Постанова № 61222801, 12.09.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1720/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2016 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «СОНЕКС» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товару від 23.02.2016 року №500060006/2016/000011/2,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «СОНЕКС» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товару від 23.02.2016 року №500060006/2016/000011/2.

В судовому засіданні 05.09.2016 року представником позивача були підтримані заявлені позовні вимоги з огляду на те, що відповідач Одеська митниця ДФС безпідставно прийнято рішення про корегування вартісних показників митної декларації, оскільки надані документи до митного органу декларантом повністю підтверджують заявлені у ВМД показники. Представник Одеської митниці ДФС заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки митний орган мав право на визначення митної вартості ввезеного вантажу за резервним методом, адже декларантом не були надані усі витребувані у нього додаткові документи.

Дослідивши наявні письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:

Відповідач - Одеська митниця ДФС України на підставі ст.12-15 Митного кодексу України та п.3,4 Положення про Державну митну службу України, затвердженого Указом Президента України від 08.02.1997 року №126/97 є місцевим и підрозділами центрального органу державної виконавчої влади в галузі здійснення митного контролю за переміщеннями вантажів через митний кордон та згідно ст.ст.30,31,70,71 цього ж Кодексу здійснюють митне оформлення вантажів, надають роз`яснення суб`єктам зовнішньоекономічної діяльності з питань митного оформлення вантажів, наявності або відсутності пільг щодо сплати податків та зборів за переміщення вантажів через митний кордон, а тому його рішення, дії або бездіяльність з цього приводу на підставі ст.55 Конституції України, п.1 ч.2 ст.17, ст.104 КАС України можуть бути оскаржені до суду в порядку адміністративного судочинства.

03.11.2015 року між Позивачем (Покупець) та Компаниєю «YUYAO JIN-LE1 TRADE CO; LTD» (Продавець), укладено контракт поставки сантехнічних виробів за № 03/1115-China, за умовами якого, Продавець передає у власність, а Покупець приймає і оплачує Товар, згідно якого Сторонами узгоджено вартість, кількість Товару, умови поставки та характеристики.

На підставі вказаного контракту, позивачем було ввезено на митну територію України обумовлений договором товар.

Позивачем імпортуються такі товари: товар за кодом 40092200 (шланги гумові, з фінінгами, обплетені металевою стрічною, гнучкі, призначені для побутового водопостачання: -WT-A03 DIA12MM F1/2*M10*1 (18*35mm), з хромованими фітінгами, діаметр 12 мм, довжина 40 см 300 шт., 50 см 4000 шт, 60 см 4000 шт, 80 см 2500 шт, 100 см 1000 шт., -WT-A09 DIA 12ММ Fl/2*Fl/2 RED&BLUE WIRE, діаметр 12 мм, довжина 30 см 2000 шт.); товар за кодом 39173900 (труби гнучкі з ПВХ, призначені для побутового водопостачання, обладнані оцинкованими фітингами з обох сторін довжина 150 мм * 13 мм 5000шт. Торгівельна марка SUN FLEX).

23.02.2016 року Одеською митницею ДФС код ЄДРПОУ 39441717 було прийнято рішення про коригування заявленої ПП «СОНЕКС» код ЄДРПОУ 30658841 митної вартості №500060006/2016/000011/2 товару, що був імпортований Позивачем відповідно до контракту поставки № 03/1115-China від 03.11.2015 року.

Як зазначено у рішенні про корегування митної вартості товарів, «Подані документи містять розбіжності, а саме: у поданому до митного оформлення платіжному доручені від 01.02.2016 року № У наданих платіжних дорученнях № 3 від 09.02.16, та 20 від 26.11.15, експортній мд 310120160519829166 від 18.01.16 вказан2 вказано посилання на контракт від 03.11.2015р. № 031115-Chine, тоді як до митного оформлення надано контракт від 03.11.2015р. № 03/1115- Chine; в пакувальному листі від 11.11.2015р. № 5021 по товару: Шланги гумові, з фітингами, обплетені металевою стрічкою, гнучкі, призначені для побутового водопостачання WT-A011 DIA 14ММ Fl/2*Fl/2 з хромованими фітингами, діаметр 14 мм, тоді яку інвойсі від 11.11.2015р. Ne 5021 вказано розмір: WT-A011 DIA 14ММ Fl/*F1/2 (без 2 або 4), а в ЕМД вказано WT-A011 DIA 14ММ F1/4*F1/2 з хромованими фітингами, діаметр 14 мм, також в 31 гр. МД є помилки в кількості товару. Декларант за власним бажанням надав додаткові документи: каталоги та експортні прас листи, де ціни по деяких артикулах та розмірах відрізняються від цін в поданому інвойсі від 11.11.2015 р. № 5021. У зв'язку із тим, що подані документи містять розбіжності, відповідно до п.3 cm. 53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

