 406 046,85 грн.

Розрахунок вищевказаної пені також був перевірений судовим експертом. Так, відповідно до висновку судово-економічної експертизи по справі № 904/4537/15 пеня складає 12 817 447,82 грн.

Господарський суд також бере до уваги той факт, що Покупець визнає факт порушення строків оплати за поставлений товар за Договором.

Крім того, суд не приймає до уваги твердження Покупця про те, що останній мав право зупинити здійснення платежів до виконання Продавцем своїх зобов'язань з поставки товару, оскільки Покупець повинен розрахуватися за поставлений товар відповідно до умов Договору та чинного законодавства України.

Заява відповідача про застосування строку позовної давності задоволенню не підлягає, оскільки перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Таким чином, враховуючи висновок судового експерта, вимоги Продавця в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 12 817 447,82 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

На підставі вищевказаної норми закону, Продавцем були нараховані інфляційні втрати у розмірі 7 081 179,49 грн. та 3% річних у розмірі 4 239 264,37 грн.

Розрахунок вищевказаних інфляційних втрат та 3% річних також був перевірений судовим експертом. Так, відповідно до висновку судово-економічної експертизи по справі № 904/4537/15 інфляційні втрати складають 7 081 179,28 грн. та 3% річних - 3 494 312,73 грн.

Таким чином, враховуючи висновки судового експерта, вимоги Продавця в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних підлягають задоволенню частково, а саме інфляційні втрати підлягають задоволенню у розмірі 7 081 179,28 грн., 3% річних у розмірі 3 494 312,73 грн.

Пунктом 6.2. Договору передбачено, що базова ціна УОК, визначена п. 6.1. цього Договору, підлягає щорічній індексації. Коефіцієнт індексації на 2009 та 2010 роки складає - 7,5% щорічно, на 2011-2018 роки - 1,5% порівняно із ціною, визначеною на попередній рік, та затверджується окремими доповненнями до цього Договору на кожний рік, що укладаються не пізніше початку відповідного календарного року.

На підставі п. 6.2. Договору Продавцем, за період з 01.05.13р. по 31.10.13р., була нарахована недоотримана індексація ціни УОК у розмірі 13 523 188,90 грн.

Господарський суд вважає, що вимоги Продавця в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки:

- за приписами п. 6.2. Договору, коефіцієнт індексації ціни затверджується сторонами окремими доповненнями до цього Договору;

- відповідно до п. 16.4 Договору, зміни у цей Договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, які оформляються додатковою угодою до цього Договору. Згідно п. 16.5. Договору, зміни у цей Договір набирають чинності з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього Договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому Договорі або у чинному в Україні законодавстві. Таким чином, індексація базової ціни УОК можлива лише у разі та у розмірі досягнутої сторонами домовленості, яка має бути оформлена додатковою угодою. Продавцем не надано суду доказів того, що між сторонами була укладена Додаткова угода до Договору, в якій сторони затвердили та узгодили ціну УОК з урахуванням вказаного Продавцем коефіцієнту індексації ціни;

- п. 12.2. Договору передбачено, якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного в Україні законодавства. Продавцем не надано суду доказів того, що останній звертався до суду з позовом про визнання Додаткової угоди, щодо затвердження та узгодження ціни УОК з урахуванням вказаного Продавцем коефіцієнту індексації ціни, укладеною;

- сторони за спірний період (з 01.05.13р. по 31.10.13р.) досягли домовленості щодо іншої ціни УОК, про що й було укладено додаткову угоду від 28.02.13р. № 23, яка оформлена належним чином та виконана сторонами (Т-1, а.с. 96-97).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються пропорційно задоволених вимог.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Пленум Вищого господарського суду України у п. 9 постанови від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", роз'яснив, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Аналогічна правова позиція підтримана постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2014р. по справі № 904/9428/13, недотримання якої стало підставою скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 233, 265, 266 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

За первісним позовом.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, м.Жовті Води, вул. Горького, буд. 2, код ЄДРПОУ 14309787) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) пеню у розмірі 9 175 539,61 грн. (дев'ять мільйонів сто сімдесят п'ять тисяч п'ятсот тридцять дев'ять грн. 61 коп.), штраф у розмірі 15 118 087,06 грн. (п'ятнадцять мільйонів сто вісімнадцять тисяч вісімдесят сім грн. 06 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 72455,83 грн. (сімдесят дві тисячі чотириста п'ятдесят п'ять грн. 83 грн.).

В решті позовних вимог - відмовити.

За зустрічним позовом

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) на користь Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, м. Жовті Води, вул.Горького, буд. 2, код ЄДРПОУ 14309787) пеню у розмірі 12 817 447,82 грн. (дванадцять мільйонів вісімсот сімнадцять тисяч чотириста сорок сім грн. 82 коп.), інфляційні втрати у розмірі 7 081 179,28 грн. (сім мільйонів вісімдесят одна тисяча сто сімдесят дев'ять грн. 28 коп.), 3% річних у розмірі 3494312,73 грн. (три мільйоні чотириста дев'яносто чотири тисячі триста дванадцять грн. 73 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 42 473,78 грн. (сорок дві тисячі чотириста сімдесят три грн. 78 коп.).

В решті позовних вимог - відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 12.09.16р.

Суддя ОСОБА_5