22.02.2016 електронним повідомленням декларантом було надіслане повідомлення із переліком наданих додатково документів та з інформацією про те, що більше додаткові документи надаватися не будуть. Додатково було надано: висновки експерту ТОВ «Одеський аукціонний центр» від 19.02.2016 року №20-6902-2016. Наданими додатковими документами числові значення складових митної вартості товарів підтверджені не були. За результатами проведеної консультації шляхом між органом доходів і зборів та декларантом з метою обгрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано другорядний метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Згідно з положеннями п. 1 cm. 55 МКУ органом доходів і зборів буде здійснено коригування митної вартості на товар. Оскільки відповідно до п.2 ст.58 МКУ використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п.3 ст.58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 МКУ. В органі доходів і зборів відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами, тому, відповідно до статті 59 МКУ неможливо застосувати методу за ціною договору щодо ідентичних товарів. У органу доходів і зборів наявна інформація, щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС та встановлено, що по товару № 1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим - 2,88 дол.США/кг нетто (митна декларація №500060006/2016/001574 від 08.02.2016), ніж заявлено декларантом - 1,32783 дол.США/кг нетто; по товару № 2 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим - 2,0625 дол.США/кг нетто (митна декларація № 500060006/2015011113 від 20.11.2015), ніж заявлено декларантом - 1,327999 дол.США/кг нетто».

З метою митного оформлення товарів, які були поставлені згідно умов вказаних Договорів, до відділу митного оформлення митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС декларантом подані електронні митні декларації, в яких митна вартість визначена за основним методом - за ціною договору, та документи, які підтверджують вартість товару за ціною договору, зокрема: зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу, рахунок-фактуру (інвойс), пакувальний лист, декларацію про походження товару, акт зважування, лист продавця, та інші документи, перелік яких зазначений у відповідних Картках відмови у прийнятті митної декларації.

Одеською митницею ДФС було відмовлено у прийнятті митних декларацій, в яких зазначено основний метод визначення митної вартості - за ціною договору, та прийнято Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, за яким Одеською митницею ДФС визначено метод за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

У вказаному рішенні зазначено, що «Подані документи містять розбіжності, а саме: у поданому до митного оформлення платіжному дорученні від 01.02.2016р. №2 вказано посилання на контракт від 03.11.2015р. №031115-China, тоді як до митного оформлення надано контракт від 03.11.2015р. №03/1115-China; в пакувальному листі віді 1.11.2015р. №5021 по товару: Шланги гумові, з фітінгами, обплетені металевою стрічкою, гнучкі, призначені для побутового водопостачання WT-A011 DIA 14ММ F1/2*F1/2 з хромованими фітінгами, діаметр 14 мм, тоді як у інвойсі віді 01.11.2015р. №5021 вказано розмір: WT-A011 DIA 14ММ Fl/*F1/2 (без 2 або 4 ),а в ЕМД вказано WT-A011 DIA 14ММ Fl/4*Fl/2 з хромованими фітінгами, діаметр 14 мм, також в 31 гр. МД є помилки в кількості товару. Декларант за власним бажанням надав додаткові документи: каталоги та експортні прас листи, де ціни по деяких артикулах та розмірах товару відрізняються від цін в поданому інвойсі від 11.11.2015р. №5021. Враховуючи спрацювання профілю ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості (орієнтовний показник митної вартості, розрахований відповідно до ПКМУ від 16.09.2015 № 724, вище ніж заявлено за МД), та у зв'язку із тим, що подані документи містять розбіжності, відповідно до п.3 ст.53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 2) каталоги, специфікації виробника товару. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».

При цьому, декларантом на зазначене повідомлення відповідача було направлено лист від 22.02.2016 року (копія додається) про надання на вимогу митного органа витребуваних додаткових документів (бухгалтерську виписку, висновок експертної організації із відомостями про стан біржових показників вартості сировини), та додатково надано пояснення із підтверджуючими документами про факт попереднього подання до митного органа каталогів та прайс-листів, та про здійснення посадовою особою банківської установи опечатки (відсутність роздільного знаку «/») і про вчинення помилки посадовою особою постачальника, яку було виправлено постачальником окремим документом про що було повідомлено митний орган.

Відповідно до положень ст.ст.49,52 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів та зборів; подавати органу доходів та зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно із ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів та зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до вимог ст.53 МК України одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів та зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: декларацію митної вартості та документи, що підтверджують число візначення складових митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); інвойс; платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії; страхові документи, тощо.

У разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язан іпротягом 10 календарних днів надати (за наявності), зокрема, виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Відповідно до ст.ст.54,55 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів та зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, яке має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, тощо.

Оскільки, на думку митного органу, поданіпозивачем разом з електронними митними деклараціями документи містили зазначені вище розбіжності, Одеською митницею ДФС прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів від 23.02.2016 року, за якими митним органом визначено метод за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та резервним методом визначення митної вартості товарів.

Суд не погоджується з правомірністю винесеного рішення коригування відповідачем митної вартості, застосуванням методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та резервним методом визначення митної вартості, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цьогоКодексу.

З матеріалів справи вбачається, що декларантом надано до митного органу всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару за ціною договору, зокрема (за кожною митною декларацією): Договір, в якому зазначена повна вартість контракту, порядок, умови та строки оплати товару, умови поставки, тощо, інвойс, який також містить всі дані щодо найменування, ціни, умов поставки товару, пакувальний лист, в якому є посилання на Договір, та який містить дані щодо кількості, ваги товару.

Посилання у Рішенні щодо незазначення в покувальному листі, як на наявність розбіжностей в документах, є безпідставним, оскільки спосіб оплати товару не є ціноутворюючим фактором, відсутність цієї інформації в інвойсі не може свідчити про заниження митної вартості товару.

З врахуванням наданих доказів, суд вважає необґрунтованим застосування відповідачем методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та резервним методом визначення митної вартості товарів, оскільки надані позивачем документи підтверджують числове значення митної вартості товару за ціною договору та не містять будь-яких розбіжностей, що є підставою для здійснення розмитнення цього товару за першим методом, зазначеним позивачем (за ціною договору).

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналізуючи зазначені норми Верховний Суд України у постанові від 30.06.2015 року по справі №21-591а15 (номер судового рішення у ЄДРСР - 46359541) зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Не надання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Суд, у відповідності до вимог ст.244-2 КАС України враховує висновки Верховного Суду України, що містяться у постанові з аналогічної справи.

Таким чином, в порушення ч.3 ст.53 МК України у митного органу не було правових підстав для витребування додаткових документів, оскільки подані декларантом документи не містили розбіжності.

Згідно ч.1 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів, якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість.

Декларантом було надано до митного органу документи, які підтверджували вартість товару за першим (основним) методом визначення митної вартості. Подані документи не містили розбіжностей, як помилково вказано митним органом. Тому, правових підстав для витребування митним органом додаткових документів та прийняття у подальшому Рішень про коригування митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та резервним методом визначення митної вартості у митного органу не було.

Декларантом подано до митного органу документи, які містили достовірні дані щодо вартості товару за ціною договору. Неподання усіх витребуваних додаткових документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів, та не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом завищеної митної вартості.

Таким чином, на думку суду, зазначені митним органом в обґрунтування правомірності оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості товарів обставини не є достатніми підставами, що свідчать про неможливість застосування першого основного методу визначення митної вартості товарів та, відповідно, не можуть мати правовим наслідком відмову у застосуванні цього методу, а також підставою для застосування методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Згідно зі ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечуєпроти позову.

Жодних належних доказів на спростування правильності визначення позивачем митної вартості товарів за ціною договору, а також обґрунтованості сумнівів щодо правильності її визначення шляхом виявлення у наданих декларантом до митного оформлення документах будь-яких розбіжностей, відповідачем наведено та надано не було.

Статтею 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи та інтереси.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи у сукупності надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи вищезазначені Рішення про коригування митної вартості товарів діяв не у відповідності та не у спосіб, передбачений вимогами чинного законодавства; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому оскаржуване Рішення про коригування митної вартості товарів від 23.02.2016 року №500060006/2016/000011/2 є також протиправним та підляга. скасуванню, а позовні вимоги ТОВ «СОНЕКС» задоволенню на підстав положень ч.2 ст.162 КАС України.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товару від 23.02.2016 року №500060006/2016/000011/2.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 12.09.2016 року.

Суддя Єфіменко К.С.

.